Проведення виховних заходів з безпеки життєдіяльності:

1) "Безпека на дорозі" (5-6 класи)

2) "Здоров'я - це скарб" (7-9 класи)

Хімія   Клас: 7  Тема: 1   Урок: 12

Тема: Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносна атомні маси хімічних елементів

Мета: формувати поняття «маса атома», «атомна одиниця маси»; ознайомити з відносними атомними масами деяких хімічних елементів: розвивати вміння визначати атомну масу хімічних елементів за допомогою періодичної системи хімічних елементів; розвивати навички порівнювати масу атомів; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати бажання здобувати хiмічні знання, виховувати вміння самостійно оцінювати свої знання, підтримувати потяг до дослідницької діяльності

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: перiодична система хімічних елементiв, пластилін, дерев’яні палички

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Бесіда за питаннями

1.      Що є еталоном маси?

2.      В яких одиницях вимірюють масу?

3.      Якими приладами вимірюють масу?

ІІІ. Мотивація учіння

Якщо скористатися звичайними одиницями маси, наприклад грамами, то маса m найлегшого з хімічних елементів — атома Гідрогену становитиме 0,000 000 000 000 000 000 000 001 67 г. Таке число важко прочитати і важко ним користуватися. Тому такі числа заведено записувати у так

званому стандартному вигляді, а саме: m(Н) = 1,67 · 10-24.

Найважчі атоми, які існують в природі на Землі, це атоми елемента Урану U. Їхня маса дорівнює 0,000 000 000 000 000 000 000 395 г.

• Спробуй самостійно записати у стандартному вигляді масу атома Урану. Дістанеш

m(U) = 3,95 · 10-22.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Наведені приклади свідчать, наскільки малою є маса атомів. Записувати повсякчас такі величини незручно, розрахунки за їх участю громіздкі. Тому хіміки у своїй практиці використовують відносні атомні маси хімічних елементів. Як їх знаходять ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Вдносні атомні маси хімічних елементів визначають, порівнюючи асу атома хімічного елемента з 1/12 частиною маси атома Карбону,  ядрі якого містяться б протонів і б нейтронів. Поділимо масу 1 атома Карбону на 12 та дізнаємося, скільки це грамів: 1.993 - 10“24г : 12~ 1,66 • 10_24г

Це число дістало назву атомна одиниця маси (а. о. м.). З нею порівнюють маси атомів різних елементів задля встановлення відносних атомних мас хімічних елементів.

Зрозуміло, що відносна атомна маса Карбону, виражена в атомних одиницях маси, дорівнює 12 а.о.м. Отже, Відносна атомна маса — це фізична величина, що визначається відношенням маси атома елемента до 1/12 маси атома Карбону.

Відносна атомна маса позначається символом Аr, де А — перша літера слова «атомна», r — перша літера латинського слова «relativus», що означає «відносний». Наприклад, маса атома Флуору F 3,15481 · 10-23 г. Отже, відносна атомна маса Флуору дорівнює:

Аr(F) =3,15481 10²³ / 1,66 10²⁴=18,9984(а о м.) = 19.

Це означає, що маса одного атома Флуору в 19 разів більша від 1/12 маси атома Карбону, тобто від 1 а.о.м. Отже, Аr(F) = 19.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

Відносна атомна маса Гідрогену дорівнює 1.

Карбон має відносну атомну масу 12, Оксиген 16.

Скорочено це записують так:

Аr(Н) = 1; Аr(С) = 12; Аr (О) = 16.

Можна з упевненістю сказати, що серед наведених хімічних елементів атоми Гідрогену — найлегші.

Як бачите, відносні атомні маси хімічних елементів є цілими числами, з якими легко проводити математичні обчислення.

Наприклад, ставимо завдання з’ясувати, у скільки разів 1 атом Магнію важчий за 1 атом Карбону. Поділимо відносну атомну масу Магнію на відносну атомну масу Карбону: : А^С)=24:12 = 2. Отже, атом Магнію важчий за атом Карбону у 2 рази.

Відносні атомні маси хімічних елементів настільки увійшли в науковий обіг, що доволі часто в підручниках і посібниках слово «відносна», коли йдеться про атомну масу, відсутнє.

1)   Питання до учнів:

а) у скільки разів атом Силіцію легший за атом Феруму?

б) скільки атомів Силіцію необхідно, щоб зрівноважити массу 4-х атомів Нітрогену?

в) маса скількох атомів Оксигену дорівнює масі одного атома Сульфуру? 2

2)   Виконати розрахунки «Я знайду хмічний елемент…»:

1. Відносна атомна маса якого хімічного елемента дорівнює сумі відносних атомних мас Магнію й Сульфуру?

2. У якого хімічного елемента відносна атомна маса дорівнює сумі відносних атомних мас Карбону й Алюмінію?

7. Уявіть, що на одній шальці терезів міститься 100 атомів Купруму. Скільки атомів Сульфуру необхідно помістити на другу шальку терезів, щоб зрівноважити прилад?

3) Фізкультхвилинка. Моделювання терезів «Атоми».

Обрати ведучого та врівноважувача. Решту учнів подлити на 2 команди «Оксигену» та «Сульфуру». Врівноважувач регулює кількість атомів хімічних елементів, беручи по декілька учнів за руки, а ведучий визначає кількість атомів.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Прочитати § 6

2.      Вивчити визначення термінів.

3.      Заповнити таблицю

Назва хімічного елемента	Символ хімічного елемента	Вимова символу	Відносна атомна маса
Гідроген
	С
		Пе
			65
		Ес
			24
Ферум
	К

VІІІ. Підсумок уроку

Прийом «Роблю висновок»

□ маса атомів (позначають тА) невелика.

□атомна одиниця маси (а. о. м.) — маса 1/12 частини атома Карбону, ядро якого складається з 6 протонів і 6 нейтронів.

□Відносна атомна маса хімічного елемента (Аr) показує, у скільки разів маса атома даного хімічного елемента більша атомної одиниці маси. Аr не має одиниць вимірювання, тобто є безрозмірною величиною.

Хімія   Клас: 7  Тема: Вступ    Урок: 11

Тема: Атом, його склад. Хімічні елементи, їхні назви і символи. Ознайомлення з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Демонстрації  3. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Мета: формувати в учнів поняття «атом», «хімічний елемент», пояснити особливості назв та символів хімічних елементів, ознайомити з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва; розвивати вміння наводити приклади металічних й неметалічних елементів та знаходити їх у періодичній системі хімічних елементів; виховувати бажання здобувати хiмічні знання

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь й навичок

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, стікери у вигляді краплинок води

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь й навичок

1. Що таке речовина? Наведіть приклади.
2. З чого складаються речовини?
3. Що таке атом?
4. Чому атом називають неподільним?
5. Чим відрізняються атоми один від одного?

ІІІ.Мотивація учіння

Привіт!

Я – хімічна краплина.

Поведу вас у світ дивний,

Будемо склад речовин вивчати,

І про цікаве дізнаватись

Проблемне запитання: Як вчені дізналися про існування атомів?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Гіпотезу про те, що всі речовини складаються з невидимих і неподільних частинок — атомів, висунули ще давньогрецькі філософи. Наявність запаху деяких речовин вони пояснювали рухом атомів і дією на органи чуття, а процес розчинення — проникненням атомів однієї речовини між атомами іншої речовини.

Кожен атом складається з ядра і електронів. Ядро міститься в центрі атома, в ньому зосереджена майже вся маса атома. Воно складається з частинок (нуклонів), двох видів. Позитивно заряджені частинки називають протонами. Незаряджені (електрично нейтральні) частинки дістали назву нейтрони. Абсолютний заряд протона дуже малий, умовно його прийнято рівним +1. У нейтрона заряду немає. Таким чином, ядро є позитивно зарядженим, величину його заряду визначає сумарне число протонів. Крім ядра, в атомі містяться негативно заряджені електрони, що перебувають у безперервному русі. Абсолютний заряд електрона, так само як і протона, дуже малий, його прийнято вважати рівним -1 . Кількість протонів і електронів в атомі однакова, а отже, атом, заряду не має, він — електронейтральний.

Хімічні елементи. Атоми розрізняють за величиною заряду їхніх ядер.

Вид атомів із певним зарядом ядра називають хімічним елементом.

Атоми із зарядом ядра +1 належать одному хімічному елементу, із зарядом +2 — іншому

елементу і т. д. Поняття «хімічний елемент» застосовують для класифікації атомів. Із подібною метою, наприклад, запроваджено сорти фруктів, овочів, квітів тощо. Слід пам’ятати: хімічний елемент — не частинка і не речовина (так само сорт яблук — це не яблуко). Він не має агрегатного стану, густини, температур плавлення і кипіння, інших фізичних властивостей. Нині відомо 115 хімічних елементів. Заряди ядер їхніх атомів становлять від +1 до  +112, а також +114, +116 і +118. Майже 90 елементів існують у природі, а решта (як правило, з найбільшими зарядами атомних ядер) — штучні елементи. Їхні атоми добувають учені на унікальному обладнанні. Ядра таких атомів є нестійкими й розпадаються.

Поширення хімічних елементів у природі. Всі хімічні елементи утворилися внаслідок складних процесів ядерного синтезу в зірках і в космічному просторі. Є багато теорій, що пояснюють походження хімічних елементів та особливості їх поширення на Землі і в Космосі.

Найпоширенішими елементами Всесвіту є Гідроген Н і Гелій Не: 75 % усіх атомів, що є у Всесвіті, — це атоми Гідрогену Н, а 24 % — атоми Гелію Не. На решту хімічних елементів припадає лише 1 %.

На Землі найпоширенішим є Оксиген О (47% від маси земної кори). За ним ідуть Силіцій Sі (27,6%), Алюміній Al (8,8%), Ферум Fe (4,65%). Ці елементи разом із Кальцієм Са, Натрієм Na, Калієм К і Магнієм Mg складають понад 99% маси земної кори

Періодична система хімічних елементів. У 1869 р. російський хімік Д. І. Менделєєв запропонував таблицю, в якій розмістив відомі на той час 63 елементи. Її було названо періодичною системою хімічних елементів. У підручнику надруковано два варіанти періодичної системи — короткий і довгий. Періодична система складається із горизонтальних рядків, які називають періодами, і вертикальних стовпчиків — груп. Перетинаючись, вони утворюють клітинки, де міститься найважливіша інформація про хімічні елементи. Номери періодів указано арабськими цифрами, а номери груп — римськими цифрами. Кожну клітинку пронумеровано. У ній міститься символ хімічного елемента, а під ним — назва.

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

Знайди в Періодичній системі хімічні елементи Цинк, Натрій, Неон, Аргентум, Бром. Якими символами вони позначаються і як ці символи вимовляються?Це завдання нам допоможе виконати краплинка.

Назви. Кожний елемент має назву. Сучасні українські назви майже всіх хімічних елементів походять від латинських назв. Їх пишуть з великої літери. Назви елементів використовують і для відповідних атомів.

Назви хімічних елементів мають різне походження. Одні пов’язані з властивостями (кольором, запахом) або назвами речовин, інші — з назвами планет, країн тощо. Декілька елементів названо на честь видатних учених. Серед цих елементів — Менделевій, Ейнштейній, Коперніцій. Походження деяких назв невідоме, оскільки вони виникли дуже давно.

Символи. Крім назви, кожний елемент має ще й скорочене позначення — символ, або знак. У наш час використовують символи елементів, запропоновані майже 200 років тому відомим шведським хіміком Й._Я. Берцеліусом. Вони складаються з однієї латинської літери (першої в латинських назвах елементів) або двох.

Вимова символів майже всіх елементів збігається з їхніми назвами. Наприклад, символ елемента Йоду І читається «йод», а не «і», а елемента Феруму Fe — «ферум», а не «фе».

Символи і назви хімічних елементів містяться в періодичній системі. За допомогою ігрового методу прочитати й навчитися вимовляти назви хімічних елементів. При цьому вказувати число групи та періоду.

V. Повідомлення домашнього завдання

1. Прочитати § 5.
2. Вивчити терміни
3. П. 10 с.40

VІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Якi виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 1    Урок: 14

Тема: Молюски. Роль у природі та значення в житті людини. Лабораторне дослідження будови черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків

Мета: формувати знання про молюски, пояснити роль молюсків у природі та значення в житті людини; розвивати навички розпізнавання черепашок черевоногих та двостулкових молюсків; виховувати бажання здобувати зоологічні знання, провадити краєзнавчий підхід у вивченні тварин

Тип уроку: комбінований з лабораторним дослідженням

Обладнання: таблиця «Молюски», черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків, лінійка, препарувальна голка

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Бесіда

1.      Назвіть особливості зовнішнього вигляду молюсків.

2.      Які системи органів є у молюсків? Охарактеризуйте їх.

3.      Чим відрізняються між собою різні класи молюсків?

ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Запитання від чомучки

1.                  Чому молюсків називають м’якунами?

2.                  Чому черевоногі молюски отримали таку назву?

3.                  Чому двостулкові молюски утворюють перлини? Перлина утворюється тоді, коли між стулкою черепашки й мантією молюска потрапляє чужорідне тіло, наприклад піщинка або паразит. Мантія охоплює це тіло, утворюючи навколо нього мішечок, і починає виділяти перламутр.

4.                  Чому беззубка не має головного мозку, а її нервова система простої будови? За відсутністю голови.

5.                  Чому більшість сучасних головоногих втратили черепашку? З удосконаленням реактивного руху черепашка поступово втратила своє значення.

ІV. Мотивація учіння

Що спільного між кальмаром і космічною ракетою? Головоногі освоїли реактивний рух. Вода закачується до мантійної порожнини крізь мантійну щілину, а потім унаслідок скорочення мускулатури мантії з силою виштовхується через лійку. Молюск при цьому пливе в напрямку, протилежному напрямкові води, яку він виштовхує. Створені людиною ракети також рухаються реактивно, викидаючи струмені газу.

V. Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Формування нових знань, умінь й навичок (з розповідями учнів)

Виноградний слимак, поширений по всій Україні. Цей вид може шкодити виноградникам. Але самого слимака використовують у їжу і штучно вирощують ще з часів Давнього Риму.

Фільтруючи воду, беззубки та перлівниці відіграють важливу роль в її очищенні. У черепашках цих молюсків добре розвинений внутрішній перламутровий шар, і раніше їх використовували для виготовлення ґудзиків.  Найбільший молюск – тридакна велетенська: 300 кг, 1,5м завширшки. Основні постачальники перлів — морські перлові скойки. На спеціальних фермах вирощують також мідій та устриць, яких уживають у їжу.

Колись моряки побоювалися нападу гігантських головоногих — кальмарів чи восьминогів. Одним із «доказів» існування цих «монстрів» були виявлені на шкірі кашалотів рубці від присосок кальмарів, діаметр яких досягав 15 см. Порівняйте: у кальмара 18 м завдовжки діаметр присоски — лише 5 см, а найкрупніші восьминоги мають набагато дрібніші присоски. Найвірогідніше, кашалоти дістали такі рубці під час бійок із кальмарами ще в молодому віці. До велетенських розмірів рубці «розтяглися» разом зі шкірою кита під час його росту!

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

Лабораторна робата №9

Тема. Порівняння та визначення черепашок молюсків.

Мета. Навчитися визначати молюсків за їх черепашками.

Обладнання та матеріали: черепашки молюсків, лупа, лінійка.

Хід роботи 1. Розгляньте молюсків (живі екземпляри, колекції, запропоновані малюнки).

  2. За допомогою визначної картки визначте назви молюсків.

1.Черепашка не має стулок - 2

0. Черепашка з двох стулок - 5

2.   Устя черепашки закрите кришечкою - 4

0. Устя черепашки не закрите кришечкою - 3

3.   Черепашка, закручена в спіраль - Котушка рогова

0. Черепашка, закручена у вигляді башти - Ставковик великий

4.   Черепашка велика, понад 2,5 см заввишки, з трьома поздовжніми смугами Калюжниця, або Живородка

0. Черепашка маленька, до 1,5 см заввишки – Бітинія

5.     Черепашка невелика, опукла, з малопомітною опуклою верхівкою посередині. Замок із зубчиками - Шаровка

0. Черепашка овальна, довгасто-яйцевидна, з двома стулками - 6

6.           Черепашка овальна, тонкостінна, верхівка не виступає над черепашкою. Зубів, борідок, які з'єднують стулки, немає - Беззубка

0. Черепашка витягнута, товстостінна, верхівка її виступає над черепашкою. Стулки черепашки сполучені за допомогою замка - Перлівниця.

3. Розгляньте черепашки двох молюсків. Встановіть ознаки подібності та відмінності. Результати досліджень запишіть у таблицю "Порівняльна характеристика черепашок молюсків".

Ознаки	Назва молюсків
Форма мушлі (черепашки)
Забарвлення мушлі - зовнішній шар - внутрішній шар
Наявність річних кілець
Симетрія мушлі

4. У висновку вкажіть назви молюсків, які ви визначили за їх черепашками.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект

2.      Підготувати повідомлення про членистоногих.

ІХ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 1    Урок: 13

Тема: Молюски. Особливості будови, способу життя, різноманітність

Мета: формувати знання про тип Молюски; ознайомити учнів з особливостями будови, способу життя, різноманітності молюсків;  розвивати вміння визначати роль молюсків у природі та значення в житті людини; розвивати навички розпізнавання молюсків на зображеннях та визначення особливостей будови, які відрізняють їх від інших тварин; виховувати бажання здобувати зоологічні знання

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: таблиця «Молюски»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Повідомлення учнів про одного з представників молюсків.

З відомих вам груп найближчими родичами молюсків є кільчасті черви, що зовнішньо неподібні до них. Предки молюсків пристосувалися до життя на поверхні твердого ґрунту або іншої опори. Частина їх тіла, що була спрямована назовні, відкладала на своїй поверхні твердий шар вапняку, який захищав цих тварин від хижаків. Щоб формувати такий захисний панцир – черепашку – у первинних молюсків розвилася особлива складка поверхні – мантія. Мантія прилягає до черепашки; між нею і тілом молюска утворюється мантійна порожнина. Черепашка складається з шарів вапняку, які можуть утворювати перламутр – гладеньку блискучу речовину. Таким чином, у двостулкових молюсків утворюються перлини із піщинок.

ІІІ. Мотивація учіння

Цих тварин називають молюсками, або м’якунами. Серед них є дивовижні організми, що вражають уяву. Ми можемо годинами перебирати їхні дивовижні черепашки. Наскільки ж цікавіше життя, яке ховається в них.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Для пересуванняу молюсків з’явився виріст,

що висовується з-під черепашки, — нога.

Перші молюски, як і сучасні черевоногі, рухалися завдяки її хвилеподібним м’язовим скороченням. Вони могли живитися лише їжею, яку знаходили на поверхні. Для цього вони використовували спеціальний орган — тертку, зішкрябуючи ним водорості з каміння. Рот із терткою та органи чуття розташовані на голові, що рухомо пов’язана з ногою. Оскільки мантійна порожнина захищена черепашкою, органи дихання розмістилися саме в ній.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1. Порівняйте будову й спосіб живлення черевоногих і двостулкових молюсків.

2. Чому двостулкові молюски утворюють перлини?

3. Чому розвиток із плавучою личинкою відбувається лише в тих черевоногих молюсків, які живуть у морях?

4*. Чому, на вашу думку, багато молюсків здаються нам надзвичайно гарними?

5*. Чому черевоногі молюски змогли призвичаїтися до життя на суходолі, а двостулкові — ні? Як, на ваш погляд, відбувався перехід черевоногих до наземного способу життя?

1.      VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити таблицю.

2.      Підготувати повідомлення про значення молюсків у житті людини.

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.