Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 3    Урок: 56

Тема: Використання тваринами знарядь праці

Мета уроку: формувати уявлення про використання тваринами знарядь праці; розвивати пам'ять, увагу, уяву, логічне мислення; виховувати любов до тварин

Обладнання і матеріали: відеоматеріали та фото до теми.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Укажіть прізвище вченого, якого вважають одним із засновників етології:
а) Н. Тінберген; б) Ч. Дарвін; в) І. Павлов; г) К. Лінней.
2. Визначте, прикладом чого є реакція слідування у птахів: а) безумовного рефлексу; б) таксису; в) імпринтингу; г) хомінгу.
3. Укажіть першу фазу поведінкового акту тварин: а) пошукова поведінка; б) специфічний подразник; в) завершальний акт; г) стан спокою.
4. Визначте назву поведінки, яка формується на основі індивідуального досвіду тварини: а) умовна; б) соціальна; в) спадкова; г) набута.
5. Визначте, прикладом чого є грумінг: а) дослідницької поведінки; б) кормової поведінки; в) гігієнічної поведінки; г) гри.
6. Укажіть групу тварин, представникам якої притаманна ехолокація: а) комахи;
б) хрящові риби; в) амфібії; г) рептилії.
7. Зазначте характерну рису анонімних угруповань тварин: а) кожний із членів «знає в обличчя» всіх інших; б) можливий розподіл ролей; в) спостерігають найпростішу ієрархію-лінійну; г) сигнали поширюються безадресно.
8. Назвіть тварину, яка веде поодинокий спосіб життя: а) медоносна бджола; б) зозуля звичайна; в) кенгуру гігантський; г) шимпанзе звичайний.
9. Укажіть літеру грецького алфавіту, якою позначають перше місце в ієрархії домінування тварин: а) а (альфа); б)  (бета); в)   (тета); г)   (омега).
10. Визначте, як дослідники називають особину, що не узгоджує свої дії з діями інших членів угруповання: а) домінантом; б) омега-особиною; в) бета-особиною; г) асоціальною особиною.
11. Укажіть відстань розташування їжі від вулика, якщо бджола-розвідниця виконує простий коловий танок: а) у межах до 100 м; б) понад 100 м; в) понад 100 м у напрямку півдня; г) понад 100 м у напрямку півночі.
12. Укажіть прізвище вченого, який відкрив «мову танців» медоносної бджоли: а) Н. Тінберген; б) К. Лоренц; в) К. Фріш; г) Ч. Дарвін.
13. Укажіть назву поведінки, яка недоречна щодо обставин, у яких перебуває тварина: а) соціальна; б) зміщена; в) спадкова; г) набута.
14. Укажіть сигнали, які насамперед використовують тварини, що перебувають на великій відстані в лісах: а) зорові; б) звукові; в) хімічні; г) електромагнітні.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Довідкова інформація.

o        Восьминіг - розумна тварина. Своє житло-башту, складене з каменів, він закриває великим каменем. Тут він не тільки ховається від ворогів, але й виглядає зпід кришки у пошуках здобичі.

o        Шимпанзе, які мешкають у савані, використовують для боротьби з конкурентами гілки та камені. Одного разу експериментаторам вдалося спостерігати, як, озброївшись палицями, шимпанзе переслідували леопарда, аж поки той втік.

o        Стерв'ятник розбиває яйце, тримаючи в дзьобі і вдаряючи об камені. На великі страусині яйця він кидає зверху камінь. Така поведінка характерна для всіх африканських стерв'ятників: птахи вчилися цьому один у одного. Дослідження показали, що цей навик не є природженим; з часом молоді птахи, наслідуючи дорослим, добре відпрацьовують ці „прийоми".

IV. Засвоєння нових знань.

 Шимпанзе за чвоєю генетикою близькі до людини. Під час спостереження за дитинчатами шимпанзе, що ростуть у неволі, люди могли порівняти, наскільки розвиток здібностей мавп відрізняється від розвитку здібностей у дітей. Шимпанзе вправно користувалися предметами повсякденного вжитку, такими, як горщики, чашки, столове приладдя, двері, ключі, меблі, книжки для розфарбовування та гральні карти. Спочатку вони вчилися цьому навіть швидше, ніж діти. Шимпанзе розрізняли, якими предметами і в якому випадку необхідно користуватися. Вони розкладали на підносах предмети, сортуючи їх за кольором, величиною і формою. Це свідчить про розвинене абстрактне мислення. Крім того, шимпанзе добре справлялися з вирішенням практичних завдань. Учені провели серію експериментів, помістивши за ґрати клітки банан, дістати який мавпа могла тільки скориставшись покладеною в клітку палицею. Варто відзначити, що у випробовуваних мавп вже був досвід спілкування з палицею. У конкретних ситуаціях мавпи вдавалися до допомоги палиць різної довжини. У найскладнішому експерименті тварини повинні були самі зробити довгу палицю, з'єднавши дві короткі. У природі шимпанзе також використовують підручні засоби - вони дістають комах за допомогою паличок. Маніпулювати паличками мавпи починають у найранішому дитинстві, наслідуючи своїм батькам. Здібності до навчання мають також щури, кішки і навіть голуби. Але тільки примати можуть користуватися потрібними знаряддями праці і творчо підходити до вирішення завдань. Унікальні здібності мають дельфіни, які так само, як шимпанзе та горили, впізнають своє відображення в дзеркалі.

 Використання знарядь праці лягло в основу еволюції людини і її відмінності від тварин. Тварини також користуються різними пристосуваннями, роблячи це або інстинктивно, або наслідуючи одна одну, шляхом навчання, методом проб і помилок, не зосереджуючись на конкретному завданні. 

   Серед тварин, шо живуть у природі, йде безжальна боротьба за виживання. В процесі еволюції частини тіла деяких тварин перетворилися на своєрідні знаряддя праці, що допомагають їм вижити. У рідкісної мадагаскарської руконіжки на передніх кінцівках є незвичайно тонкі середні пальці, якими вона витягує з деревини комах і дістає серцевину з кокосових горіхів. Інколи слон просто треться об стовбур дерева, щоб почухати частину тіла, яка свербить - це ще не означає, що він користується знаряддям. Проте вчені спостерігали слонів, які відламували гілки і використовували їх для того, щоб почухати на тілі місце, де свербить. У цьому випадку ми можемо говорити про свідоме використання знаряддя.

 Тварини дуже по-різному використовують предмети як знаряддя: одні це роблять інстинктивно, для інших, що мають більш розвинений мозок - це результат розумного мислення. Використання предметів може залежати від безлічі чинників. Птахи і ссавці з великим мозком - примати, дельфіни, слони, ворони - легко навчаються, наслідуючи поведінку інших особин свого виду. Наслідування - найкоротший шлях, що веде до використання тваринами знарядь. Побачивши, що діяльність окремої особини особливо результативна, їй починають наслідувати інші тварини. Примати починають користуватися знаряддями ще дитинчатами, під час ігор. Деякі птахи розкривають мушлі молюсків саме так, як навчили батьки. Якщо у тварини не було досвіду поводження з різними предметами в дитячому віці, швидше за все, пізніше вона їх не сприйматиме як знаряддя.

V. Узагальнення і систематизація знань

Завдання для групи:

·         Що таке " кам'яна доба" шимпанзе?

·         Чи потрібні домашнім тваринам знаряддя праці?

·         Трудові здібності тварин?

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Пригадай і склади план уроку».

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати         .

Підготувати міні-проект на тему: «Як тварини користуються знаряддями праці?»

Тема: КОМУНІКАЦІЯ ТВАРИН

Спів птахів - то їхня мова...

Мета уроку: формувати уявлення про комунікацію у тварин; розвивати критичне мислення; виховувати любов до тварин

Обладнання і матеріали: відеоматеріали та фото до теми.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

І. Організаційний етап.

Розминка «Епіграф». Чи згодні ви з епіграфом? Чи можна вважати спів птахів їхньою мовою? Чи тільки за допомогою співу птахи спілкуються між собою? Наведіть приклади.

II. Актуалізація опорних знань.

Гронування до слова «комунікація» (складання асоціативної схеми навколо цього слова). Міські комунікації, комунікативні навички людини, інформація, спілкування тощо.

Види комунікацій у різних тварин (спів, запах, феромони, дотики, звуки, ультразвуки, жести, поведінка, сигнали тощо).

III. Мотивація навчальної діяльності.

Довідкова інформація.

Процес обміну інформацією в багатьох видів мурашок може бути пов'язаний з тактильним, або антенальним, кодом: мурашки довго обмінюються ударами антен, нижньощелепних щупиків і передніх ніг. Часто антенальні контакти супроводжуються передачею від однієї комахи до іншої краплі рідкої їжі - такий процес називають трофалаксисом. Ще в 1899 р. німецький зоолог Е. Васманн (Wasmann, 1899) запропонував гіпотезу антенального коду - своєрідної мови жестів, що базується на швидких рухах антен мурашок. Крім того, у мурашок під час дотику антенами передаються й хімічні сигнали про територію, їжу, небезпеку тощо.

IV. Засвоєння нових знань.

Пояснення вчителя з використанням підручника:

 А) Поняття комунікації у тварин (акустичні сигнали, хімічні, електричні, візуальні, соціальні тощо);

Б) Сприйняття зорових і звукових сигналів.

Акустичні сигнали тварин давно привертали увагу дослідників. Відомі багаторазові спроби розшифрувати звуки, що видаються такими «балакучими» тваринами, як птахи, дельфіни, вовки та інші. Нова хвиля інтересу до звукової комунікації виникла після того, як було складено «словник» природних сигналів східноафриканських веpветок (зелених мавп). Американський дослідник Т Струзейкер уперше склав «словник» верветок, виділивши 25 різних сигналів. Серед них були звуки, що стосуються різних ситуацій і використовуються за певних обставин, таких як зустріч із особинами зі своєї або чужої групи, територіальні або майнові конфлікти, заклики, звернені до дитинчат і т.п.

В) Сприйняття хімічних сигналів;

Хімічні сигнали найчастіше використовуються тими приматами, які є потенційними жертвами і займають обмежену територію. Нюх має особливе значення для риб, що на деревах примітивних нічних приматів (напівмавп), таких, як тупайї і лемури. Тупайї мітять територію за допомогою секрету залоз, розташованих в шкірі горла і грудей, у деяких лемурів такі залози знаходяться під пахвами і навіть на передпліччях; пересуваючись, тварина залишає на рослинах свій запах, інші лемури використовують для цієї мети сечу і фекалії. 
Вищі мавпи, подібно до людини, не мають розвиненої нюхової системи, крім того, лише деякі з них мають шкірними залозами, спеціально призначеними для вироблення сигнальних речовин. 

Г) Спілкування соціальних тварин.

Мурав'ї “перемовляються” між собою найрізноманітнішими способами: вони виділяють пахучі речовини, що вказують напрям, яким треба йти за здобиччю; пахучі речовини служать також знаком тривоги. Мурав'ї використовують і жести разом із дотиками. Є підстави вважати, що вони можуть встановлювати біологічну радіозв'язок. Так, відповідно до проведеним дослідам, мурахи викопували своїх колег, поміщених у залізні склянки з дірками, цьому вони не звертали увагу порожні контрольні склянки і що особливо важливо, на склянки з свинцю, заповнені мурахами (свинець, як відомо, не пропускаєрадиоизлучений). Якщо комаха, якеприползло чи прилетіло до мурашнику, неїстівне, то мураха, першим встановивши це, сигналізує іншиммуравьям, забираючись на комаха і стрибаючи від нього вниз. Зазвичай буває достатньо одного стрибка, але не тоді потреби стрибок повторюється багаторазово, поки мурахи,направившиеся до комасі, не залишать їй дали спокій. Зустрічаючи ворога, мураха займає загрозливу позу (піднімається й висуває вперед черевце), наче кажучи: “Бережись!” тощо. 

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Вправа «Так-Ні»: розподіліть твердження в дві колонки - правильні та неправильні.

1. До «мовних» сигналів, якими тварини спілкуються між собою, належать писк, гавкіт, спів, вереск тощо (+).

2. Риби спілкуються, випускаючи ультразвуки, які вловлюють бічною лінією (-).

3. У дельфінів мовою спілкуванні є клацання, свистіння та ехолокація, якої ми не чуємо (+).

4. Коти вигинають спину і настовбурчують шерсть, припадають до землі та голосно виють, демонструючи один одному свою агресивність (+).

5. Бджоли, крім танцю бджоли-розвідниці, використовують у спілкуванні співочі сигнали (-).

6. Сигналом є запах сечі в гепарда; її залишають на своїй території самці, позначаючи цим, що територію вже зайнято (+).

7. Сигналом до ікрометання у самки триголкової колючки є червона пляма на черевці в самця, за яким вона пливе у гніздо (+).

8. До мови тварин можна віднести й дотики. Наприклад, в олуш «фехтування» дзьобами є частиною ритуалу привітання під час шлюбного періоду (+).

9. Під час бійок олені не використовують свої роги, вони б'ються копитами та тулубом (-).

10. Мова хімічних сигналів добре розвинена в мурашок. Вони передають інформацію одна одній дотиками своїх антен (+).

11. Феромони - хімічні речовини, які тварини використовують для внутрішньовидової комунікації (бджоли, мурашки тощо) (+).

12. У ссавців, які ведуть груповий спосіб життя (слони, дельфіни, примати), є спеціальні сигнали, які закликають усю групу до спільних дій проти ворога (+).

2. Термінологічне лото (повторення термінів, вивчених протягом усієї теми).

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Пригадай і склади план уроку».

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 49. Підготувати міні-презентацію свого домашнього улюбленця на теми: «Як спілкується зі мною мій “домашній” друг», «Мій улюбленець такий розумний...».

Урок 53. ПРАКТИЧНА РОБОТА 7 «ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ ПОВЕДІНКИ (АБО ТИПІВ УГРУПОВАНЬ) ТВАРИН (ЗА ВІДЕОМАТЕРІАЛАМИ АБО ОПИСОМ)»

З лісу в ліс перелітає.

Де не сяде - там співає,

І кладе яєчка у чужі гніздечка.

Загадка

Мета уроку: сформувати вміння визначати форми поведінки тварин та типи угруповань тварин за відеоматеріалами або описом; розвивати логічне мислення; виховувати любов до тварин.

Обладнання і матеріали: фото- та відеофрагменти, малюнки.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань, формування практичних умінь.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап.

Відгадайте загадку (зозуля). Дайте коротку характеристику поведінки зозулі.

II. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування учнів за запитаннями: Які тварини ведуть поодинокий спосіб життя? Назвіть соціальних тварин. Що таке ієрархія у групі? Що таке лінійна ієрархія? Наведіть приклади. Наведіть приклади територіальної поведінки. Якою буває репродуктивна поведінка тварин?

III. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Здивуй! Зацікав!».

У тварин, як і в людей, статус батьків часто відіграє ключову роль в ієрархічній драбині. Так, у більшості приматів високий соціальний ранг матері визначає її нащадкам перші кроки по ієрархічній драбині, оскільки самки борються за владу своїх дітей, і ефективність цієї боротьби тим вища, чим вищий ранг матері.

IV. Формування практичних умінь і навичок.

Виконання практичної роботи.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 7

Тема: Визначення форм поведінки (або типів угруповань) тварин (за відеоматеріалами або описом)

Мета: навчитися визначати форми поведінки тварин (чи типи угруповань), аналізуючи відеоматеріали.

Обладнання та матеріали: відеоматеріали з фрагментами поведінки різних форм (кішка вилизує шерсть, птах годує пташенят тощо) або описи різних угруповань тварин.

Хід роботи

1. Перегляньте запропоновані в підручнику або вчителем відеофрагменти (або описи) (прочитайте опис у додатку*).

2. Визначте види тварин, зображені в них.

3. Визначте, які форми поведінки ви спостерігали.

4. Визначте: досліджена поведінка є вродженою чи набутою?

5. Що забезпечує така поведінка тварині?

V. Узагальнення і систематизація знань.

6. Зробіть висновки про значення розглянутих форм поведінки в житті тварин (або типу угруповання).

Додаток*

A) Молоді видри бавляться, з'їжджаючи з берега у воду, а дорослі стоять на варті. Гра дає змогу виробити вправність та підготувати молодь до боротьби за існування в дорослому житті.

Б) Побачивши білу спину і хвіст антилопи, інші антилопи сприймають це як сигнал: «Біжіть, ворог наближається!».

B) Ведмедиця вчить ведмежат, як поводитися в разі небезпеки, заганяє їх на дерево. При цьому вона ричить, а іноді й підштовхує лапою. Ці навички стануть ведмежатам у пригоді, коли вони підростуть.

Г) Пташенята дрозда пищать, коли голодні. Вони широко відкривають дзьоби, коли з’являється матір.

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків роботи з використанням Т-схеми: я знав, я дізнався.

VII. Домашнє завдання.

Повторити §§ 45-48 та опорні конспекти в зошиті.

Урок 52. ФОРМИ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН

Мета уроку: сформувати уявлення про форми поведінки тварин (індивідуальну, репродуктивну та соціальну), її роль у житті тварин; розвивати увагу та пам'ять учнів; виховувати любов до живих істот.

Обладнання і матеріали: малюнки та фотографії різних форм поведінки тварин, відеоматеріали.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Кішка, що скрутилася клубочком біля печі,

через секунду нашорошила вуха і скочила,

а вже через мить тримала в лапах мишеня...

І. Організаційний етап.

Розминка «Епіграф». Спробуйте пояснити таку поведінку кішки.

II. Актуалізація опорних знань.

Взаємоопитування учнів «Бумеранг». Учні ставлять запитання один одному за матеріалами домашнього завдання: таксис, хомінг, міграція, міграційні шляхи.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Відеофрагмент (ігрової діяльності кошеняти, пошуку їжі хижаками тощо).

IV. Формування нових знань.

1. Пояснення вчителя з використанням підручника:

А) індивідуальна поведінка (пересування, дослідницька активність, харчова, підтримання температури тіла, захист від ворогів, підтримання чистоти тіла (грумінг), використання знарядь, потреба у грі);

Б) репродуктивна поведінка, її значення; В) соціальна поведінка, її значення.

2. Складання опорної схеми «Форми поведінки тварин».

V. Узагальнення і систематизація знань.

Вправа «Так-Hi». Позначте правильні твердження знаком «+», неправильні - «-».

1. Для пізнання навколишнього середовища тварина використовує свою дослідницьку активність (+).

2. Павук полює на муху, використовуючи павутину; це можна віднести до харчової поведінки павука (+).

3. Жодним чином тварина не може змінити температуру свого тіла: ні ховаючись від сонця, ні занурюючись у землю (-).

4. Грумінг - це взаємне годування тварин одна одною (-).

5. До прикладів грумінгу у тварин можна віднести чищення пір'я птахами (+).

6. Тварини не можуть користуватися жодним знаряддям для добування їжі, полювання чи побудови житла (-).

7. Ігрова діяльність характерна тільки для молоді свійських тварин собак, котів (-).

8. Насиджування потомства ластівкою - це приклад репродуктивної поведінки (+).

9. До соціальних комах належать мухи і таргани (-).

10. Соціальна поведінка проявляється у групі тварин (+).

11. До функцій ігрової діяльності в лисенят можна віднести підготовку малят до полювання (+).

12. Терміти - соціальні комахи, у яких є розподіл на касти - групи за будовою та функціями (+).

Використовуючи текст підручника та додатковий матеріал, схарактеризувати форми поведінки тварин:

І група — харчову й оборонну; ІІ група — комфортну й репродуктивну;

ІІІ група — агресивну й соціальну;

IV група — територіальну й дослідницьку.

Додатковий матеріал для груп

Харчова поведінка

Харчова поведінка притаманна всім тваринам і характеризується великою різноманітністю. Вона нерозривно пов’язана з різними видами активності: пошук, запасання їжі та обмін речовин. Пошукова поведінка запускається процесами збудження, що викликаються відсутністю їжі.

Пошукова поведінка і здобування їжі. Пошукова поведінка відрізняється винятковою різноманітністю і залежить від особливостей екології і біології виду. Спільним для тварин є підвищення чутливості до харчових подразників. В одноклітинних організмів, личинок комах вона проявляється у вигляді позитивного таксису у відношенні до хімічних подразників.

Тварини виявляють вибірковість стосовно їжі. Екологи визначають харчову перевагу як переважання певного харчового об’єкта в раціоні над його вмістом у середовищі. Часто тварини прагнуть підтримувати різноманітність харчового раціону.

Серед тварин, які харчуються живою їжею, спостерігаються дві основні стратегії здобування їжі — полювання й випасання.

Полювання є способом добування рухомих живих об’єктів. Мисливські стратегії залежать від характеристик добування та особливостей біології мисливця. Одні хижаки, наприклад богомоли, чатують на жертву в засідці, інші будують пастки. Добре відомі пастки павуків. Комахи також будують пастки — прикладом може служити мурашиний лев.

Швидкі хижаки, наприклад кальмари, використовують особливу стратегію — переслідування. Полювання на малорухому здобич, що ховається, вимагає розвинених аналізаторів і спеціальних пристосувань для її розкриття і вбивства (така здобич часто має міцний панцир).

Нерухома і численна здобич позбавляє необхідності вистежувати і вбивати її. Харчування такою здобиччю — випасання — полягає в поїданні частин або окремих органів кормових організмів. Класичним прикладом пасовищного типу тварин можуть служити великі хребетні рослиноїдні тварини, такі як вівці та кози.

Забирання здобичі в інших організмів — клептопаразитизм — також поширений у тваринному світі. Для одних видів він є підмогою в несприятливих умовах, для інших, наприклад багатьох чайок, він є звичайним джерелом поживи. Такі види здатні активно й наполегливо переслідувати жертву, щоб відібрати здобич. Далеко не завжди це явище викликає агресію у відповідь, особливо при міжвидовому клептопаразитизмі.

Насичення. Під час поїдання їжі вмикаються механізми гальмування, які запускаються як фізіологічними змінами, так і сигналами від рецепторів рота, глотки, шлунка і кишечнику. У високоорганізованих тварин процес споживання їжі контролюється центральною нервовою системою, у менш організованих — периферичною нервовою системою. Наприклад, у мух споживання їжі регулюється за принципом зворотного негативного зв’язку: у міру розтягування кишечнику посилюється гальмування харчової поведінки. У деяких членистоногих спостерігається зовнішнє травлення. Воно характерне для павуків, личинок мух і бабок.

Запасання їжі. Серед комах поширене запасання корму для личинок. Наприклад, жуки-гнойовики відкладають яйця в заготовлені гнойові кульки. Багато перетинчастокрилих і деякі двокрилі відкладають яйця в тіла інших тварин (переважно комах). Своєрідність цієї форми запасання корму дозволила виділити їх в окрему екологічну категорію — паразитоїди.

У деяких гризунів, до яких належать хом’яки та бурундуки, запасання корму набуло характеру пристосування до несприятливих періодів року. У них запасання корму збігається з періодом дозрівання злаків. За сезон звичайний хом’як запасає до 16 кг рослинного корму.

Оборонна поведінка. До оборонної поведінки належать дії, спрямовані на уникнення небезпеки. Оборонні реакції виникають у відповідь на зовнішні стимули і можуть бути активними, аж до нападу, або пасивними. Класичним прикладом оборонної реакції є реакція уникнення, що спостерігається у виводкових птахів у відповідь на появу силуету хижака.

Комфортна поведінка. Комфортна поведінка об’єднує поведінкові акти, спрямовані на догляд за тілом. Комфортна поведінка є невід’ємною частиною життєдіяльності здорової тварини. Порушення комфортної поведінки свідчить про неблагополуччя тварини (хворобу, голод або низький соціальний статус у суспільних тварин). Тварини можуть чистити тіло за допомогою кінцівок, тертися об субстрат, струшуватися, купатися у воді або піску.

Поведінкові акти, такі як прийняття пози для сну, також належать до комфортної поведінки.

Репродуктивна поведінка. З двох основних типів розмноження — статевого і нестатевого — перше характеризується винятковою різноманітністю форм поведінки, націлених на пошук партнера, утворення пар, упізнавання партнера, шлюбні ритуали і власне спаровування. Нестатеве розмноження не вимагає таких адаптацій, хоча організми, що розмножуються партогенетично, іноді демонструють складну статеву поведінку.

Тварини, які живуть у природних районах з вираженою зміною пір року, мають річний цикл розмноження. У них сезон статевої поведінки запускається внутрішніми річними ритмами, при цьому чинники довкілля справляють коригувальний вплив. Наприклад, у риб, які мешкають у водах помірного поясу, нерест спостерігається раз на рік (восени, влітку або навесні), у той час як у риб, які мешкають у тропіках, він може бути не виражений зовсім.

Більшість вищих тварин починають спаровування лише після залицяння. Залицяння являє собою обмін спеціальними сигналами — демонстраціями. Залицяння у тварин значною мірою ритуалізоване і відзначається винятковою різноманітністю: воно може включати підношення корму (як у чомги), демонстрацію оперення (як у райських птахів), зведення споруд, токування. Залицяння розглядається як механізм статевого добору. У цілому воно сприяє добору найбільш відповідного партнера, а крім того запобігає міжвидовій гібридизації.

Агресивна поведінка. Агресивною називають деструктивну поведінку, що спрямована проти іншої особини. До неї відносять загрозливі демонстрації, напад та нанесення травм. Агресія служить для встановлення ієрархічних відносин у соціальних тварин, розподілу території, їжі та інших ресурсів. Питання про допустимість застосування терміна «агресія» щодо відносин між хижаком і жертвою залишається відкритим.

Агресивна поведінка запускається при сприйнятті специфічного подразника, у ролі якого зазвичай виступають запах, звукові сигнали та елементи забарвлення іншої особини. Прояв агресивної поведінки залежить від внутрішнього стану організму. У більшості тварин агресія спостерігається в період розмноження. Це явище добре вивчене на прикладі птахів і територіальних риб. У самців цих організмів у період розмноження агресію викликає суперник, що наближається до кордонів ділянки.

Соціальна поведінка. До соціальної поведінки належать прояви психічної діяльності, безпосередньо пов’язані із взаємодією між окремими особинами та їхніми угрупованнями. Виділяють два основні типи соціальної поведінки — групова, для якої характерна наявність взаємного потягу між особинами, і територіальна, при якій такого потягу немає. Відповідно перший тип передбачає спільне використання просторових ресурсів, другий — виключає його. Територіальний тип поведінки можна назвати поодиноким. При цьому типі соціальних відносин між представниками одного виду виникає агресія, за винятком певного періоду (наприклад, періоду розмноження).

Територіальна поведінка. Територіальною називається поведінка, яка пов’язана з поділом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини і вигризання на корі дерев або, у більшості випадків, поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мітять дерева сечею, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.

Дослідницька поведінка. До дослідницької поведінки відносять поведінкові акти, спрямовані на вивчення навколишнього середовища, не пов’язаного з пошуком їжі або статевого партнера. Вищі тварини, опинившись у незнайомій обстановці, починають активно переміщуватися, оглядати, обмацувати й обнюхувати навколишні предмети. Дослідницька поведінка придушується голодом, реакцією страху і статевим збудженням. Виділяють орієнтовні реакції, при яких тварина залишається нерухомою, і активне дослідження, при якому тварина переміщається щодо досліджуваного об’єкта чи території.

5.1. Виконання тестових завдань.

1. Наземно-повітряне середовище було освоєне в ході еволюції після:

А ґрунтового ;   Б організменного ;    В водного;    Г правильна відповідь відсутня

2. Способи руху тварин залежать:

А від температури середовища;    Б від освітленості середовища;

В від густини середовища;            Г від наявності води в середовищі

3. Щільні покриви захищають наземних тварин від:

А переохолодження;   Б висихання ;   В паразитів;   Г надлишку води

4. Зябра характерні для тварин, які населяють середовище існування:

А водне;Б наземно-повітряне; В ґрунтове; Г організмене

5. Газообмін у більшості ґрунтових тварин відбувається через:

А поверхню тіла; Б зябра; В легені; Г трахеї

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Квиток на урок»: учні складають запитання на наступний урок, записують на аркушах і кладуть у «скриньку запитань».

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 45, підготувати міні-проекти на теми: «Шлюбна поведінка тварин», «Турбота про потомство», «Територіальна поведінка у тварин

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема: 3    Урок: 51

Тема: Способи орієнтування тварин. Хомінг. Міграції тварин

Мета: формувати уявлення про способи орієнтування тварин, хомінг і міграцію тварин, розвивати логічне мислення, уяву, пам’ять, вміння учнів проводити спостереження за поведінкою тварин та аналізувати її, виховувати культуру спілкування, виховувати любов до живих істот

Обладнання і матеріали: відеофрагменти фільму «Птахи», карти міграційних шляхів тварин.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хоч півсвіту обійдеш, обійдеш, обійдеш,

Краще дому не знайдеш, не знайдеш, не знайдеш...

Пісенька трьох поросят з мультфільму

Хід уроку

І. Організація класу

Розминка «Епіграф». Як уривок пісеньки з казки «Троє поросят» пов’язаний з темою нашого уроку? Чи знаєте ви, що означає англійське слово «home»? (Дім)

ІІ. Актуалізація опорних знань

Біологічний диктант - закінчіть речення, вставте пропущені слова (кожне речення — 1 бал).

1. Учені, які зробили внесок у розвиток етології: Ніколас Тінберген, ________.

2. Етологія - це наука, що вивчає ________.

3. Інстинкти належать до ________ поведінки.

4. Цілеспрямоване сприйняття та опис поведінки тварини називають ________.

5. Етограма - це реєстрація ________. 

6. У гніздо пташки під час вивчення знакових стимулів поклали не  справжнє яйце, а його

7. Ссання молока малям теляти є поведінкою ________.

8. Научінням називають зміну індивідуальної  ________.

9. Кожен вид птахів має свою особливу форму гнізда; гніздування належить до ________.

10. Левеня в складі прайду вперше прийшло до водойми; воно п'є воду, повторюючи дії родичів. Таке научіння належить до ________.

11. Якщо першим об'єктом, який рухається, каченя бачить людину, то воно слідуватиме за нею. Це закарбування в пам'яті називають ________.

12. У клітці птахів стоїть годівниця з отвором, через яку птах може дістати корм, але зробить він це після багаторазових повторів за допомогою методу ________.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Відео про перельоти птахів з фільму «Птахи».

2. Прийом «Здивуй! Зацікав!».

Вправні навігатори.

Морські зелені черепахи пливуть відкладати яйця в те саме місце, де з'явились на світ. Наприклад, бразильська популяція зеленої супової черепахи пливе від берегів Південної Америки до невеликого острова Вознесіння в Атлантичному океані, який віддалений від материка на 2 тисячі кілометрів. Щоб його знайти, вона повинна враховувати силу течії, вітер та інші чинники.

Вправну навігаційну систему мають і лососеві риби, які долають течію, пороги гірських річок, щоб повернутися саме туди, де з'явились на світ. Найімовірніше, вони орієнтуються за запахами води, але сам механізм точно не з'ясовано.

Складна система орієнтації і в європейського вугра. Він пливе на нерест в Атлантичний океан, а потім личинка протягом трьох років мігрує із Саргасового моря в Атлантичному океані назад до озер Європи.

У повітрі працюють інші навігаційні системи, тут мало допоможе нюх. Так, у птахів вроджений «пташиний компас» допомагає орієнтуватися під час перельотів і також під час повернення додому (хомінг). До складної системи орієнтації птаха входять як здатність орієнтуватися по Сонцю та зорях, так і здатність відчувати магнітне поле Землі.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь і навичок

Способи орієнтації тварин у просторі з використанням різних органів чуття; таксиси як примітивні реакції стосовно чинника (у молюсків, червів тощо); ехолокація ультразвуками (у кажанів, китоподібних) та за відлунням звуків (метелики, птахи); хомінг - інстинкт повернення додому (у голубів та інших птахів, у ссавців тощо); міграції (на нерест у риб; у пошуках корму в копитних, китоподібних, кажанів тощо; для розмноження - у черепахи, для гніздування - у птахів тощо).

Однією з найпростіших форм просторової орієнтації є таксис - спрямований рух тварини стосовно якогось чинника. Таксис буває позитивний і негативний.

Однією з найдосконаліших навігаційних систем є ехолокація, за якої тварина видає високочастотні звукові сигнали й виявляє предмети за відлунням, що відбивається від них.

Здатність тварини за певних умов вертатися зі значної відстані на свою ділянку проживання має назву «хомінг», або «інстинкт повернення додому». Найяскравіше інстинкт повернення додому проявляється у голубів. Люди тривалий час використовували голубів для листування. За багато сотень років було створено породу поштових голубів, яким властивий дуже високий рівень хомінгу. Альбатроси, завезені від гніздової території за 2000-6000 км, повертаються до своїх гнізд, пролітаючи в середньому по 200-500 км на день.

Періодичне переміщення тварин між середовищами життя, що істотно відрізняються і просторово віддалені одне від одного, має назву «міграції». Міграція тварин - періодичне переміщення тварин «туди і назад» між суттєво відмінними середовищами життя. Міграції можуть бути сезонними (наприклад, переліт птахів або кажанів) та добовими - протягом одного дня (наприклад, вертикальні міграції дрібних ракоподібних у товщі океану: вранці - до освітленої прогрітої сонцем поверхні води, де багато корму, вночі - на глибину). Для здійснення активної міграції тварині необхідне біологічне відчуття часу та напрямку.Міграції відмічені в різноманітних груп тварин. Найбільш відомими мігруючими тваринами є птахи і риби.

VІ. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Вправа «Шерлок Холмс»: учні в парах складають запитання за вивченим матеріалом для інших учнів класу.

2. Робота з термінами: таксис, хомінг, міграція, міграційні шляхи.

3. Презентація міні-проектів учнів «Міграції тварин».

4. Дати відповіді на запитання:

1. Назвіть тварин, здатних до ехолокації.

2. Чому вони використовують для цього ультразвук?

3. Яке явище називають хомінгом?

4. Чим він зумовлений?

5. Що таке міграція тварин?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект, опрацювати §

2.      Біологічний словник: таксис, хомінг, міграція, міграційні шляхи.

VІІІ. Підсумок уроку

Підбиття підсумків з використанням вправи «Снігова грудка»: слово (поняття), речення, запитання. Наприклад:

Перельоти птахів.

Учені схиляються до думки, що птахи орієнтуються під час перельотів за рельєфом місцевості, Сонцем та зорями і навіть магнітною силою Землі.

Чи є птахи, які на зиму прилітають в Україну?

Що вам сподобалося на уроці? Якi виникли запитання?

Цікаво!

* Гнізда гімалайських саланганів цілком складаються із загустілої слини цих птахів. Вони є відомим делікатесом китайської кухні. їх уживають у їжу під назвою «ластівчині гнізда».

* Гуахаро - великий (розміром з курку) довгокрилий нічний птах. Поширений на півночі Південної Америки, де мешкає в лісах з великими печерами. Птах здійснює сезонні кочівлі, переміщуючись від печер, де він розмножується, у пошуках фруктових дерев. Нині більшість печер, де гніздяться гуахаро, перебувають під охороною в національних парках. Раніше, зокрема в Болівії, місцеве населення вільно полювало на цих птахів у печерах заради їх смачного й жирного м'яса.

* Лабораторні дослідження показують, що кажан з розмахом крил 40 см може пролетіти в повній темряві крізь сітку з вічком 14*14 см з нейлонових ниток завтовшки всього 80 мкм.

* Риби-слоники для орієнтування в просторі, пошуку корму й виявлення хижаків використовують власне електромагнітне поле, яке генерують особливими м'язами.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема: 3    Урок: 50

Тема: Поведінка тварин, методи її вивчення. Вроджена і набута поведінка. Лабораторне дослідження «Спостереження за поведінкою тварин»

Мета: формувати уявлення про поведінку тварин та методи її вивчення, формувати уявлення про вроджену та набуту поведінку тварин, навчити учнів її розрізняти, пояснити біологічне значення вродженої та набутої поведінки в житті тварини, розвивати вміння учнів проводити спостереження за поведінкою тварин та аналізувати її, розвивати уяву, критичне мислення, розвивати пізнавальний інтерес, виховувати культуру оформлення письмових робіт, виховувати любов до живих істот

Обладнання і матеріали: натуральні об’єкти для лабораторного дослідження, відеоматеріали, малюнки, фотографії

Тип уроку: засвоєння нових знань та формування практичних умінь

Маленьке мавпеня дуже міцно стискає кулачки,

чіпляючись за шерсть мами, щоб...

Хід уроку

І. Організація класу

Розминка «Епіграф». Завершіть думку науковця, закінчіть речення (щоб не впасти, коли мати стрибатиме по гілках. Це хапальний рефлекс.) Якою є ця поведінка? Набутою після народження, природженою чи набутою під час навчання мами?

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Гронування до поняття «поведінка» (врахувати загальнолюдські принципи поведінки та поведінку тварин).

2. Евристична бесіда «Що таке експеримент?» Наведіть приклади експериментів. Який експеримент можна провести в домашніх умовах? Умови, необхідні для проведення експерименту.

3. Прослухайте уривок з книжки Вінсона Брауна «Настільна книжка любителя природи» і вкажіть, які якості повинен мати дослідник, що вивчає поведінку тварин.               

Натураліст спочатку впізнає вид птаха за зовнішнім виглядом, потім за ! польотом, потім за звуком, який видає птах. Це дивовижна здатність натураліста впізнавати за найдрібнішими деталями, але вона потребує постійної практики. Уважний натураліст знайде матеріал для спостережень навіть  там, де наче немає зовсім ніяких ознак життя. Навіть узимку під корою ховаються лялечки метеликів, на снігу залишають сліди тварини, повільно рухається риба під льодовим шаром...

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Цікаве відео поведінки тварин.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь і навичок

Етологія — наука про поведінку тварин.

Поведінка — це спрямовані назовні дії організму у відповідь на зовнішні або внутрішні стимули. Ці дії змінюють взаємини організму з навколишнім середовищем і сприяють, в остаточному підсумку, збереженню виду. Всі форми поведінки мають вирішальне значення для виживання. Вони пов’язані з рядом конкретних функцій, до яких належать локомоція (тобто пересування), живлення й дихання, терморегуляція, пошуки притулку, уникання хижаків, сон, підтримка чистоти тіла, виділення, дослідницька активність, гра, використання знарядь, біологічні ритми.

Способи пристосування тварини до різних аспектів навколишнього середовища переплітаються й взаємодіють, утворюючи єдине функціональне ціле. Наприклад, спосіб живлення певного організму впливає на характер пересування, на спосіб уникання ворогів і на особливості сну, але у свою чергу підлягає впливові кожного із цих видів поведінки. Поведінку тварин вивчає наука етологія.

Вправа «Поясни».

Два співробітники зоопарку поспішали додому. Один з них був дуже схвильований, попереджував іншого про раптове погіршення погоди і передбачав зливу. Проте жодних змін у погоді не відбувалось, був спекотний день, безхмарне небо, зовсім не віяв вітерець. Щоправда, парило, а від каміння тягнуло жаром. Усе принишкло, і тільки птахи зоопарку щосили хапали їжу з годівниць своїми дзьобами, намагаючись заковтнути її якомога більше. Дуже швидко почалася злива.

Яка доцільність такої поведінки птахів перед дощем? Це вроджена чи набута поведінка?

Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуттів і нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.

Усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — природжені та набуті. Харчова поведінка й міграції належать до природженої форми поведінки. Прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. Так, дорослі птахи вчать пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки.

Розподіліть на дві групи поведінку тварин (вроджену та набуту):

1. Кошеня, яке піднесли до мисочки з молоком, починає рухати язиком, злизуючи молоко.
2. Зозуленя, яке щойно вилупилось, викидає яйця з гнізда «пташки-мами».
3. Собака «задоволено» крутить хвостом, коли бачить, як хазяїн відкриває пачку з кормом.
4. Каченя біжить до качки і ховається під крило, коли та його «кличе».
5. Сорока періодично краде на одному з балконів багатоповерхівки горіхи та сушені яблука.
6. На рух дресирувальника в цирку ведмідь робить поворот, за що отримує цукор.
7. Гусенята рухаються ланцюжком за «мамою»-качкою.
8. Слоненя кидає на себе порох, повторюючи цю дію за старшими в табуні.

VІ. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

Виконання лабораторного дослідження.

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі об’єкти дослідження (акваріумні рибки, ховрашки, морські свинки, папуги та ін.).

1. Обраний об’єкт дослідження помістіть на видному місці.

2. Створіть систему зручних значків для запису послідовності виділених елементів поведінки, наприклад: рух прямо - кружальце, чищення пір’я - трикутник тощо. Дайте волю своїй фантазії, але врахуйте, що значки повинні бути простими, зручними для швидкого запису.

3. Почніть спостереження, відвівши на нього певний час (наприклад, 5 чи 10 хвилин). Зафіксуйте початок спостереження, при цьому дотримуйтеся тиші в класі.

4. Порівняйте отримані результати та розпочніть складання етограми тварини, яку ви досліджували.

1) Поставте мету дослідження (наприклад: Як живиться папуга, морська свинка, ховрах? Як папуга повторює слова? Як спить морська свинка? Як рухається по лабіринту ховрах? тощо).

2) Ведіть записи щодо зміни поведінки тварини протягом відведеного часу та доцільності такої поведінки.

3) Спостереження занесіть до таблиці:

Час спостереження	Поведінка тварини (що робить тварина)

Зробіть висновки про складність і доцільність поведінки досліджуваної тварини.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект, опрацювати §

2.      Скласти план експерименту, який можна провести вдома зі своїм домашнім улюбленцем.

3.      Підготувати міні-проекти «Чому мігрують тварини?».

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Якi виникли запитання?

Підбиття підсумків з використанням вправи «Хто найкращий»: учні оцінюють роботу один одного.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема: 2   Урок: 49

 Тема: Тематичний контроль знань з теми «Процеси життєдіяльності тварин»

Найбільший скарб - це знання.

Народна мудрість

Мета: визначити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Процеси життєдіяльності тварин»; розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять; виховувати культуру оформлення письмових робіт

Обладнання і матеріали: картки для контролю знань.

Тип уроку: узагальнення і контролю знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

Розминка «Епіграф». Як згадана в епіграфі народна мудрість стосується нашого уроку?

II. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Слова за хвилину»: повторення термінів і понять, вивчених протягом теми. Робота в парах. Хвилину один учень називає поняття, хвилину - інший і т. д.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Найбільша гора України - Говерла. Уявіть, що ви підіймаєтесь на цю прекрасну вершину. Коли ви піднялися, то бачите навколо чудові дивовижні краєвиди Карпат. Сьогодні ви підіймаєтесь на «Говерлу ваших знань». Тож не гайте часу і покажіть, чи високо ви вже дістались.

IV. Тематична контрольна робота з теми «Процеси життєдіяльності тварин».

Виконайте тестові завдання 1-6, виберіть одну правильну відповідь (кожна правильна відповідь - 1 бал).

1. Виберіть тварину, що є хижаком.

А воша головна          Б хрущ травневий

В жук-гнойовик         Г жук-сонечко

2. Яке ускладнення в будові головного мозку в амфібій порівняно з рибами?

А з’являються борозни і звивини сірої речовини

Б передній мозок формує дві півкулі

В півкулі переднього мозку вкриті сірою речовиною

Г з'являється проміжний мозок

3. Виберіть тварину, в якої шлунок має два відділи - залозистий і м’язовий.

А гуска сіра               Б олень благородний

В ящірка зелена        Г павук каракурт

4. Розгляньте схематичне зображення нервової системи комахи. Визначте, в якої тварини нервова система такого самого типу.

А виноградного слимака   Б рака річкового

В окуня звичайного           Г планарії молочної

5. Укажіть тварину, в якої немає нирок.

А виноградний слимак   Б муха кімнатна

В акула катран                Г нільський алігатор

6. Яка з названих тварин рухається, скорочуючи поперемінно кільцеві та поздовжні м’язи шкірно-м’язового мішка?

А жук-олень   Б гідра прісноводна

В черв'як дощовий  Г окунь звичайний

7. Утворіть пари між схемою кровообігу та твариною, якій вона належить (2 бали).

А черв'як дощовий  Б короп звичайний  В жаба ставкова  Г ящірка прудка  Д собака свійський

8. Дайте коротку відповідь на запитання, закінчивши речення (кожна відповідь по 1 балу).

Які покриви тіла риб?

Наведіть приклади тварин, які відкладають яйця.

9. Опишіть і порівняйте дихальні системи риби та птаха (2 бали).

V. Підсумки.

Підбиття підсумків роботи.

VI. Домашнє завдання.

Продовжити готувати міні-проекти (на вибір): «Майстерність маскування», «Як бачать тварини», «Турбота про по- томство», «Як тварини визначають напрямок руху».