вівторок, 19 січня 2016 р.

Дата:
Біологія   Клас: 7  Тема 2    Урок: 34

Тема: Живлення і  травлення. Різноманітність травних систем.
Мета: ознайомити учнів з живленням, будовою та функціями органів травлення, різноманітністю травних систем; розвивати в учнів по­няття про органи, системи органів, порожнину тіла; продовжувати формувати поняття про цілісність організму; виховувати бережливе ставлення до тварин і власного організму

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок
Повідомлення про травну систему
медузи власне порожниною первинної кишки (ентодерма), вона сліпо замкнута і неперетравлені залишки викидаються через рот
плоских червів(за винятком стрічкових, у яких травна система відсутня) кишка теж сліпо замкнута, але у них з’являється потужна ектодермальна глотка (передня кишка),
У немертін і круглих черв’яків виникає задній отвір і ектодермальна задня кишка, тобто кишечник стає наскрізним. Таким чином, травний тракт складається з передньої, середньої і задньої кишок. У межах цієї травної трубки відбувається подальша диференціація. Так, у кільчастих червів, членистоногих, молюсків виникає глотка, стравохід, який може розширюватися в зоб, шлунок. Для перетирання їжі в глотці формуються спеціальні вирости (зуби поліхет, радула молюсків); спеціалізовані кінцівки членистоногих також беруть участь в подрібненні їжі і доставці її до рота. У високоорганізованих безхребетних (членистоногі, молюски) з’являються слинні залози і печінка.
риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців.
У кишковопорожнинних рот відкривається в гастральну порожнину, яка є порожниною первинної кишки і закінчується сліпо (анального отвору немає). У війчастих і плоских червів будова травної системи ще зберігає схожість з травною системою кишковопорожнинних.Вперше розвивається анальний отвір  у кільчастих червів, травна система яких представлена глоткою, стравоходом, зобом, шлунком, середньою та задньою кишками.
Вищі багатоклітинні — порожнинне травлення.
У хордових в ході еволюції триває диференціація кишечника. Виникають залози, що беруть участь у травленні.
У хребетних кишкова трубка диференціюється на ротову порожнину, глотку, стравохід, шлунок, тонкий і товстий кишечники.
У риб є  печінка і підшлункова залоза, розвиваються кісткові пластинки і зуби.
У земноводних вперше з'являються слинні залози, закінчується відокремлення шлунка, тонкої і товстої кишок, клоаки, розвиваються однорядні зуби.
У рептилій намічається деяка диференціація зубів, частина слинних залоз перетворюється на отруйні, відокремлення шлунка, в кишечнику розвивається зачаток сліпої кишки.
У птахів здатність до польоту супроводжується змінами в травній системі. Замість щелеп і зубів у них з'являється дзьоб, а в стравоході утворюється еластичне розширення - зоб. Шлунок розділений на залозистий і м'язовий відділи, в яких відбувається хімічна  і механічна обробка їжі . Збільшується в довжину товстий відділ кишечника.
 У ссавців розвиток травної системи досягає верхньої межі. Диференціюються зуби, розвивається стравохід. Шлунок, складається з декількох шарів і містить багато травних залоз. У деяких травоїдних (жуйних копитних) шлунок є багатокамерним. Кишечник диференційований на тонкий, товстий і прямий відділи. Значною диференціювання досягають печінка, підшлункова залоза, їх протоки впадають в передній відділ тонкого кишечника. Відбувається подовження товстого кишечника, з'являються сліпа кишка, і апендикс. Товста кишка, закінчується анусом, відокремленим від сечостатевого отвору.
ІІІ. Мотивація учіння
Проблемне запитання: Чому тварини мають різну будову травних систем?
Тварини живляться різною їжею,  різне середовище існування.
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
V. Формування нових знань, умінь й навичок
Живлення – це процес надходження  в організм поживних речовин, необхідних для його нормальної життєдіяльності.
Незважаючи на те, що майже всі тварини гетеротрофи, вони можуть по-різному добувати собі їжу.
 Розрізняють простий спосіб добування їжі і симбіоз.
Простий спосіб добування їжі найпоширеніший у царстві тварин. Більшість тварин добуває собі їжу прямо, без будь-яких особливих пристосувань і хитрувань. Одні тварини годуються рослинами, інші поїдають різних тварин і роблять це найрізноманітнішими способами, відповідно до своєї організації. Зустрічаються також всеїдні тварини. При цьому ці тварини  не вступають у жодні стосунки із тваринами або рослинами, які служать їм їжею.
VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок
1. Заповніть таблицю: « Прості способи добування їжі».
Спосіб добування їжі
Приклади тварин.
Рослиноїдні

Хижаки

Всеїдні

2. Скласти схему
3. Скласти схему «Загальний план будови органів травлення»

4. Дайте відповіді на запитання:
1.    Живлення – це…
2.    Травлення – це..
3.    Які існують типи травлення?
4.    Які ви знаєте види травних систем?
5.    Складіть план полювання та живлення павука. Чому після того, як він упіймав жертву, він не одразу починає харчуватися?
VІІ. Повідомлення домашнього завдання
1. Вивчити схеми «Типи живлення», «Загальний план будови органів травлення»
  1. Підготувати повідомлення про органи дихання кишковопорожнинних, червів, риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців.
VІІІ. Підсумок уроку
1. Аналіз результативності роботи учнів на уроці
2. Рефлексія. Прийом «незакінченого речення».
-         Сьогодні на уроці я дізналась про…   Найбільш цікавим було …
-         Я намагався(лась)…   Я зрозумів(ла,) що…
-         Урок запам’ятається мені тим, що…
-         Мій успіх на уроці – це …
-         Найбільші труднощі я відчув(ла)….
-         Я не вмів (вміла)…, а тепер умію…
Дата:
Біологія   Клас: 7  Тема 2    Урок: 33

Тема: Процеси життєдіяльності тварин. Особливості обміну речовин гетеротрофного організму
Мета: ознайомити учнів з обміном речовин і основними процесами життєдіяльності тварин; розвивати вміння порівнювати біологічні процеси живих організмів; уміння спостерігати, аналізувати; розвивати пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища, до тварин рідного краю та домашніх тварин, бажання здобувати зоологічні знання

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок
Проблемне запитання: Які процеси життєдіяльності організмів вам відомі?
(обмін речовин (пов’язаний з живленням, диханням, виділенням), подразливість, спадковість, мінливість, розмноження, ріст, розвиток).
ІІІ. Мотивація учіння
V. Повідомлення теми і мети уроку
VІ. Формування нових знань, умінь й навичок
Обмін речовин, метаболізм – сукупність процесів надходження речовин до організму, їхнє перетворення в ньому та виведення назовні продуктів обміну;
-          пластичний обмін (анаболізм, процес асиміляції) процес засвоєння організмом речовин, при якому затрачається енергія.
-          енергетичний обмін – (дисиміляція, катаболізм) процес розкладу складних органічних сполук, який протікає виділенням енергії.
Одну з найважливіших функцій організму - обмін речовин - забезпечує живлення – це процес надходження  в організм поживних речовин, необхідних для його нормальної життєдіяльності.
Порівняння автотрофного і гетеротрофного типів живлення.
Автотрофні організми можуть самі для себе синтезувати органічні речовини, використовуючи або енергію сонця (фототрофи), або енергію неорганічних сполук (хемотрофи).
Гетеротрофи не можуть самі синтезувати органіку. Вони забирають її у інших організмів (це можуть бути й фототрофи, й інші гетеротрофи).
Головна відмінність між рослинними і тваринними організмами  у способі одержання енергії для життя, відмінність у способі живлення. Спосіб живлення визначає будову й основні біологічні функції організму
По способу життя гетеротрофів можна розділити на:
- вільноживучих, коли організми вільно живуть в певному середовищі (серед них можуть бути хижаки, травоїдні, м’ясоїдні, трупоїдні і так далі);
  1. Живлення, при якому використовуються мертві організми, називається сапрофітним.
  2. Хижацтво — живлення живими тваринами, властиве представникам царства тварин.
  3. Паразитизм — живлення на живому організмі — хазяїні (кліщі, паразитичні черви на тваринах).
-            симбіотичних, коли організми існують спільно, отримуючи від цього взаємну вигоду.
Для чого тварини використовують енергію, що виділяються при розкладанні поживних речовин?
Основним джерелом енергії для організму тварини є глюкоза. Енергія необхідна тваринам для переміщення у просторі, забезпечення усіх інших процесів життєдіяльності, що відбуваються всередині організму (забезпечення роботи нервової системи та скорочень м'язів, що входять до складу всіх систем органів, підтримання температури тіла для теплокровних тварин).
Теплокровні тварини мають постійну стійку температуру тіла, яка не залежить від температури навколишнього середовища. Теплокровними тваринами є ссавці і птахи. У холоднокровних тварин температура тіла змінюється залежно від температури навколишнього середовища. Всі інші хребетні (земноводні, плазуни, риби) і всі безхребетні є холоднокровними. У холоднокровних тварин повільніше протікають процеси обміну речовин у 20-30 разів повільніше, ніж у теплокровних! Тому температура їх тіла вище температури навколишнього середовища максимум на 1-2 градуси. Холоднокровні тварини діяльні тільки в теплу пору року. Коли температура знижується, то у холоднокровних тварин знижується швидкість руху (ви, напевно, помічали, "сонних" мух, бджіл або метеликів восени?) На зиму вони впадають у стан анабіозу, тобто в сплячку.
VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок
1. Скласти схему «основні етапи-5  обміну речовин»
Обмін речовинами та енергією між тваринним організмом і довкіллям відбувається у такій послідовності:
1.      надходження їжі в організм;
2.      перетравлення їжі;
3.      всмоктування поживних речовин у кров;
4.      транспортування поживних речовин до клітин, де вони використовуються як будівельний матеріал або як джерело енергії;
5.      виділення кінцевих продуктів обміну з організму.
2. Виконати тестові завдання:
1.Позначте чинник, завдяки якому п’явок не можна вважати справжніми паразитами.
А.Залишаються на тілі своїх жертв недовго і в основному ведуть вільний спосіб життя.
Б. Чимало видів ведуть хижацький спосіб життя.
В. Є кровосисними формами.
Г. живуть переважно у водоймах.
2. Укажіть ознаку, яка не властива тваринам.
А. Живляться зазвичай твердою їжею, яка містить готові органічні речовини.
Б. Розвинені різні пристосування для захоплення їжі.
В. Здатність ( у переважній більшості) до активного руху.
Г. Автотрофний спосіб живлення.
3. Дайте відповіді на запитання?
1. Які ви знаєте відмінності в обміні речовин у рослин і тварин?
2. Які основні етапи обміну речовин в організмі тварин ви знаєте?
3. Для чого тварини використовують енергію, що виділяються при розкладанні поживних речовин?
4. Якими речовинами тварини обмінюються із середовищем?
VІІІ. Повідомлення домашнього завдання
1.      Вивчити конспект
2.      Підготувати повідомлення про травну систему медузи, плоских червів, риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців.
ІХ. Підсумок уроку
Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.
Інформація для допитливих.
Їжак у стані сплячки може обходитись без їжі 236 днів.

Ведмідь під час сплячки нічого не їсть протягом 6 місяців.
Дата:
Біологія   Клас: 7  Тема 2    Урок: 32

Тема: Міні-проект (за вибором)     Тварини рекордсмени. Як утворюються коралові острови? Як утворюються перлини? Тварини - будівельники.   Зуби ссавців.
Мета: формувати дослідницьку компетентність при підготовці міні-проектів, ознайомити учнів з особливостями організації навчання; розвивати вміння слухати, ораторські здібності, навички декламування; провадити краєзнавчий підхід у вивченні тварин, виховувати бажання здобувати зоологічні знання
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок
Бесіда   1. Яке значення тварини мають для людини?
2. Чому скорочується чисельність деяких видів тварин?
3. Чим для людини важлива різноманітність тварин?
ІІІ. Мотивація учіння
Найбільші тварини нашої планети — блакитні кити. Вони досягають ваги 150-180 тонн і 33-х метрів у довжину. Якщо такого кита поставити на голову, він буде заввишки з десятиповерховий будинок.
А які цікаві факти про тварин знаєте ви?
V. Повідомлення теми і мети уроку
ІV. Захист проектів
1. Тварини-рекордсмени
Борсук - єдина тварина, яка спить на спині.
Є такі літаючі риби, котрі, літають у повітрі 150 метрів.
В природі є пташки, в яких серце б’ється 1200 разів у хвилину. В слона серце б’ється 43 рази.
Кліщ виживає після шести років голоду, а блощиця - після семи.
В Індії живе павук, який може обходитися без їжі протягом 18 років.
2. Як утворюються коралові острови?
Вони створені організмами (поліпами), здатними виділяти вапняну речовину. Живуть вони колоніями. Нові організми які знаходяться в процесі розвитку, залишаються у зв’язку з відмерлими і утворюють загальний стовбур. Для життя коралів, а отже, і для утворення острова потрібні підходящі і сприятливі умови. Необхідно, щоб температура води в середньому не опускалася нижче 20 °. Тому поліпи можуть розвиватися тільки в теплих тропічних морях, та і то не скрізь. Там, де узбережжя омивається холодними течіями, їх немає, як, наприклад, біля берегів Перу. Крім того, для існування більшості поліпів потрібне тверде дно, щоб вкоренитися, і порівняно чиста вода; в тих місцях, де впадають в море річки, приносячи з собою муть, риф переривається.
3.Як утворюються перлини?
 Дослідники давно встановили, що кожна перлина з’являється в результаті захисної реакції молюска. Якщо всередину раковини випадково проникає паразит або сторонні включення, наприклад, піщинка, вони починають дратувати тіло молюска. Він не має можливості позбавитися від чужорідного тіла. Тому молюск починає активно обволікати чужинця безліччю шарів особливої речовини. Цей процес відбувається таким же чином, яким формується раковина.
Якщо уважно оглянути раковину річкового або морського молюска, можна побачити красивий блискучий відлив. Мантія молюска виробляє перламутр, який утворює внутрішній шар раковини. Саме ця речовина стає захистом живого організму від непрошених гостей. Покриваючи сторонній предмет шарами перламутру, молюск ліквідує загрозу. Чужорідне тіло виявляється надійно замурованим в блискучому кульці, красиво мінливому при світлі.
4.Тварини - будівельники.
Більшість павуків прядуть сіті. Розвинути здібності до ткацтва павукам допомогло зручне розташування павутинових залоз у черевці, де для них є достатньо місця; воно може перетворитися на справжній „павутиновий завод".
Споруди цих „зодчих"- це стовпи із затверділої глини, які нерідко сягають п'яти метрів заввишки. Зазвичай, вони укріплені гілками або системами тунелів, які розгалужуються на безліч коридорів. Терміти використовують для будівництва своїх башт різні матеріали, головним чином чисту глину або глину, змішану зі шматками деревини, що нею вони харчуються. Стіни цих споруд можуть мати товщину до п'ятдесяти сантиметрів, а своєю твердістю вони нерідко не поступаються навіть каменю.
Миша-крихітка у високій траві або в полі будує гніздо, яке можна прийняти за пташине - воно майже не відрізняється від останнього. До стебел трави миша-крихітка прив'язує листя трав і таким чином створює кулясту будову, в якій і виховує потомство. Багато ссавців риють підземні нори, що складаються найчастіше з прямого коридору і камери, розташованої в кінці тунеля. Кріт будує будинок зі складною системою тунелів, спальною кімнатою і коморами. Американські лугові собачки риють довгі нори, обидва кінці яких знаходяться на одному горбику. Завдяки цьому свіже повітря може вільно циркулювати по всій „будівлі". Звичайно., одними з найвідоміших будівельників є бобри. Своїми довгими і гострими зубами вони „зрізають" невеликі дерева, які утворюють основу дамби. У центрі утвореної загати бобри влаштовують свої хатинки. Вхідні отвори в них розташовуються під водою.
5.Зуби ссавців
"Хижі" зуби хижих тварин діють неначе ножиці. Великі бивні слонів – це модифіковані верхні різці. Всім відома слонова кістка – це не що інше, як дентин бивнів.
У більшості ссавців існують дві генерації зубів: молочні та постійні. У гризунів та зубатих китів одна генерація, а у риб, амфібій та рептилій постійні зуби поступово та багаторазово змінюються новими.
Головною відміною зубів гризунів є добре розвинені різці, які постійно стираються і відростають знову. Швидкість їхнього відростання досягає десь 0,8 мм за добу. Передня поверхня різців вкрита емаллю, а задня лише дентином, тому ці зуби самозаточуються під час процесу гризіння, коренів вони не мають Зате у них відсутні ікла і малі корінні зуби розміщені на відстані від різців – цей простір називають діастемою. Корінні зуби мають плоску поверхню, на якій помітні горбики емалі.
У зубній системі рукокрилих наявні всі категорії зубів. Але нижні різці досить дрібні, ікла великі, причому типової хижої форми. Корінні поділяються на три групи:
а) передньокорінні – дрібні одновершинні, конічні з одним коренем, кількість яких варіює, і це має значення для розпізнавання родів та видів.
б) великі корінні, вершини яких майже досягають рівня вершин ікол;
в) задні корінні зуби – багатогорбкові.
Зуби в усіх китів наявні в ембріональному стані, але у вусатих китів вони атрофуються і замінюються роговими пластинками – китовими вусами. У зубатих китів зуби конічні, однорідні, недиференційовані на різці, ікла та корінні. Найбільша їх кількість у дельфінів від 170 до 250. У нарвала всього 2 зуба на верхній щелепі, причому у самок вони майже не прорізуються, а у самців лівий зуб перетворюється в довгий бивень.
Зуби хижих ссавців поділяються на різці, ікла та корінні, але у них наявні ще так звані «хижі» зуби. Наприклад, у собаки 42 постійних зуба, 20 з них знаходяться на верхній щелепі, а 22 на нижній.
Зуби копитних цікаві тим, що вони мають досить плоскі поверхні для перетирання рослинної їжі. У корови 32 зуби, 20 на нижній і 12 на верхній щелепі. За терміном зміни зубів та за формою їх стирання можна визначити вік тварини. Зуби коней продовжують рости все життя. 12 різців пристосовані до відкушування рослин, а 24 корінних пристосовані до жування у задній частині ротової порожнини. Існує ціла наука про зуби коней. 5-річний кінь прирівнюється по віку до 20-річної людини.
У мавп зубна формула складає від 32 до 36 зубів. Різці досить великі, зате задні корінні зуби маленькі. Зубна формула людини складає 32 зуби: 8 різців, 4 ікла, а всі інші малі та великі корінні.
V. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок
Складання таблиці за повідомленнями учнів.
VІ. Повідомлення домашнього завдання
1.      Прочитати § 23
2.      Підготувати повідомлення про живлення організмів.
VІІ. Підсумок уроку
Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

вівторок, 22 грудня 2015 р.

Узагальнення знань з теми:
«Різноманітність тварин»
уч____________ 7 класу
_______________   ____
Варіант 1
1 рівень
У завданнях 1-3 з чотирьох варіантів відповідей виберіть ОДНУ правильну
1. Визначте, яких залоз немає в шкірі ссавців:
 A) сальних;
 Б) потових;
 B) куприкових;
 Г) молочних.
2. Визначте особливість будови серця ссавців:
 A) 3-х камерне;
 Б) 4-х камерне;
 B) 2-х камерне;
 Г) 3-х камерне з перетинкою у шлуночку.
3. Визначте кількість хребців у шийному відділі жирафи:
 A) 5;      Б) 7;     B) 12;        Г) 10.
2 рівень
Встановити відповідність між буквами та цифрами.
4. Укажіть, якими цифрами на рисунку позначені складові будови шкіри.

A) Волосини
 Б) потова залоза
 B) кровоносні судини
 Г) епідерміс


3 рівень
5. Установіть послідовність розміщення органів травної системи ссавців.
 A) Тонкий та товстий кишечник;
 Б) шлунок;
 B) ротова порожнина з зубами;
 Г) анальний отвір;
 Д)глотка,стравохід.
4 рівень
6. Тигр, заєць, слон, кит. Укажіть, на основі яких ознак цих тварин об’єднують в один клас.
Узагальнення знань з теми:
«Різноманітність тварин»
уч____________ 7 класу
_______________   ____
Варіант 2
1 рівень
У завданнях 1-3 з чотирьох варіантів відповідей виберіть ОДНУ правильну
1. Визначте, яким є покрив тіла ссавців:
 A) суха шкіра без залоз;
 Б) шкіра, вкрита шерстю;
 B) шкіра, вкрита лускою;
 Г) суха, зроговіла шкіра.
2. Укажіть, які відділи в головному мозку ссавців найбільш розвинені:
 A) мозочок, півкулі головного мозку;
 Б) середній мозок;
 B) проміжний мозок;
 Г) довгастий мозок.
3. Визначте особливість будови шлунка у багатьох рослиноїдних ссавців:
 A) однокамерний;  Б) двокамерний;  B) трикамерний;  Г) чотирикамерний.
2 рівень
4. Укажіть, якими цифрами на рисунку позначені складові будови шкіри.
А) Сальна залоза;
Б) жирова тканина;
B) нервові закінчення
Г) дерма.
3 рівень
5. Установіть послідовність дихальних рухів ссавців, починаючи з вдиху.
 A) Об’єм грудної порожнини збільшується;
 Б) повітря надходить у легені;
 B) об’єм грудної порожнини зменшується, повітря «виштовхується» з легень назовні;
 Г) міжреберні м’язи і м’язи діафрагми скорочуються;
 Д) м’язи розслаблюються.
4 рівень

6. Укажіть, які зуби є в ротовій порожнині кози, тигра, зайця. Чи однакова в них форма зубів? Із чим це пов’язано?
Дата:
Біологія   Клас: 7  Тема 2    Урок: 30

Тема: Практична робота № 3. Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування
Мета: формувати знання про пристосування хребетних тварин до різних умов існування, ознайомити учнів з особливостями будови організму, що є необхідною умовою для існування у певному мсередовищі; розвивати вміння виявляти приклади пристосувань до різних умов існування; провадити краєзнавчий підхід у вивченні тварин, виховувати бажання здобувати зоологічні знання
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок
Обладнання: таблиці

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок
Бесіда  
1.    Середовище існування – це (Середовище існування - це сукупність умов, у яких живуть особини, їхні популяції й угруповання організмів різних видів).
2.    Які класи тварин належать до хребетних?
3.    Які середовища існування тварин ви знаєте?
4.    Які особливості водного середовища?
5.    Які особливості наземно-повітряного середовища?
6.    Які особливості ґрунту, як середовища існування?
7.    Які особливості живого організму як середовища існування?
8.    Які пристосовання тварини до особливостей середовищ ви знаєте?
ІV. Мотивація учіння
Чи можна за особливостями будови тіла дізнатися де проживає тварина? Як це визначити? На що звернути увагу? Чому тварини різних середовищ існування  відрізняються між собою? Це ми сьогодні з’ясуємо.
V. Повідомлення теми і мети уроку
VІ. Застосування нових знань, умінь й навичок
Виконання практичної роботи
Тема: Практична робота № 3. Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування
Мета: закріпити знання про будову хребетних тварин; виявити приклади пристосувань до різних умов існування.
Обладнання й матеріали: таблиці, рисунки, підручник.
ХІД РОБОТИ:

1.    Заповнити таблицю  «СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ ТВАРИН»
Середовище Умови
Водне
Наземно- повітряне
Ґрунтове
В інших організмах
Щільність (значна, незначна)
значна
незначна
значна
значна
Відносний вміст кисню (більший, менший, немає)
Менший
більший
менший
немає
Ступінь освітленості (незначна, значна, немає)
незначна
значна
майже немає
немає
Коливання температури (значні, незначні)
незначні
значні
незначні
незначні
Відносна кількість води (більша, менша)
Більша
менша
менша
менша

2.     Розподіліть пристосування тварин відповідно до різних умов існування
1)   Наземно-повітряне:
2)   Водне:
3)   Грунтове:
-         Тварини часто активні вночі, а в період посухи можуть впадати в діапаузу
-         Тварини відкладають багато жиру на безводний період, а потім жир окислюється до води
-         Тварини мають крила
-         Тварини збільшили питому поверхню тіла для забезпечення плавучості
-         Тварини мають обтічну форму тіла та добре розвинені органи руху
-         Тварини мають плоскі передні кінцівки з міцними кігтями, вивернуті назовні подібно до двох лопат
-         Тварини мають овальне тіло з короткою шиєю і коносоподібною головою
-         Тварини мають крихітні очі, тому зір поганий
-         Тварини мають перетинки між пальцями
-         Тварини мають ласти
-         Більшість тварин цього середовища мають добре розвинені органи зору.
3.    Розподіліть тварини відповідно до середовища існування
1)    Наземно-повітряне –
2)    Водне –
3)    Грунтове –
 Кріт, ведмідь, дельфін, землерийка, кит, польова миша, бобер, кажан, сліпак, антилопа, кінь, видра, зебра.

4.                У висновку опишіть особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування
ВИСНОВОК:
Тварини опанували різні середовища життя. Пристосувалися до різних умов існування, завдяки особливостям зовнішньої будови.
VІІ. Повідомлення домашнього завдання
Прочитати §

VІІІ. Підсумок уроку
Що вам сподобалося на уроці? Які виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.