Природознавство Клас:5   Тема: 2 Урок: 51 Дата:

Тема: Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи

Мета: формувати знання учнів про основні умови життя на планеті Земля та науковий світогляд про походження життя на Землі; поглибити та розширити знання учнів про середовище життя; дати поняття про чинники живої та неживої природи, які впливають на життєдіяльність організмів;  розвивати спостережливість та логічне мислення; сприяти розвитку дослідницьких навичок; продовжувати формувати екологічне мислення учнів.

Тип уроку:  вивчення й первинного закріплення нових знань.

Хід уроку

І Привітання учнів, організація класу

II. Перевірка знань учнів.

1. « Мозковий штурм ».

1)      Яку тему ми вивчаємо на уроках природознавства в даний час?

2)      Дайте визначення поняттю «організм».

3)      У чому полягає відмінність організмів від тіл неживої природи?

4)      Що таке клітина?

5)      На які дві групи ділять організми за клітинною будовою?

6)      Які царства живої природи вам відомі? ( Демонстрація таблиці ).

7)      Чому виокремлюють від усіх царств царство Віра?

2. Заповнити дві таблиці на дошці ( працюють два учні ):

Ознаки рослин	Ознаки тварин

Ознаки грибів	Ознаки бактерій

    

3. « Експрес-контроль » ( виконують решта учнів ):

1) Гриби живляться органічними речовинами, які: а) створюють самі             

б) отримують від інших організмів та їх решток в) створюють за допомогою    Сонця

2) Шапинкові гриби складаються з:

3) Гриби-паразити: а) дріжджі; б) цвілеві; в) мухомори; г) трутовики.

4) Їстівні гриби (2): а) маслюк; б) чортів гриб; в) бліда поганка; г) печериця.

5) Ліки-антибіотики виготовляють з грибів: а) трутовиків; б) дріжджів;

    в) цвілевих.

6) Користь бактерій у (2): а) хворобах; б) гниття непотрібних решток;

     в) виготовлення деяких продуктів; г) гарний корм комахам.

7) Збираючи гриби, не можна (2): а) руйнувати грибницю; б) вибирати великі   гриби; в) класти в один кошик відомі і невідомі гриби; г) зрізати гриби ножем.

8) Опіки шкіри викликає рослина під назвою ______________________

9) Найбільш отруйний в Україні павук: а) хрестовик; б) тарантул; в) каракурт;

    г) птахоїд.

10) До отруйних небезпечних змій України відносяться: а) антилопи; б) кобри;

    в) гадюки; г) вужі.

11) При спілкуванні з отруйними організмами треба: а) всіх їх знищувати; 

    б) їх   треба остерігатися; в) не звертати на них уваги.

12) Дріжджі у тісті для хліба живляться: а) борошном; б) цукром; в) водою;

    г) вуглекислим газом.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Гра « Чарівне коло » - « Робота у великих групах » - клас ділиться на дві групи.

    У чарівному колі зашифровано назви рослин і тварин. Потрібно за годинниковою стрілкою, пропускаючи однакову кількість складів у кружечках,

прочитати назву рослин і тварин ( мал.1 ).

Рослини: конвалія, пролісок, черемха, суниці.

Тварини: лисиця, журавель, лелека, пантера.

2. Встановіть відповідність між групами організмів та їх видами:

А.  Лікарські рослини                    1. Мукор, пеніцил, аспергіл

Б.  Отруйні тварини                       2. Блекота, вовча ягода, аконіт

В.   Цвілеві гриби                            3. Каракурт, оса, гадюка

Г.   Декоративні рослини             4. Малина, шавлія, конвалія

Д.  Дикі тварини                             5. Колібрі, окунь, зебра

Е.   Гриби-паразити                        6. Маслюк, мухомор, підосичник

Є.   Отруйні рослини                      7. Кінь, страус, бджола

Ж.  Свійські тварини                      8. Ріжки, трутовик, сажка

З.    Шапинкові гриби                    9.  Жоржина, тюльпан, гортензія.

                                    Проблемне запитання:

      Серед планет Сонячної системи тільки Земля населена організмами. Чому це можливо?

     Тому що тільки на нашій планеті сформувалися всі умови, необхідні для існування життя. Це наявність чудо речовини води, повітря, достатньої кількості світла і тепла, а також утворення на поверхні Землі родючого шару – ґрунту.

     Що ж вплинуло на виникнення названих умов саме на нашій планеті? Давайте пригадаємо, на якій відстані від Сонця знаходиться Земля. Правильно, Земля віддалена від Сонця  на 150 мільйонів кілометрів. Така відстань виявилася придатною для того, щоб на нашій планеті було достатньо води в рідкому агрегатному стані. Учені вважають, що якби наша планета перебувала на кілька мільйонів кілометрів ближче до Сонця, то вода перетворилася б на пару. А якби на 10-15 мільйонів кілометрів далі, то Земля вкрилася б льодом. За мільярди років існування нашої планети різні організми освоїли її куточки: спекотні пустелі і вічні мерзлоти, найбільші глибини океанів та найвищі гірські вершини. Саме про це і буде наш урок.

V. Оголошення теми та мети уроку.

     Тема нашого уроку «Умови життя на планеті Земля. Вплив на організми чинників неживої природи». ( Учні записують тему у зошити ).

VI. Формування нових знань, умінь і навичок учнів

3. Чинники неживої природи.

А) Яке значення світла для життя різних організмів

    Світло, або світлова енергія у вигляді сонячних променів, необхідне для всіх живих істот.

    Енергія світла дає тепло та засвоюється рослинами у процесі фотосинтезу.

    Зелені рослини під час фотосинтезу утворюють органічні речовини.

    Міра його інтенсивності - освітленість, яку вимірюють спеціальними приладами.

    При недостатній освітленості рослини мають надмірно видовжені і потоншені стебла, дрібні блідо-зелені листки тощо.

    Багатьом тваринам і людині світло допомагає краще орієнтуватися в середовищі життя, зокрема розрізняти предмети.

    Різним організмам потрібна неоднакова кількість світла.

Б) Рослини бувають:

1) Світлолюбні – потребують багато світла, тому ростуть на добре освітлюваній відкритій території. Листки таких рослин відносно дрібніші, інколи блискучі: сосна, ряст, підсніжник

2) Тіньолюбні – тіньолюбні рослини зростають на затінених ділянках, де світла небагато. Вони мають багато пристосувань до існування в умовах постійного затінку і вловлюють розсіяне світло завдяки темно-зеленим збагаченим хлорофілом великим листкам: квасениця, плаун, копитняк

3) Тіньовитривалі – рослини,  зростаючи в лісах, можуть переносити певний ступінь затінення, але здатні оселятись і на відкритих, добре освітлених просторах: ялина, граб, бузок, черемха, липа

В) Тварини бувають

1) Денні – з настанням сутінків втрачають активність (кури та більшість птахів).

2) Нічні – проявляють активність лише в темну пору доби: сова, пугач тощо.

3) Нейтральні – однаково активні і вдень, і вночі: коти та собаки.

А) Які пристосування організмів до умов різного зволоження?

     Процеси життєдіяльності організмів не відбуваються за відсутності води. Так, рослина поглинає поживні речовини переважно в розчиненому стані. Вода необхідна для здійснення фотосинтезу, транспорту органічних і неорганічних сполук, є основною складовою будь-якої клітини та бере участь у різноманітних процесах обміну речовин.

     Для багатьох організмів вона є середовищем існування.

     Різні рослини потребують неоднакової кількості води.

     Мешканці посушливих територій планети живуть в умовах недостатньої кількості води.

    Мешканці заболочених місцевостей, навпаки, постійно перебувають в умовах надмірного зволоження.

В) Пристосування тварин до водного режиму

     Тварини також по-різному пристосувались до водного режиму. Більшість наземних тварин без їжі можуть обходитися десятки діб, а без води - 2-3 доби.

 Як відомо, найдовше обходиться без води верблюд (до 17 діб під пекучим сонцем), в горбах якого багато жиру, що є джерелом води. А ще п’є дуже багато води – до 100 літрів випиває за лічені хвилини.

      Мешканці посушливих територій утримують воду в організмі за допомогою особливих покривів тіла – панцирі та луски ( комахи, скорпіони, змії ящірки ).

      Деякі тварини отримують воду, споживаючи соковиті частини рослин: миші, ховрахи, хом’яки та інші.

А) Які умови існування за різної температури?

     Тепло – це важливий чинник поширення організмів на Землі. На полюсах планети, де тепла мало і панують низькі температури, живих істот майже немає. З наближенням до екватора температура підвищується і кількість живих істот зростає.

Б) Пристосування рослин до різної температури:    

     Кожен вид рослин пристосований до зростання в певній кліматичній зоні.

Є види, здатні витримувати тривалі морози понад -50 °С, тоді як більшість   тропічних рослин не може пережити навіть короткочасне зниження температури до +4 °С. Коли температура повітря збільшується, листки більше випаровують води. Завдяки цьому знижується температура тіла рослин.

В) Пристосування тварин до різних температур:    Деякі пристосування тварин до високих температур відомі. До прикладу, спекотного літнього дня собаки висовують язик. З його поверхні випаровується волога і це сприяє охолодженню тіла тварин. У людини перегріванню тіла запобігає виділення поту.     Якщо денна температура дуже висока, більшість тварин ховається в норах або заривається в пісок. Це різноманітні павуки, ящірки, тушканчики. А коли температура повітря знижується, вони виходять на полювання. Така поведінка цих тварин зумовлена зміною температури.

     Тварини бувають:

1) Холоднокровні тварини – наземні тварини з непостійною температурою тіла (холоднокровні) залежні від температури довкілля. Вони потребують теплого або гарячого клімату з достатньою вологістю, а тому найчастіше зустрічаються у тропіках і субтропіках. Комахи, жаби, ящірки помірних широт в холодну пору року перебувають у стані спокою.

2) Теплокровні тварини – низькі температури краще витримують тварини з постійною температурою тіла (теплокровні). Це ссавці і птахи, які здатні регулювати температуру власного тіла. Пристосуванням від перехолодження під час зимових холодів у них є густа шерсть або пір’я, великі запаси підшкірного жиру. Це рятує і від перегрівання у спеку.

      Повітря в житті організмів. Як відомо, у повітрі міститься кисень, необхідний організмам для процесів обміну речовин і енергії. І організми пристосувалися  до забезпечення себе киснем з повітря. Наприклад, в організм рослини він потрапляє через спеціальні отвори в листках, а в організм тварини – завдяки різноманітним органам дихання.

     У складі повітря є також вуглекислий газ, який необхідний рослинам для утворення органічних речовин. А от багатьом тваринам і людині його високий вміст у повітрі шкідливий. У людей погіршується самопочуття, паморочиться у голові.

     Повітря - не тільки джерело кисню і вуглекислого газу для рослин, а й середовище життя, яке завдяки вітру перебуває в постійному русі. Діяльність вітру може бути:

1) Позитивною – (запилення, поширення плодів і насіння). Для цього рослини мають різні пристосування, як-от парашутики в насінні кульбаби,  крилатки в плодах клена.

2) Негативною – вітроломи, засипання рослин ґрунтом або піском, видування ґрунту і оголення коренів тощо. Ці руйнування може спричинити сильний вітер,

Що завдає великої шкоди організмам. Запобігти цьому допомагають міцний стовбур у дерев, гнучкі гілки в кущів, розвинений корінь. На Землі є території, де постійно дмуть сильні вітри. Тому рослини цих територій невисокі або мають подушкоподібну форму. Вони ніби притиснені до поверхні, що допомагає їм витримувати дію вітру.

    Ґрунт – так само як і повітря, є середовищем життя рослин, з якого вони беруть воду і мінеральні речовини для живлення.  Одні з них живуть тільки на багатих поживними речовинами ґрунтах (наприклад, кропива, чистотіл, дуб, лобода, щириця тощо). Інші рослини можуть жити на дуже бідних ґрунтах (наприклад, верес, росичка, журавлина). Але більшість рослин добре розвивається на середніх за наявністю поживних речовин ґрунтах.

     У ґрунті живе багато тварин, які живляться рослинами або їх рештками. Ґрунт слугує для них житлом.

Цим тваринам не потрібне світло, а для пересування в ґрунті у них є спеціальні пристосування.

VII. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 1. Розмістити правильно терміни.

Чинники середовища
Абіотичні	Біотичні	Антропогенні
1, 3, 5, 7, 8, 9	2, 10, 12, 14	4, 6, 11, 13

1) температура;

2) поїдання рослин тваринами;

3) вологість повітря;

4) вирубування лісів;

5) наявність кисню в атмосфері;

6) надмірний вилов риби;

7) озоновий екран;

8) сонячне світло;

9) радіоактивне випромінювання;

10) поселення лишайників на стовбурах дерев;

11) сажа в повітрі;

12) запилення рослин;

13) підвищений вміст вуглекислого газу в атмосфері;

14) полювання хижаків.

Завдання 2. Гра « Так – Ні ».

1. Умови життя на планеті: світло, повітря, тепло і вода.

2. Рослинам для фотосинтезу потрібне світло.

3. Тюльпан, проліска і підсніжник – це тіньолюбні рослини.

4. Осіннє і весняне линяння тварин – це пристосування до зміни температури.

5. Усім тваринам для життя є необхідним світло.

6. Теплолюбні рослини – це пшениця, жито і ячмінь.

7. Дія повітря може бути позитивною та негативною.

8. Риби, змії та ящірки – холоднокровні тварини.

VIII. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу.

         Фронтальна бесіда:

1. Що таке середовище життя?

2. Які ви знаєте основні середовища життя?

3. Як ми називаємо умови середовища, які  впливають на живі організми?

4. На які групи ділять ці чинники?

5. Що саме сприяло тому, щоб планету заселили живі організми? Назвіть ці умови

IX. Підведення підсумків.

Оцінювання учнів, виставлення оцінок.

X. Домашнє завдання.

Д/З §    – опрацювати,

ІІ - ?1 – 3                           ІІІ - ?4,5