Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 4    Урок: 62

Тема: Ланцюги живлення і потік енергії. Взаємозв’язок зовнішнього середовища компонентів екосистеми. Співіснування організмів в угрупованнях.  Вплив людини та її діяльності на екосистеми

Мета: формувати знання учнів про популяцію, екосистему та чинники середовища; розвивати вміння порівнювати біологічні об’єкти живих організмів; розвивати пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища, до тварин рідного краю та домашніх тварин, бажання здобувати зоологічні знання

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка д\з

Повідомлення про пристосованість одного виду тварин до певного середовища.

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Термінологічний дощ

1Популяція, 2екосистема, 3антропогенні чинники, 4фактори неживої природи, 5біотичні чинники, 6фауна.

Бесіда

1.                 Які є взаємовигідні зв’язки між організмами.

2.                 Які організми відносять до паразитів і сапротрофів?

3.                 Які екологічні чинники називають антропогенними?

4.                 Яка роль у них зелених рослин?

5.                 Які організми належать до автотрофів і гетеротрофів?

6.                 Які організми належать до сапротрофів?

7.                 Що таке екосистема?

Проблемні запитання:

1.                  Чому стабільне існування людського суспільства можливе не в результаті активного перетворення природи, а внаслідок гармонійних взаємовідносин з нею?

2.                  Які можливі наслідки випадання однієї з ланок у ланцюзі живлення?

ІІІ. Мотивація учіння

Пересування водних мас зумовлені положенням Землі відносно Сонця і Місяця (припливи і відпливи), земним тяжінням (течія річок), впливом вітру і т. д. Тварини, які мешкають у припливно-відпливній зоні, мають особливі пристосування. Під час відпливу вони закопуються в пісок, ховаються у черепашках, будиночках (молюски, вусоногі раки) або мігрують у відкрите море (медузи).

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

кожен вид займає в екосистемі свою екологічну нішу, яка визначається його пристосуванням до чинників неживої природи, а також взаємозв’язками з популяціями інших видів. Що ближчі екологічні ніші популяцій різних видів в одній екосистемі, то гостріша між ними конкуренція за необхідні ресурси середовища життя.

Компоненти екосистем взаємопов’язані між собою різними типами зв’язків. Це насамперед харчові, або трофічні, зв’язки. Одні види тварин полюють на здобич, інші - споживають рослини чи рештки організмів тощо. Завдяки трофічним зв’язкам формуються ланцюги живлення. Кожен вид організмів у складі ланцюга живлення становить його окрему ланку, або трофічний рівень.

Пригадайте, основа кожного ланцюга живлення - це переважно автотрофні організми - насамперед зелені рослини. Вони є виробниками органічних речовин з неорганічних, або продуцентами (від лат. Продуцентів - той, що створює). Рослиноїдні, всеїдні та хижі тварини є споживачами готових органічних речовин, або консументами (від лат. консуме - споживати). Організми, які розкладають рештки інших організмів, завершують ланцюг живлення. їх називають редуцентами (від лат. редуктіо - відновлювати).

У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Це відбувається через те, що організми певного виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Наприклад, річковий рак може споживати рослинну їжу, живих тварин або їхні рештки. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку екосистеми. Розгалужені трофічні сітки забезпечують стійкість екосистем, оскільки при зменшенні чисельності певних видів (чи навіть за умови їхнього зникнення із цієї екосистеми) види, які ними живляться, можуть переключатись на інші об’єкти. Отже, у всеїдних тварин більше шансів вижити за змін умов існування, ніж у тих, які «спеціалізуються» лише на споживанні певного типу їжі.

Унаслідок взаємодії організмів між собою та з умовами неживої природи в екосистемах виникають колообіги речовин та потоки енергїі.

Завдання: Складіть колообіг екосистеми Кисню, вуглекислого газу, води в природі.

Між організмами різних видів можуть виникати різні типи співіснування: корисні для всіх (мутуалістичні), корисні для одного і не шкідливі, але й не корисні для іншого (коменсалізм). У разі паразитизму один з організмів (паразит) отримує користь від співіснування з іншим, завдаючи своєму хазяїну шкоди.

Для раціонального природокористування людині необхідно розвивати екологічне мислення, пам’ятати, що всі види - необхідні складові природних угруповань і вилучення будь-якого виду неминуче призведе до порушення природної рівноваги.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1. Що таке екологічна ніша?

2. Які трофічні зв’язки виникають між тваринами різних видів та між тваринами й іншими організмами?

3. За рахунок чого формується трофічна сітка?

4. Наведіть приклад колообігу води і вуглекислого газу в природі.

5. Які форми взаємозв'язків між тваринами склалися у природі?

6. Яка позитивна роль хижаків у природі?

7. Які взаємозв’язки між тваринами мають назву «коменсалізм»? Наведіть приклади.

8. Як господарська діяльність людини впливає на тваринний світ?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.                 Вивчити конспект

2.                 Підготувати вірш, пісню про шкільну екологічну агітбригаду.

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Цікаво!

Взаємодопомогу на полюванні надають одне одному медоукажчик і медоїд. Медоукажчик - невеличка пташка, трохи більша за горобця. Медоїд-звір, схожий за зовнішнім виглядом і способом життя на борсука. Улюблена страва медоїда - мед і личинки бджіл. Знайти бджолине гніздо медоїду трапляється не часто. І тут йому на допомогу приходить медоукажчик. Пташка, знайшовши бджолине гніздо, вирушає за помічником. Побачивши медоїда, медоукажчик то зовсім близько підлітає до нього, то

сідає на дерево й очікує, поки повільний звір піде слідом за ним. Підвівши медоїда до бджолиного гнізда, пташка терпляче чекає, поки він розриє гніздо і насититься, а потім сама ласує стільниками. Виявляється, у шлунку медоукажчика живуть особливі бактерії, які перетравлюють віск на жирні кислоти, що засвоюються організмом птаха.