Природознавство Клас:5   Тема: 2 Урок: 52 Дата:

Тема: Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

Мета уроку:   дати  уявлення про періодичні зміни умов середовища існування; навчити наводити приклади пристосування організмів до періодичних змін умов середовища; ознайомити школярів із поняттям адаптація, пояснити значення пристосувань для організмів, ознайомити з пристосуваннями організмів рослин і тварин до періодичних змін умов середовища; розвивати пам’ять, увагу, уяву та мислення учнів, відпрацьовувати навички роботи в групах; формувати науковий світогляд, виховувати любов і дбайливе ставлення до рослин і тварин

Тип уроку:  засвоєння нових знань

Хід уроку

І Привітання учнів, організація класу

II. Перевірка знань учнів.

1.  Фронтальне опитування.

— Що таке середовище життя?

— Які середовища життя вам відомі?

— Які чинники впливають на живі організми?

2.  Дидактична гра «Футбол».

Учитель запитує, кидаючи м’ячика з паперу учню, який ловить його, відповідає на запитання та повертає м’ячика вчителю і т. д. Приклади термінів: біосфера, жива речовина, нежива речовина, абіотичні чинники, біотичні чинники, антропогенні чинники.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

Уважно розгляньте запропоновані зображення або колекції тва­рин і скажіть, які пристосування вони мають для життя. З чим це пов'язано? Результати спостережень занесіть у табл. 3.

Пристосування до умов життя у тварин                                                                                       Таблиця З

Бджола	Качка	|Окунь		Чапля

Узагальнюючі висновки вчителя. Пристосування комах-запилювачів до спо­живання нектару полягають у тому, що їхні ротові органи перетворені на трубку — хоботок. Його довжина відповідає глибині, на якій розташовані нектарники квіток певних видів рослин. Тому існують види рослин, які запилюються лише кількома або навіть одним видом комах. Наприклад, конюшину запилюють лише джмелі. Качка має перетинки на ногах, за допомогою яких вона може вільно пересуватись по поверхні води. Окунь має плавці, обтічну форму тіла, захисне забарвлення, яке дає йому змогу бути не поміченим зверху. Чапля є болотним птахом. До умов свого середовища життя вона пристосувалася завдяки довгим ногам, що дають змогу не загрузнути в болоті, та довгому дзьобу, який допомагає знаходити їжу.

ІV. Мотивація учіння

 Обговорення народних приказок та прикмет.

—  Летять у вересні гуси — зиму на хвості несуть.

—  У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.

—  Грак прилетів — через місяць зійде сніг.

—  Де ластівка не літає, а у квітні додому прилітає.

—  Побачив шпака у дворі — знай: весна на порі.

Учитель підводить учнів до розуміння того, що люди давно помітили, що зі зміною пір року відбуваються зміни в поведінці живих організмів (особливо тварин і рослин).

Евристична бесіда.

Учитель розміщує на дошці два зображення: берези та ящірки. Ставить до учнів запитання.

— Чи зможе береза вижити в пустелі? (Ні.)

— Чи зможе ящірка вижити на Північному або Південному полюсі? (Ні.)

— Чому? (Тому що ці організми не пристосовані до таких умов.)

Отже, кожний організм пристосований до певних умов.

Проблемне запитання.

«Чому в багатьох дерев і чагарників буває листопад?»

V. Оголошення теми та мети уроку.

Учитель повідомлює учням мету уроку, пропонує їм визначити завдання, які вони мають розв’язати на уроці. ( Учні записують тему у зошити ).

VI. Формування нових знань, умінь і навичок учнів

Адаптація (від латин. аdaptation — пристосування) — це розвиток будь-якої ознаки, який сприяє виживанню виду і його розмноженню. Адаптація може виявлятись як анатомічна структура (особливості будови), фізіологічний процес, або поведінкова реакція організму, яка сформувалась у ході еволюції (історичного розвитку організмів). Адаптація є способом відповіді живих організмів на вплив навколишнього середовища. Адаптації бувають морфологічними (від грец. morphe — форма), фізіологічними та поведінковими.

Зазвичай адаптації мають захисне значення для організму.

Існує три основні шляхи пристосувань організмів до зміни умов навколишнього середовища: активний, пасивний, уникнення несприятливих впливів.

Активний шлях — це посилення опірності організму впливу різних чинників. Наприклад, теплокровні тварини (птахи, ссавці) мають постійну температуру тіла.

Пасивний шлях — це піддавання впливу чинників середовища (сплячка у тварин, зимовий спокій у рослин, заціпеніння комах тощо).

Уникнення несприятливих впливів — поведінкові реакції, які дозволяють уникнути змін чинників середовища (переліт птахів у теплі краї).

2)         Пристосування рослин до періодичних змін умов середовища.

— Згадаймо, що відбувається з деревами і чагарниками восени? (З них починає осипатись листя.)

— Коли саме це починає відбуватись? (Коли знижується температура навколишнього середовища.)

Також рослини реагують на періодичні добові зміни (добові ритми). Добові ритми — це пристосування рослин до зміни погодних умов довкілля впродовж доби: вологості, освітленості, температури. Наприклад, у деяких рослин (квітки яких запилюються комахами вдень) квітка відкривається вдень, а вночі закривається. А в деяких (які запилюють нічні комахи) все відбувається навпаки.

3)         Пристосування тварин до періодичних змін умов середовища.

Для тварин також характерні сезонні пристосування до змін навколишнього середовища.

Такими пристосуваннями найчастіше є поведінкові зміни: зимівля, сплячка, міграції (зміна місця проживання на значні відстані).

Поведінка — це різні реакції живого організму. Поведінкові реакції можуть бути дуже різними, проте всі вони пов’язані з пристосуванням організму до змін навколишнього середовища.

Поведінкові реакції, точніше, біологічні основи поведінки вивчає наука етологія. Засновниками етології як наукового напряму вважаються Конрад Лоренц та Ніколас Тінберген.

Через різке погіршення умов існування в холодну пору року тваринам зазвичай важко дістати необхідну кількість їжі. Зимовий сезон вносить великі зміни в умови харчування птахів і ссавців. Зникає більшість комах і безхребетних тварин (це пов’язано не тільки зі зменшенням кількості їжі, а й зі зміною температури). У сплячку впадають земноводні, плазуни і риби, які є джерелом живлення багатьох птахів і ссавців. Тому в багатьох організмів у процесі еволюції виробилася сезонна зміна кормів, тобто перехід на харчування тими кормами, які найбільш доступні в ту або іншу пору року.

Також, велика кількість птахів переміщується (мігрує) у пошуках їжі з початком холодів. У залежності від цього птахів поділяють на три групи: осілі, кочові та перелітні. Осілі птахи не залишають свого місця існування і перезимовують там, де й живуть (горобці, голуби, сороки, ворони). Кочові птахи переміщуються на незначні території у пошуках їжі (синиці, сойки, болотяні сови). Перелітні птахи здійснюють довготривалі перельоти на великі відстані (шпак, ластівка, дикі гуси та лебеді).

VII. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу.

Робота з термінами.

Чотири учні на дошці записують терміни, що були вивчені на уроці (адаптація, листопад, сплячка, линька) і готуються їх характеризувати. Вони мають дати визначення, навести приклади організмів, у яких зустрічаються такі явища.

.  Фронтальне опитування.

— Що таке адаптація?

— Якими бувають адаптації?

— Як пристосовані до змін умов середовища рослини та тварини?

VIIІ. Домашнє завдання.

Д/З §    – опрацювати,

ІІ - ?1 – 3                           ІІІ - ?4,5

IX. Підведення підсумків.

Оцінювання учнів, виставлення оцінок.