четвер, 17 листопада 2016 р.

Дата:
Природознавство Клас: 5 Тема: 1 Урок: 10

Тема. Атоми і хімічні елементи
Мета: формувати в учнів уявлення про будову речовини; формувати елементарні знання про атом, хімічний елемент; ознайомити з найпоширенішими хімічними елементами довкілля; розвивати пізнавальний інтерес; виховувати цікавість до оточуючого світу.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.Наведіть приклади тіл і речовин.
2.У якому стані перебуває речовина, з якої складається тіло?
3.Чи змінюється склад води якщо вона переходить з рідкого стану в газоподібний?
4.Як ви думаєте з чого складається речовина або вода?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
V. Формування нових знань, умінь і навичок
1. Атом
Розповідь вчителя. Тіла природи утворені з речовини, яка в свою чергу складається з маленьких частинок, що взаємодіють між собою і рухаються. Частинки, з яких «збудована» речовина називають атоми, що означає неподільний. Адже речовини можна руйнувати не нескінченно, а лише до атомів.
Атом – найдрібніша хімічно неподільна частинка речовини, або дрібна частинка хімічного елемента.
2. Хімічний елемент
Нині відомо 110 видів атомів (демонстрування таблиці Д.Менделєєва), їх називають хімічними елементами. Сукупність однакових атомів, які мають однакову будову, називають хімічним елементом. Кожний хімічний елемент має свою назву та умовне позначення у вигляді хімічного символу. (термінологічна робота з найпоширенішими назвами: Гідроген (Н), Оксиген (О), Карбон (С), Нітроген (N), демонстрування моделей атомів, запис на дошці). Таблиця. Деякі хімічні елементи.
Елемент
Хімічний символ
Вимова назви хімічного символу
Гідроген
H
«Аш»
Гелій
He
«Гелій»
Карбон
C
«Це»
Нітроген
N
«Ен»
Оксиген
О
«О»
Алюміній
АІ
«Алюміній»
Силіцій
Si
«Силіцій»

Хімічні елементи зв’язують нас із минулим і майбутнім, вони вічно існують у Всесвіті, з них складається все, що нас оточує. Хімічні елементи не зникають, а мандрують з однієї речовини в іншу, зв’язують між собою живу і неживу природу. Залежно від того, як сполучені атоми одного і того самого виду, речовина має різні властивості. Наприклад, алмаз і графіт (учні обговорюють властивості речовин: твердість, прозорість, міцність, і елементи, якими вони утворені).
VІ. Узагальнення і систематизація знань
Завдання 1
Кожен учень отримує картку з написаним знаком хімічного елемента, користуючись таблицею знаходить повну назву хімічного елемента і його вимову.
Завдання 2
Розгляньте малюнок та проаналізуйте, атомів якого елементу найбільше:
- у земній корі і воді;
- у повітрі;
- в органічних речовинах, що складають тіла рослин і тварин.
VII. Повідомлення домашнього завдання:
1.                 Вивчити параграф
2.                 П.        с.        письмово
VІІI. Підсумки уроку
Обговорення результатів уроку
Оцінювання роботи учнів.


Дата:
Природознавство Клас: 5 Тема: 1 Урок: 9
Тема. Властивості твердих тіл, рідин і газів
Мета: ознайомити учнів із ознаками твердих тіл, рідин та газів; розвивати вміння порівнювати і аналізувати властивості речовин в різних агрегатних станах; розвивати навички вести спостереження та робити висновки; виховувати бажання здобувати знання
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Що таке речовина?
2. За якими фізичними властивостями можна описати речовину?
3. Які речовини в довкіллі є найпоширенішими? (Вода, повітря.)
4. В яких станах можуть перебувати речовини у довкіллі?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Чи любите і вмієте ви відгадувати загадки? Я запропоную три загадки, подивимось, чи справитесь ви з ними.
1. Біла морква зимою росте (бурулька).
2. Мене частенько просять, ждуть,
А тільки покажусь – ховатися почнуть (дощ).
3. Коли чайник закипає, я із нього утікаю. (водяна пара).
Що спільного між словами відгадками? (різний агрегатний стан однієї речовини води).
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
То ж давайте сьогодні поговоримо про тверді речовини, рідини і гази, і з’ясуємо, за якими ознаками вони відрізняються між собою.
V. Формування нових знань, умінь і навичок
1. Характерні особливості твердих, рідких та газоподібних тіл
Давайте проведемо невелике дослідження. Результати, які будемо отримувати, як справжні науковці будемо записувати у таблицю.
У мене на столі стоїть три склянки. В одну я покладу алюмінієву пластинку (тверде тіло), у другу наллю води (рідина), а у третій є повітря (газоподібна речовина).
Чи мають ці речовини форму? (результати обговорення у таблицю).
Наллємо у мірний циліндр воду і опустимо у нього алюмінієву пластинку. Чи змінився об’єм води? (так, збільшився). Отже пластинка займає певний об’єм. Давайте пластинку зігнемо і подивимось, чи змінився її об’єм. Дослід показує, що із зміною форми, об’єм твердого тіла не змінюється.
Воду наберемо у шприц, попередньо закривши його отвір. Спробуємо стиснути воду. Вона не стискається, рідини мало стисливі.
Наберемо у шприц повітря і спробуємо натиснути на поршень. Гази легко стискаються.
Порівняльна характеристика різних тіл
Ознака
Тверда речовина
Рідина
Газоподібна речовина
Форма
Власна, зберігає
Форма посудини
Змінна
Об’єм
Зберігає сталий
Зберігає власний об’єм
Об’єм змінюється
Зміна об’єму
Не змінюється
Малостислива
Легко стискається
Залежність від густини речовини
Частинки розташовані в правильному порядку і можуть тільки коливатися
Частинки можуть пересуватися,текучі
Частинки пересуваються з великою швидкістю, займають весь представлений їм простір
2. Залежність форми та об’єму тіл від густини речовини
Чим же зумовлені такі властивості речовин у різних агрегатних станах? З вашою допомогою зробимо живі моделі речовин. П’ять учнів стають у ряд і щільно обхоплюють один одного за пояс. Кожен із учнів – це маленька частинка речовини, яка у твердих тілах щільно з’єднана з іншою частинкою. Мотузкою обведемо місце на підлозі, де вони стоять. Спробуємо їх стиснути, змінити форму. Учні (частинки) тут не рухаються, лише коливаються навколо свого місця. Тому тверді тіла зберігають і форму, і об’єм.
Знову п’ять учнів беруть руки в боки, з’єднуючись із сусідами. Бачимо, що ця жива модель більш рухлива, може займати різну форму, проте стиснути їх також важко. Це пояснюється тим, що у рідинах зв’язки між частинками слабші, ніж у твердих речовинах. Густина рідин значно більша, тому і зберігають свій об’єм.
А тепер зробимо модель газоподібної речовини. Учні візьмуться за руки. Вони можуть зайняти будь який об’єм, легко змінюють форму, їх можна стиснути. Зв’язки між частинками газів слабкі, це і пояснює їх властивості. (Має малу густину, відстань між частинками велика,частинки рухаються з великою швидкістю, газ швидко і легко заповнює об’єм).
VІ. Узагальнення і систематизація знань
• назвати ознаки твердих тіл;
• назвати ознаки рідин;
• назвати ознаки газів;
• тіло зберігає власну форму і об’єм. У якому стані перебуває речовина, з якої складається тіло?
• чому рідини зберігають у посудині?
• чи можна газ зберігати у відкритій посудині?
• наповнену повітряну кульку можна легко стиснути, про що це свідчить?
VII. Повідомлення домашнього завдання:
1.     Вивчити параграф
2.     П.        с.        письмово
VІІI. Підсумки уроку

На сьогоднішньому уроці ви спробували себе у ролі маленьких дослідників. Я хочу побажати кожному з вас стати великим дослідником у своєму житті, чим би ви не займалися. Але нехай жодне погане слово, як тверда речовина не зірветься із вашого язика. Всі добрі слова, як рідини, розтікаються до всіх людей, які вас оточують, і залишаються у їхніх серцях. А слова молитви, які ви щодня промовляєте до Бога, нехай підносяться до самої височини і досягають неба.
Дата:
Природознавство Клас: 5 Тема: 1 Урок: 8

Тема. Речовини. Фізичні властивості речовин
Мета: сформувати в учнів знання про речовину та її фізичні властивості; розширити уявлення про будову фізичних тіл; закріпити знання про різноманітність тіл живої і неживої природи; формувати вміння застосовувати ці знання під час пояснення явищ і процесів у довкіллі; розвивати вміння порівнювати; виховувати пізнавальну самостійність.
Обладнання і матеріали: вода, лід, алюміній, дріт, виделка, фольга, пробірка, пробіркотримач, спиртівка, предметне скельце, малюнки, розчин йоду.
Базові поняття і терміни: речовина, фізика, хімія, колір, блиск, запах, агрегатний стан, фізичні властивості, конденсація.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Пригадайте, як називають предмети що нас оточують?
2. На які групи вони поділяються? 3. Наведіть приклади тіл живої і неживої природи. За якими ознаками тіла живої природи відрізняються від тіл неживої природи?
4. Як ви гадаєте з чого складаються тіла?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Речовина

Розповідь з елементами бесіди.
Всі тіла складаються з речовин. Речовина - це вид матерії, те з чого складається тіло. Отже, наука, що вивчає фізичні тіла – це фізика. Інша природнича наука – хімія - вивчає речовини, з яких ці тіла утворені. Хімія – наука про речовини та перетворення одних речовин на інші. Наприклад, склянка складається зі скла, дріт – із міді, ложка – з алюмінію. Скло, мідь, алюміній – це речовини. Де в побуті ми можемо спостерігати застосування знань з хімії? (Виготовлення фарб, ліків, скла, телевізорів.) Скільки тіл може утворюватись у природі чи виготовлятись людиною з однієї речовини? З однієї речовини можуть утворюватись у природі або виготовлятись людиною різні тіла. Наприклад з дерева можна зробити меблі, дім.
Речовини поділяються на штучні та природні. Штучні або синтезовані людиною,наприклад пластмаса. Надзвичайно складним природним тілом є тіло людини, рослини, тварини. Таким чином, з однієї або кількох речовин складаються всі тіла природи – річки, гори, рослини і всі тіла, виготовлені людиною.
2. Фізичні властивості речовин А чим речовини відрізняються одна від одної? Кожній індивідуальній речовині притаманні певні фізичні властивості. До найважливіших фізичних властивостей належать колір, блиск, запах, агрегатний стан(учні порівнюють властивості речовин: води, алюмінію, розчину йоду, з допомогою вчителя заповнюють таблицю).
Таблиця. Фізичні властивості речовин. Ознаки
Вода
Алюміній
Розчин йоду
Колір
Блиск
Запах
Агрегатний стан

ІV. Узагальнення і систематизація знань
1.Як слід розуміти поняття «речовина»? 2.Яка наука вивчає речовини та їх перетворення? 3.Які бувають стани речовини? 4.Які чинники впливають на зміну стану речовини?
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника.

Творче завдання. Чи правильне таке твердження «Якщо склянку і блюдце наповнити доверху водою, то вода швидше випарується зі склянки». Відповідь обґрунтуйте.
Дата:
Природознавство Клас: 5 Тема: 1Урок: 7
Тема: Практичне заняття. Вимірювання маси та розмірів різних тіл

Мета: ознайомити учнів із вимірюванням; розвивати вміння вимірювати розміри тіл, користуватися навчальними терезами для визначення маси тіл; виховувати повагу одне до одного.
Тип уроку: застосування знань та вмінь.

I.   Організаційний момент
II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
1. Як можна відрізнити тіла один від одного?
2.Яким чином можна виміряти вагу тіла?
3.Якою вимірювальною одиницею визначається густина?
4.Будь-який предмет, будь-яку живу істоту можна назвати ...
5.Як можна зважити небесні тіла?
ІІІ. Виконання практичної роботи
Практична робота
Тема. Вимірювання маси та розмірів різних тіл
Мета: навчитися вимірювати розміри тіл, користуватися навчальними терезами для визначення маси тіл.
Прилади і матеріали: лінійка, терези навчальні, важки, брусок, циліндр, тіла різної форми(яблуко, цукерка, олівець).
Хід роботи
1. Визначаю ціну поділки лінійки____________________________ .
2. Вимірюю довжину, ширину, висоту бруска та визначаю його об’єм.
Довжина



Ширина



Висота



Об’єм




6. Визначаю масу тіл, користуючись навчальними терезами.
Тіло
Маса (г)
Циліндр
Висновок:


IV.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
Опрацювати у підручнику §
V. Підбиття підсумків уроку
Дидактична гра «Кубик».

an","serif";mso-ansi-language:RU'>V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.
Творчі завдання 1. Чи можна за допомогою терезів зважити дерев’яну балку двометрової довжини?

2. Виготовити в домашніх умовах терези (Читай статтю Світлани Білоус «Терези» в журналі «Колосок» №5/2009
Дата:
Природознавство Клас: 5 Тема: 1 Урок: 6
Тема. Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання.
Мета: ознайомити учнів з тілами, що оточують людину; формувати знання про властивості тіл: розміри, масу, об’єм,густину; розвивати память, ; виховувати цікавість до предмета.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Погляньте навколо себе та назвіть, що ви бачите.
2. Чи можна за зовнішнім виглядом визначити, важкий предмет чи легкий?
3. Що таке тіло?
4. Які ви знаєте тіла природи?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Тіла у природі

Розповідь з елементами бесіди.
Тіло – це будь який предмет, що оточує людину.
Все навколо нас змінилось,
Все навколо стало тілом:
І рослина, і тварина,
І літак, і океан.
Навіть зорі, що на небі,
Називаються…..(тіла).
Тіла – це предмети навколо нас, які мають певні ознаки. Тіла бувають штучні та природні. До штучних або створених людиною відносяться будинки, машини, одяг, книги, меблі. В свою чергу природні поділяються на неживі та живі. Неживі – це каміння, крига.
Живі – це рослини, гриби, тварини, бактерії. Сонце, планети, Місяць теж тіла. Їх називають небесними тілами.
- Кожен із вас по черзі назве якесь тіло.
2.Характеристика тіл
- Опишіть будь-яке тіло, що є у класі(шафу). Під час опису складаємо схему.
Шафа Висока
Коричнева
Дерев’яна
Прямокутна

Спробуйте порівняти шафу з дошкою. Чим вони відрізняються?
Те, що ви називаєте - це і є характеристики тіла. Головними з них є довжина, маса, об’єм, густина. Лінійні розміри тіл – це довжина, ширина, висота. Складаємо таблицю.
Характеристика
Вимірювальні
Одиниці
Довжина – у міжнародній системі вимірювання CI (система інтернаціональна) за одиницю довжини прийнято метр(м). Використовують й інші одиниці вимірювання довжини: міліметр(мм), сантиметр(см), метр(м), кілометр(км).
Ціна поділки – це число, що показує, скільки одиниць вимірювання припадає на відрізок між найближчими мітками-рисками вимірювального приладу. Точність вимірювання залежить від ціни поділки.
Маса - основна одиниця вимірювання є кілограм(кг), грам(г). Щоб обчислити масу необхідно густину помножити на об’єм. Маса тіла = густина х об’єм.
Об’єм – це величина, що визначає частину простору, яку займає тіло. Основна одиниця вимірювання – кубічний метр. Об’єм визначають за формулою: Обєм = довжина х ширина х висота. Об’єм рідких тіл визначають за допомогою мірного посуду, вимірюють у літрах (л, а також мл, мкл).
Густина – маса речовини в одиниці об’єму. Основна одиниця густини – кг/м3. Густина тієї самої речовини у твердому, рідкому і газоподібному станах різна. Щоб обчислити густину, необхідно виміряти масу й об’єм речовини і знайти їхню частку.
3.Вимірювальні прилади
Демонстрація вимірювальних приладів: лінійка, рулетка, штангель циркуль, терези, мірний циліндр. Давайте разом виміряємо характеристики металевої кульки: довжину – виміряємо штангель циркулем; об’єм – витісненням води зі склянки; масу – за допомогою терезів.
ІV. Узагальнення і систематизація знань
1. Як можна відрізнити тіла один від одного?
2.Яким чином можна виміряти вагу тіла? 3.Якою вимірювальною одиницею визначається густина? 4.Будь-який предмет, будь-яку живу істоту можна назвати ... 5.Як можна зважити небесні тіла?
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника.
Творчі завдання 1. Чи можна за допомогою терезів зважити дерев’яну балку двометрової довжини?

2. Виготовити в домашніх умовах терези (Читай статтю Світлани Білоус «Терези» в журналі «Колосок» №5/2009

середа, 16 листопада 2016 р.

Урок узагальнення та систематизації знань

І варіант
1. Визначте тіло живої природи:
а) вітряк; б) гриб; в) пісок.
2. Виберіть одиницю вимірювання довжини:
а) 1 м; б) 1 кг; в) 100 мл.
3. З чого виготовляють гирі?
а) з пластмаси; б) з паперу; в) з металу.
4. З чого складаються тіла?
а) з хімічних елементів; б) з молекул; в) з речовин.
5. Що зберігають газоподібні тіла?
а) форму; б) об’єм; в) не зберігають ні форму, ні об’єм.
6. У якому агрегатному стані речовини мають найменшу густину?
а) рідкому; б) газоподібному; в) твердому.


ІІ варіант
1. Визначте тіло неживої природи:
а) дерево; б) білка; в) сонце.
2. Виберіть одиницю вимірювання маси:
а) 1 м; б) 1 кг; в) 1л.
3. Яка з величин є лінійною?
а) вага; б) густина; в) ширина.
4. Визначте в наведеному переліку хімічний елемент:
а) атом Гідрогену; б) вода; в) папір.
5. Виберіть правильну відповідь:
а) атоми різних хімічних елементів утворюють молекули;
б) атоми різних хімічних елементів не утворюють молекули;
в) всі відповіді не правильні.
6. Визначте яку густину має газ:
а) дуже малу; б) велику; в) середню.



Дата:
Природознавство Клас: 5 Тема: Вступ Урок: 4
Практичне заняття №2 «Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових спостережень та дослідів». Дослідницький практикум №1 «Складання переліку побутових приладів та здійснення вимірювань за допомогою одного з них».
І. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Виконання роботи з використанням підручника (ст. 19) за завданнями 1-2.
ІІ. ВИКОНАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРАКТИКУМУ
1. Учні складають перелік побутових приладів для вимірювання або збільшення.
2. Вимірювання за допомогою лінійки довжини та ширини підручника, довжини та ширини учнівського стола.Предмет               Довжина, см    Ширина, см
Підручник        
               

Стіл      
               


3. Учні здають зошити вчителю на перевірку.
Д. з.: §3, спостереження-таблиця (ст. 14-15)

          §4, завдання для міні-проекту №1 (підібрати матеріали про одного з вчених-натуралістів з §5)