Урок 52. ФОРМИ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН

Мета уроку: сформувати уявлення про форми поведінки тварин (індивідуальну, репродуктивну та соціальну), її роль у житті тварин; розвивати увагу та пам'ять учнів; виховувати любов до живих істот.

Обладнання і матеріали: малюнки та фотографії різних форм поведінки тварин, відеоматеріали.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Кішка, що скрутилася клубочком біля печі,

через секунду нашорошила вуха і скочила,

а вже через мить тримала в лапах мишеня...

І. Організаційний етап.

Розминка «Епіграф». Спробуйте пояснити таку поведінку кішки.

II. Актуалізація опорних знань.

Взаємоопитування учнів «Бумеранг». Учні ставлять запитання один одному за матеріалами домашнього завдання: таксис, хомінг, міграція, міграційні шляхи.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Відеофрагмент (ігрової діяльності кошеняти, пошуку їжі хижаками тощо).

IV. Формування нових знань.

1. Пояснення вчителя з використанням підручника:

А) індивідуальна поведінка (пересування, дослідницька активність, харчова, підтримання температури тіла, захист від ворогів, підтримання чистоти тіла (грумінг), використання знарядь, потреба у грі);

Б) репродуктивна поведінка, її значення; В) соціальна поведінка, її значення.

2. Складання опорної схеми «Форми поведінки тварин».

V. Узагальнення і систематизація знань.

Вправа «Так-Hi». Позначте правильні твердження знаком «+», неправильні - «-».

1. Для пізнання навколишнього середовища тварина використовує свою дослідницьку активність (+).

2. Павук полює на муху, використовуючи павутину; це можна віднести до харчової поведінки павука (+).

3. Жодним чином тварина не може змінити температуру свого тіла: ні ховаючись від сонця, ні занурюючись у землю (-).

4. Грумінг - це взаємне годування тварин одна одною (-).

5. До прикладів грумінгу у тварин можна віднести чищення пір'я птахами (+).

6. Тварини не можуть користуватися жодним знаряддям для добування їжі, полювання чи побудови житла (-).

7. Ігрова діяльність характерна тільки для молоді свійських тварин собак, котів (-).

8. Насиджування потомства ластівкою - це приклад репродуктивної поведінки (+).

9. До соціальних комах належать мухи і таргани (-).

10. Соціальна поведінка проявляється у групі тварин (+).

11. До функцій ігрової діяльності в лисенят можна віднести підготовку малят до полювання (+).

12. Терміти - соціальні комахи, у яких є розподіл на касти - групи за будовою та функціями (+).

Використовуючи текст підручника та додатковий матеріал, схарактеризувати форми поведінки тварин:

І група — харчову й оборонну; ІІ група — комфортну й репродуктивну;

ІІІ група — агресивну й соціальну;

IV група — територіальну й дослідницьку.

Додатковий матеріал для груп

Харчова поведінка

Харчова поведінка притаманна всім тваринам і характеризується великою різноманітністю. Вона нерозривно пов’язана з різними видами активності: пошук, запасання їжі та обмін речовин. Пошукова поведінка запускається процесами збудження, що викликаються відсутністю їжі.

Пошукова поведінка і здобування їжі. Пошукова поведінка відрізняється винятковою різноманітністю і залежить від особливостей екології і біології виду. Спільним для тварин є підвищення чутливості до харчових подразників. В одноклітинних організмів, личинок комах вона проявляється у вигляді позитивного таксису у відношенні до хімічних подразників.

Тварини виявляють вибірковість стосовно їжі. Екологи визначають харчову перевагу як переважання певного харчового об’єкта в раціоні над його вмістом у середовищі. Часто тварини прагнуть підтримувати різноманітність харчового раціону.

Серед тварин, які харчуються живою їжею, спостерігаються дві основні стратегії здобування їжі — полювання й випасання.

Полювання є способом добування рухомих живих об’єктів. Мисливські стратегії залежать від характеристик добування та особливостей біології мисливця. Одні хижаки, наприклад богомоли, чатують на жертву в засідці, інші будують пастки. Добре відомі пастки павуків. Комахи також будують пастки — прикладом може служити мурашиний лев.

Швидкі хижаки, наприклад кальмари, використовують особливу стратегію — переслідування. Полювання на малорухому здобич, що ховається, вимагає розвинених аналізаторів і спеціальних пристосувань для її розкриття і вбивства (така здобич часто має міцний панцир).

Нерухома і численна здобич позбавляє необхідності вистежувати і вбивати її. Харчування такою здобиччю — випасання — полягає в поїданні частин або окремих органів кормових організмів. Класичним прикладом пасовищного типу тварин можуть служити великі хребетні рослиноїдні тварини, такі як вівці та кози.

Забирання здобичі в інших організмів — клептопаразитизм — також поширений у тваринному світі. Для одних видів він є підмогою в несприятливих умовах, для інших, наприклад багатьох чайок, він є звичайним джерелом поживи. Такі види здатні активно й наполегливо переслідувати жертву, щоб відібрати здобич. Далеко не завжди це явище викликає агресію у відповідь, особливо при міжвидовому клептопаразитизмі.

Насичення. Під час поїдання їжі вмикаються механізми гальмування, які запускаються як фізіологічними змінами, так і сигналами від рецепторів рота, глотки, шлунка і кишечнику. У високоорганізованих тварин процес споживання їжі контролюється центральною нервовою системою, у менш організованих — периферичною нервовою системою. Наприклад, у мух споживання їжі регулюється за принципом зворотного негативного зв’язку: у міру розтягування кишечнику посилюється гальмування харчової поведінки. У деяких членистоногих спостерігається зовнішнє травлення. Воно характерне для павуків, личинок мух і бабок.

Запасання їжі. Серед комах поширене запасання корму для личинок. Наприклад, жуки-гнойовики відкладають яйця в заготовлені гнойові кульки. Багато перетинчастокрилих і деякі двокрилі відкладають яйця в тіла інших тварин (переважно комах). Своєрідність цієї форми запасання корму дозволила виділити їх в окрему екологічну категорію — паразитоїди.

У деяких гризунів, до яких належать хом’яки та бурундуки, запасання корму набуло характеру пристосування до несприятливих періодів року. У них запасання корму збігається з періодом дозрівання злаків. За сезон звичайний хом’як запасає до 16 кг рослинного корму.

Оборонна поведінка. До оборонної поведінки належать дії, спрямовані на уникнення небезпеки. Оборонні реакції виникають у відповідь на зовнішні стимули і можуть бути активними, аж до нападу, або пасивними. Класичним прикладом оборонної реакції є реакція уникнення, що спостерігається у виводкових птахів у відповідь на появу силуету хижака.

Комфортна поведінка. Комфортна поведінка об’єднує поведінкові акти, спрямовані на догляд за тілом. Комфортна поведінка є невід’ємною частиною життєдіяльності здорової тварини. Порушення комфортної поведінки свідчить про неблагополуччя тварини (хворобу, голод або низький соціальний статус у суспільних тварин). Тварини можуть чистити тіло за допомогою кінцівок, тертися об субстрат, струшуватися, купатися у воді або піску.

Поведінкові акти, такі як прийняття пози для сну, також належать до комфортної поведінки.

Репродуктивна поведінка. З двох основних типів розмноження — статевого і нестатевого — перше характеризується винятковою різноманітністю форм поведінки, націлених на пошук партнера, утворення пар, упізнавання партнера, шлюбні ритуали і власне спаровування. Нестатеве розмноження не вимагає таких адаптацій, хоча організми, що розмножуються партогенетично, іноді демонструють складну статеву поведінку.

Тварини, які живуть у природних районах з вираженою зміною пір року, мають річний цикл розмноження. У них сезон статевої поведінки запускається внутрішніми річними ритмами, при цьому чинники довкілля справляють коригувальний вплив. Наприклад, у риб, які мешкають у водах помірного поясу, нерест спостерігається раз на рік (восени, влітку або навесні), у той час як у риб, які мешкають у тропіках, він може бути не виражений зовсім.

Більшість вищих тварин починають спаровування лише після залицяння. Залицяння являє собою обмін спеціальними сигналами — демонстраціями. Залицяння у тварин значною мірою ритуалізоване і відзначається винятковою різноманітністю: воно може включати підношення корму (як у чомги), демонстрацію оперення (як у райських птахів), зведення споруд, токування. Залицяння розглядається як механізм статевого добору. У цілому воно сприяє добору найбільш відповідного партнера, а крім того запобігає міжвидовій гібридизації.

Агресивна поведінка. Агресивною називають деструктивну поведінку, що спрямована проти іншої особини. До неї відносять загрозливі демонстрації, напад та нанесення травм. Агресія служить для встановлення ієрархічних відносин у соціальних тварин, розподілу території, їжі та інших ресурсів. Питання про допустимість застосування терміна «агресія» щодо відносин між хижаком і жертвою залишається відкритим.

Агресивна поведінка запускається при сприйнятті специфічного подразника, у ролі якого зазвичай виступають запах, звукові сигнали та елементи забарвлення іншої особини. Прояв агресивної поведінки залежить від внутрішнього стану організму. У більшості тварин агресія спостерігається в період розмноження. Це явище добре вивчене на прикладі птахів і територіальних риб. У самців цих організмів у період розмноження агресію викликає суперник, що наближається до кордонів ділянки.

Соціальна поведінка. До соціальної поведінки належать прояви психічної діяльності, безпосередньо пов’язані із взаємодією між окремими особинами та їхніми угрупованнями. Виділяють два основні типи соціальної поведінки — групова, для якої характерна наявність взаємного потягу між особинами, і територіальна, при якій такого потягу немає. Відповідно перший тип передбачає спільне використання просторових ресурсів, другий — виключає його. Територіальний тип поведінки можна назвати поодиноким. При цьому типі соціальних відносин між представниками одного виду виникає агресія, за винятком певного періоду (наприклад, періоду розмноження).

Територіальна поведінка. Територіальною називається поведінка, яка пов’язана з поділом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини і вигризання на корі дерев або, у більшості випадків, поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мітять дерева сечею, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.

Дослідницька поведінка. До дослідницької поведінки відносять поведінкові акти, спрямовані на вивчення навколишнього середовища, не пов’язаного з пошуком їжі або статевого партнера. Вищі тварини, опинившись у незнайомій обстановці, починають активно переміщуватися, оглядати, обмацувати й обнюхувати навколишні предмети. Дослідницька поведінка придушується голодом, реакцією страху і статевим збудженням. Виділяють орієнтовні реакції, при яких тварина залишається нерухомою, і активне дослідження, при якому тварина переміщається щодо досліджуваного об’єкта чи території.

5.1. Виконання тестових завдань.

1. Наземно-повітряне середовище було освоєне в ході еволюції після:

А ґрунтового ;   Б організменного ;    В водного;    Г правильна відповідь відсутня

2. Способи руху тварин залежать:

А від температури середовища;    Б від освітленості середовища;

В від густини середовища;            Г від наявності води в середовищі

3. Щільні покриви захищають наземних тварин від:

А переохолодження;   Б висихання ;   В паразитів;   Г надлишку води

4. Зябра характерні для тварин, які населяють середовище існування:

А водне;Б наземно-повітряне; В ґрунтове; Г організмене

5. Газообмін у більшості ґрунтових тварин відбувається через:

А поверхню тіла; Б зябра; В легені; Г трахеї

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Квиток на урок»: учні складають запитання на наступний урок, записують на аркушах і кладуть у «скриньку запитань».

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 45, підготувати міні-проекти на теми: «Шлюбна поведінка тварин», «Турбота про потомство», «Територіальна поведінка у тварин