Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: Вступ Урок: 2

Тема: Методи вивчення природи. Обладнання для вивчення природи.

Мета уроку: розширити знання учнів про методи вивчення природи; розвивати вміння використовувати ті чи інші методи вивчення природи в повсякденному житті; виховувати повагу одне до одного.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I.   Організаційний момент

II.  Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

§     III. Засвоєння нових знань

1.  Повідомлення теми уроку.

2.  Формулювання мети й завдань уроку разом з учнями.

Ознайомлення зі схемою «Методи вивчення природи».

— Людина тисячоліттями спостерігає за природою. Навіщо?

Пізнання природи починається зі спостереження. Цей метод є найдавнішим.

2)  Спостереження як метод вивчення природи.

Спостереження — це ціленаправлене та планомірне сприйняття явищ, результати яких фіксуються спостерігачем.

Усе, що відбувається в природі, здавна приваблювало людину. Спостереження за погодою та природою давало людині знання про зміни пір року, про те, коли краще засівати насіння, щоб отримати кращий врожай, про те, як вести себе в природі, щоб бути здоровим та сильним. Старовинні письмена, знайдені археологами, говорять про те, що люди описували свої спостереження з року в рік і виявляли закономірності, які дозволяли їм отримувати добрі врожаї. Натуралісти, мандруючи новими та старими материками, знаходили величезну кількість представників флори та фауни, часто зовсім невідомих. К. Лінней, шведський натураліст, особисто описав 1500 видів рослин. Спостерігаючи за рослинами і тваринами, людство виявляло ті властивості, які можна використати на задоволення потреб людини, при цьому не порушуючи рівновагу природи.

У проведенні спостережень людині допомагали органи чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик). Та не завжди органів чуття вистачає для отримання достовірної інформації. З розвитком науки та техніки на допомогу приходять прилади, за допомогою яких можна отримати більш достовірну інформацію.

Отже, спостереження — це суб’єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати, виділяти та підмічати головне. Із цим умінням пов’язаний розвиток спостережливості. Спостережливість — це прагнення та уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, у тому числі й таких деталей, які здаються зовні недостатньо помітними і на перший погляд малоістотними.

Спостереження бувають короткочасними і довготривалими. Короткочасніспостереження потребують незначного відрізку часу. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Довготриваліспостереження потребують більшого часу. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу.

За формою організації діяльності спостереження класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні.

За характером пізнавальної діяльності спостереження бувають репродуктивними і творчими.

•     Вправа «Впіймай слово».

Учитель називає поняття, учні повинні плеснути в долоні, коли почують назву приладу, який допомагає у проведенні спостережень; якщо назване слово не є назвою приладу для спостережень, то учні не плескають у долоні.

Лупа, комп’ютер, ручка, термометр, барометр, книга, флюгер.

3)  Експеримент як метод вивчення природи.

Однак далеко не всі знання про природу можна отримати тільки методом спостереження. Для того щоб мати чітке уявлення про те чи інше явище природи, необхідно відтворити його та неодноразово повторити. Це необхідно для того, щоб уточнити умови, за яких відбувається це явище, виявити його особливості. У цьому допомагає експеримент.

Експеримент — спроба, дослід, які потребують підтвердження чи спростування, форма пізнання, один з основних методів наукового дослідження, у якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв’язків між явищами.

При організації експерименту необхідно:

— поставити мету досліду;

— зробити припущення про можливі результати, сформулювати гіпотезу;

— виявити, яке обладнання необхідне для проведення досліду;

— розробити алгоритм проведення досліду;

— провести дослід;

— зафіксувати спостереження;

— перевірити точність отриманих результатів;

— порівняти отриманий результат із висунутою раніше гіпотезою;

— зробити висновки.

б)  Спостереження за простими експериментами.

Учитель разом з учнями проводить прості експерименти.

VII. Повідомлення домашнього завдання:

1.      Вивчити параграф

2.      Cторінка                     письмово

VІІI. Підсумки уроку

Упорядкування інформації, яку отримали на уроці.

Скарбничка знань

У пізнанні природи людині допомагають не лише створені нею вимірювальні і збільшувальні прилади, лабораторне обладнання, ай жива природа.

Жодного разу мурахи не помилились у передбаченні, якою буде зима. Вони завчасно поглиблюють мурашник перед настанням суворої зими. І не роблять цього, якщо зима очікується без сильних морозів.

Вам відомо про руйнівну дію землетрусів і штормів. Миші відчувають наближення землетрусів за 15 діб, риби і змії — за 10, собаки і кури — за 2-3, а коти — за кілька годин.

Як тваринам вдається розпізнати наближення несприятливих умов без приладів, залишається загадкою. Щоб розгадати і'і , біологи і фізики об'єднали свої дослідження подібних явищ. Зусиллями вчених уже створено прилад, що попереджає про настання шторму.