Тема. Вода та її властивості. Демонстрація властивостей води

Мета: дати учням уявлення про основні властивості води (прозора, рідка, без кольору, без запаху, розчиняє деякі речовини), розвивати активне пізнавальне ставлення до природи, дослідницький підход до пізнання властивостей води, виховувати любов до природи, бережливе ставлення до її багатств.
Тип уроку: інноваційний урок.
Хід уроку

I.    Організаційний момент. Актуалізація опорних знань
1)    Вправа «Кореспондент – про погоду» . Інтерактивна вправа «Мікрофон».
II.    Мотивація навчальної діяльності . Оголошення теми та мети уроку
-    Діти, сьогодні до нас завітав незвичайний гість.
1)    Інсценізація.(виходить дівчинка, одягнена в костюм Капітошки)
-    Капітошка я весела, хоч не маю я оселі,
Та росла я на хмаринці,
Дощик я ношу в торбинці.
І сьогодні на урок
Я прийшла, звичайно, в строк.
Розкажу про чарівничку,
Мою родичку водичку.
Учитель:
-    Хто це, діти, завітав до нас на урок? (Капітошка)
-    Так. І прийшла вона з чарівною блакитною торбинкою.
Капітошка:
-    А в торбинці тій краплинки.
Вони зовсім не прості,
Вони ніби чарівні.
Та води не мають,
Цікавинки зберігають.
2)    Технологія «Незакінчене речення»
-    Отже, вода потрібна, щоб…
III.    Сприйняття і осмислення нового матеріалу.
1)  Вода на Землі. (а) Слово вчителя; б) частково-пошуковий метод (робота з підручником); в) словникова робота; г) заповнення таблиці.)

По ходу розповіді вчителя учні записують поняття до зошитів, демонструють малюнки водних об’єктів на Землі (випереджаюче домашнє завдання), заповнюють таблицю в зошиті або на окремих аркушах. (Роздавальний матеріал.)

1)  Заповнення таблиці. (Роздати учням.)

Водойма	Короткий опис	Прісна або солона	Приклади
Океан
Море
Озеро
Річка
Болото
Водоспад

а)  Слово вчителя; в) словникова робота.

Згадаймо, що таке вода.

Вода — це хімічна речовина у вигляді прозорої безбарвної рідини, яка не має запаху та смаку. Хімічна формула води — Н2O. Молекула води складається з одного атома оксигену і двох атомів гідрогену.

Уся вода світу утворює водну оболонку Землі — гідросферу.

Гідросфера складається з прісних та солоних водойм.

Прісні води — це природні води з мінералізацією до 1 %, вода з вмістом солі, меншим за 10/00 (1 г/л).

Прісна вода міститься у джерелах, річках, прісних озерах, водосховищах, підземних резервуарах (артезіанська вода), у хмарах, льодовиках тощо.

Частка прісної води на Землі становить приблизно 2,5–3 %. При цьому близько 85–90 % запасів прісної води міститься у льодах Антарктиди.

Солоні (морські) води — це води морів і океанів. Переважна кількість морської води міститься у Світовому океані (1,37 млрд км³). Вона має гірко-солоний смак, через значний вміст солей. Середня солоність морської води становить 35 %. Така вода замерзає при −2 °C. Чим більша солоність, тим нижча температура замерзання.

Океан — це величезна кількість солоної води. Розрізняють чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий. Всі океани утворюють Світовий океан.

Море — це велика кількість солоної води, яка зазвичай є частиною Світового океану. Інколи море може бути відокремлене від океану і становити собою велике солоне озеро (наприклад, Каспійське море).

Найбільше за площею і найглибше у світі море Землі — Філіппінське море. Існує багато морів, наприклад: Мармурове, Балі, Саргасове, Берингове, Адріатичне, Крітське, Східно-Китайське, Жовте, Камотес, Коралове, Коро, Новогвінейське, Міндана, Молуккське, Охотське, Чорне, Соломонове, Червоне, Тасманове, Тувалу, Фіджі, Флорес, Хальмахера, Баренцове, Бофорта, Гренландське, Чукотське тощо.

Річка — це природний водний потік, який витікає з джерел або з озера (рідше болота), має сформоване річище і тече під дією сили тяжіння. Також у річки впадають поверхневі та підземні (ґрунтові) води, атмосферні опади (дощ, сніг, град).

Найдовші річки України: Дунай (2960 км), Дніпро (2201 км), Дністер (1362 км), Десна (1130 км), Сіверський Донець (1053 км), Південний Буг (806 км), Західний Буг (772 км), Прип’ять (761 км).

Озеро — це природна водойма повільного водообміну, розташована в заглибинах суходолу і не пов’язана протоками з морями та океанами. Озера бувають як солоними, так і прісними. Вони можуть мати незначну площу, а можуть бути дуже великими.

Великими вважаються озера, що мають площу понад 10 000 км2. Таких озер налічується 22.

Найбільше озеро — Каспійське море (438 тис. км2), за ним за площею водного дзеркала слідують Верхнє озеро в Америці (82,4 тис. км2), Вікторія, Ньяса, Мічіган, Гурон і Аральське — кожне близько 60 тис. км2, Танганьїка, Байкал — по 35 тис. км2, Ладозьке (18 тис. км2).

Найглибше озеро — Байкал (1642 м). Максимальна глибина його була встановлена в 1983 році, нанесена на мапу — у 1992 році.

Болото — це надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом. Болота є складовою частиною гідросфери.

Найчастіше болота зустрічаються у Північній півкулі, у лісах. У Росії дуже розповсюджені болота на півночі у Західному Сибіру, на Камчатці. У Білорусії та Україні болота найчастіше зустрічаються на Поліссі (так звані Пінські болота).

Деякі болота Росії є ботанічними пам’ятками природи. Наприклад: велике Таватуйське болото, Малинівське, Кукушкінське, Сістроріцьке, Мшинське, Старосільський мох, Васганські болота (найбільші болота світу).

На території України розташовані такі болота, як Ірдинське, Мартиненково, Ольманські, Пінські, Поддубічі, Чорний ліс.

Водоспад — це падіння водного потоку річки з уступу. Він створений водним потоком, зазвичай річки, який спадає зі стійкого кам’яного уступу. Більшість водоспадів формуються в гірських ландшафтах у результаті багаторічного впливу води на структуру землі.

Водоспади також можуть бути штучними, якщо вони створюються як частина садово-паркового мистецтва.

10 найвищих водоспадів світу: Анхель (979 м) у Венесуелі, Туґела (948 м) у ПАР, Три Сестри (914 м) у Перу, Олоупена (900 м) у США (Гавайські острови), Умбилла (895,4 м) у Перу, Віннуфоссен (860 м) та Балайфоссен (850 м) у Норвегії, Пуукаоку (840 м) у США, Джеймс Брюс (840 м) у Канаді, Браун (836 м) у Новій Зеландії.

Найбільші водоспади України:

Найвищий водоспад України — Учан-су, висота 98 м. (Кримські гори.)

Найвищий рівнинний водоспад України — Червоногородський (Джуринський), 16 м.

Згадаймо також, що вода входить до складу повітря і може утворювати хмари, дощ, сніг, град і тумани.

Також воду можна зустріти і в штучно створених об’єктах, таких як ставки, водосховища, фонтани, колодязі, басейни, акваріуми тощо.

2.   Властивості води.

а)  Слово вчителя; б) демонстрація дослідів.

Властивості води тісно пов’язані з її структурою. Більшість із них можна побачити під час проведення різноманітних дослідів.

Дослід 1. На демонстраційному столі стоять дві склянки зі звичайною водою. Учитель викликає до столу двох учнів і пропонує одному з них понюхати воду, а іншому спробувати її на смак.

— Який смак має вода? Ніякого.

— Як пахне вода? Ніяк.

Отже, вода в нормальному стані не має ані смаку, ані запаху.

Дослід 2. На демонстраційному столі стоять кілька пластикових ємностей різних кольорів (одна з них має бути прозорою). Кожна ємність заповнена водою. Учитель викликає до столу одного або двох учнів і пропонує їм визначити, якого кольору вода. Учні доходять висновку, що вода не має кольору.

Отже, вода безбарвна.

Дослід 3. У склянку, заповнену чистою водою, поміщається будь-який предмет. Потім предмет поміщається за склянкою. Чи можна побачити предмет, розташований за склянкою з водою або в ній? (Так.)

Отже, вода прозора.

Дослід 4. Наливаємо воду у ємності різної форми. Що відбувається з формою води? Вона набуває форми предмета.

Отже, вода не має власної форми.

Дослід 5. У склянку з водою поміщаємо шматочок цукру. Розмішуємо його і через деякий час спостерігаємо, що цукор розчинився.

Отже, вода здатна розчиняти речовини.

Дослід 6. Наливаємо однакову кількість води у дві однакові колби (слід поставити позначку рівня вони, щоб легше було порівняти). Закриваємо їх та поміщаємо одну з них у склянку з гарячою водою, а іншу — з льодом. Через деякий час спостерігаємо, що в колбі, яку помістили в гарячу воду, об’єм води зменшується, а в тій, що була в льоді — збільшується.

Отже, вода може змінювати свій об’єм у залежності від температури.

IV.    Дослідницька діяльність.
(На столі ручка, зошит, склянка з водою.)
-    Чим відрізняється вода від інших предметів? (Олівець ми можемо взяти в руки).
-    Що станеться, якщо ви візьмете воду до рук? (Вона витікатиме.)
-    Отже, вода рідка, текуча. (слайд)
-    Чи можна воду покласти на стіл? Що станеться?
-    Вода має форму? Наллємо воду в склянку. Якої форми вона набула? (Форму склянки).
-    А якщо в чашку? (Форму чашки).
-    Що таке вода? (Рідина)
Висновок: вода – рідина, не має своєї форми, а набуває форми посудини, у якій міститься. Рідина легко змінює свою форму, розтікається. (слайд)
-    Які рідини вам відомі? (Вода, сік, кава, бензин) (слайд)
Дослід. На столі 2 склянки. В одну я наливаю воду, а в другу молоко. В обидві опускаю ложки.
-    Що ви бачите? Що можете сказати про воду і молоко? (Молоко – біле, а вода – прозора.) Отже, якого кольору вода? (Прозора.)
-    Погляньте на наші склянки з водою і молоком. Якого кольору рідина в склянках? (Молоко біле, а вода безбарвна)
 Відкриваю пляшечку з одеколоном. Учні переконуються, що деякі рідини мають запах.
-    Чи має запах вода? (Ні.)
-    Чи має смак вода? (Не має.)
-    Коли говорять, що вода «солодка» (Коли дуже хочеться пити).
-    Підведемо  підсумок.
Інтерактивна гра «Голосуємо ніжками»
Я буду читати висловлювання, якщо ви погоджуєтеся зі мною, голосуєте ніжками.
Вода безбарвна. Вода не має запаху. Вода білого кольору. Вода текуча. Воду можна покласти на стіл. Вода прозора. Вода солодка. Вода не має смаку.
V. Продовження
- Є у води важливий чинник – вона відома як розчинник.
1) Проведення дослідів (допомагають діти)
- Домішуємо у воду цукор. Що з ним сталося? (Розчинився). Отже, вода вміє розчиняти речовини. Але чи всі речовини  розчиняє вода? (Кидаємо пісок, листочок рослини.) Отже, вода вміє розчиняти лише деякі речовини.
-    Яку властивість води ви запам’ятали?
VI. Робота в парах
1 ряд – Якою буває вода на дотик? (холодна, гаряча, тепла, льодяна).
2 ряд – Чи можемо ми почути воду? Що вода робить, щоб ми її почули? (капає, шумить, дзюркоче.)
3 ряд – Чи вміє вода змінюватися, перетворюватися? Чи може вода бути твердою?
VII. Узагальнення та закріплення знань.
1)    Робота в групах.
-    Капітошка приготувала завдання. В конвертах – малюнки. Відберіть малюнки, на яких зображена вода. В якому стані зображена вода?
2)    Робота з підручником. Виконання завдань.
VIII. Підсумок уроку.
-    Про що ми сьогодні говорили на уроці? (слайд)
-    Пригадайте, які властивості має вода. В якому стані буває вода?
-    Для чого на Землі необхідна вода? (Щоб існувало життя)
-    З яких причин вода забруднюється? ( Аварії, люди.)
-    Чим небезпечна забруднена вода?
-    Що потрібно робити, щоб вода була чистою?
-    Як ви, маленькі мешканці можете зберегти воду чистою?
-    В народі говорять «Хліб – батько, вода – мати» . Чому?
Жива вода дає життя всьому живому в світі.
Якщо живе жива вода, тоді земля у квіті.
-    А як у себе вдома ви можете зберегти воду?
-    Недаремно в народі говорять: «Закрий міцніше кран, щоб не витік океан»
ІХ. Підсумок уроку

-    Діти, підніміть руки, хто вважає, що дуже добре працював на уроці і доклав багато зусиль, щоб отримати нові знання. Наша Капітошка роздасть вам за гарну роботу на уроці краплинки. Я дуже хочу, щоб, починаючи з оцієї краплинки ви берегли воду, нашу природу, нашу Землю і робили її щасливою і красивою.