Тема:    Місяць природний супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення

Мета: дати уявлення про Місяць, його розміри, поверхню, походження;         ознайомити із сучасними дослідженнями цього небесного тіла; продовжувати порозвивати вміння учнів логічно мислити та творчо працювати з додатковими джерелами інформації; виховувати любов і повагу до природи, бережливе ставлення до неї.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація. («Фронтальне опитування»)

1. Яку велику тему ми вивчаємо на наших уроках? (Всесвіт)
2. Що таке Всесвіт? Яка інша назва у цього слова? (Всесвіт(космос) – це весь безмежний простір і все те, що його заповнює)
3. Які об’єкти відносяться до небесних тіл? (зорі, планети, астероїди, метеори, комети, газ, пил, галактики)
4. Дайте визначення поняттям: зорі, планети, комети, метеори, астероїди. (робота з картками)
5. Що таке Сонячна система? ( Сонце і небесні тіла, що рухаються навколо нього)
6. Скільки планет в Сонячній системі? Що ви знаєте про зміни, які відбулися в ній? ( 8 планет, Плутон виключено зі списку планет в 2006 р.)
7. Що таке сузір’я, скільки їх на небі? ( Окремі групи найяскравіших зір, виділяють 88 сузір’я)
8. Назвіть найближчу зірку до Землі, вкажіть відстань від неї до нашої планети. (Сонце – 150 млн км -1 астрономічна  одиниця)
9. Назвіть період обертання  Землі навколо Сонця та наслідки цього обертання. ( 365 днів – зміна пір року, швидкість руху приблизно дорівнює 30 км/с)
10.  Назвіть період обертання Землі навколо своєї осі та наслідки свого обертання (24 години, зміна дня і ночі)
11.  Що таке екватор, полюси?
12.  Як можна визначити сторони горизонту за Сонцем в нашій місцевості?
13.  Як називається природний супутник Землі? Що ви про нього знаєте?

( Оголошення теми, мети уроку) – слайд.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

    Коли раптом на чорному небі з’являється сріблястий серпик, або серед ночі у вікно заглядає біле сяюче обличчя, навіть не романтичні особи не можуть втримати розгубленого схвильованого зітхання. При появі місяця на  небі в життя багатьох входить щось чарівне, таємниче, святкове, піднесене. «Гарно і при місяці, коли сонця не має, кажуть добрі люди. – Тобі місяцю насвітитися, нам по світу надивитися, добре находитися.» Правда є й такі, які кажуть: « Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче, все одно він світить а не гріє, тільки в Бога дурно хліб їсть.» То хто ж правий, чи потрібен Місяць в природі, чи є від нього користь на Землі? На ці та інші питання ми спробуємо відповісти на нашому уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Найближчим до Землі космічним тілом є Місяць. Відстань від Землі до нього становить 384 400 км, його маса у 81 раз менша за масу нашої планети. Повний оберт навколо Землі та навколо своєї осі Місяць робить за 29,5  земних діб. Тому він весь час повернутий до Землі одним і тим самим боком. Дослідження показали, що на Місяці присутні ті самі хімічні елементи, що і на Землі. Оскільки місячна поверхня через відсутність атмосфери постійно бомбардується метеоритами утворився регаліт- пухке уламкове покривало товщиною близько 6 метрів. Встановлені на Місяці сейсмометри реєстрували від 600 до 3000 місяцеструсів на рік. Хоча атмосфери Місяць не має, у нього є дуже розріджена газова оболонка, що складається з водню, гелію, неону, аргону. Поверхня Місяця на сьогодні достатньо детально вивчена, виготовлено її глобус. На супутнику розрізняють різні області: світлі ( «материки»- 67,5 %) і темні( «моря»- 32,5 %). Характерні для Місяця форми рельєфу – цирки. Це замкнуті у вигляді кілець гірські пасма. Найбільші цирки мають сотні кілометрів. Кільцеві гори меншого розміру називаються  кратерами.

• Із ХVII ст. почали укладати карти видимої півкулі Місяця. Перші такі докладні карти було видано в 1647 р. польським астрономом Яном Гевелієм. Помітним на Місяці гірським хребтам він дав назви земних гір (Альпи, Карпати, Апнніни, Кавказ тощо)
• 7 жовтня 1959 р. радянська автоматична міжпланетна станція  «Луна-3» здійснила обліт Місяця. Пролетівши на віддалі 65 тис. км від його поверхні, вона вперше сфотографувала його зворотній бік.
• 21 липня 1969  пілотований американський корабель «Аполлон-11» здійснив посадку на Місяць. Астронавти Нейл Армстронг та Едвін Олдрін уперше ступили на поверхню Місяця у районі моря Спокою.
• 17 листопада 1970 року на Місяць було доставлено радянський самохідний апарат «Лунохід-1», керований із Землі. Місяцехід пройшов 10,5 км і дослідив територію в районі моря Дощів, площею майже  80 тис км².  (Вчитель  роздає  учням картки  із даною  інформацією, додаток 1)

    Прислів’я та приказки:

1. Горіло б Сонце, а Місяць як хоче.
2. Тобі Місяцю насвітитися, нам по світу надивитися, добре находитися.
3. Гарно і при Місяці, коли Сонця не має.
4. Гарний парубок, як Місяць ясний.
5. Місяць світить, та не гріє.
6. Місяць-то козацьке сонце.

Загадки:

1. Що сходить без насіння? (Сонце, Місяць)
2. Поле не мірне, вівці не раховані, пастух рогатий. (Небо, зорі, Місяць)

    V. Закріплення.

      Тест «Так чи Ні»

1. Доба на Місяці триває 29,5 земних діб. (Так)
2. День та ніч на Місяці тривають по 2 тижні. (Так)
3. Якби ми були на Місяці, то могли б почути як падає метеорит на його поверхню(Ні).
4. За рік ми можемо спостерігати 6-7 місячних затемнень. (Ні)
5. Розрізняють 4 основні фази Місяця. (Так)
6. Вперше висадилися на Місяць Ю.Гагарін та В. Терешкова. (Ні)
7. Основні форми рельєфу на Місяці – це цирки і кратери. (Так)
8. Музичний твір «Місячна соната» написав Бах? (Ні)
9. Маса Місяця в 90 раз менша за масу Землі. (Ні)
10.  Діаметр Місяця в 4 рази менший за земний. (Так)
11. Завдяки силі протягування Місяця до Землі відбуваються  припливи та відпливи в океанах. (Так)
12.  Твір «Незнайко на Місяці» написав Крилов. (Ні)

(Самоперевірка)

  VI. Оцінювання, підсумки уроку.

   VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 21; опрацювати конспект.
2. Заповнити схему № 2 в картці (додаток 2).
3. Казка «Подорож на Місяць».
4. Скласти вірш про Місяць.

Природознавство Клас: 5 Тема: 3 Урок: 34 Дата:

Тема. Рухи Землі. Пори року

Мета: ознайомити учнів з особливостями руху Землі; сформувати в учнів знання про добовий і річний рух Землі; зміни пір року; розвивати уміння користуватися глобусом, атласом, картою; виховувати командний дух та уважність; розвивати інтерес до науки географії; формувати науковий світогляд, виховувати любов до природи.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Відгадайте загадку: Що таке: чотири кольори мають, раз у три місяці барви міняють? (Пори року.)

1. Які ви знаєте гіпотези походження Землі?

2. Що вам відомо про внутрішню будову Землі?

3. Що таке «літосфера»?

ІІІ. Мотивація навчання школярів.

IV.Повідомлення теми і мети та завдання уроку

V. Формування нових знань, умінь і навичок

Розповідь з демонструванням принципу роботи телурія. Земля рухається навколо Сонця по орбіті. Швидкість її руху становить майже 30 км/с. Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком. Триває земний рік приблизно 365 днів та 6 годин.

Земля обертається не тільки навколо Сонця, а навколо своєї осі, із заходу на схід. Один повний оберт навколо своєї осі Земля робить за 24 години (23 години 56 хвилин 4 секунди). Цей проміжок часу називають добою.

Згадаймо, як називається пряма уявна лінія всередині земної кулі, яку можна провести від одного полюса до іншого? (Земна вісь.)

Земля постійно обертається навколо своєї осі. Таким чином, один її бік повертається до Сонця і освітлюється, а інший — занурюється у темряву. Так відбувається зміна дня та ночі.

— Як розташована земна вісь — прямо чи похило? (Похило.)

Земна вісь розташована похило, тому промені Сонця нерівномірно нагрівають та освітлюють дві півкулі Землі.

— Як називаються півкулі Землі? (Північна і Південна.)

Так відбувається зміна пір року. Давайте поглянемо на це явище в дії

Телурій (від латин. telluris — Земля) — це прилад, який наочно демонструє річні рухи Землі довкола Сонця і добове обертання Землі довкола своєї осі. У телурії менша кулька, що змальовує Землю, рухається довкола більшої кульки або якого-небудь джерела світла (наприклад, лампочки з рефлектором), що символізує Сонце. Крім того, кулька-Земля обертається довкола осі, що проходить через його центр і зберігає незмінний похилий напрям (подібно до земної осі).

2)            Добові рухи Землі.

— Що таке доба? (Час, за який Земля здійснює повний оберт навколо своєї осі.)

— Скільки часу складає доба? (24 години, тобто 1440 хвилин або 86 400 секунд.)

Обертання Землі навколо своєї осі відбувається із заходу на схід, а отже зліва направо, тобто проти годинникової стрілки.

Доба в середніх широтах поділяється на дві частини — світлу, день, і темну, ніч.

День — це проміжок часу від сходу до заходу Сонця.

Ніч — проміжок часу, протягом якого Сонце розташовується нижче, за лінією горизонту.

День та ніч змінюють свою довжину в залежності від пори року. Найдовший в Північній півкулі день 22 червня, цей день називають днем літнього сонцестояння.

Найдовша ніч у Північній півкулі 22 грудня — це день зимового сонцестояння.

Навесні та восени (відповідно 21 березня та 23 вересня) відбуваються дні весняного та осіннього рівнодення — тобто день та ніч у ці дні тривають рівний проміжок часу.

У приполярних областях Землі існує полярний день і полярна ніч, які можуть тривати багато діб. Тобто на Північному та Південному полюсах немає звичайної зміни дня та ночі, як у нас в Україні. Взимку там настають полярні ночі (постійна темрява), а влітку — полярні дні (тобто постійно світить сонце).

— Як ви гадаєте, із чим це пов’язано? (На полюси промені Сонця падають похило, тому там постійно холодно і майже не відбувається змін.)

Учитель демонструє учням залежність освітлення від кута падіння сонячних променів за допомогою звичайного ліхтарика та глобуса.

— Поміркуйте, бік планети, на якому ми перебуваємо зараз, обернений до Сонця чи ні? (Так, бо на дворі день, а отже на наш бік планети потрапляють сонячні промені.)

Яке значення для тварин має зміна дня та ночі? (У тварин, як і в людини, відбувається чергування фаз сну та неспання. Тварин поділяють на денні — ті, що переважно активні вдень, та нічні — які переважно сплять вдень, а вночі ведуть активне життя.)

ІV. Закріплення і узагальнення знань

* Прийом «Доповни речення»

Земля — планета_________________________(Сонячної) системи. Земля обертається__________ (навколо) Сонця й навколо ______________________________(своєї осі). Повний оберт навколо осі триває______ (24) години. Цей час отримав назву_________ (доба). Унаслідок цього руху на Землі змінюються_________________ (день і ніч). Завдяки__________________________ (нахили) осі, обертанню Землі в______________ (один) бік та_____________________ (рухові) нашої планети навколо Сонця_____________________ (змінюються) пори______________(року).

Бесіда – відповіді на запитання.

1.Які два рухи виконує Земля?

2.До чого призводить обертання Земля? (Зміна дня і ночі, пір року)

3.Яка тривалість земної доби?

V. Домашнє завдання

Прочитати параграф підручника, дати відповіді на поставленні у кінці тексту запитання.

Скласти розповідь: «Як проявляється у житті живих організмів добовий і річний ритми Землі?»

Природознавство Клас: 5 Тема: 3 Урок: 33 Дата:

Тема. Форма і розміри Землі. Внутрішня будова Землі

Мета: сформувати уявлення про форму і розміри Землі. Пояснити причини зміни дня і ночі. Розвивати уміння користуватися глобусом, атласом, картою. Формувати науковий світогляд.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Що входить до складу Сонячної системи?

- Які планети називають планетами земної групи?

- На яких планетах найменша і на яких найбільша тривалість доби? З чим це пов’язано?

- На якому місці за віддаленістю від Сонця перебуває Земля?

ІІІ. Мотивація навчання школярів.

Прийом «Проблемне питання»

З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування Світу, людство прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки «оселили» в земних глибинах бога вогню Гефеста, а давні римляни — Вулкана. Вчені Середньовіччя висловлювали припущення про те, що надра Землі заповнені водою або вогнем. А відомий французький письменник Жуль Верн відправив своїх героїв до центру Землі, і їхня мандрівка булла для читачів не менш захоплюючою, ніж подорож навколо світу або на Місяць. Що ж керувало людьми в їх прагненні розкрити таємниці надр? Чи тільки цікавість, а чи певна мета? Для чого людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля?

IV.Повідомлення теми і мети та завдання уроку

V. Формування нових знань, умінь і навичок

Розгорнутий план етапу

1. Навіщо людству потрібно знати про внутрішню будову Землі?

Записати варіанти  на дошці.

2. Внутрішня будова Землі.

• З яких основних шарів складається наша планета?

• Чим різняться ці шари між собою?

• Які головні особливості ядра? мантії? земної кори?

3. Способи вивчення внутрішньої будови Землі.

Уч и т е л_ь. В який спосіб учені вивчають надра Землі? На допомогу їм приходять надглибокі свердловини. Однак навіть найглибші з них ще не досягли 15 кілометрів. Під час їх буріння виникає багато труднощів: з’ясовано, що кожні 33 м вглиб Землі температура підвищується на 1 °С, збільшується також тиск, складно виймати з надр зразки гірських порід. Імовірно, що ще довго довелося б ученим будувати гіпотези щодо підземних багатств Плутона, якби їм не допомогла наука геофізика. З її допомогою можна «прослуховувати» нашу планету спеціальними приладами — сейсмографами. Сейсмічні хвилі поширюються в глибинах Землі з неоднаковою швидкістю, що свідчить про неоднорідність земних шарів.

3.  Розповідь учителя з демонстрацією глобуса.

Середній діаметр Землі дорівнює 12 750 км, а довжина її кола складає 40 000 км. Чи можемо ми стверджувати, що наша планета — куля? Уточнення розмірів Землі дозволило з’ясувати, що середній екваторіальний радіус довший за половину земної осі на 21,4 км. Неоднакові й радіуси, що лежать в екваторіальній площині, різниця між ними становить 213 км. Полярні напівосі також не рівні: південна наппіввісь коротша за північну приблизно на 100 км. Потрібно також урахувати, що поверхня нашої планети не є ідеально рівною. Тому форму Землі вчені назвали геоїд («землеподібний»).

4. Прийом «Творча лабораторія» (робота в парах)

Завдання. Уявіть собі, що ви проводите геофізичні дослідження. Один учень перебуває на суші, інший — у батискафі на дні океану. Визначте, крізь які шари проходитимуть сейсмічні хвилі, відправлені вашими приладами. Замалюйте їх. Розкажіть своєму сусіду по парті про свої відкриття. Виділіть загальне і відмінне в будові материкової та океанічної земної кори.

VІ. Закріплення і узагальнення знань

1. Прийом «Мікрофон»

Пропоную одне з понять, вивчених на уроці; учні, передаючи умовний мікрофон по ланцюжку, називають ознаки або характеристики, що пов’язані з ним.

2. Прийом «Географічний крос»

Доповніть фрази письмово.

• Літосфера включає...

• Імовірно, ядро складається з...

3. Виконання практичних завдань (у групах):

- робота з глобусом;

- робота з телурієм;

Скарбничка знань

Чи справді Земля кругла?

Виявляється, в сучасну добу розвитку природничих наук стверджувальна відповідь буде вже не зовсім точною. Так само можна говорити, що і яблуко кругле. Хоча насправді

круглим воно ніколи не буває. Сучасні розрахунки вказують на те, що форма Землі не куляста, а радше овальна. Так її екваторіальний радіус становить 6 378 км, а полярний радіус — 6 356 км.

Практичне заняття

Знаходження географічних об’єктів на глобусі

Завдання 1. Покажіть на глобусі лінію екватора. На які півкулі екватор ділить Землю? У якій півкулі розташована Україна?

Завдання 2. Які назви мають полюси Землі? Покажіть їх на глобусі.

Завдання 3. Назвіть і покажіть на глобусі материки. Який материк найменший за площею? У якій півкулі відносно екватора він розташований?

Завдання 4. Покажіть на глобусі паралелі та меридіани. Що це за лінм? Для чого їх нанесено?

VІІ. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція»

Підбиття підсумків уроку, обговорення, наскільки повно було виконано завдання уроку, в якому напрямі планується подальша робота.

VІІI. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф підручника.

• Намалювати в зошиті схематичний переріз внутрішньої будови Землі.

• Скласти п’ять запитань, пов’язаних з базовими поняттями уроку.

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: 3 Урок: 32

Тема. Гіпотези та сучасні уявлення про виникнення Землі

Мета: ознайомити учнів з гіпотезами походження материків і океанів; формувати знання про перші моделі земної поверхні; розвивати первинні уміння працювати з картами атласу; порівняти та зіставити їх; виховувати пізнавальний інтерес до історії розвитку географічних знань

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

- На які питання шукають відповіді сучасні вчені-географи?

— Згадаймо, як називається наука, що вивчає Землю? (Географія.)

— Як із грецької мови перекладається слово гео? (Земля.)

— Що являє собою Земля? (Планету.)

— Які ще планети Сонячної системи нам відомі? (Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн Уран, Нептун, Плутон.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Гея (Земля) — мати-земля, прадавнє божество, яке уособлювало землю. Вона була створена сумісними зусиллями Ефіру (бога повітря), Гемери (богині денного світла) та Ероса (бога кохання). Від початку вона була пустелею. Ерос пустив свої стріли в груди Геї — і на землі з’явились трава, листя, квіти, луки, ліси, птахи та звірі. Дякуючи за це, Гея створила Урана (небо) …

— Так уявляли собі походження Землі давні греки. А яким ви його собі уявляєте?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь і навичок

Отже, Земля — це третя планета від Сонця або третя планета Сонячної системи. Вона являє собою величезну кам’янисту кулю, яка постійно обертається навколо своєї осі, хоча ми цього майже не помічаємо. Земля рухається по своїй орбіті зі швидкістю приблизно 3000 м/с. Чи є вона найбільшою планетою? (Ні.) Можливо вона є найменшою? (Ні.) Вона п’ята за розмірами.

Земля належить до земної групи планет. До цієї ж групи належать Меркурій, Венера та Марс. Також ці планети інколи називають внутрішніми планетами на відміну від планет-гігантів (Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна). Планети земної групи мають високу щільність і складаються переважно з мінеральних речових та металічного заліза. Земля — найбільша планета земної групи.

Земля має один супутник, який ми бачимо майже щовечора,— це Місяць.

Дуже часто Землю називають блакитною планетою. Пригадайте чому. (Тому що більша частина поверхні Землі вкрита водою.) Приблизно дві третини земної поверхні вкриті водою (річками, морями та океанами). Саме вода на нашій планеті дає змогу існувати всьому живому. Тому Земля — це єдина планета Сонячної системи, на якій існує життя. Ділянки земної поверхні, які позбавлені води, називають сушею. Зовні Земля оповита атмосферою — повітряною оболонкою.

І. 1. Уявлення давніх народів про будову Всесвіту

Давні індійці уявляли Землю у вигляді півсфери, що лежить на спинах трьох слонів, які стоять на черепасі. Жителі Вавілону зображували Землю у вигляді гори, на стіні якої розташована Вавілонія.

2. Розвиток знань про Землю. Подорожі фінікійців і давніх греків.

3. Карти Ератосфена і Пталомея (Робота з атласами).

4. Перші географічні відомості про українські землі.

5. Докази кулястості Земля (Робота в групах. Прийом «Творча лабораторія»).

(Відповіді Г.Д. Довгань Мій конспект. Загальна географія. 6 клас. с.9-10.)

ІІ. Гіпотеза Вегенера (1912 р.)

а) існування Пангеї та Тетіса;

б) розкол Патеї на Лаврію і Гондвану;

в) розкол і дрейф материків;

д) докази, на користь гіпотези – подібність обрисів сусідніх материків.

(Відповіді у Атласі для 6 класу. Загальна географія. с.20-21).

VI. Закріплення і узагальнення знань

1. Робота в парах. Порівняйте карти світу Ератосфена та Птоломея. Атлас. 6 клас. с.1.

Результати оформити у вигляді таблиці. Один учень виділяє спільне, інший – відмінне.

2. У чому полягає суть гіпотези А. Вегенера?

3. Під дією яких сил утворились материки та океанічні западини?

4. Назвіть головні докази на користь гіпотез походження материків і океанів.

VІІ. Домашнє завдання

1. Почитати текст параграфа

2. Підготувати п’ять запитань за змістом тексту параграфа

3. Підготувати розповіді про виникнення Землі

VІІI. Підбиття підсумків уроку

1.  Фронтальне опитування.

— Що являє собою Земля? (Це планета Сонячної системи, небесне тіло.)

— Які вчені пояснювали походження Землі? (Ж. Бюффон, І. Кант, Д. Джинс, О. Шмідт.)

— Як виникла Земля? (За сучасними уявленнями Земля утворилась приблизно 4,7 млрд років тому з розсіяної газово-пилової речовини, яка існувала в космічному просторі.)

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема:   Урок: 30

Тема: Людина і Всесвіт. Астрономія – наука, що вивчає Всесвіт. Методи та засоби астрономічних досліджень

Мета: ознайомити учнів із новою природничою наукою та її значенням у вивченні Всесвіту; розвивати мислення, пам’ять, вміння проводити дослідження; виховувати інтерес до природничих наук

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

I. Організаційний момент

ІІ. Перевірка д/з

Що вивчає наука астрономія?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Досягнення науковців у космосі.

2. Назвіть основні етапи дослідження Всесвіту.

3. Коли відбувся перший політ у космос?

4. Які науки вивчають природу?

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Небесні тіла завжди притягували погляд людини своєю привабливою невідомістю, захоплювали все вище і вище … Якщо Ви не байдужі до таємничої краси нічного зоряного неба, то вам можна вирушити в космічну подорож.

V. Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Формування нових знань, умінь і навичок

1. Астрономія (грец. «астрон»— зірка і «номос»— закон) — наука про Всесвіт, що вивчає рух, будову, походження та розвиток небесних тіл і їх систем.

Астрономія є однією з найстародавніших наук, яка виникла на основі практичних потреб людини (мисливства, землеробства, скотарства). Наприклад, єгиптяни 4 тис.р.тому, за зовнішнім виглядом зоряного неба вміли визначати час розливу Нілу, а 2 тис. р. тому в Китаї визначали припливи і відпливи, сонячні і місячні затемнення. А землероби помітили, що краще сіяти: рослини, плоди яких знаходяться над землею в молодий місяць 1-ша чверть, а всі кореневі (наприклад редис, буряк), коли місяць старіє – остання чверть.

Стародавні греки, відомі своєю допитливістю і особливим відчуттям прекрасного, у числі дев'ятьох муз пошановували і покровительку астрономії - Уранію.

2.Розділи астрономії

Астрономію поділяють на сферичну астрономію, практичну астрономію, астрофізику, небесну механіку, зоряну астрономію, позагалактичну астрономію і ряд інших розділів.

3. Методи та засоби астрономічних досліджень

Основа астрономії — спостереження — цілеспрямована реєстрація інформації про предмети і явища, що надходить до мозку людини.

Астрономічні спостереження — основа знань сучасного людства про небесні тіла. Методи: позаатмосферні, з поверхні Землі, з аеростатів.

Впродовж усієї історії розвитку астрономії учені удосконалювали засоби і методи вивчення Всесвіту. Сьогодні методи астрономічних досліджень украй різноманітні. Одні з них застосовуються для визначення положення космічних тіл на небесній сфері, інші - вивчення їхніх рухів у просторі, треті - з метою дослідженнях фізичних характеристик космічних тіл і т.п. Різними методами і, відповідно, різними інструментами ведуться спостереження Сонця, туманностей, планет, метеорів, штучних супутників Землі.

4. Відомі астрономи

Клавдій Птолемей (87—165) — давньогрецький вчений,

Тіхо Браге (1546—1601) — данський астроном,

Микола Коперник (1473—1543) — польский астроном.

Що ви про них знаєте?

5. Значення астрономії

Для життя людства важливо досліджувати вплив Сонця і його активності на процеси, що відбуваються на Землі. І цим теж займається астрономія. Інша важлива проблема - астероїдна небезпека, можливість сутички Землі з астероїдами і кометами. Напевно, варто згадати ще одну проблему, що хвилює багатьох. За яких умов на планетах можливе зародження життя, як часто це відбувається і як космічні умови впливають на розвиток живих організмів?

Перспективи розвитку астрономії пов'язані з будівництвом нових обсерваторій, частина з яких розташується на Землі, інші - у космосі. Тільки в космосі можна забезпечити всехвильові спостереження і виключити перешкоди земної атмосфери.

VII. Закріплення і узагальнення знань

1. Що вивчає астрономія?

2. Назвіть імена видатних астрономів.

3. Що важливо досліджувати в економіці?

4. Встановіть відповідність між колонками:

1. Ю.Гагарін                                                    а) 1969р.

2. Л.Каденюк                                                   б) 1961р.

3. Американські космонавти на Місяці      в) 1997р.

5. Встановіть відповідність між колонками:

1. штучний супутник Землі                 а)1997р.

2. політ у Космос                                  б) 1957р.

3. орбітальна станція «МИР»             в) 1961р.

6. Чому космонавти під час польотів спілкуються між собою за допомогою радіо? Пояснити відповідь.

7. Чи буде чутно будильник, розміщений під ковпаком, з-під якого викачали повітря (як в Космосі)? Пояснити відповідь.

VIII. Домашнє завдання

1.     Повторити терміни

2.     Повторити тему

VІІI. Підсумки уроку

Обговорення результатів уроку

Оцінювання роботи учнів.

Проведення тижня біології та хімії

Предметні тижні є ефективною формою позакласної роботи. Вони активізують пізнавальну діяльність учнів, сприяють покращенню засвоєння навчальної програми.

Основною метою проведення тижня біології та хімії є: виховувати любов до предметів; виявити учнів, у яких інтерес до біології та хімії уже сформувався, і привернути увагу інших школярів; розширити знання учнів у різних ділянках цих наук.

Для того щоб реалізувати дану мету у Рихтівській ЗОШ І-ІІ ст. з 06 лютого  по 10 лютого 2017 року було проведено тиждень біології та хімії. В рамках цього тижня були проведені ряд заходів.

Протягом тижня на уроках з хімії, природознавства та біології (на етапі систематизації та узагальнення знань, умінь і навичок) учні складали кросворди з відповідної теми. На початку кожного уроку (на етапі мотивація учнів до навчальної діяльності) з біології дискутували про біологію в сучасному світі, а на уроках з хімії – про роль хімії в житті суспільства.

У вівторок 07 лютого було проведено антиалкогольну пропаганду серед учнів 9 класу (відповідальний Гоменюк Олександр). Також учні 8 класу готували розповідь про жири у природі. Між учнями 5 класу проведено гру «Слабка ланка», під час якої вони згадали видове різноманіття живих організмів нашої місцевості, складали цифрові розшифровки про тварин. Впродовж гри між учасниками велася запекла боротьба, і все ж у кінці гри перемогу здобули учні: Рудий Олег, Злобін Денис, Владика Олександр.

У середу 08 лютого відбувся семінар «Що найбільше мене цікавить у хімії та біології?». Також учасниками гуртка розроблено стінгазету, де зібрали цікаві відомості про хімію та біологію, описали символ вічності та миру – оливкове дерево, підібрали цікаву розповідь про отруйних змій.

У четвер 09 лютого відбулося представлення результатів навчальних проектів на тему «Квіти і комахи». Учні 6 класу пригадували різноманітність квіткових рослин своєї місцевості, визначали серед них комахозапильні види та зображали деяких представників. Також проведено змагання «Цікава хімія» для учнів 7-9 класів. Команди утворювались методом простого вибору цифри 1 та 2. У такій спонтанно зібраній команді необхідно було обрати командира (визначав учасника, який відповідатиме), скарбничого (збирав фішки за правильні відповіді) та щасливчика (визначав порядок відповідей команд). Під час виховного заходу учні розгадували загадки, спростовували чи доводили факти, визначали хімічні елементи, складали формули речовин. Учні 9 класу проводили досліди, які показують хімічні властивості деяких речовин, зокрема, кислот. Семикласники складали клятву такій цікавій науці – хімії.

У п’ятницю 10 лютого відбувся турнір юних біологів (учні 7-9 класів) серед команд «Розумники» та «27». В ході гри учні використовували свої знання з біології та за правильні відповіді отримували яблука, складаючи дерево знань. Учасники турніру розгадували головоломки, відгадували вміст «чорного ящика» та «скляної банки», грали в «крокодила», відгадували тварин з пісень. Обидві команди були сильними та назбирали однакову кількість яблук для дерева знань.

Тема: Контрольна робота №1

Мета: закріпити та систематизувати знання учнів; розвивати мислення, пам’ять, вміння виділити основне; виховувати охайність, дисциплінованість.

Тип уроку: урок узагальнення та контролю знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Виконання контрольної роботи

Варіант 1

І рівень

1.Як називаються небесні тіла, які випромінюють світло і тепло:

а) планетами б) зірками в) кометами

2.Як об’єднуються Зірки:

а) галактики б) сузір’я в)групи

3. Назвіть астронавтів країни які вперше побували на Місяці:

а) Японії б) Франції в) США

4. Яка найбільша планета сонячної системи:

а) Юпітер б) Сатурн в) Уран

5. Як називається астрономічний прилад для розглядання і фотографування небесних тіл:

а) бінокль б) динамометр в) телескоп

6. Яка планета найбільш віддалена від Сонця у Сонячній системі:

а) Плутон б) Меркурій в) Марс

7. Скільки сузір’їв нараховується в сучасній астрономії:

а) 64 б) 104 в) 88

8. Що можна побачити у небі вдень:

а) Місяць б) Сонце в) зорі

9. Встановіть співвідношення:

1. Ю.Гагарін а) 1969р.

2. Л.Каденюк б) 1961р.

3. Американські космонавти на Місяці в) 1997р.

10. Дайте визначення: Всесвіт – це ……… .

Варіант 2

1. Яку швидкість називають «першою космічною швидкістю»

а) 8 км/с. б) 11 км/с. в) 12 км/с.

2. Які небесні тіла відносяться до планет:

а) випромінюють світло б) не випромінюють світло в) поглинають

3. Скільки планет входить до складу Сонячної системи …..:

а) 5 б) 7 в) 8

4. Як називається шлях небесного тіла у космічному просторі?

а) коло б) орбіта в) еліпс

5. В якому році було запущено штучний супутник Землі?

а)1971р. б) 1957р. в) 1961р.

6. Яка планета розміщена найближче до Сонця:

а) Юпітер б) Венера в) Меркурій

7. Скільки зірок на небі можна побачити неозброєним оком:

а) близько 500 б) близько 1000 в) близько 3000

8. Які зорі мають найвищу температуру:

а) червонуваті б) жовті в) блакитно – білі

9. Назвіть сузір’я, які можна спостерігати на нічному небі протягом цілого року.

10. Дайте визначення: Галактика – це…… .

ІV. Домашнє завдання

Виконати варіант сусіда.