Урок 40. Вода, склад її молекули, поширеність у природі.

Фізичні властивості води

Мета: розширити знання учнів про склад і властивості води, про її поширеність у природі; розвивати вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, робити висновки; сприяти розвитку творчих і креативних здібностей учнів; виховувати допитливість, уміння слухати й толерантно ставитися до думок інших, працювати колективно, узгоджено та керувати емоціями.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: групова форма роботи, розповідь учителя, демонстраційний експеримент, робота з підручником, з додатковим матеріалом.

Обладнання: портрети Д.І. Менделєєва, А. Лавуазьє, відео-сюжети про воду, електричний чайник, 3^Х-літрова банка, ебонітова паличка, шерстяна серветка, роздільна лійка, вода.

   Епіграф уроку:

ЄДИНИЙ ШЛЯХ, ЯКИЙ ВИДЕ ДО ЗНАНЬ, ЦЕ ДІЯЛЬНІСТЬ

Бернард Шоу

Хід уроку

I.    Організація класу

II.     Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.  Тисячі років людина захоплюється, милується й насолоджується цією речовиною. У сиву давнину говорили: «Вона – одне з начал усього, що є на Землі». У Середньовіччі вважали, що вона – проста речовина, єдина і неподільна.  Але А. Лавуазьє довів, що вона складається з двох елементів і утворюється внаслідок хімічної реакції. «Властивості цієї речовини визначають властивості розчинів» – стверджував  Д. І. Менделєєв. Про неї  багато відомостей, однак вона все ще залишається найзагадковішою … Про яку речовину йдеться мова?

III.      Формування нових знань.

 Учитель оголошує тему уроку, разом із учнями формулюють задачі уроку.

Задачі уроку:

•  Дослідити склад і фізичні властивості води, її поширеня у природі;

•  Розвивати вміння спостерігати, аналізувати й робити висновки, складати рівняння реакцій;

•  Працювати в групах злагоджено, поважати думку інших, проявляти толерантність.

План

         1.  Вода, склад її молекули.

         2.  Поширеність води у природі.

         3.  Фізичні властивості води.

Учитель. Сьогодні у нас незвичайний урок.  Ви – співробітники науково-дослідницької лабораторії, в якій будете досліджувати властивості води, її склад, поширення у природі тощо. Тому групи, на які ви поділилися матимуть такі назви: «Аналітична лабораторія», «Гео-хімічна лабораторія» та «Практична лабораторія». Я впевнена, ви творчо працюватимете, спираючись на знання з природознавства та, працюючи з підручником.

Оскільки ми знаходимось у шкільній хімічній лабораторії, нам необхідно повторити правила техніки безпеки (за слайдами презентації).

Групова форма роботи. Кожна група одержує завдання і досліджує певну властивість води. Користуються підручниками, додатковою літературою.  Записують відповідне рівняння реакції у зошитах і на дошці.

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА № 1

(«Аналітична лабораторія»)                                                                                                               

             Запитання і завдання

1.  Вода- це речовина чи фізичне тіло?

2.  Із яких хімічних елементів вона складається?

3.  Як доказати це експериментально ? (Опис досліду).

4.   Напишіть  молекулярну формулу води і розрахуйте масову

 частку Оксигену у воді.

5.    Запишіть рівняння реакції розкладу води.

Висновок. ________________________________________________

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА № 2

 («Гео-хімічна лабораторія»)

        Запитання і завдання 

1.  Що таке гідросфера?

2.  Де зустрічається вода у природі ?

3.  Яка роль води у природі ?

4.  Об’єм води  Світового океану складає 1 370 322 000км³. Кожен рік із його поверхні випаровується 448 000 км³ води. Що б відбулося з океаном, якби вода не поверталася б до нього опадами у вигляді дощу, снігу?  Підтвердіть відповідь розрахунками.    

5.  Демонстрація відео-сюжету. (Фізичні властивості води, You Тube 1.14сек.)                                                     

  Висновок.  _____________________________

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА № 3

 («Практична лабораторія».) 

1.  Опишіть фізичні властивості води.

2.  Що таке конденсація води? Продемонструйте дослід №1 «Штучний дощ»  (Див. додаток).

Учитель:  Під час Другої світової війни партизани, які переховувалися в печерах Криму (Аджимушкай), збирали краплі води зі стін й стелі. Звідки бралися ці краплі води?

3.  Чи магнітиться вода? (Дослід №2.  Див. додаток ).                                                     

4.  Хлопчик вирішив пригостити трьох товаришів чаєм із печивом. Він налив у чайник три чашки холодної води для того, щоб закіп'ятити. Через деякий час почав розливати воду в чашки і її не вистачило, щоб заповнити третю чашку. Поясніть, куди поділась вода? Порадьте хлопчику як вчинити йому наступного разу.

5.  Вам відомо, що об’єм води змінюється в залежності від  її                            температури.  При якій температурі  вода займе мінімальний об’єм:                       -2 ⁰С;   +3 ⁰ С;+4⁰ С;+80⁰ С; 0 ⁰С?  Відповідь поясніть.

Висновок.  ______________________________

Учитель. Демонстрація відео-сюжету про воду (Фізичні властивості води, You Тube 1.15сек.)

IV.                     Фізкультхвилинка

Широко руки хімія простягає (руки вгору і коловими рухами опустити вниз).

В усі сфери життя заглядає: (повороти тулуба вправо, вліво).

У медицину – раз, (поворот голови вправо)

У господарство – два, (поворот голови вліво)

У промисловість – три, (глибокий вдих-видих з підняттям і опусканням рук донизу).

Сіли і далі працювати почали.

V.     Закріплення нових знань

1.  Із яких хімічних елементів складається вода?

2.  Перший у світі космонавт Юрій Гагарін побачив нашу планету із космосу блакитною. Поясніть, чому Земля мала такий вигляд?

3.  Я у ґрунті й в атмосфері,

В літосфері й гідросфері,

У рослині і тварині

І, звичайно, у людині.

Здогадалися, хто я?

Тож назвіть моє ім’я.

(Учитель декламує власні загадки) 

Я прозора і рідка,

Газоподібна і тверда;

Форми я не зберігаю,

А об’єм завжди я маю. (Вода)

4.  Назвіть основні фізичні властивості води.

(Прозора, безбарвна, без смаку, без запаху, густина =  1 ^г/_см³ при t⁰ +4⁰ С,

t⁰ к.=+100⁰С, t⁰ зам.=0⁰С при Р=101,325 Па. Вода—добрий  РОЗЧИННИК!)

Про розчинність води поговоримо на наступному уроці.

VI.           Домашнє завдання

Вивчити параграф , повторити конспект уроку. Творче завдання: скласти загадки, вірші, прислів’я, казки з вивченого матеріалу.

*Вода – добрий розчинник. Чому ж тоді річкова, ставкова та озерна вода буває каламутною? * Поясніть  прислів'я:"Крапля води камінь точе."

Додаток.

Дослід №1. «Штучний дощ». Закuп’ятіть електричний чайник і накрийте його 3-^хлітровою банкою. Що спостерігаєте ?

Дослід №2. Візьміть ебонітову паличку і натріть її шерстяною серветкою. Піднесіть її до роздільної лійки зі струєю води. Що спостерігаєте?

VII.       Рефлексія

Що запам’ятали з уроку?

Що вас здивувало?

Про що дізналися вперше?

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема: 3    Урок: 60

Тема: Узагальнення вивченого матеріалу з теми  «ПОВЕДІНКА ТВАРИН»

Мета: узагальнити знання про поведінку тварин та методи її вивчення, про вроджену та набуту поведінку тварин, удосконалювати вміння користуватися додатковою літературою, розвивати пізнавальнi інтереси, спрямованi на отримання нових знань про живу природу, самостійність, наполегливість, вміння формувати й відстоювати власну думку, виховувати бажання здобувати зоологічні знання, провадити краєзнавчий підхiд у вивченні біології

Тип уроку: застосування знань, умінь й навичок

Хід уроку

І. Організаційний момент

Знання і вміння за плечима не носити.

Народна мудрість

Розминка «Епіграф». Як наведена в епіграфі народна мудрість стосується нашого уроку?

II. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Слова за хвилину»: повторення термінів і понять, вивчених протягом теми. Робота в парах: хвилину називає поняття один учень, другу хвилину — інший.

III. Мотивація навчальної діяльності.

- От і ще один рубіж подолано, ще одну тему вивчено. Залишається тільки дізнатися свій рівень навчальних досягнень.

IV. Контрольна робота з теми «Поведінка тварин».

Виконайте тестові завдання 1-6, виберіть одну правильну відповідь

Варіант – 1

І-ІІ рівень

1. Дослідник спостерігав за поведінкою дослідної тварини, робив записи і замальовки поз тварини, усіх послідовних етапів її діяльності. На базі цього можна скласти

А логограму.      Б ехограму.

В етограму.        Г кардіограму.

2. Для мами-пташки розкритий дзьоб пташеняти є сигналом приносити їжу. Такі сигнали називають

А знаковий стимул.       Б підкріплювальний сигнал.

В звукова модель.          Г показник голоду.

3. У собаки підіймаються вуха, коли вона чує шурхіт біля дверей до кімнати. Така реакція є

А умовним рефлексом.            Б безумовним рефлексом.

В інстинктом.                            Г научінням.

4. Визначте назву поведінки, яка формується на основі індивідуального досвіду тварини: а) умовна; б) соціальна; в) спадкова; г) набута.

5. Визначте, прикладом чого є грумінг: а) дослідницької поведінки; б) кормової поведінки; в) гігієнічної поведінки; г) гри.
6. Укажіть групу тварин, представникам якої притаманна ехолокація: а) комахи;
б) хрящові риби; в) амфібії; г) рептилії.
7. Укажіть літеру грецького алфавіту, якою позначають перше місце в ієрархії домінування тварин: а) а (альфа); б)  (бета); в)   (тета); г)   (омега).
8. Визначте, як дослідники називають особину, що не узгоджує свої дії з діями інших членів угруповання: а) домінантом; б) омега-особиною; в) бета-особиною; г) асоціальною особиною.
9. Укажіть відстань розташування їжі від вулика, якщо бджола-розвідниця виконує простий коловий танок: а) у межах до 100 м; б) понад 100 м; в) понад 100 м у напрямку півдня; г) понад 100 м у напрямку півночі.
1
10. Укажіть прізвище вченого, який відкрив «мову танців» медоносної бджоли: а) Н. Тінберген; б) К. Лоренц; в) К. Фріш; г) Ч. Дарвін.
1
11. Укажіть назву поведінки, яка недоречна щодо обставин, у яких перебуває тварина: а) соціальна; б) зміщена; в) спадкова; г) набута.
1
12. Укажіть сигнали, які насамперед використовують тварини, що перебувають на великій відстані в лісах: а) зорові; б) звукові; в) хімічні; г) електромагнітні.
Танець бджіл під літерою А називають коловим вербувальним танцем. Що він означає?
3. Розгляньте малюнки. Що спільного і відмінного в поведінці цих тварин? Опишіть її біологічне значення (природжена чи набута, у чому доцільність тощо).
а) Н. Тінберген; б) Ч. Дарвін; в) І. Павлов; г) К. Лінней.
2. Визначте, прикладом чого є реакція слідування у птахів: а) безумовного рефлексу; б) таксису; в) імпринтингу; г) хомінгу.
3. Укажіть першу фазу поведінкового акту тварин: а) пошукова поведінка; б) специфічний подразник; в) завершальний акт; г) стан спокою.
4. Виберіть визначення, що відповідає поняттю імпринтинг.
8. Назвіть тварину, яка веде поодинокий спосіб життя: а) медоносна бджола; б) зозуля звичайна; в) кенгуру гігантський; г) шимпанзе звичайний.
9. Укажіть літеру грецького алфавіту, якою позначають перше місце в ієрархії домінування тварин: а) а (альфа); б)  (бета); в)   (тета); г)   (омега).
10. Визначте, як дослідники називають особину, що не узгоджує свої дії з діями інших членів угруповання: а) домінантом; б) омега-особиною; в) бета-особиною; г) асоціальною особиною.
11. Укажіть відстань розташування їжі від вулика, якщо бджола-розвідниця виконує простий коловий танок: а) у межах до 100 м; б) понад 100 м; в) понад 100 м у напрямку півдня; г) понад 100 м у напрямку півночі.
12. Укажіть прізвище вченого, який відкрив «мову танців» медоносної бджоли: а) Н. Тінберген; б) К. Лоренц; в) К. Фріш; г) Ч. Дарвін.
10. Визначте, як дослідники називають особину, що не узгоджує свої дії з діями інших членів угруповання: а) домінантом; б) омега-особиною; в) бета-особиною; г) асоціальною особиною.
11. Укажіть відстань розташування їжі від вулика, якщо бджола-розвідниця виконує простий коловий танок: а) у межах до 100 м; б) понад 100 м; в) понад 100 м у напрямку півдня; г) понад 100 м у напрямку півночі.
12. Укажіть прізвище вченого, який відкрив «мову танців» медоносної бджоли: а) Н. Тінберген; б) К. Лоренц; в) К. Фріш; г) Ч. Дарвін.
ІІІ-IV рівень3. Розгляньте малюнки. Що спільного і відмінного в поведінці цих тварин? Опишіть її біологічне значення (природжена чи набута, у чому доцільність тощо).

ІІІ-IV рівень

1. Дайте коротку відповідь на запитання, закінчивши речення.

Назвіть соціальних тварин _____________  

Що таке територіальна поведінка? ________________  

2. Поясніть малюнки.

Мурашки торкаються одна одної вусиками. Для чого вони це роблять?

Варіант – 2

І-ІІ рівень

1. Укажіть прізвище вченого, якого вважають одним із засновників етології:

А система послідовних безумовних рефлексів

Б реакція організму на зовнішнє подразнення

В фіксація в пам'яті ознак об'єктів у перші моменти після народження

Г утворення реакції на штучний подразник на базі природженої поведінки

5. Який поведінковий акт не можна віднести до грумінгу?

А пилові ванни горобців               Б купання в болоті слонів

В будування гнізда сойкою          Г чищення пір’я ластівкою

6. Дослід із ширмою під час годування, коли тварина правильно очікує їжу під час руху годівниці за ширмою, можна віднести до

А пошукової поведінки                              Б елементарної розумової діяльності.

В природженої нервової діяльності.         Г захисної поведінки.

7. Зазначте характерну рису анонімних угруповань тварин: а) кожний із членів «знає в обличчя» всіх інших; б) можливий розподіл ролей; в) спостерігають найпростішу ієрархію-лінійну; г) сигнали поширюються безадресно.

1. Дайте коротку відповідь на запитання, закінчивши речення.

Назвіть приклади грумінгу в тварин _____________  

Що таке соціальна поведінка? ________________  

2. Поясніть малюнки

Папуга Жако вміє говорити. Про що це свідчить?

Бенгальський тигр дряпає дерево. Що означає?

V. Підсумки.

Підбиття підсумків роботи.

VI. Домашнє завдання

Скласти кросворд по темі «Поведінка тварин».

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема: 3    Урок: 59

Тема: Міні-проект (за вибором): Як тварини користуються знаряддями праці? Угруповання тварин. Чому мігрують тварини? Як спілкуються тварини? Як вчаться пташенята?

Мета: формувати уявлення про поведінку тварин та методи її вивчення, формувати уявлення про вроджену та набуту поведінку тварин, навчити учнів її розрізняти, пояснити біологічне значення вродженої та набутої поведінки в житті тварини, удосконалювати вміння користуватися додатковою літературою, розвивати пізнавальнi інтереси, спрямованi на отримання нових знань про живу природу, виявляти та підтримувати обдарованих дітей, залучати учнівську молодь до науково-дослідницької й експериментальної роботи, формувати активну громадську позицію, виховувати самостійність, наполегливість, вміння формувати й відстоювати власну думку, виховувати бажання здобувати зоологічні знання, провадити краєзнавчий підхiд у вивченні біології

Тип уроку: застосування знань, умінь й навичок

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. План роботи над проектом

1.                      Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми захисту.

2.                      Розподіл завдань між учнями класу (проводиться на попередньому уроці), інструктаж з виконання роботи.

3.                      Ознайомлення з довідковою, художньо-науковою літературою, необхідною для виконання роботи.

4.                      Пошукова діяльність учнів.

5.                      Доповіді.

ІІІ. Розподілення між учнями тем:

¯                      Як тварини користуються знаряддями праці?

¯                      Угруповання тварин.

¯                      Чому мігрують тварини?

¯                      Як спілкуються тварини?

¯                      Як вчаться пташенята?

ІV. Захист виконаних робіт.

Виступи

Як тварини користуються знаряддями праці?

Багато хто з нас дивується, коли бачить, що тварини здатні користуватися знаряддями праці, оскільки ми звикли вважати, що ця сфера є привілеєм людини.

Тварини дуже по-різному використовують предмети як знаряддя: одні це роблять інстинктивно, для інших, що мають більш розвинений мозок - це результат розумного мислення. Використання предметів може залежати від безлічі чинників. Птахи і ссавці з великим мозком - примати, дельфіни, слони, ворони - легко навчаються, наслідуючи поведінку інших особин свого виду. Наслідування - найкоротший шлях, що веде до використання тваринами знарядь. Побачивши, що діяльність окремої особини особливо результативна, їй починають наслідувати інші тварини. Примати починають користуватися знаряддями ще дитинчатами, під час ігор. Деякі птахи розкривають мушлі молюсків саме так, як навчили батьки. Якщо у тварини не було досвіду поводження з різними предметами в дитячому віці, швидше за все, пізніше вона їх не сприйматиме як знаряддя.

З усіх ссавців найкраще користуються різними знаряддями примати. Форма великого пальця, подібного до людського, і розвинений мозок дозволяють їм застосовувати знаряддя в різних сферах. Так, наприклад, шимпанзе ламають гілки кущів і розганяють ними бруд з поверхні води, щоб напитися; вони чистять шерсть оберемком листя, а зі спресованого листя роблять губку, за допомогою якої витягають воду з труднодоступних місць. Подібною губкою вони збирають залишки мозку з черепа здобичі. Шимпанзе досліджують гнізда диких бджіл за допомогою палиць, термітів і мурашок витягають травинками. Дитинчата шимпанзе переймають корисні навики у досвідчених тварин, вчаться у них обробляти гілки для певної мети.

Презентації і повідомлення учнів «Чому мігрують тварини».

Міграції можна умовно розділити на три категорії: власне міграції, до яких відносяться регулярні переміщення переважної більшості особнів популяції по суворо певних маршрутах; кочування, або переміщення розрізнених груп тварин поза періодом розмноження по невизначених маршрутах в межах звичайного ареалу виду, і інвазії епізодичні, як правило, однонаправленні, переміщення великого числа особнів далеко за межі свого ареалу, що часто призводять до загибелі більшості мігрантів.

Прикладами власне міграцій є перельоти птахів, пересування прохідних риб, морських черепах, низки наземних і морських ссавців.

Не менш складним є питання про те, які чинники служать поштовхом на початок міграції. Оскільки річний цикл репродуктивної активності хребетних регулюється в основному фотоперіодом (співвідношення світлого і темного періодів доби), то, ймовірно, і пусковим механізмом міграції також є зміна довжини світлового дня.

Проте дуже багато птахів залишається в середній смузі зимувати. Це насамперед дятел, повзик, пищуха, які спритно дістають комах та їх личинки з-під кори дерев. Усюди зустрінеш синиць, які оживляють осінній ліс своїм щебетанням. Горобці (польові), галки, ворони перебираються ближче до людського житла. Птахів, які живуть у даній місцевості цілий рік, називають осілими. Взимку їм доводиться важко через нестачу корму, тому школярі повинні на початку осені потурбуватися про них: заготовувати ягоди горобини, калини, бузини, глоду для дроздів, омелюх, снігурів, насіння берези, вільхи для чечіток, чижів і насіння кавунів, динь, гарбузів для синиць, шишки лопуха й віники з лободи для щиглів.

У людському суспільстві основним засобом комунікації є мова. У тваринному світі не вимовляються слова, звірі та птахи пристосувалися до спілкування іншими способами. А як спілкуються тварини? Вони говорять один з одним за допомогою звуків, запахів, забарвлень.

Найпоширенішим мовою спілкування є запах. Антилопи позначають межі своїх володінь виділеннями з придаточной залози. Помічені кущі та дерева «повідомляють» чужинцю про те, що ця територія вже зайнята. Кішки і собаки проробляють подібні маніпуляції за допомогою сечі. Ведмеді дряпають кігтями дерева, труться об них спинами. Майже у всіх тварин прекрасно розвинений орган нюху, тонке чуття дозволяє вловлювати сторонні запахи на великих відстанях.

Не менш важливий і мова звуків. Тварини не володіють великим словесним запасом, всього кілька звуків здатні висловити: біль, страх, попередження або задоволення. Собаки гавкають, скиглять, повискують і виють. Коти мяучат, мурчат і шиплять. Іноді один і той же звук здатний виразити як звичайне спілкування, так і сигнал. Для цього тварині досить змінити тембр голосу або тривалість звуку. Гучне коров’яче «Му» може звучати закликом, а тихе висловлювати схвалення.

Стадні тварини більш балакучі, ніж живуть поодинці. Наприклад, мавпи вважаються базіками, їх лексикон може налічувати до 40 звуків. Ссавці теж не проти «поговорити», кити і дельфіни подають звукові сигнали різної частоти. Нещодавно проведені дослідження показали, що у дельфінів здатність до імітації звуків більше, ніж у папуг.

Мова жестів також широко використовується серед тварин. Простежте за поведінкою котів, коли вони всім задоволені, то піднімають хвіст трубою, труться об ноги господаря. Розгніваний тварина активно махає хвостом в різні боки. Перелякана кішка вигнеться дугою, розпушити. У собак справи йдуть інакше, задоволений пес махає хвостом, а в момент небезпеки тримає його в напрузі. Перелякане тварина підбере хвіст під себе. Злість і агресію можна продемонструвати не тільки за допомогою хвоста, можна наїжачився шерсть, продемонструвати гострі ікла. Гібони устрашають супротивника лютим криком і ударами кулаками в груди. Суперник задумається, чи варто йому претендувати на чужу самку чи територію.

V. Підведення підсумків уроку

Що вам сподобалося на уроці?

Якi виникли запитання?

VІ. Оголошення та мотивація оцінок

Підбиття підсумків з використанням вправи «Хто найкращий»: учні оцінюють роботу один одного.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Повторити тему

2.      Повторити терміни

3.      Скласти план експерименту, який можна провести вдома зі своїм домашнім улюбленцем.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 3    Урок: 57

Тема: Елементарна розумова діяльність

Які розумні очі в мого собаки!

Зазирнувши в них, я бачу і смуток, і радість, і співчуття...

Мета: сформувати уявлення про елементарну розумову діяльність та еволюцію поведінки тварин, її пристосувальне значення в житті тварин. Розвивати критичне мислення. Виховувати любов до живого.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Розминка «Епіграф». Висловіть думки стосовно вислову хлопчика про свого собаку. Чи можуть очі собаки бути «розумними»?

II. Актуалізація опорних знань.

Міні-проекти з домашнього завдання: «Як тварини користуються знаряддями праці?.».

III. Мотивація навчальної діяльності.

Висловіть думки: Що робить синиця на пляшці з молоком?

IV. Засвоєння нових знань.

1. Пояснення вчителя з використанням матеріалу підручника (с. 215-220).

2. Робота з текстом за методикою «Читання з передбаченнями».

Синиці блакитні

Про що йдеться в тексті?

Усю весну й літо синиці блакитні активно живляться безхребетними: комахами, гусінню тощо. Учені кажуть, що жовте забарвлення на грудях самця є ознакою того, скільки саме жовто-зеленої гусені з'їв птах через високий вміст кератинового пігменту в раціоні. А що більше жовтизни, то привабливіший самець для самок.

Чи можуть синиці живитись іншою їжею?

Проте в 20-х роках минулого століття в синиць блакитних, здається, прокинулися цілковито інші смаки в їжі, а саме - до молочних вершків! Щоб добути смачну поживу, синиці блакитні навчилися відкривати воскові ковпачки на молочних пляшках. Мешканці одного з британських містечок уперше помітили птахів, які розколупують воскові кришечки на щойно доставлених пляшках із молоком і ласують вершками, які зібралися на поверхні молока. Упродовж 20 років вивчення такої незвичної для птахів поведінки вчені з'ясували, що вона поступово ширилася серед синиць усього Сполученого Королівства. Зграї синиць блакитних буквально переслідували місцевих перевізників молока. Еволюційного пристосування до нового збагаченого жиром джерела їжі зазнала травна система птахів.

Чи зможуть синиці пристосуватись до нового пакування молока?

Не стала на заваді синицям і алюмінієва фольга, якою на початку 1950-х років почали запечатувати молочні пляшки. Синиці просто проштрикували її своїми гострими дзьобиками. Проте такій поведінці настав раптовий кінець усього за кілька років, коли у Великій Британії зрештою запровадили нові ємкості для молока, крізь стінки яких уже не могли проникнути пташині дзьоби.

Як синиці вчилися відкривати пляшки?

Учені називають цей досвід синиць передачею знань від одного покоління до іншого. Статистичний аналіз поширення цього явища вказує на те, що птахи дійсно вчилися тактиці поведінки, спостерігаючи за своїми побратимами. Хоча, ймовірно, така поведінка зародилася не в одного птаха.

Чи можуть інші птахи відкривати пляшки?

Окрім блакитних синиць, відкривати молочні пляшки вміли також і вільшанки, але це явище ніколи не набувало такого масового поширення серед цього виду птахів. Ймовірно, через те, що вільшанки позбавлені соціальних навичок, на відміну від синиць, чия зграйна поведінка перетворила їх на великих прихильників спостережень один за одним.

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Наведіть приклади вродженої поведінки.

2. Наведіть приклади використання  тваринами знарядь праці.

3. Що таке елементарна розумова діяльність?

4. За допомогою яких дослідів її вивчають?

Вправа «Шерлок Холмс»: учні в парах складають запитання до теми уроку. Наводять приклади елементарної розумової діяльності тварин.

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Похвала»: учні оцінюють роботу найактивніших однокласників.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 3    Урок: 56

Тема: Використання тваринами знарядь праці

Мета уроку: формувати уявлення про використання тваринами знарядь праці; розвивати пам'ять, увагу, уяву, логічне мислення; виховувати любов до тварин

Обладнання і матеріали: відеоматеріали та фото до теми.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Укажіть прізвище вченого, якого вважають одним із засновників етології:
а) Н. Тінберген; б) Ч. Дарвін; в) І. Павлов; г) К. Лінней.
2. Визначте, прикладом чого є реакція слідування у птахів: а) безумовного рефлексу; б) таксису; в) імпринтингу; г) хомінгу.
3. Укажіть першу фазу поведінкового акту тварин: а) пошукова поведінка; б) специфічний подразник; в) завершальний акт; г) стан спокою.
4. Визначте назву поведінки, яка формується на основі індивідуального досвіду тварини: а) умовна; б) соціальна; в) спадкова; г) набута.
5. Визначте, прикладом чого є грумінг: а) дослідницької поведінки; б) кормової поведінки; в) гігієнічної поведінки; г) гри.
6. Укажіть групу тварин, представникам якої притаманна ехолокація: а) комахи;
б) хрящові риби; в) амфібії; г) рептилії.
7. Зазначте характерну рису анонімних угруповань тварин: а) кожний із членів «знає в обличчя» всіх інших; б) можливий розподіл ролей; в) спостерігають найпростішу ієрархію-лінійну; г) сигнали поширюються безадресно.
8. Назвіть тварину, яка веде поодинокий спосіб життя: а) медоносна бджола; б) зозуля звичайна; в) кенгуру гігантський; г) шимпанзе звичайний.
9. Укажіть літеру грецького алфавіту, якою позначають перше місце в ієрархії домінування тварин: а) а (альфа); б)  (бета); в)   (тета); г)   (омега).
10. Визначте, як дослідники називають особину, що не узгоджує свої дії з діями інших членів угруповання: а) домінантом; б) омега-особиною; в) бета-особиною; г) асоціальною особиною.
11. Укажіть відстань розташування їжі від вулика, якщо бджола-розвідниця виконує простий коловий танок: а) у межах до 100 м; б) понад 100 м; в) понад 100 м у напрямку півдня; г) понад 100 м у напрямку півночі.
12. Укажіть прізвище вченого, який відкрив «мову танців» медоносної бджоли: а) Н. Тінберген; б) К. Лоренц; в) К. Фріш; г) Ч. Дарвін.
13. Укажіть назву поведінки, яка недоречна щодо обставин, у яких перебуває тварина: а) соціальна; б) зміщена; в) спадкова; г) набута.
14. Укажіть сигнали, які насамперед використовують тварини, що перебувають на великій відстані в лісах: а) зорові; б) звукові; в) хімічні; г) електромагнітні.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Довідкова інформація.

o        Восьминіг - розумна тварина. Своє житло-башту, складене з каменів, він закриває великим каменем. Тут він не тільки ховається від ворогів, але й виглядає зпід кришки у пошуках здобичі.

o        Шимпанзе, які мешкають у савані, використовують для боротьби з конкурентами гілки та камені. Одного разу експериментаторам вдалося спостерігати, як, озброївшись палицями, шимпанзе переслідували леопарда, аж поки той втік.

o        Стерв'ятник розбиває яйце, тримаючи в дзьобі і вдаряючи об камені. На великі страусині яйця він кидає зверху камінь. Така поведінка характерна для всіх африканських стерв'ятників: птахи вчилися цьому один у одного. Дослідження показали, що цей навик не є природженим; з часом молоді птахи, наслідуючи дорослим, добре відпрацьовують ці „прийоми".

IV. Засвоєння нових знань.

 Шимпанзе за чвоєю генетикою близькі до людини. Під час спостереження за дитинчатами шимпанзе, що ростуть у неволі, люди могли порівняти, наскільки розвиток здібностей мавп відрізняється від розвитку здібностей у дітей. Шимпанзе вправно користувалися предметами повсякденного вжитку, такими, як горщики, чашки, столове приладдя, двері, ключі, меблі, книжки для розфарбовування та гральні карти. Спочатку вони вчилися цьому навіть швидше, ніж діти. Шимпанзе розрізняли, якими предметами і в якому випадку необхідно користуватися. Вони розкладали на підносах предмети, сортуючи їх за кольором, величиною і формою. Це свідчить про розвинене абстрактне мислення. Крім того, шимпанзе добре справлялися з вирішенням практичних завдань. Учені провели серію експериментів, помістивши за ґрати клітки банан, дістати який мавпа могла тільки скориставшись покладеною в клітку палицею. Варто відзначити, що у випробовуваних мавп вже був досвід спілкування з палицею. У конкретних ситуаціях мавпи вдавалися до допомоги палиць різної довжини. У найскладнішому експерименті тварини повинні були самі зробити довгу палицю, з'єднавши дві короткі. У природі шимпанзе також використовують підручні засоби - вони дістають комах за допомогою паличок. Маніпулювати паличками мавпи починають у найранішому дитинстві, наслідуючи своїм батькам. Здібності до навчання мають також щури, кішки і навіть голуби. Але тільки примати можуть користуватися потрібними знаряддями праці і творчо підходити до вирішення завдань. Унікальні здібності мають дельфіни, які так само, як шимпанзе та горили, впізнають своє відображення в дзеркалі.

 Використання знарядь праці лягло в основу еволюції людини і її відмінності від тварин. Тварини також користуються різними пристосуваннями, роблячи це або інстинктивно, або наслідуючи одна одну, шляхом навчання, методом проб і помилок, не зосереджуючись на конкретному завданні. 

   Серед тварин, шо живуть у природі, йде безжальна боротьба за виживання. В процесі еволюції частини тіла деяких тварин перетворилися на своєрідні знаряддя праці, що допомагають їм вижити. У рідкісної мадагаскарської руконіжки на передніх кінцівках є незвичайно тонкі середні пальці, якими вона витягує з деревини комах і дістає серцевину з кокосових горіхів. Інколи слон просто треться об стовбур дерева, щоб почухати частину тіла, яка свербить - це ще не означає, що він користується знаряддям. Проте вчені спостерігали слонів, які відламували гілки і використовували їх для того, щоб почухати на тілі місце, де свербить. У цьому випадку ми можемо говорити про свідоме використання знаряддя.

 Тварини дуже по-різному використовують предмети як знаряддя: одні це роблять інстинктивно, для інших, що мають більш розвинений мозок - це результат розумного мислення. Використання предметів може залежати від безлічі чинників. Птахи і ссавці з великим мозком - примати, дельфіни, слони, ворони - легко навчаються, наслідуючи поведінку інших особин свого виду. Наслідування - найкоротший шлях, що веде до використання тваринами знарядь. Побачивши, що діяльність окремої особини особливо результативна, їй починають наслідувати інші тварини. Примати починають користуватися знаряддями ще дитинчатами, під час ігор. Деякі птахи розкривають мушлі молюсків саме так, як навчили батьки. Якщо у тварини не було досвіду поводження з різними предметами в дитячому віці, швидше за все, пізніше вона їх не сприйматиме як знаряддя.

V. Узагальнення і систематизація знань

Завдання для групи:

·         Що таке " кам'яна доба" шимпанзе?

·         Чи потрібні домашнім тваринам знаряддя праці?

·         Трудові здібності тварин?

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Пригадай і склади план уроку».

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати         .

Підготувати міні-проект на тему: «Як тварини користуються знаряддями праці?»

Тема: КОМУНІКАЦІЯ ТВАРИН

Спів птахів - то їхня мова...

Мета уроку: формувати уявлення про комунікацію у тварин; розвивати критичне мислення; виховувати любов до тварин

Обладнання і матеріали: відеоматеріали та фото до теми.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

І. Організаційний етап.

Розминка «Епіграф». Чи згодні ви з епіграфом? Чи можна вважати спів птахів їхньою мовою? Чи тільки за допомогою співу птахи спілкуються між собою? Наведіть приклади.

II. Актуалізація опорних знань.

Гронування до слова «комунікація» (складання асоціативної схеми навколо цього слова). Міські комунікації, комунікативні навички людини, інформація, спілкування тощо.

Види комунікацій у різних тварин (спів, запах, феромони, дотики, звуки, ультразвуки, жести, поведінка, сигнали тощо).

III. Мотивація навчальної діяльності.

Довідкова інформація.

Процес обміну інформацією в багатьох видів мурашок може бути пов'язаний з тактильним, або антенальним, кодом: мурашки довго обмінюються ударами антен, нижньощелепних щупиків і передніх ніг. Часто антенальні контакти супроводжуються передачею від однієї комахи до іншої краплі рідкої їжі - такий процес називають трофалаксисом. Ще в 1899 р. німецький зоолог Е. Васманн (Wasmann, 1899) запропонував гіпотезу антенального коду - своєрідної мови жестів, що базується на швидких рухах антен мурашок. Крім того, у мурашок під час дотику антенами передаються й хімічні сигнали про територію, їжу, небезпеку тощо.

IV. Засвоєння нових знань.

Пояснення вчителя з використанням підручника:

 А) Поняття комунікації у тварин (акустичні сигнали, хімічні, електричні, візуальні, соціальні тощо);

Б) Сприйняття зорових і звукових сигналів.

Акустичні сигнали тварин давно привертали увагу дослідників. Відомі багаторазові спроби розшифрувати звуки, що видаються такими «балакучими» тваринами, як птахи, дельфіни, вовки та інші. Нова хвиля інтересу до звукової комунікації виникла після того, як було складено «словник» природних сигналів східноафриканських веpветок (зелених мавп). Американський дослідник Т Струзейкер уперше склав «словник» верветок, виділивши 25 різних сигналів. Серед них були звуки, що стосуються різних ситуацій і використовуються за певних обставин, таких як зустріч із особинами зі своєї або чужої групи, територіальні або майнові конфлікти, заклики, звернені до дитинчат і т.п.

В) Сприйняття хімічних сигналів;

Хімічні сигнали найчастіше використовуються тими приматами, які є потенційними жертвами і займають обмежену територію. Нюх має особливе значення для риб, що на деревах примітивних нічних приматів (напівмавп), таких, як тупайї і лемури. Тупайї мітять територію за допомогою секрету залоз, розташованих в шкірі горла і грудей, у деяких лемурів такі залози знаходяться під пахвами і навіть на передпліччях; пересуваючись, тварина залишає на рослинах свій запах, інші лемури використовують для цієї мети сечу і фекалії. 
Вищі мавпи, подібно до людини, не мають розвиненої нюхової системи, крім того, лише деякі з них мають шкірними залозами, спеціально призначеними для вироблення сигнальних речовин. 

Г) Спілкування соціальних тварин.

Мурав'ї “перемовляються” між собою найрізноманітнішими способами: вони виділяють пахучі речовини, що вказують напрям, яким треба йти за здобиччю; пахучі речовини служать також знаком тривоги. Мурав'ї використовують і жести разом із дотиками. Є підстави вважати, що вони можуть встановлювати біологічну радіозв'язок. Так, відповідно до проведеним дослідам, мурахи викопували своїх колег, поміщених у залізні склянки з дірками, цьому вони не звертали увагу порожні контрольні склянки і що особливо важливо, на склянки з свинцю, заповнені мурахами (свинець, як відомо, не пропускаєрадиоизлучений). Якщо комаха, якеприползло чи прилетіло до мурашнику, неїстівне, то мураха, першим встановивши це, сигналізує іншиммуравьям, забираючись на комаха і стрибаючи від нього вниз. Зазвичай буває достатньо одного стрибка, але не тоді потреби стрибок повторюється багаторазово, поки мурахи,направившиеся до комасі, не залишать їй дали спокій. Зустрічаючи ворога, мураха займає загрозливу позу (піднімається й висуває вперед черевце), наче кажучи: “Бережись!” тощо. 

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Вправа «Так-Ні»: розподіліть твердження в дві колонки - правильні та неправильні.

1. До «мовних» сигналів, якими тварини спілкуються між собою, належать писк, гавкіт, спів, вереск тощо (+).

2. Риби спілкуються, випускаючи ультразвуки, які вловлюють бічною лінією (-).

3. У дельфінів мовою спілкуванні є клацання, свистіння та ехолокація, якої ми не чуємо (+).

4. Коти вигинають спину і настовбурчують шерсть, припадають до землі та голосно виють, демонструючи один одному свою агресивність (+).

5. Бджоли, крім танцю бджоли-розвідниці, використовують у спілкуванні співочі сигнали (-).

6. Сигналом є запах сечі в гепарда; її залишають на своїй території самці, позначаючи цим, що територію вже зайнято (+).

7. Сигналом до ікрометання у самки триголкової колючки є червона пляма на черевці в самця, за яким вона пливе у гніздо (+).

8. До мови тварин можна віднести й дотики. Наприклад, в олуш «фехтування» дзьобами є частиною ритуалу привітання під час шлюбного періоду (+).

9. Під час бійок олені не використовують свої роги, вони б'ються копитами та тулубом (-).

10. Мова хімічних сигналів добре розвинена в мурашок. Вони передають інформацію одна одній дотиками своїх антен (+).

11. Феромони - хімічні речовини, які тварини використовують для внутрішньовидової комунікації (бджоли, мурашки тощо) (+).

12. У ссавців, які ведуть груповий спосіб життя (слони, дельфіни, примати), є спеціальні сигнали, які закликають усю групу до спільних дій проти ворога (+).

2. Термінологічне лото (повторення термінів, вивчених протягом усієї теми).

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Пригадай і склади план уроку».

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 49. Підготувати міні-презентацію свого домашнього улюбленця на теми: «Як спілкується зі мною мій “домашній” друг», «Мій улюбленець такий розумний...».