Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема: 3    Урок: 59

Тема: Міні-проект (за вибором): Як тварини користуються знаряддями праці? Угруповання тварин. Чому мігрують тварини? Як спілкуються тварини? Як вчаться пташенята?

Мета: формувати уявлення про поведінку тварин та методи її вивчення, формувати уявлення про вроджену та набуту поведінку тварин, навчити учнів її розрізняти, пояснити біологічне значення вродженої та набутої поведінки в житті тварини, удосконалювати вміння користуватися додатковою літературою, розвивати пізнавальнi інтереси, спрямованi на отримання нових знань про живу природу, виявляти та підтримувати обдарованих дітей, залучати учнівську молодь до науково-дослідницької й експериментальної роботи, формувати активну громадську позицію, виховувати самостійність, наполегливість, вміння формувати й відстоювати власну думку, виховувати бажання здобувати зоологічні знання, провадити краєзнавчий підхiд у вивченні біології

Тип уроку: застосування знань, умінь й навичок

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. План роботи над проектом

1.                      Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми захисту.

2.                      Розподіл завдань між учнями класу (проводиться на попередньому уроці), інструктаж з виконання роботи.

3.                      Ознайомлення з довідковою, художньо-науковою літературою, необхідною для виконання роботи.

4.                      Пошукова діяльність учнів.

5.                      Доповіді.

ІІІ. Розподілення між учнями тем:

¯                      Як тварини користуються знаряддями праці?

¯                      Угруповання тварин.

¯                      Чому мігрують тварини?

¯                      Як спілкуються тварини?

¯                      Як вчаться пташенята?

ІV. Захист виконаних робіт.

Виступи

Як тварини користуються знаряддями праці?

Багато хто з нас дивується, коли бачить, що тварини здатні користуватися знаряддями праці, оскільки ми звикли вважати, що ця сфера є привілеєм людини.

Тварини дуже по-різному використовують предмети як знаряддя: одні це роблять інстинктивно, для інших, що мають більш розвинений мозок - це результат розумного мислення. Використання предметів може залежати від безлічі чинників. Птахи і ссавці з великим мозком - примати, дельфіни, слони, ворони - легко навчаються, наслідуючи поведінку інших особин свого виду. Наслідування - найкоротший шлях, що веде до використання тваринами знарядь. Побачивши, що діяльність окремої особини особливо результативна, їй починають наслідувати інші тварини. Примати починають користуватися знаряддями ще дитинчатами, під час ігор. Деякі птахи розкривають мушлі молюсків саме так, як навчили батьки. Якщо у тварини не було досвіду поводження з різними предметами в дитячому віці, швидше за все, пізніше вона їх не сприйматиме як знаряддя.

З усіх ссавців найкраще користуються різними знаряддями примати. Форма великого пальця, подібного до людського, і розвинений мозок дозволяють їм застосовувати знаряддя в різних сферах. Так, наприклад, шимпанзе ламають гілки кущів і розганяють ними бруд з поверхні води, щоб напитися; вони чистять шерсть оберемком листя, а зі спресованого листя роблять губку, за допомогою якої витягають воду з труднодоступних місць. Подібною губкою вони збирають залишки мозку з черепа здобичі. Шимпанзе досліджують гнізда диких бджіл за допомогою палиць, термітів і мурашок витягають травинками. Дитинчата шимпанзе переймають корисні навики у досвідчених тварин, вчаться у них обробляти гілки для певної мети.

Презентації і повідомлення учнів «Чому мігрують тварини».

Міграції можна умовно розділити на три категорії: власне міграції, до яких відносяться регулярні переміщення переважної більшості особнів популяції по суворо певних маршрутах; кочування, або переміщення розрізнених груп тварин поза періодом розмноження по невизначених маршрутах в межах звичайного ареалу виду, і інвазії епізодичні, як правило, однонаправленні, переміщення великого числа особнів далеко за межі свого ареалу, що часто призводять до загибелі більшості мігрантів.

Прикладами власне міграцій є перельоти птахів, пересування прохідних риб, морських черепах, низки наземних і морських ссавців.

Не менш складним є питання про те, які чинники служать поштовхом на початок міграції. Оскільки річний цикл репродуктивної активності хребетних регулюється в основному фотоперіодом (співвідношення світлого і темного періодів доби), то, ймовірно, і пусковим механізмом міграції також є зміна довжини світлового дня.

Проте дуже багато птахів залишається в середній смузі зимувати. Це насамперед дятел, повзик, пищуха, які спритно дістають комах та їх личинки з-під кори дерев. Усюди зустрінеш синиць, які оживляють осінній ліс своїм щебетанням. Горобці (польові), галки, ворони перебираються ближче до людського житла. Птахів, які живуть у даній місцевості цілий рік, називають осілими. Взимку їм доводиться важко через нестачу корму, тому школярі повинні на початку осені потурбуватися про них: заготовувати ягоди горобини, калини, бузини, глоду для дроздів, омелюх, снігурів, насіння берези, вільхи для чечіток, чижів і насіння кавунів, динь, гарбузів для синиць, шишки лопуха й віники з лободи для щиглів.

У людському суспільстві основним засобом комунікації є мова. У тваринному світі не вимовляються слова, звірі та птахи пристосувалися до спілкування іншими способами. А як спілкуються тварини? Вони говорять один з одним за допомогою звуків, запахів, забарвлень.

Найпоширенішим мовою спілкування є запах. Антилопи позначають межі своїх володінь виділеннями з придаточной залози. Помічені кущі та дерева «повідомляють» чужинцю про те, що ця територія вже зайнята. Кішки і собаки проробляють подібні маніпуляції за допомогою сечі. Ведмеді дряпають кігтями дерева, труться об них спинами. Майже у всіх тварин прекрасно розвинений орган нюху, тонке чуття дозволяє вловлювати сторонні запахи на великих відстанях.

Не менш важливий і мова звуків. Тварини не володіють великим словесним запасом, всього кілька звуків здатні висловити: біль, страх, попередження або задоволення. Собаки гавкають, скиглять, повискують і виють. Коти мяучат, мурчат і шиплять. Іноді один і той же звук здатний виразити як звичайне спілкування, так і сигнал. Для цього тварині досить змінити тембр голосу або тривалість звуку. Гучне коров’яче «Му» може звучати закликом, а тихе висловлювати схвалення.

Стадні тварини більш балакучі, ніж живуть поодинці. Наприклад, мавпи вважаються базіками, їх лексикон може налічувати до 40 звуків. Ссавці теж не проти «поговорити», кити і дельфіни подають звукові сигнали різної частоти. Нещодавно проведені дослідження показали, що у дельфінів здатність до імітації звуків більше, ніж у папуг.

Мова жестів також широко використовується серед тварин. Простежте за поведінкою котів, коли вони всім задоволені, то піднімають хвіст трубою, труться об ноги господаря. Розгніваний тварина активно махає хвостом в різні боки. Перелякана кішка вигнеться дугою, розпушити. У собак справи йдуть інакше, задоволений пес махає хвостом, а в момент небезпеки тримає його в напрузі. Перелякане тварина підбере хвіст під себе. Злість і агресію можна продемонструвати не тільки за допомогою хвоста, можна наїжачився шерсть, продемонструвати гострі ікла. Гібони устрашають супротивника лютим криком і ударами кулаками в груди. Суперник задумається, чи варто йому претендувати на чужу самку чи територію.

V. Підведення підсумків уроку

Що вам сподобалося на уроці?

Якi виникли запитання?

VІ. Оголошення та мотивація оцінок

Підбиття підсумків з використанням вправи «Хто найкращий»: учні оцінюють роботу один одного.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Повторити тему

2.      Повторити терміни

3.      Скласти план експерименту, який можна провести вдома зі своїм домашнім улюбленцем.