Природознавство     Клас:5             Тема:             Урок: 58          Дата:

Тема: Рослинний і тваринний світ своєї місцевості

Мета: розкрити особливості організації та функціонування різних екосистем, формувати вміння порівнювати умови життя організмів та процеси їхньої життєдіяльності на прикладах способів та характеру харчування; розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, спостерігати та узагальнювати вивчене, працювати у групах; виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, сприяти

екологічному вихованню інших, виховувати почуття колективізму, толерантності, прагнення досліджувати довкілля

Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань

Хід уроку

І. Привітання учнів, організація класу

II. Перевірка знань учнів.

Прийом «Бліцопитування»

TT Як організми пристосувалися до спільного існування?

TT Чому хижі тварини ведуть полювання в різний час доби?

TT Що таке природне угруповання?

TT Що таке харчовий ланцюг?

TT Які ви знаєте ланцюги харчування?

TT Чому тваринні організми не можуть існувати без рослинних?

TT Де спостерігається ярусність?

TT Чому рослини мають пристосування від виїдання?

III. Актуалізація опорних знань учнів.

Прийом «Мозковий штурм»

TT Як співіснують різні живі істоти на спільній території? Що впливає на взаємозв’язки між ними?

ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Що ми повинні зробити, щоб рослини і тварини, які нам необхідні для життя, існували на планеті довгий час?

V. Оголошення теми та мети уроку.

Сьогодні, ви відчуєте тепло, красу і біль живої природи, велику відповідальність за долю її багатого і загадкового світу. Зрозумієте, як складно вона збудована і як легко її знищити, якщо не знати або не рахуватися з законами розвитку екосистем — живих цеглинок цієї складної, напрочуд розумної й унікальної природи планети Земля

VI. Формування нових знань, умінь і навичок учнів

Екосистема лісу

Характерною ознакою, за якою ліс відрізняється від інших еко систем, є те, що на його території росте багато дерев і чагарників.

Це позначається на інших рослинах, а також на тваринах — мешканцях лісу.

Ліс складається з певних ярусів, утворених певними рослинами і тваринами. На кожному ярусі — певні умови, перш за все різне освітлення, а тому й різні мешканці.

Верхній ярус лісу утворюють найвищі дерева. Це переважно дуб, сосна, ялина, граб, клен, липа, ясен, береза, осика. «Поверхом» нижче ростуть чагарники — ліщина, глід, черемха, бузина, терен, шипшина, вовче лико та інші. Трав’янистим рослинам надходить мало сонячного світла, тому їх у лісі зазвичай небагато. Густу траву можна побачити лише на відкритих галявинах.

Лісові трав’янисті рослини мають здебільшого широкі листки, як-от: жовтець, конвалія, барвінок, плющ, лісові суниці, орляк, квасениця та інші. Це допомагає їм вбирати якомога більше сонячної енергії в умовах постійного затінення.

Ранньовесняні рослини — проліска, ряст, анемона жовтецева — встигають прорости та відцвісти раніше, ніж на деревах розпуститься листя. Гриби, мохи і лишайники потребують менше світла, але особливих умов зволоження, тому у них свої улюблені місця мешкання.

Тваринний світ лісу багатий, то і ланцюги харчування тут досить різноманітні.

UU Прийом «Творча лабораторія» Завдання. Створити якомога довший і розгалужений ланцюг харчування у лісовій екосистемі.

5 Степ

Посухостійкі рослини: житняк, тонконіг, типчак, полин, ковила.

Серед тварин у степу поширені степовий заєць, бабак, ховрах, лисиця-корсак, тхір, тушканчик, кріт, землерийка, сліпак, різні види мишей, степовий орел, жайворонок, перепілка, степова гадюка, прудка ящірка і багато комах.

Куточки незайманого степу збереглися лише на території окремих заповідників, таких як Український степовий, Луганський, Асканія-Нова, Єланецький степ.

6 Озеро та річка

Пригадайте, що називають озером і річкою та що впливає на рослинний і тваринний світ водойм.

Рослини прісних водойм досить різноманітні. Тут ростуть очерет, нижня частина якого перебуває у воді, а верхня — над водою; латаття біле і глечики жовті, листки яких плавають на поверхні води (пригадайте особливості розташування на їхніх листках про-

дихів), маленька ряска. Навколо озера поблизу води ростуть вологолюбні калюжниця, аїр, осока. Є рослини, що повністю ростуть під водою, — це здебіль- шого водорості. Типовими мешканцями мілководної частини озера є жаба, рак, молюски ставковик і жабурниця, водомірка, жук-плавунець, личинки бабок і комарів та інших комах.

У товщі води в завислому стані переміщується безліч дуже дрібних рослинних і тваринних організмів. Ними живляться пуголовки, мальки риб та деякі дорослі риби, як-от: карась і короп. У водоймах поширені й хижі риби — щука та окунь.

VIІ. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок учнів

Прийом «Проблемне питання»

TT Якщо в екосистемах зникнуть рослини, чи можливе її існування?

Прийом «Скарбничка»

Завдання. Наведіть приклади народних прикмет із визначення і прогнозування погоди та росту деяких видів рослин чи грибів.

Прийом «Синквейн»

Завдання. Складіть синквейн за темою «Екосистема: степ, ліс, поле, водойма».

Прийом «Павучок»

Завдання. Складіть схему, що характеризує поняття: середовище

життя, організм, екосистема, тварини (за вибором учня).

VІІІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Опрацювати у підручнику § _______

П.                    с.                     письмово.

IХ. Підбиття підсумків уроку

Оцінювання учнів.

Природознавство     Клас:5             Тема:             Урок: 57          Дата:

Тема: Співіснування організмів. Угруповання організмів. Екосистеми

Мета: розкрити особливості існування організмів, які живуть у різних середовищах, вивчити взаємозв’язки між організмами, розвивати вміння порівнювати умови життя організмів та процеси їхньої життєдіяльності на прикладах способів та характеру харчування; розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, спостерігати та узагальнювати вивчене, працювати у групах; виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, почуття взаємодопомоги, толерантності.

Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань.

Хід уроку

І. Привітання учнів, організація класу

II. Перевірка знань учнів.

Прийом «Бліцопитування»

TT Що ми можемо без рослин?

TT Що ми можемо без тварин?

TT Як організми пристосувалися до умов наземно-повітряного середовища?

TT Які середовища існування ви знаєте?

TT Які фізичні показники є в кожному із розглянутих нами середовищ?

TT Як тварини і рослини пристосувалися до життя у водному середовищі?

TT Чому організми вибирають різні середовища для життя?

TT Чому для існування організмів необхідні вода, повітря та харчування?

III. Актуалізація опорних знань учнів.

Прийом «Інтелектуальна розминка»

Прийом «Проблемне питання»

TT Чи існують на планеті організми, життя яких не залежить від впливу навколишнього середовища?

UU Прийом «Дивуй»

Російський біолог Г. Ф. Гаузе в лабораторних умовах довів, що організми з однаковими або подібними способами життя та подібною будовою тіла не можуть жити в одному й тому самому місці, а якщо і живуть поряд, то використовують різні ресурси і ведуть активний спосіб життя.

Римський натураліст Пліній Старший ще дві тисячі років тому

писав, що їжак качається на яблуках. Наколе їх й несе під кущ.

Для чого він це робить?

ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Що ж поєднує живі істоти в лісі чи на луках, наприклад, квітки конюшини та джмелів, які літають над ними, і мишей, які живуть під ними? Одним із перших учених, які поставили собі це запитання, був Ч. Дарвін. Саме він описав зв’язок конюшини, джмелів і мишей. Тільки джмелі з їхнім довгим хоботком можуть запилювати квітки конюшини, тому вона добре ростиме там, де багато джмелів. Ці комахи будують свої гнізда під землею. Тут вони стають поживою гризунів, які полюбляють їхні личинки та мед. У тих місцях, де мало мишей, на полях більше джмелів і краще росте конюшина. Отже, усе в природі взаємопов’язано!

Буду я Природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави, Я скажу їй:

— Зеленій, живи!

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі й щасті.

V. Оголошення теми та мети уроку.

Отже, сьогодні ви дізнаєтесь про надзвичайні здібності організмів, цікаві властивості рослин та тварин, незвичайні природні феномени. Можливо, саме вам пощастить розгадати ту чи іншу загадку природи. А може, ви новими очима подивитесь навколо себе і помітите нові таємниці й дива? Що ж, нехай вам щастить у пошуках!

VI. Формування нових знань, умінь і навичок учнів

У природних умовах кожен організм живе не ізольовано, тобто сам по собі, а перебуває у взаємозв’язках з іншими живими організмами. Зумовлює вплив на всі організми або лише на кілька з них, що існують на певній території. Організми вступають один з одним у певні зв’язки, які можуть бути корисними, шкідливими або нейтральними. Зв’язки між організмами — необхідна умова існування.

UU Прийом «Словникова робота»

Сукупність організмів, які живуть на одній території або ділянці місцевості, називають угрупованням.

UU Прийом «Власні приклади»

Завдання. Наведіть якомога більше прикладів взаємозв’язків організмів:

ff перша група — корисних одне для одного;

ff друга група — шкідливих одне для одного;

ff третя група — нейтральних.

Прийом «Мозковий штурм»

TT Як співіснують різні живі істоти на спільній території? Що впливає на взаємозв’язки між ними?

UU Розповідь учителя з елементами бесіди

Щоб відповісти на це запитання, вчені вивчають не тільки тварин, рослини, інші живі істоти, а й середовище їхнього мешкання, враховуючи взаємозв’язки, що виникають між організмами. Тому в науці з’явився термін «екосистема». Екос в перекладі з грецької означає «дім». Тож екосистему можна розглядати як дім, населений організмами. Друга складова назви — система — вказує на те, що в цьому домі немає нічого випадкового, непотрібного. Навпаки, тут налагоджені взаємозв’язки між мешканцями певної території. Тобто вони пристосовуються до спільного проживання.

VIІ. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок учнів

UU Прийом «Мікрофон»

TT Що таке екосистема?

TT Які ви знаєте природні екосистеми?

TT Чим відрізняється природні екосистеми від штучних?

TT Навіщо створювати штучні екосистеми?

TT Які ви знаєте культурні рослини?

TT Навіщо доглядати за штучними екосистемами?

TT Що таке зв’язки живлення?

TT Що називають угрупованням?

TT Завдяки чому рослини співіснують в угрупованнях?

TT Як тварини пристосувалися до сумісного життя в угрупованні?

TT Яким чином пристосувалися до спільного існування хижаки?

UU Прийом «Природничий практикум»

Завдання. Складіть ланцюги харчування для хижаків, травоїдних тварин, свійських тварин і птахів, диких птахів.

UU Прийом «Власні приклади»

Завдання. Спробуйте пригадати, як людина з користю для себе підтримує ланцюги харчування, що існують у природі. Наприклад, щоб було менше комах, створюють шпаківні.

UU Прийом «Природничий практикум»

Завдання. Складіть схему таких екосистем: ліс, річка, город чи сад твоєї родини.

VІІІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Опрацювати у підручнику § _______

Підготувати повідомлення про організми-паразити.

IХ. Підбиття підсумків уроку

Оцінювання учнів.

Природознавство     Клас:5             Тема:             Урок: 56          Дата:

Тема: Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами

Мета уроку: ознайомити школярів із впливом на організм чинників живої природи, з поняттям симбіоз, розкрити взаємозв’язки між організмами, схарактеризувати види співіснування організмів, навчити висловлювати свою думку, виділяти основне з другорядного; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення учнів, відпрацьовувати навички пошукової діяльності на уроці; виховувати дбайливе ставлення до всього живого на Землі

Тип уроку: засвоєння нових знань

I.                    Організаційний момент

II.                 Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Перевірка домашнього завдання.

o          Завдання для всього класу.

o          Індивідуальне завдання.

Обговорення вислову.

Наука — найбільш важливе, найпрекрасніше і найнеобхідніше в житті людини, вона завжди була і буде вищим виявом любові, тільки нею однією людина переможе природу і себе. (А. Чехов)

Інтерактивна гра «Упіймай слово». Фронтальна робота.

Учитель називає учням слова (назви живих організмів). Якщо організм мешкає в наземно-повітряному середовищі, учні мають плеснути в долоні один раз, якщо у водному — два рази, якщо в ґрунті — не плескати зовсім.

 Створення «асоціативного куща».

Учитель записує на дошці «Вплив живої природи на організм» і пропонує учням назвати ті асоціації, які виникають у них щодо цього словосполучення. Усі відповіді фіксуються вчителем на дошці навколо самого поняття, обговорюються з учнями.

 III.      Засвоєння нових знань

o          Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами. (а) Слово вчителя; б) демонстрація фотографій; в) складання схеми.)

o          Співіснування організмів. (а) Словникова робота; б) частко­во-пошуковий метод (робота з підручником); в) складання схеми.

Розглянемо взаємозв’язки між організмами на прикладі тих, що живуть у лісі. Трав’янисті рослини споживають мінеральні речовини, в утворенні яких беруть участь бактерії, гриби, найпростіші. Їх, у свою чергу поїдають рослиноїдні тварини (наприклад комахи, гризуни, зайці тощо). Отже, ці тварини залежать від рослин. Такі тварини також можуть буди з’їдені хижаками, наприклад хижими птахами, зміями, вовками, лисицями тощо. Серед хижаків (як і серед рослин) можуть скла-датись конкурентні відносини за джерело їжі.

Конкуренція — це тип взаємодії, за якого організми одного або різних видів можуть конкурувати між собою за ресурси навколишнього простору — воду, осві-тлення, поживні речовини, місце розташування тощо. У цьому випадку споживання певних ресурсів одними організмами знижує їх доступність для інших. Прикладом внутрішньовидової конкуренції є штучний одновіковий сосновий ліс, де дерева змагаються між собою за світло. Ті дерева, які не встигають за зростаючими швидше, у тіні значно гірше розвиваються, та багато з них гине. Тварини можуть конкурувати за джерело їжі, самицю або територію. Тобто конкуренція виникає, коли організми борються за одні й ті самі умови.

Серед тварин зустрічаються такі взаємозв’язки, як хижацтво. Хижацтво — це тип відносин між організмами, за яких хижак харчується іншими організмами, жертвою.

Інколи у тварин виникають такі взаємовідносини, як канібалізм — поїдання особин свого виду. Найчастіше канібалізм зустрічається у павуків (самиці часто поїдають самців) та риб (поїдають мальків).

Та і серед рослин інколи зустрічаються хижаки (росичка, непентес, мухоловка тощо).

Багато тварин, що харчуються рослинами, рослиноїдні, а їх зв’язок із рослинами — виїдання. Так, на пасовищах тварини поїдають тільки певні види рослин, не до-торкаючись до інших, отруйних або тих, що мають неприємний смак. Із часом це призводить до корінних змін видового складу рослинності на даній ділянці. Деякі рослини мають захисні пристосування від виїдання тваринами, наприклад виділен-ня отруйних речовин, видозмінені листки-колючки, шипи на стеблах тощо.

Також слід зазначити, що непрямі взаємини між організмами не менш важливі, ніж прямі для життєдіяльності та виживання рослин різних видів. Так, комахи та деякі дрібні птахи запилюють квіткові рослини. А розмноження насінням багатьох видів покритонасінних без участі тварин було б неможливим.

Іще одним важливим видом взаємозв’язків є симбіоз — співіснування організ-мів, що належать до різних видів.

В організмів виникають просторові зв'язки, у яких різноманітні види об'єднуються не в будь-якому поєднанні, а тільки за умови пристосування до спільного проживання.

Взаємозв'язки і взаємовпливи живих істот надзвичайно різноманітні. Вони можуть бути прямими і непрямими. У природі все збалансовано і жоден вид організмів не намагається знищити інший.

Наприклад, проживання на одній території зайця і їжака, білки і лося, проростання на одній території волошки і кропиви.

Щойно розглянуті приклади, коли кожний попередній організм є їжею для наступного, називають ланцюгами харчування, їх записують так:

1. Зелені рослини — заєць — вовк.

2. Зелені рослини — жук — синиця — яструб.

3. Зелені рослини (водорості) — дафнії — карась — щука

 IV.      Закріплення нового матеріалу

 Дидактична гра «Збери слово». Робота в парах.

Учні мають правильно зібрати слова, які розбиті на половинки й перемішані між собою, склеїти їх і прикріпити до дошки на відповідну частину. (Дошка поділяється на чотири частини: «Наземно-повітряне середовище», «Водне середовище», «Ґрунтове середовище», «Інші організми».) 

V.        Домашнє завдання

 Опрацювати у підручнику § _______

 Індивідуальне завдання.

 Підготувати фотографії лісу, степу, саду, поля, пустелі, річки, моря, болота тощо.

 VI.      Підбиття підсумків уроку

 Фронтальне опитування.

—                    Як живі організми можуть впливати один на одного?

—                    Що таке симбіоз?

—                    Чи завжди співіснування організмів є корисним?

—                    Наведіть приклади співіснуючих організмів.

Природознавство Клас:5   Тема:    Урок:  Дата:

Тема: Ґрунтове середовище життя. Пристосування організмів до життя у ґрунті

Мета: формувати знання про особливості організмів, які існують у ґрунті, розкрити особливості ґрунту як середовища існування, з’ясувати адаптації організмів до життя в ґрунті; розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, порівнювати умови життя організмів, узагальнювати матеріал; виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, прагнення досліджувати навколишній світ, сприяти екологічному вихованню інших, виховувати почуття взаємодопомоги, толерантності

Тип уроку:  вивчення й первинного закріплення нових знань

Хід уроку

І. Привітання учнів, організація класу

II. Перевірка знань учнів.

Фронтальна бесіда

TT Чим відрізняються середовища існування організмів між собою?

TT У чому полягає єдність організму і середовища?

TT Назвіть основні пристосування водних організмів до існування у водному середовищі.

TT Назвіть відомих вам риб.

TT Яке значення мають риби в природі та житті людини?

TT Як називаються рослини, які живуть у воді?

Прийом «Проблемне питання»

Спробуйте пояснити, чому холодні води океану більш насичені життям, ніж теплі. Підказка: пригадайте, як розчиняються гази в рідинах.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

Прийом «Інтелектуальна розминка»

TT Що таке ґрунт?

TT Які властивості має ґрунт?

TT Для чого потрібен ґрунт?

TT Чому ґрунт має таке важливе значення для рослин?

TT Як утворюється ґрунт?

TT Чому необхідно доглядати за ґрунтом?

TT Які є види ґрунтів?

TT Чому рослини обирають ґрунт для свого існування?

ІV Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

 Які пристосування мають тварини для життя в ґрунті?

Прийом «Дивуй»

Земля — єдина з планет має ґрунт — особливу, верхню оболонку суші. Поступово перетворюючи верхній шар літосфери, живі організми створили третє середовище проживання.

V. Оголошення теми та мети уроку.

Сьогодні ми поговоримо про ґрунт, як середовище існування. Ми дізнаємось, чим умови існування у ґрунті відрізняються від умов існування в інших середовищах та як пристосовуються його мешканці до цих умов.

VI. Формування нових знань, умінь і навичок учнів

1) Ґрунтове середовище життя.

(а) Слово вчителя; б) демонстрація фотографій.)

— Згадаймо, що являє собою ґрунт. (Це верхній родючий шар літосфери (твер-дої оболонки Землі), який утворився внаслідок життєдіяльності різних організмів.)

— Що входить до складу ґрунту? (Мінеральні речовини, гумус, вода, повітря.)

Завдяки наявності вологи у ґрунті різноманітні організми можуть легше пере-живати посушливий період.

   

Також характерною рисою ґрунту як середовища життя є порівняно невелике коливання добових і річних температур (на глибині понад 2 м сезонні коливання температури взагалі майже не відчуваються). Це дає можливість наземним ор-ганізмам мігрувати в товщу ґрунту і перебувати там в активному стані чи в стані заціпеніння (сплячки) у період низьких або підвищених температур. У ґрунті є значні запаси органічних речовин, які створюють кормову базу для різноманітних організмів.

Ґрунт густо заселений різними тваринами і мікроорганізмами, хоча він зали-шається при цьому основним життєвим субстратом для рослин. Приблизно 90 % видів комах на тих чи інших стадіях свого розвитку пов’язані з ґрунтом. Особливо багато у ґрунті найпростіших та червів, хоча ґрунт став місцем існування не лише для безхребетних. У земляних сховищах багато хребетних виводить нове потом-ство (земноводні, птахи, ссавці).

Кроти, утворюючи в ґрунті численні ходи, розпушують ґрунт, поліпшують його фізичні й водні властивості. У земляних нірках гніздяться берегові ластівки, риба-лочки, бджолоїдки. Ґрунтові тварини, які харчуються мертвими органічними речо-винами, що розкладаються, збагачують ґрунт органічними сполуками, таким чином прискорюючи розклад і загальний кругообіг речовин, поліпшують його фізичні властивості: структуру, водопроникність, аерацію — умови мінерального і водного живлення, росту і кореневого дихання рослин.

2)Пристосування до життя у ґрунті

Організми, які є мешканцями ґрунту, виходячи зі ступеня їхньої рухливості та розмірів можна поділити на три групи.

1. Мікроскопічні організми (бактерії, зелені водорості, гриби, найпростіші одноклітинніЇхньою особливістю є те, що вони можуть висихати, а з відновленням достатньої вологості знову оживають. Мікроорганізми є поживою для тварин.

2. Дрібні організми, які легко витягуються з ґрунту і самостійно рухаються (нематоди, кліщі, дрібні личинки комах, ногохвостки тощо). Насичене водя-ними парами ґрунтове повітря дозволяє їм дихати через покриви. Такі тварини дуже чутливі до висихання.

3. Макроорганізми — великі комахи, дощові черви, рухливі членистоно-гі, що живуть між шаром опалого листя і ґрунтом, інші тварини, риючі ссавці (кро-ти, землерийки). Серед них переважають дощові хробаки.

За ступенем зв’язку із середовищем проживання виділяються три групи:

— постійні мешканці ґрунту (дощові хробаки, багато комах, із ссавців — кроти, сліпаки);

— тварини, у яких частина циклу розвитку проходить в іншому середовищі, а частина — у ґрунті. До них належать більшість літаючих комах (саранові, жуки, комарі, капустянки, багато метеликів). Одні в ґрунті проходять фазу личинки, інші — фазу лялечки;

. — тварини, що іноді використовують ґрунт як укриття чи притулок (усі сса-вці, що живуть у норах, багато комах, клопи, деякі види жуків).

Деякі рослини пристосовані до росту в сипучих пісках пустель (саксаул, пі-щана акація, вівсяниця піщана тощо). Вони мають придаткові корені, сплячі брунь-ки на коренях, дуже видовжений головний корінь, або утворюють кореневище. Перші починають рости при засипанні піском, другі — за здування піску. Від занесення піском рятуються швидким зростанням, редукцією листя.

§ IV. Закріплення нового матеріалу

1. Опрацювання таблиці «Середовища життя організмів». Робота в парах. (Роздавальний матеріал.)

2. Дидактична гра «Інтерв’ю» (робота в парах).

§ V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

2. Індивідуальне завдання.

Підготувати повідомлення про організми-паразити.

§ VI. Підбиття підсумків уроку

Оцінювання учнів.

Природознавство 5 клас    Тема:                Урок:              Дата:

Тема. Водне середовище життя. Пристосування організмів до   життя у воді.

Мета уроку: ознайомити учнів із різноманітністю середовищ життя; схарактеризувати водне середовище, способи пристосування організмів до життя в ньому; розвивати увагу, пам’ять і мислення учнів, відпрацьовувати вміння аналізувати та уза-гальнювати інформацію, формувати навички самостійної та пошукової діяльності на уроці; формувати науковий світогляд, виховувати сумлінність та наполегливість під час виконання завдань, любов до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

 I. Організаційний момент

 II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Повідомлення теми уроку.

Тема на дошці закрита. Учитель оголошує першу частину теми, частково відкриває на дошці напис. Потім пропонує учням розглянути фотографії та здогадатись, про яке саме середовище піде мова. Після того як учні здогадались, повністю відкриває напис теми та оголошує її.

3. Оголошення мети та завдань уроку.

4. Обговорення вислову.

Море не підвласне деспотам. На поверхні морів вони можуть ще вчиняти беззаконня, вести війни, вбивати подібних до себе. Але на глибині тридцяти футів під водою вони безсилі, тут їх влада закінчується! (Ж. Верн)

Учитель підводить учнів до розуміння того, що людина не пристосована до життя у воді, тому, опинившись під водою, вона стає безпорадною.

5. Фронтальна бесіда.

Учитель пропонує учням згадати те, що їм уже відомо про середовище життя та ада-птації, щоб краще зрозуміти новий матеріал.

III. Засвоєння нових знань

1. Ознайомлення з планом пояснення нового матеріалу.

1) Водне середовище життя.

(а) Слово вчителя з елементами бесіди; б) демонстрація фотографій; в) вправа «Дерево асоціацій».)

Водне середовище життя є найдавнішим. Саме у воді зародилося життя. За складом водне середовище поділяють на два види: прісне та солоне (морське).

— Згадаймо, скільки простору займає водне середовище на Землі. (Близько 70 %.) Різноманітність організмів у воді набагато менша, ніж на суходолі. Щіль-ність води у 800 разів вища за щільність повітря. Тиск також набагато вищій, ніж на суходолі. (На кожні 10 м тиск зростає на 1 атмосферу.) Освітленість у воді зменшується із глибиною.

Важливим фактором є нестача кисню. Вміст кисню у воді приблизно у 20 разів менший, ніж в атмосфері. Він зменшується з підвищенням температури, а також у стоячих водоймах у зимовий період, коли вода відділена від атмосфери шаром льоду (саме тому, рибалки, які роблять ополонки, допомагають водоймам, адже че-рез ополонки потрапляє кисень).

Вуглекислого газу у воді, навпаки, більше, ніж в атмосфері (приблизно у 150 разів).

У воді дуже швидко проводяться звуки, тому деякі тваринні організми, що мешкають у водоймах, видають звукові сигнали для спілкування з «родичами» (наприклад, косатки, кити, дельфіни). Також важливим фактором у воді є течія.

2) Пристосування тварин до життя у водному середовищі.

(а) Частково-пошуковий метод (робота з підручником); б) повідомлення учнів; в) опрацювання таблиці.)

Під час повідомлень і роботи з підручником учні мають заповнити таблицю (за-писати до неї приклади пристосувань).

Тварини, що є мешканцями водного середовища, пристосовані до перебування в ньому. Усі їхні адаптації направлені на підвищення плавучості за рахунок збіль-шення поверхні тіла, обтічної форми, слизових покривів та формування тканин і органів, що містять повітря. Багато з них має плавці (китоподібні, риби).

У більшості водних рослин є спеціальні органи дихання — зябра.

Деякі тварини можуть вільно пасивно парувати у воді (найпростіші, бактерії), а інші — активно (навіть реактивно) пересуватись (наприклад, риби, головоногі мо-люски, ссавці, водні змії та черепахи). Існують тварини, які ведуть прикріплений спосіб життя (губки, коралові поліпи, актинії, деякі молюски). Таким тваринам властивий особливий характер харчування — відціджування або осадження завис-лих у воді частинок органічних речовин і численних дрібних організмів.

Життя більшості тварин у воді пов’язане з існуванням у постійних сутінках чи в темряві, що дуже обмежує можливості зорової орієнтації. У воді світлові промені дуже швидко згасають, тому навіть ті тварини, які мають добре розвинені органи зору, орієнтуються за їхньою допомогою лише на близькій відстані. Орієнтація на звук у водних тварин розвинена краще, ніж зорова. Деякі види уловлюють навіть коливання дуже низької частоти (інфразвуки), що виникають під час зміни ритму хвиль, і завчасно спускаються перед штормом із поверхневих шарів у більш глибокі (наприклад, медузи). Багато мешканців водойм самі видають звуки (ссавці, риби, молюски, ракоподібні). Деякі тварини відшукують їжу і орієнтуються за допомогою ехолокації — сприйняття відображених звукових хвиль (китоподібні). Багато водних мешканців сприймають відображені електричні імпульси, видаючи під час плавання розряди різної частоти.

Представники багатьох мешканців пересихаючих водойм закопуються в мул, переходячи до стану зниженої жит-тєдіяльності (щитні, гіллястовусі рачки, планарії, малощетинкові черви, молюски й навіть деякі риби — в’юн, африканський протоптер і південноамериканський лепідосирен). Багато дрібних видів утворюють цисти (оточуються твердими обо-лонками), які витримують посуху.

3) Пристосування рослин до життя у водному середовищі.

(а) Частково-пошуковий метод (робота з підручником); б) повідомлення учнів; в) заповнення таблиці.)

Найбільше органічної речовини у водоймах утворюють автотрофи, які використовують сонячне світло, що пробивається крізь товщу води. Можливість уловлюва-ти світло обумовлюється прозорістю води. У прозорих водах океану автотрофи можуть зустрічатись навіть на глибині 200 м (тропічних водах). У дуже замулених прісних водоймах шар, який заселяють автотрофи, може становити лише кілька десятків сантиметрів.

Рослини, що мешкають у водному середовищі, зазвичай є водоростями (од-ноклітинними та багатоклітинними). Вони не мають органів і тканин. Більшість із них пасивно плавають у воді, а деякі — ведуть прикріплений спосіб життя. Найбільш активно водою поглинається червона частина променів світла, тому глибоководні моря зазвичай заселені червоними водоростями, які здатні за рахунок особливих барвників засвоювати зелене світло.

У водоймах можуть частково бути і вищі рослини (ті, що мають органи і ткани-ни). Вони занурені у воду. Такі рослини одержують не всю кількість сонячного проміння, тому що частина його відбивається або поглинається водою. Відповідно ці рослини тією або іншою мірою є тіньовитривалими. Цим зумовлена збільшена поверхня органів, особливо листків, порівняно із загальною масою. У зв’язку з тим, що у воді мало розчиненого кисню, у вищих водних рослин ускладнений газообмін. Однак у них добре розвинені міжклітинники, які сприяють регулюванню газо-обміну. Ці рослини мають дуже спрощену анатомічну будову, судини в них слабко розвинені або їх зовсім немає, воду вони сприймають всією поверхнею тіла. На по-верхні листів кутикули немає або вона занадто тонка, щоб не створювати перешко-ду в надходженні води до клітин.

IV. Закріплення нового матеріалу

1. Твір-фантазія «Якби людина жила у воді» (самостійна робота).

2. Читання та обговорення творів (фронтальна робота).

 V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

2. Індивідуальне завдання.

Підготувати інформацію про ґрунт як середовище життя організмів.

VI. Підбиття підсумків уроку

1. Фронтальне опитування.

— Які особливості водного середовища життя?

— Які організми живуть у воді?

— Які адаптації мають організми, що живуть у воді?

2. Інтерактивна гра «Незакінчене речення».

— На уроці я зрозумів …  — Сьогодні я навчився …— На уроці найцікавішим було …

— На уроці мені було найважче … — Сьогодні на уроці я не зрозумів … — У мене виникло запитання …