Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: 1 Урок: 8

Тема. Речовини. Фізичні властивості речовин

Мета: сформувати в учнів знання про речовину та її фізичні властивості; розширити уявлення про будову фізичних тіл; закріпити знання про різноманітність тіл живої і неживої природи; формувати вміння застосовувати ці знання під час пояснення явищ і процесів у довкіллі; розвивати вміння порівнювати; виховувати пізнавальну самостійність.

Обладнання і матеріали: вода, лід, алюміній, дріт, виделка, фольга, пробірка, пробіркотримач, спиртівка, предметне скельце, малюнки, розчин йоду.

Базові поняття і терміни: речовина, фізика, хімія, колір, блиск, запах, агрегатний стан, фізичні властивості, конденсація.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Пригадайте, як називають предмети що нас оточують?

2. На які групи вони поділяються? 3. Наведіть приклади тіл живої і неживої природи. За якими ознаками тіла живої природи відрізняються від тіл неживої природи?

4. Як ви гадаєте з чого складаються тіла?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Речовина

Розповідь з елементами бесіди.

Всі тіла складаються з речовин. Речовина - це вид матерії, те з чого складається тіло. Отже, наука, що вивчає фізичні тіла – це фізика. Інша природнича наука – хімія - вивчає речовини, з яких ці тіла утворені. Хімія – наука про речовини та перетворення одних речовин на інші. Наприклад, склянка складається зі скла, дріт – із міді, ложка – з алюмінію. Скло, мідь, алюміній – це речовини. Де в побуті ми можемо спостерігати застосування знань з хімії? (Виготовлення фарб, ліків, скла, телевізорів.) Скільки тіл може утворюватись у природі чи виготовлятись людиною з однієї речовини? З однієї речовини можуть утворюватись у природі або виготовлятись людиною різні тіла. Наприклад з дерева можна зробити меблі, дім.

Речовини поділяються на штучні та природні. Штучні або синтезовані людиною,наприклад пластмаса. Надзвичайно складним природним тілом є тіло людини, рослини, тварини. Таким чином, з однієї або кількох речовин складаються всі тіла природи – річки, гори, рослини і всі тіла, виготовлені людиною.

2. Фізичні властивості речовин А чим речовини відрізняються одна від одної? Кожній індивідуальній речовині притаманні певні фізичні властивості. До найважливіших фізичних властивостей належать колір, блиск, запах, агрегатний стан(учні порівнюють властивості речовин: води, алюмінію, розчину йоду, з допомогою вчителя заповнюють таблицю).

Таблиця. Фізичні властивості речовин. Ознаки	Вода	Алюміній	Розчин йоду
Колір
Блиск
Запах
Агрегатний стан

ІV. Узагальнення і систематизація знань

1.Як слід розуміти поняття «речовина»? 2.Яка наука вивчає речовини та їх перетворення? 3.Які бувають стани речовини? 4.Які чинники впливають на зміну стану речовини?

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.

Творче завдання. Чи правильне таке твердження «Якщо склянку і блюдце наповнити доверху водою, то вода швидше випарується зі склянки». Відповідь обґрунтуйте.

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: 1Урок: 7

Тема: Практичне заняття. Вимірювання маси та розмірів різних тіл

Мета: ознайомити учнів із вимірюванням; розвивати вміння вимірювати розміри тіл, користуватися навчальними терезами для визначення маси тіл; виховувати повагу одне до одного.

Тип уроку: застосування знань та вмінь.

I.   Організаційний момент

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Як можна відрізнити тіла один від одного?

2.Яким чином можна виміряти вагу тіла?

3.Якою вимірювальною одиницею визначається густина?

4.Будь-який предмет, будь-яку живу істоту можна назвати ...

5.Як можна зважити небесні тіла?

ІІІ. Виконання практичної роботи

Практична робота

Тема. Вимірювання маси та розмірів різних тіл

Мета: навчитися вимірювати розміри тіл, користуватися навчальними терезами для визначення маси тіл.

Прилади і матеріали: лінійка, терези навчальні, важки, брусок, циліндр, тіла різної форми(яблуко, цукерка, олівець).

Хід роботи

1. Визначаю ціну поділки лінійки____________________________ .

2. Вимірюю довжину, ширину, висоту бруска та визначаю його об’єм.

Довжина
Ширина
Висота
Об’єм

6. Визначаю масу тіл, користуючись навчальними терезами.

Тіло	Маса (г)
Циліндр

Висновок:

IV.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Опрацювати у підручнику §

V. Підбиття підсумків уроку

Дидактична гра «Кубик».

an","serif";mso-ansi-language:RU'>V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.

Творчі завдання 1. Чи можна за допомогою терезів зважити дерев’яну балку двометрової довжини?

2. Виготовити в домашніх умовах терези (Читай статтю Світлани Білоус «Терези» в журналі «Колосок» №5/2009

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: 1 Урок: 6

Тема. Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання.

Мета: ознайомити учнів з тілами, що оточують людину; формувати знання про властивості тіл: розміри, масу, об’єм,густину; розвивати память, ; виховувати цікавість до предмета.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Погляньте навколо себе та назвіть, що ви бачите.

2. Чи можна за зовнішнім виглядом визначити, важкий предмет чи легкий?

3. Що таке тіло?

4. Які ви знаєте тіла природи?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Тіла у природі

Розповідь з елементами бесіди.

Тіло – це будь який предмет, що оточує людину.

Все навколо нас змінилось,

Все навколо стало тілом:

І рослина, і тварина,

І літак, і океан.

Навіть зорі, що на небі,

Називаються…..(тіла).

Тіла – це предмети навколо нас, які мають певні ознаки. Тіла бувають штучні та природні. До штучних або створених людиною відносяться будинки, машини, одяг, книги, меблі. В свою чергу природні поділяються на неживі та живі. Неживі – це каміння, крига.

Живі – це рослини, гриби, тварини, бактерії. Сонце, планети, Місяць теж тіла. Їх називають небесними тілами.

- Кожен із вас по черзі назве якесь тіло.

2.Характеристика тіл

- Опишіть будь-яке тіло, що є у класі(шафу). Під час опису складаємо схему.

Шафа Висока

Коричнева

Дерев’яна

Прямокутна

Спробуйте порівняти шафу з дошкою. Чим вони відрізняються?

Те, що ви називаєте - це і є характеристики тіла. Головними з них є довжина, маса, об’єм, густина. Лінійні розміри тіл – це довжина, ширина, висота. Складаємо таблицю.

Характеристика

Вимірювальні

Одиниці

Довжина – у міжнародній системі вимірювання CI (система інтернаціональна) за одиницю довжини прийнято метр(м). Використовують й інші одиниці вимірювання довжини: міліметр(мм), сантиметр(см), метр(м), кілометр(км).

Ціна поділки – це число, що показує, скільки одиниць вимірювання припадає на відрізок між найближчими мітками-рисками вимірювального приладу. Точність вимірювання залежить від ціни поділки.

Маса - основна одиниця вимірювання є кілограм(кг), грам(г). Щоб обчислити масу необхідно густину помножити на об’єм. Маса тіла = густина х об’єм.

Об’єм – це величина, що визначає частину простору, яку займає тіло. Основна одиниця вимірювання – кубічний метр. Об’єм визначають за формулою: Об’єм = довжина х ширина х висота. Об’єм рідких тіл визначають за допомогою мірного посуду, вимірюють у літрах (л, а також мл, мкл).

Густина – маса речовини в одиниці об’єму. Основна одиниця густини – кг/м3. Густина тієї самої речовини у твердому, рідкому і газоподібному станах різна. Щоб обчислити густину, необхідно виміряти масу й об’єм речовини і знайти їхню частку.

3.Вимірювальні прилади

Демонстрація вимірювальних приладів: лінійка, рулетка, штангель циркуль, терези, мірний циліндр. Давайте разом виміряємо характеристики металевої кульки: довжину – виміряємо штангель циркулем; об’єм – витісненням води зі склянки; масу – за допомогою терезів.

ІV. Узагальнення і систематизація знань

1. Як можна відрізнити тіла один від одного?

2.Яким чином можна виміряти вагу тіла? 3.Якою вимірювальною одиницею визначається густина? 4.Будь-який предмет, будь-яку живу істоту можна назвати ... 5.Як можна зважити небесні тіла?

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.

Творчі завдання 1. Чи можна за допомогою терезів зважити дерев’яну балку двометрової довжини?

2. Виготовити в домашніх умовах терези (Читай статтю Світлани Білоус «Терези» в журналі «Колосок» №5/2009

Урок узагальнення та систематизації знань

І варіант

1. Визначте тіло живої природи:

а) вітряк; б) гриб; в) пісок.

2. Виберіть одиницю вимірювання довжини:

а) 1 м; б) 1 кг; в) 100 мл.

3. З чого виготовляють гирі?

а) з пластмаси; б) з паперу; в) з металу.

4. З чого складаються тіла?

а) з хімічних елементів; б) з молекул; в) з речовин.

5. Що зберігають газоподібні тіла?

а) форму; б) об’єм; в) не зберігають ні форму, ні об’єм.

6. У якому агрегатному стані речовини мають найменшу густину?

а) рідкому; б) газоподібному; в) твердому.

ІІ варіант

1. Визначте тіло неживої природи:

а) дерево; б) білка; в) сонце.

2. Виберіть одиницю вимірювання маси:

а) 1 м; б) 1 кг; в) 1л.

3. Яка з величин є лінійною?

а) вага; б) густина; в) ширина.

4. Визначте в наведеному переліку хімічний елемент:

а) атом Гідрогену; б) вода; в) папір.

5. Виберіть правильну відповідь:

а) атоми різних хімічних елементів утворюють молекули;

б) атоми різних хімічних елементів не утворюють молекули;

в) всі відповіді не правильні.

6. Визначте яку густину має газ:

а) дуже малу; б) велику; в) середню.

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: Вступ Урок: 4

Практичне заняття №2 «Ознайомлення з простим обладнанням для природничо-наукових спостережень та дослідів». Дослідницький практикум №1 «Складання переліку побутових приладів та здійснення вимірювань за допомогою одного з них».

І. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Виконання роботи з використанням підручника (ст. 19) за завданнями 1-2.

ІІ. ВИКОНАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРАКТИКУМУ

1. Учні складають перелік побутових приладів для вимірювання або збільшення.

2. Вимірювання за допомогою лінійки довжини та ширини підручника, довжини та ширини учнівського стола.Предмет               Довжина, см    Ширина, см

Підручник        

               

Стіл      

               

3. Учні здають зошити вчителю на перевірку.

Д. з.: §3, спостереження-таблиця (ст. 14-15)

          §4, завдання для міні-проекту №1 (підібрати матеріали про одного з вчених-натуралістів з §5)

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: Вступ Урок: 3

Тема: Практичне заняття. Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів

Мета: ознайомити учнів із довідковими виданнями з природничих наук різних типів; розвивати вміння працювати з довідковою літературою; виховувати повагу одне до одного.

Тип уроку: застосування знань та вмінь.

I.   Організаційний момент

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.  Робота з дефектним реченням.

— Біологія — це наука, яка вивчає …

— Хімія — це наука, яка вивчає …

— Фізика — це наука, яка вивчає …

— Географія — це наука, яка вивчає …

— Астрономія — це наука, яка вивчає …

2.  Інтерактивна гра «Мікрофон».

— Про які новітні дослідження природничих наук ви знаєте?

4.  Повідомлення теми уроку.

5.  Формулювання мети й завдань уроку разом з учнями.

III. Засвоєння нових знань

1.  Вступне слово вчителя.

Отже, ми з вами бачимо, яку велику кількість знань здобули науки про природу. І всі ці знання можна здобути з фахової літератури — це енциклопедії, словники, атласи географічних карт, атласи-визначники рослин та тварин, науково-популярні видання, довідники величин, Інтернет-ресурси тощо.

Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

Ознайомлення з довідковими виданнями

 з природничих наук різних типів

Мета: ознайомитися з різними довідковими виданнями з природничих наук, навчитися знаходити та використовувати інформацію в довідниках.

Обладнання: енциклопедії, словники, атласи географічних карт, атласи-визначники рослин.

Хід роботи

1.   Об’єднайтеся у творчі групи та виконайте запропоновані завдання.

2.   Завдання для груп:

1 група

1.   Дайте відповідь на запитання.

— Як користуватися біологічним словником?

2.   Використовуючи біологічний словник, знайдіть визначення понять флора, фауна, та інформацію про англійського лікаря Е. Дженнера.

Відповідь до п. 1.

— Поняття шкільного курсу біології розміщено в алфавітному порядку. Для більш швидкого знаходження того чи іншого слова необхідно користуватися алфавітним покажчиком, який розміщений в кінці посібника. Біля поняття, яке треба знайти, вказана сторінка, на якій воно розміщено.

Відповіді учнів до п. 2.

— Флора (від латин.— богиня квітів і весни в давньоримській міфології) — це історично сформована сукупність рослин, що ростуть зараз або росли раніше на певній території.

— Фауна (від латин.— богиня лісів і полів, покровителька тварин у давньогрецькій міфології) — це сукупність видів тварин, що населяють певну територію чи акваторію.

— Е. Дженнер (1749–1823). Англійський лікар, який запропонував метод, що попереджає захворювання віспою. Після багаторічних спостережень Дженнер переконався, що доярки, які хворіли на коров’ячу віспу, не заражуються людською. Він розробив метод запобігання захворювання віспою шляхом штучного зараження людини. Чотирнадцятого травня 1796 року було вперше зроблено щеплення. Е. Дженнер став прабатьком нової науки — імунології. Щеплення він назвав вакцинацією (від латин. vaccina — коров’яча).

2 група

1.   Дайте відповідь на запитання.

— Як користуватися запропонованою енциклопедією? (Наприклад: Цеханська О. Ф. Найцікавіше про тварин. Харків: Торнадо, 2006.)

2.   Використовуючи запропоновану енциклопедію, знайдіть цікаву інформацію про незвичайні за розмірами тварини в розділах Риби, Амфібії та Земноводні.

Відповіді учнів до п. 1:

— необхідно звернути увагу на зміст посібника, у якому розмежовані розділи, про які йдеться в посібнику;

— для знаходження інформації про певну тварину можна звернутися до предметного покажчика, де в алфавітному порядку вказані назви тварин, а поряд — номер сторінки, на якій є ця інформація.

Відповіді учнів до п. 2.

— Найбільшою рибою вважається китова акула, що досягає 15 метрів, і навіть 20 метрів завдовжки (маса — близько 20 тонн). Китова акула живиться планктоном і для людини небезпеки не становить.

— На початку ХХ століття на малих Зондських островах був відкритий новий вид варана, що дістав назву — комодського (острів Комодо). Це найбільша ящірка з існуючих у світі, її довжина досягає 4 м, забарвлення сіро-чорне. Варан добре плаває, звиваючись, немов змія, і поринає під воду на 2–3 хвилини.

3 група

1.   Дайте відповідь на запитання.

— Як користуватися атласом географічних карт?

2.   Використовуючи атлас географічних карт «Фізична карта півкуль», скажіть, скільки на планеті Земля материків та океанів. Назвіть їх. Покажіть на карті.

Відповіді учнів до п. 1. Необхідно звернути увагу на назву атласу. Нам представлено атлас «Загальна географія». Відкрити зміст атласу та ознайомитися з картами, які запропоновані в цьому атласі. В атласі містяться не тільки карти, а й довідкова інформація, яка допомагає зрозуміти географічні закономірності.

Відповіді учнів до п. 2. На планеті Земля — п’ять материків: Північна і Південна Америка, Євразія, Африка, Австралія, Антарктида. Учні показують материки на карті.

— На планеті Земля — чотири океани: Північний Льодовитий океан, Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан. Учні показують океани на карті.

4 група

1.   Дайте відповідь на запитання.

— Як користуватися атласом-визначником рослин?

2.   Запропоновано гербарій гороху посівного. Визначте, до якої родини належить ця рослина.

Відповіді учнів до п. 1. Для того щоб знайти опис тієї чи іншої рослини, необхідно з’ясувати, до якої родини належить цей екземпляр. Для цього користуються Карткою для визначення родин відділу Покритонасінні.

У картці записані натуральні цифри 1, 2, 3, 4 — це теза. Під кожною тезою стоїть цифра 0 — це антитеза. Спочатку читаємо інформацію під цифрою 1, якщо ця інформація не відповідає дійсності, то звертаємося до антитези і дивимося в другий стовпчик, де стоїть цифра, до якої нас відсилають. І так крок за кроком, доки інформація, запропонована в тезі або антитезі, не співпаде з особливостями гербарного екземпляра.

Відовіді учнів до п. 2. Розглядаємо гербарний екземпляр гороху посівного. Виявляємо, яку квітку він має: зрослопелюсткову чи вільнопелюсткову, скільки пелюсток, тичинок, маточок. Далі працюємо з карткою для визначення родин.

Інформація під цифрою 1 не відповідає дійсності, переходимо до антитези. Антитеза відсилає нас до цифри 2. Інформація під цифрою 2 — істинна, наступний крок — цифра 3. Гербарний екземпляр має ознаки, що прописано під цифрою 3. Отже, горох посівний належить до родини Бобові.

V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Опрацювати у підручнику §

VI. Підбиття підсумків уроку

Дидактична гра «Кубик».

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: Вступ Урок: 2

Тема: Методи вивчення природи. Обладнання для вивчення природи.

Мета уроку: розширити знання учнів про методи вивчення природи; розвивати вміння використовувати ті чи інші методи вивчення природи в повсякденному житті; виховувати повагу одне до одного.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I.   Організаційний момент

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

§     III. Засвоєння нових знань

1.  Повідомлення теми уроку.

2.  Формулювання мети й завдань уроку разом з учнями.

Ознайомлення зі схемою «Методи вивчення природи».

— Людина тисячоліттями спостерігає за природою. Навіщо?

Пізнання природи починається зі спостереження. Цей метод є найдавнішим.

2)  Спостереження як метод вивчення природи.

Спостереження — це ціленаправлене та планомірне сприйняття явищ, результати яких фіксуються спостерігачем.

Усе, що відбувається в природі, здавна приваблювало людину. Спостереження за погодою та природою давало людині знання про зміни пір року, про те, коли краще засівати насіння, щоб отримати кращий врожай, про те, як вести себе в природі, щоб бути здоровим та сильним. Старовинні письмена, знайдені археологами, говорять про те, що люди описували свої спостереження з року в рік і виявляли закономірності, які дозволяли їм отримувати добрі врожаї. Натуралісти, мандруючи новими та старими материками, знаходили величезну кількість представників флори та фауни, часто зовсім невідомих. К. Лінней, шведський натураліст, особисто описав 1500 видів рослин. Спостерігаючи за рослинами і тваринами, людство виявляло ті властивості, які можна використати на задоволення потреб людини, при цьому не порушуючи рівновагу природи.

У проведенні спостережень людині допомагали органи чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик). Та не завжди органів чуття вистачає для отримання достовірної інформації. З розвитком науки та техніки на допомогу приходять прилади, за допомогою яких можна отримати більш достовірну інформацію.

Отже, спостереження — це суб’єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати, виділяти та підмічати головне. Із цим умінням пов’язаний розвиток спостережливості. Спостережливість — це прагнення та уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі й таких деталей, які здаються зовні недостатньо помітними і на перший погляд малоістотними.

Спостереження бувають короткочасними і довготривалими. Короткочасніспостереження потребують незначного відрізку часу. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Довготриваліспостереження потребують більшого часу. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу.

За формою організації діяльності спостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні.

За характером пізнавальної діяльності спостереження бувають репродуктивними і творчими.

•     Вправа «Впіймай слово».

Учитель називає поняття, учні повинні плеснути в долоні, коли почують назву приладу, який допомагає у проведенні спостережень; якщо назване слово не є назвою приладу для спостережень, то учні не плескають у долоні.

Лупа, комп’ютер, ручка, термометр, барометр, книга, флюгер.

3)  Експеримент як метод вивчення природи.

Однак далеко не всі знання про природу можна отримати тільки методом спостереження. Для того щоб мати чітке уявлення про те чи інше явище природи, необхідно відтворити його та неодноразово повторити. Це необхідно для того, щоб уточнити умови, за яких відбувається це явище, виявити його особливості. У цьому допомагає експеримент.

Експеримент — спроба, дослід, які потребують підтвердження чи спростування, форма пізнання, один з основних методів наукового дослідження, у якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв’язків між явищами.

При організації експерименту необхідно:

— поставити мету досліду;

— зробити припущення про можливі результати, сформулювати гіпотезу;

— виявити, яке обладнання необхідне для проведення досліду;

— розробити алгоритм проведення досліду;

— провести дослід;

— зафіксувати спостереження;

— перевірити точність отриманих результатів;

— порівняти отриманий результат із висунутою раніше гіпотезою;

— зробити висновки.

б)  Спостереження за простими експериментами.

Учитель разом з учнями проводить прості експерименти.

VII. Повідомлення домашнього завдання:

1.      Вивчити параграф

2.      Cторінка                     письмово

VІІI. Підсумки уроку

Упорядкування інформації, яку отримали на уроці.

Скарбничка знань

У пізнанні природи людині допомагають не лише створені нею вимірювальні і збільшувальні прилади, лабораторне обладнання, ай жива природа.

Жодного разу мурахи не помилились у передбаченні, якою буде зима. Вони завчасно поглиблюють мурашник перед настанням суворої зими. І не роблять цього, якщо зима очікується без сильних морозів.

Вам відомо про руйнівну дію землетрусів і штормів. Миші відчувають наближення землетрусів за 15 діб, риби і змії — за 10, собаки і кури — за 2-3, а коти — за кілька годин.

Як тваринам вдається розпізнати наближення несприятливих умов без приладів, залишається загадкою. Щоб розгадати і'і , біологи і фізики об'єднали свої дослідження подібних явищ. Зусиллями вчених уже створено прилад, що попереджає про настання шторму.