Тема: КОМУНІКАЦІЯ ТВАРИН

Спів птахів - то їхня мова...

Мета уроку: формувати уявлення про комунікацію у тварин; розвивати критичне мислення; виховувати любов до тварин

Обладнання і матеріали: відеоматеріали та фото до теми.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

І. Організаційний етап.

Розминка «Епіграф». Чи згодні ви з епіграфом? Чи можна вважати спів птахів їхньою мовою? Чи тільки за допомогою співу птахи спілкуються між собою? Наведіть приклади.

II. Актуалізація опорних знань.

Гронування до слова «комунікація» (складання асоціативної схеми навколо цього слова). Міські комунікації, комунікативні навички людини, інформація, спілкування тощо.

Види комунікацій у різних тварин (спів, запах, феромони, дотики, звуки, ультразвуки, жести, поведінка, сигнали тощо).

III. Мотивація навчальної діяльності.

Довідкова інформація.

Процес обміну інформацією в багатьох видів мурашок може бути пов'язаний з тактильним, або антенальним, кодом: мурашки довго обмінюються ударами антен, нижньощелепних щупиків і передніх ніг. Часто антенальні контакти супроводжуються передачею від однієї комахи до іншої краплі рідкої їжі - такий процес називають трофалаксисом. Ще в 1899 р. німецький зоолог Е. Васманн (Wasmann, 1899) запропонував гіпотезу антенального коду - своєрідної мови жестів, що базується на швидких рухах антен мурашок. Крім того, у мурашок під час дотику антенами передаються й хімічні сигнали про територію, їжу, небезпеку тощо.

IV. Засвоєння нових знань.

Пояснення вчителя з використанням підручника:

 А) Поняття комунікації у тварин (акустичні сигнали, хімічні, електричні, візуальні, соціальні тощо);

Б) Сприйняття зорових і звукових сигналів.

Акустичні сигнали тварин давно привертали увагу дослідників. Відомі багаторазові спроби розшифрувати звуки, що видаються такими «балакучими» тваринами, як птахи, дельфіни, вовки та інші. Нова хвиля інтересу до звукової комунікації виникла після того, як було складено «словник» природних сигналів східноафриканських веpветок (зелених мавп). Американський дослідник Т Струзейкер уперше склав «словник» верветок, виділивши 25 різних сигналів. Серед них були звуки, що стосуються різних ситуацій і використовуються за певних обставин, таких як зустріч із особинами зі своєї або чужої групи, територіальні або майнові конфлікти, заклики, звернені до дитинчат і т.п.

В) Сприйняття хімічних сигналів;

Хімічні сигнали найчастіше використовуються тими приматами, які є потенційними жертвами і займають обмежену територію. Нюх має особливе значення для риб, що на деревах примітивних нічних приматів (напівмавп), таких, як тупайї і лемури. Тупайї мітять територію за допомогою секрету залоз, розташованих в шкірі горла і грудей, у деяких лемурів такі залози знаходяться під пахвами і навіть на передпліччях; пересуваючись, тварина залишає на рослинах свій запах, інші лемури використовують для цієї мети сечу і фекалії. 
Вищі мавпи, подібно до людини, не мають розвиненої нюхової системи, крім того, лише деякі з них мають шкірними залозами, спеціально призначеними для вироблення сигнальних речовин. 

Г) Спілкування соціальних тварин.

Мурав'ї “перемовляються” між собою найрізноманітнішими способами: вони виділяють пахучі речовини, що вказують напрям, яким треба йти за здобиччю; пахучі речовини служать також знаком тривоги. Мурав'ї використовують і жести разом із дотиками. Є підстави вважати, що вони можуть встановлювати біологічну радіозв'язок. Так, відповідно до проведеним дослідам, мурахи викопували своїх колег, поміщених у залізні склянки з дірками, цьому вони не звертали увагу порожні контрольні склянки і що особливо важливо, на склянки з свинцю, заповнені мурахами (свинець, як відомо, не пропускаєрадиоизлучений). Якщо комаха, якеприползло чи прилетіло до мурашнику, неїстівне, то мураха, першим встановивши це, сигналізує іншиммуравьям, забираючись на комаха і стрибаючи від нього вниз. Зазвичай буває достатньо одного стрибка, але не тоді потреби стрибок повторюється багаторазово, поки мурахи,направившиеся до комасі, не залишать їй дали спокій. Зустрічаючи ворога, мураха займає загрозливу позу (піднімається й висуває вперед черевце), наче кажучи: “Бережись!” тощо. 

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Вправа «Так-Ні»: розподіліть твердження в дві колонки - правильні та неправильні.

1. До «мовних» сигналів, якими тварини спілкуються між собою, належать писк, гавкіт, спів, вереск тощо (+).

2. Риби спілкуються, випускаючи ультразвуки, які вловлюють бічною лінією (-).

3. У дельфінів мовою спілкуванні є клацання, свистіння та ехолокація, якої ми не чуємо (+).

4. Коти вигинають спину і настовбурчують шерсть, припадають до землі та голосно виють, демонструючи один одному свою агресивність (+).

5. Бджоли, крім танцю бджоли-розвідниці, використовують у спілкуванні співочі сигнали (-).

6. Сигналом є запах сечі в гепарда; її залишають на своїй території самці, позначаючи цим, що територію вже зайнято (+).

7. Сигналом до ікрометання у самки триголкової колючки є червона пляма на черевці в самця, за яким вона пливе у гніздо (+).

8. До мови тварин можна віднести й дотики. Наприклад, в олуш «фехтування» дзьобами є частиною ритуалу привітання під час шлюбного періоду (+).

9. Під час бійок олені не використовують свої роги, вони б'ються копитами та тулубом (-).

10. Мова хімічних сигналів добре розвинена в мурашок. Вони передають інформацію одна одній дотиками своїх антен (+).

11. Феромони - хімічні речовини, які тварини використовують для внутрішньовидової комунікації (бджоли, мурашки тощо) (+).

12. У ссавців, які ведуть груповий спосіб життя (слони, дельфіни, примати), є спеціальні сигнали, які закликають усю групу до спільних дій проти ворога (+).

2. Термінологічне лото (повторення термінів, вивчених протягом усієї теми).

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Пригадай і склади план уроку».

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 49. Підготувати міні-презентацію свого домашнього улюбленця на теми: «Як спілкується зі мною мій “домашній” друг», «Мій улюбленець такий розумний...».