Дата:

Хімія   Клас: 7  Тема: 2    Урок: 26

Тема: Повітря, його склад

Мета: формувати в учнів уявлення про повітря, його склад; ознайомити з властивостями повітря (пружність, теплопровідність, розширення під час нагрівання); розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес; виховувати думку, що знання хімії - основа запоруки їхнього здоров'я, екологічно чистої природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: перiодична система хімічних елементiв

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Бесіда.                                                                                                              

 1.Що таке суміші?

2.Чим відрізняються суміші від чистих речовин?

3.Як можна відрізнити суміш від чистої речовини?

4.Як можна розділити суміш на індивідуальні речовини?

ІІІ. Мотивація учіння

1. Без чого людина може прожити найменшу кількість часу? Повітря
2. Який же склад повітря? Кисень, вуглекислий газ, азот, інертні гази
3. Яка частка кисню в повітрі? 21%

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

матеріалу

1.      Історія відкриття складу повітря

  Розповідь учителя.

Тривалий час вчені не надавали особливого значення вивченню газів. Дослідження у галузі пневматичної хімії почали з’являтися тільки в другій половині XVIII століття. Одержання окремих газів і вивчення їх властивостей стали можливими завдяки винаходу пневматичної ванни, тобто приладу для одержання й збирання газів.

 Першим хіміком-пневматиком був англієць Дж. Блек. Досліджуючи луг, він одержав вуглекислий газ. Дослідження Блека продов­жив англійський учений-самоук Генрі Кавендіш. Він першим дослідив і описав водень. Кавендіш досліджував склад повітря, відібраного в різних місцях (на горі, в лісі). Склад повітря всюди виявився однаковим, що спростувало розповсюджені в той час уявлення. Сучаснику Кавендіша, англійському вченому-аматору Прістлі на­лежить пріоритет відкриття 1774 року кисню. Прістлі знайшов, що після згоряння горючих речовин об’єм взятого для дослідів повітря зменшується на 1/5 і повітря стає не придатним для горіння й дихання. Прістлі помітив, що повітря, не придатне для дихання, знову набуває звичайних властивостей, якщо помістити в нього на якийсь час рослину. 

Величезна заслуга у вивченні складу повітря належить французькому вченому Антуанові Лавуазьє.  Він дійшов висновку, що повітря — це не просте тіло, як гадали вчені того часу, а суміш різних за властивістю речовин. Одна з частин суміші підтримує горіння й бере участь у диханні. Згодом Лавуазьє встановив, що ця частина повітря має киснеутворюючу властивість,  тому що після згоряння в ній різні речовини перетворюються на кислоти. У зв’язку з цим з’явилася назва «оксиген», тобто той що народжує кислоти, чи кисень. Вивчаючи іншу частину повітря, Лавуазьє встановив, що вона не підтримує дихання та горіння  (миші поміщені в це повітря, швидко гинули). Цю частину повітря він  назвав «азотом», що французькою означає «безжиттєвий». Вважається, що пріоритет у вивченні й встановленні складу повітря належить Лавуазьє. Незважаючи на те, що вчений встановив не всі відомі сучасній науці компоненти повітря, він відкрив два головних   гази, вивчив і описав їх властивості, визначив їх об’ємні співвідношення.

2.Склад повітря

Розповідь з елементами бесіди.

Що ж таке повітря? Незважаючи на те, що людина живе на дні "повітряного океану", вона вивчила повітря значно пізніше, ніж інші речовини. Це пояснюється тим, що повітря невидиме, не має ні запаху, ні смаку. Лише наприкінці XVIII століття А.Лавуазьє визначив склад повітря. До його складу входять: азот - 78%, кисень - 21%, вуглекислий газ - 0,03%, аргон - 0,93%. Отже, повітря – складна суміш газів

 Склад повітря:

Газ		Частка газу, % (округлене)
Назва	Формула	об'ємна	масова
Азот	N2	78	75,5
Кисень	02	21	23
Аргон	Аг	0,93	1,3
Карбон (IV) оксид	С02	0,03	0,05
Інші		0,04	0,15

У повітрі є ще пил, водяна пара і домішки різних газів: сульфуру (IV)  оксиду SO₂, метану СН₄, амоніаку NНз, карбон (ІІ) оксиду СО тощо. Вони шкідливі для довкілля і здоров'я людини, забруднюють атмосферне повітря.

3.Охорона атмосфери від забруднення                                                                                        

Розповідь вчителя з елементами бесіди                                                                 

 -створення безвідходних технологічних процесів;                                            

-винесення великих потужних підприємств за межі міст;                                

 - створення заміських кільцевих шляхів для транспорту;                                  

 -переведення міського транспорту на електротранспорт;     

-встановлення на заводських і фабричних трубах пило газовловлювачів; 

 -озеленення міст і сіл.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1)   Питання до учнів    Метод «Мозковий штурм»                                                                                     

- Які гази входять до складу повітря?                                                                                 

- Яких газів в повітрі найбільше?                                                                                      

- Звідки походить назва газу «азот»?                                                                               

- Які гази утворюють групу інертних газів?

2) Встановіть послідовність у зростанні об’ємних часток газів, компонентів повітря:

   А   аргон;                                        Б    кисень;

   В   вуглекислий газ;                         Г    азот.

 3) Встановіть послідовність у зростанні масових часток газів, компонентів повітря:

   А   аргон;                                           Б   азот;

   В   вуглекислий газ;                          Г   кисень.

4) Позначте оксид, у якого найбільша відносна молекулярна масса:

   А   СО;         Б   SO₂;             В    N₂O;               Г   К₂О.

5)Позначте оксид, у якого найбільша відносна молекулярна маса:

    А   СО₂;             Б   SO₃;               В   NO₂;             Г    Na₂O.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Прочитати §

2.      П.     с.

3.      Описати розташування Оксигену в періодичній системі.

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Якi виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема: 2    Урок: 39

Тема:	Практична   робота № 4. Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин
Мета:	формувати знання учнів про кровоносну систему; ознайомити з видами кровоносних систем (замкнені та незамкнені); розвивати уяву, пам'ять, увагу, логічне мислення, пізнавальний інтерес; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та робити обґрунтовані висновки; виховувати культуру спілкування
Обладнання:	таблиці: «Кров», «Кровоносна система амфібій», «Кровоносна система рептилій», «Кровоносна система птахів», «Кровоносна система ссавців»

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. У яких тварин відсутня кровоносна система? З чим це пов'язано?

Найпростіші водні тварин ( кишковопорожнинні), поглинають кисень, розчинений у воді. Примітивні тварини (кишковопорожнинні, плоскі черви) мають невеликий розмір та неінтенсивний обмін речовин, тому надходження і виділення речовин відбувається через поверхню тіла, а внутрішній транспорт — завдяки повільному переміщенню речовин від клітини до клітини в міжклітинній речовині.

2. У яких тварин незамкнена кровоносна система? Наведіть приклади.

У членистоногих і молюсків кровоносна система незамкнена (кров виштовхується серцем в артерії, що відкриваються у систему порожнин; кров під невеликим тиском виливається в ці порожнини й омиває органи; саме в порожнинах відбувається обмін речовинами між клітинами та кров'ю; після цього кров із порожнин надходить у вени і потрапляє до серця).

Перевагою незамкненої системи є те, що клітини безпосередньо контактують з кров'ю. Недолік полягає в тому, що кров при цьому рухається значно повільніше, ніж у замкненій системі, тому незамкнена кровоносна система «вигідна» лише для тварин, що мають невеликі розміри.

3. У яких тварин замкнена кровоносна система? Наведіть приклади.

У всіх хребетних кровоносна система замкнена (кров рухається лише по судинах і камерах серця, а з тканинами контактує через стінки капілярів; речовини з крові спочатку проникають у клітини стінок капілярів, а після цього — до клітин інших органів або тканин).

4. Які різновиди кровоносних судин ви знаєте?

Судини, які несуть кров від серця називаються артеріями, а до серця — венами. Тиск в артеріях вищий, ніж у венах. Найтоншими судинами є капіляри (кров рухається повільно тому саме в них відбувається обмін газами і різноманітними речовинами з тканинами, органами або клітинами).

5. У чому різниця в будові серця у риб, земноводних і птахів?

У більшості тварин рух крові відбувається завдяки скороченням серця. У риб серце двокамерне, у земноводних – трикамерне, у птахів – чотирикамерне.

1. Установіть відповідність між назвами та функціями клітин крові. Запишіть у зошит відповідні пари літера і цифра.Назви клітин крові    Функції клітин крові

А. Лейкоцити            1. Транспорт кисню і вуглекислого газу

Б. Тромбоцити          2. Захист організму від чужорідних білків

В. Еритроцити          3. Забезпечення згортання крові

А – 2Б – 3В – 1

2. Розмістіть у правильній послідовності назви структур, якими проходить кров у колі кровообігу: а) передсердя; б) шлуночок; в) вени; г) капіляри, д) артерії.

Мале коло кровообігу: праве передсердя, шлуночок, артерія з венозною кров'ю до легень, вени з артеріальною кров'ю, ліве передсердя.

Велике коло кровообігу: ліве передсердя, шлуночок, артерія, капіляри, вени, праве передсердя.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оскільки мозок жирафи підноситься над власним тілом на висоту 5 метрів, постає проблема кровопостачання мозку. Виявляється, аби доставити кров на таку висоту, у жирафа є серце, вдвічі сильніше, ніж, наприклад, у корів; специфічна будова вен запобігає різкому приливу крові при опусканні голови вниз. А аби кров не застоювалася в ногах, у жирафа шкіра на ногах незвичайно натягнута. Ось природа постаралася!

Корови можуть мати більше восьмисот груп крові, кішки - одинадцять, собаки - стільки ж.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Застосування нових знань, умінь і навичок

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА. ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ КРОВОНОСНОЇ СИСТЕМИ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН.

Мета роботи: ознайомитися із загальними рисами і особливостями будови кровоносної системи представників надкласу Риби, класів Амфібії, Рептилії, Птахи і Ссавці.

Матеріал: малюнки або слайди зі схемами будови кровоносної системи представників надкласу Риби, класів Амфібії, Рептилії, Птахи й Ссавці.

Обладнання, інструменти та реактиви: таблиці, мультимедійний проектор або інтерактивна дошка.

Хід роботи

1. Ознайомтеся з наведеними загальними ознаками, що відрізняють

кровоносні системи різних хордових тварин.

2. Розгляньте запропоновані учителем схеми будови кровоносної системи представників різних груп хребетних тварин.

3. Користуючись наведеними в 1-му пункті загальними ознаками, визначте, до яких надкласів або класів відносяться запропоновані учителем схеми будови кровоносної системи.

4. Накресліть у зошиті і заповніть порівняльну таблицю будови кровоносних систем у різних груп хребетних тварин. 

Надклас/Клас				Ознаки
	Камери серця	Кількість кіл кровообігу	Перегородка у шлуночку (є/немає)	Багата і бідна на кисень кров змішуються/ не змішуються	Тварини холоднокровні/ теплокровні
Риби	2	1	Немає	змішуються	Холоднокровні
Амфібії	3	2	Немає	змішуються	Холоднокровні
Рептилії	3	2	Часткова	Змішуються	Холоднокровні
Птахи і Ссавці	4	2	Є	Не змішуються	Теплокровні

5. У висновку дайте відповідь на запитання:

1. У яких тварин двокамерне, трикамерне і чотирикамерне серце? Наведіть приклади таких тварин.

Двокамерне у риб; трикамерне у амфібій, рептилій; чотирикамерне  у птахів та ссавців.

2. У яких хребетних тварин артеріальна і венозна кров не змішуються? Які переваги це надає тваринам?

Птахів, ссавців. Швидший обмін речовин, теплокровність.

3. Пристосуванням до якого способу газообміну є наявність двох кіл кровообігу?

Легеневого.

4. Чим відрізняється будова серця в амфібій і плазунів?

У плазунів є часткова перегородка.

VІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Підготувати повідомлення про органи виділення тварин.

VІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Якi виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Загальні ознаки кровоносної системи риб

Кровоносна система замкнена. Одне коло кровообігу. Серце двокамерне й складається з одного передсердя і одного шлуночка. При скороченні серця кров надходить у передсердя, а потім у шлуночок. Із шлуночка по артеріях кров спрямовується до зябер, де збагачується киснем. Із зябер по судинах збагачена киснем кров рухається до органів тіла і головного мозку, де віддає кисень і по венах повертається в передсердя.

Загальні ознаки кровоносної системи амфібій

Кровоносна система замкнена. Два кола кровообігу. Серце трикамерне й складається з двох передсердь і одного шлуночка. При скороченні шлуночка кров спрямовується до легенів, де збагачується киснем і повертається до лівого передсердя (мале коло кровообігу). Кров, що рухається до внутрішніх органів, віддає кисень і накопичує вуглекислий газ. Після цього вона повертається до правого передсердя (велике коло кровообігу). У шлуночку багата на кисень і багата на вуглекислий газ кров змішується.

Загальні ознаки кровоносної системи рептилій

Кровоносна система замкнена. Два кола кровообігу. Серце трикамерне й складається з двох передсердь і одного шлуночка (крім крокодилів, у яких серце чотирикамерне). У шлуночку серця є неповна перегородка. При скороченні шлуночка перегородка впирається в стінку серця і відокремлює ліву і праву частини шлуночка одна від одної, кров спрямовується до легенів, де збагачується киснем і повертається до лівого передсердя (мале коло кровообігу). Кров, що рухається до внутрішніх органів, віддає кисень і накопичує вуглекислий газ. Після цього вона повертається до правого передсердя (велике коло кровообігу). У шлуночку багата і бідна на кисень кров лише частково змішуються.

Загальні ознаки кровоносної системи птахів і ссавців

Кровоносна система замкнена. Два кола кровообігу. Серце чотирикамерне й складається з двох передсердь і двох шлуночків. При скороченні правого шлуночка кров спрямовується до легенів, збагачується киснем і надходить у ліве передсердя (мале коло кровообігу). При скороченні лівого шлуночка кров рухається до головного мозку і внутрішніх органів, а звідти повертається до правого передсердя (велике коло кровообігу). Багата і бідна на кисень кров не змішуються.

Відмінність: у птахів напрямок руху крові по правій дузі аорти, у ссавців – по лівій дузі аорти.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема: 2    Урок: 38

Тема:	Незамкнена та замкнена кровоносні системи. Кров, її основні функції.
Мета:	формувати знання учнів про кровоносну систему, кров, її основні функції; ознайомити з видами кровоносних систем (замкнені та незамкнені); розвивати уяву, пам'ять, увагу, логічне мислення, пізнавальний інтерес; виховувати культуру спілкування
Обладнання:	таблиці: «Кров», «Кровообіг тварин», відео та анімації кровообігу різних тварин. Біологічна загадка Буває червона, синя, зелена, жовта, безбарвна. Тече в організмі тварин.

Хід уроку

І. Організація класу

Розгадування загадки з епіграфа (кров).

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Повідомлення учнів про транспортні системи кишковопорожнинних, червів, молюсків, членистоногих.

2. Тести:

1. Тварина, яка має незамкнену кровоносну систему:

А) скат; Б) бджола; В) ланцетник; Г) дощовий черв’як.

2. Чому у риб холодна кров:

А) живуть у холодній воді; Б) кров змішана; В) низький рівень обміну речовин.

3. Яке серце у жаби:

А) однокамерне;  Б) двокамерне; В) трикамерне;

4. Скільки кіл кровообігу у представників класу ссавців:

А) одне; Б)  два;  В) залежить від виду ссавця.

5. Уперше кровоносна система виникла в:

A) сисунів; Б) круглих червів; ) кільчастих червів;  Г) стьожкових червів.

6. Переміщення молекул кисню – це процес:

А) дифузії;   Б) осмосу;  В) дисиміляції.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

У багатьох організмів кров має певний колір. Наприклад, кров людини та кров дощового черва – червона, тоді як кров рака – синьо-зелена.

Колір крові обумовлений тим, що в ній можуть бути особливі речовини - пігменти, що транспортують кисень і, певною мірою, вуглекислий газ. Кольорові речовини зв'язують кисень там, де його багато, транспортують його до клітин і віддають клітинам, де його мало. В людини та кільчака – це пігмент червоний гемоглобін, в рака та восьминога – синюватий гемоціанін. У комах кров може бути майже прозорою, оскільки, як уже говорилося, кисень в них переносить дихальна система. Кров переносить лише поживні речовини і тому пігментів для транспорту газів в крові комах немає.

Мабуть ви чули вислів «блакитна кров», який означає приналежність до аристократії? Так ось, блакитною є кров аж ніяк не в королів.а в членистоногого – мечехвоста. Блакитний колір крові в мечехвостів зумовлений високим вмістом в ній міді, оскільки саме мідь входить до складу молекул-переносників кисню.

V. Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Вивчення нового матеріалу

Проте у більшості інших тварин (у кільчастих червив, молюсків, хордових) завданнія транспорту речовин виконує спеціалізована система органів. Це кровоносна система, яка складається порожнистих трубок {судин), якими рухається рідина {кров), яка і переміщує по організму різні речовини. Основа крові всіх тварин - це вода; усі інші речовини розчинені у ній або перебувають у вигляді часточок, які несе течією води. У рідині крові, яку називають плазмою, можуть міститися і різноманітні клітини крові.

Кров в організмі може рухатися по-різному. У деяких тварин вона рухається по судинах не весь час, проходить там лише частину свого шляху, а потім виливається у порожнини тіла, вільно омиває внутрішні органи, а потім повертається до судин. Кровоносну систему, побудовану у такий спосіб, називають незамкненою. Така є, наприклад, у членистоногих та молюсків.

Оскільки в них кров постійно змішується 3 міжклітинною (тканинною) рідиною, її називають не кров'ю, а гемолімфою. У тварин із замкненою кровоносною системою (кільчаки, хребетні) кров рухається лише всередині судин і завжди відділена їх стінками від тканинної рідини.

Що зумовлює рух крові по судинах? Аби кров переміщувалась з однієї частини організму до іншою, її необхідно «підштовхувати». У певній мірі руху крові сприяють усі рухи тіла тварини, але зазвичай для підштовхування крові необхідні спеціальні пристрої. Такі пристрої перекачують кров, змушуючи її переміщуватися. У кільчастих червив рух крові забезпечує стискання і розтискання кровоносних судин, які мають м'язові утворення в стінках. В багатьох тварин є спеціалізований м'язовий орган - серце, який виконує функцію насоса. Будова серця у різних видів тварин може відрізнятися. У комах воно є видозміненою частиною спинної кровоносної судини і має вигляд трубки, відділи якої (камери) почергово скорочуються, проштовхуючи кров.

Кров - рідина, що циркулює в кровоносній системі. Складається з рідкої міжклітинної речовини плазми (жовтувата напівпрозора рідина, до складу якої входить вода, білки, жири, глюкоза, мінеральні речовини, амінокислоти, вітаміни, гормони та продукти обміну речовин, саме завдяки рідкій плазмі кров виконує транспортні функції) і клітин крові: еритроцитів (червоних кров'яних клітин транспортування кисню), лейкоцитів (білих кров'яних клітин з ядрами, які постійно змінюють форму; основна функція — захист організму від бактерій, чужорідних білків та сторонніх тіл, завдяки явищу фагоцитозу – лейкоцити за допомогою псевдоніжок поглинають їх і перетравлюють, забезпечуючи імунітет тваринного організму) і тромбоцитів (кров'яних пластинок, які відповідають за згортання крові).

Судини, які безпосередньо приносять кров до серця, називають венами. Ті, якими кров тече од серця, - це артерії. В органах великі судини розгалужуються на дрібні - капіляри.

VІІ. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Чому гемолімфа таргана - прозора, а кров людини - червона?

2. Як деякі організми обходяться без кровоносної системи?

3. Що буде, якщо значна кількість крові витече з тіла тварини (наприклад, при пораненні)?

4. Порівняйте будову замкненої та незамкненої кровоносної системи.

5. Який колір має кров у рака?

6. Скільки камер у серці жаби? Як вони називаються?

7. У чому різниця між артеріальною і венозною кров'ю? Як вони можуть перетворюватися одна на іншу?

Таблиця «Кровоносна система хордових»

Риби   одне коло кровообігу, двокамерне серце

Амфібії          два кола кровообігу, трикамерне серце (в шлуночку багата і бідна на кисень кров змішуються)

Плазуни         два кола кровообігу, трикамерне серце з неповною перегородкою і в шлуночку багата і бідна на кисень кров змішуються (винятком є крокодили з 4камерним серцем.)

птахи  два кола кровообігу, чотирикамерне серце з перегородкою (кров не змішується, із розділенням багатої і бідної на кисень крові, що сприяє інтенсивнішому насиченню клітин киснем, а також прискорює обмін речовин для підтримання сталої температури тіла)

ссавці два кола кровообігу, чотирикамерне серце з перегородкою

У хребетних тварин транспорт речовин, окрім кровоносної системи, здійснює ще й лімфатична система (циркулюючою рідиною є лімфа, яка подібна за складом до плазми крові, та містить лейкоцити, виконує транспортну, імунну та інші функції). Кровоносна система є потужнішою, ніж лімфатична, тому що циркуляція рідини в ній здійснюється завдяки скороченням серця.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

1. Вивчити конспект

2.      Вивчити біологічний словник: клітини крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити), артеріальна та венозна кров, замкнена та незамкнена кровоносні системи; теплокровні та холоднокровні тварини.

ІХ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Якi виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема: 2    Урок: 37

Тема:	Транспорт речовин  у тварин
Мета:	формувати знання учнів про транспорт речовин; ознайомити з особливостями коло обігу у транспортній системі тварин відповідно пристосувань до умов середовища життя; розвивати уяву, пам'ять, увагу, логічне мислення; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати екологічну культуру
Обладнання:	таблиці «Дощовий черв'як», «Клас Риби», «Клас Земноводні», «Клас Птахи», «Клас Ссавці»

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вправа «Закінчити речення»

1. Альвеолярні легені розвинені у ____

2. Кити, дельфіни у воді дихають ____.   

3. Зябрами дихають ____.

4. Хрущ, тарган, бджола дихають ____.  

5. Виділяється при диханні енергія, яка витрачається на _____.

6. В процесі дихання утворюється _______.

2. Проблемне запитання: як потрапляє кисень до клітин гідри?

Завдяки дифузії – молекули кисню «самотужки» переміщуються з води до міжклітинної рідини організму, а звідти проникають в клітини. Так само переміщуються й молекули поживних речовин, на які розщепилася їжа гідри в травних клітинах. Вони долають мембрани цих клітин і дифундують у міжклітинній речовині, поки не досягнуть клітин зовнішнього шару. А там ці речовини радо зустрінуть «голодні» епітеліально-м'язові клітини, аби використати для підтримки власного життя.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Порівняймо тваринний організм з містом. Аби певна фірма, що виробляє піцу, могла доставити її усім бажаючим, у якому б куточку міста вони не жили, потрібна транспортна система: обладнані шляхи та засоби пересування. Вони потрібні й тій фірмі, яка займається вивозом численних відходів, аби мешканці міста жили в чистоті. Таких транспортних систем потребують і тваринні організми. Тварини отримують з зовнішнього середовища їжу та кисень.

1.    Як саме поживні речовини і кисень доставляються до кожної клітини організму?

2.    Як видаляються відходи діяльності клітин?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь і навичок

Транспортна система – це сукупність порожнин, якими переміщується рідина, що розносить речовини (поживні речовини, шкідливі речовини, кисень, вуглекислий газ тощо) по тілу.

Навіщо потрібний транспорт речовин? У будь-якому організмі, навіть улаштованому так просто, як у гідри, існує певна спеціалізація. Так, клітини легенів отримують кисень, що надходить ззовні - проте не лише для своїх потреб, а для того, аби забезпечити ним усі клітини організму. Так саме й клітини кишечнику, одержавши поживні речовини, що утворилися внаслідок розщеплення речовин їжі, мають «віддати» їх переважну кількість усім іншим клітинам. Аби кисень і поживні речовини досягли тих, хто розташований у найдальшому куточку міста під назвою «організм», і потрібний транспорт речовин. І це стосується не лише кисню і поживних речовин - в організмі кожна клітина виконує певну роботу і має ділитися її результатами з іншими клітинами.

Функція циркуляторної системи полягає у швидкому перенесенні речовин з однієї частини тіла в іншу на значні відстані (певні речовини, що досягли місця призначення, повинні потрапити через стінки циркуляторної системи у відповідні органи або тканини, а речовини, які в цих органах або тканинах утворитися, але мають бути використаними в іншому місці чи виведеними з організму, мають потрапити в циркуляторну систему для транспортування).

Циркуляторна система складається з:

• рідини, що циркулює в системі й виконує транспортну функцію (кров, лімфи);

• судин (трубок різного діаметра) та порожнин, в яких циркулює рідина;

• скоротливого органа, який діє як насос (помпа) і забезпечує рух рідини по системі (органами у тварин можуть бути або серце, або видозмінені кровоносні судини).

У більшості тварин транспортну функцію виконує кровоносна система. Окрім поживних речовин, кисню і вуглекислого газу, кров транспортує гормони, продукти обміну речовин, забезпечує імунітет, а також виконує важливу роль у збереженні температури тіла в птахів і ссавців.

VІ. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. У яких тварин відсутня кровоносна система? З чим це пов'язано?

Найпростіші водні тварин ( кишковопорожнинні), поглинають кисень, розчинений у воді. Примітивні тварини (кишковопорожнинні, плоскі черви) мають невеликий розмір та неінтенсивний обмін речовин, тому надходження і виділення речовин відбувається через поверхню тіла, а внутрішній транспорт — завдяки повільному переміщенню речовин від клітини до клітини в міжклітинній речовині.

2. Чому ми називаємо транспортну систему хребетних кровоносною, а подібну систему багатьох безхребетних (наприклад, членистоногих) – ні?

У хребетних транспортна система замкнена. Транспортна рідина переносить не тільки поживні речовини та продукти обміну речовин, а й розчинені гази: кисень і вуглекислий газ. Вона має червоний колір, завдяки дихальному пігменту, що містить залізо, – гемоглобіну. Така транспортна речовина називається кров’ю, а система, якою вона рухається, – кровоносною системою.

3. Що таке дихальні пігменти?

Це речовини, які зв’язуються з киснем і вуглекислим газом. Дихальні пігменти можуть міститися в певних клітинах (як гемоглобін міститься в еритроцитах хребетних) або просто бути розчиненими в плазмі.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1. Вивчити конспект, опрацювати параграф
2. Підготувати повідомлення про транспортні системи кишковопорожнинних, червів, молюсків, членистоногих.

Таблиця «Транспортна система безхребетних»

Тварини                                                                    Характеристика транспортної системи

Кишковопорожнинні                                  Відсутня кровоносна система, дифузійний тип

транспортної системи, гемолімфа

Плоскі            Відсутня кровоносна система, дифузійний тип транспортної системи, гемолімфа

Круглі черви             Відсутня кровоносна система, дифузійний тип транспортної системи,

представлений рідиною первинної порожнини (гемолімфа)

Кільчасті черви         Замкнена кровоносна система, спинна і кільцева судини, рух завдяки

пульсації  цих судин, ці дві судини з'єднуються кільцеві судини в кожному сегменті.

Молюски черевоногі, двостулкові    Незамкнена кровоносна система, серце (у молюсків

серце складається з шлуночка і передсердь, притому кількість камер серця може бути різною) і судини, кров

Молюски головоногі           Замкнена кровоносна система, серце (є додаткові серця біля основи зябер) і судини, кров

Ракоподібні   Незамкнена кровоносна система, серце мішкоподібне з кількома парами отворів на спинному боці голово грудей. Від серця по судинах гемолімфа (переважно голубого кольору) витікає у порожнину, віддає кисень і поживні речовини, прямує по судинах до зябер, збагачується киснем і надходить до серця

Павукоподібні          Незамкнена кровоносна система, спинна судина, поділена перетяжками на серця з клапанами (серце трубчасте на спинному боці черевця)

Комахи          Незамкнена кровоносна система, спинна судина, поділена перетяжками на серця з клапанами (серце трубчасте на спинному боці черевця транспортує тільки поживні речовини), з порожнини тіла багата гемолімфа потрапляє через отвори у спинну судину, по аорті багата гемолімфа тече до голови, вливається у порожнину тіла, омиває органи, повертається до черевця

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Якi виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.