Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема: 4    Урок: 65

Тема: Міні-проект (за вибором): Як тварини пристосовані до життя в різних умовах. Заповідні території України.

Мета: формувати уявлення про вплив середовища на існування організмів, формувати уявлення про заповідні території України, навчити учнів розрізняти їх, удосконалювати вміння користуватися додатковою літературою, розвивати пізнавальнi інтереси, спрямованi на отримання нових знань про живу природу, виявляти та підтримувати обдарованих дітей, залучати учнівську молодь до науково-дослідницької й експериментальної роботи, формувати активну громадську позицію, виховувати самостійність, наполегливість, вміння формувати й відстоювати власну думку, виховувати бажання здобувати зоологічні знання, провадити краєзнавчий підхiд у вивченні біології

Тип уроку: застосування знань, умінь й навичок

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. План роботи над проектом

1.                      Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми захисту.

2.                      Розподіл завдань між учнями класу (проводиться на попередньому уроці), інструктаж з виконання роботи.

3.                      Ознайомлення з довідковою, художньо-науковою літературою, необхідною для виконання роботи.

4.                      Пошукова діяльність учнів.

5.                      Доповіді.

ІІІ. Розподілення між учнями тем:

¯     Як тварини пристосовані до життя в різних умовах.

¯     Заповідні території України.

ІV. Захист виконаних робіт.

Виступи

Як тварини пристосовані до життя в різних умовах.

Ключові слова: «пристосування до життя у воді», «пристосування до життя у грунті», пристосування до життя у пустелі» тощо.

Оберіть якусь екосистему. Які тварини її населяють? Вірогідно, у зв’язку з різним способом життя вони мають різні пристосування до середовища свого існування. Наведіть приклади.

Заповідні території України

Ключові слова: «природоохоронний фонд», «заповідник».

Які заповідні території розташовані у вашому регіоні? Які типи екосистем охороняються на цих територіях? Зробіть повідомлення про заповідник, за вашим вибором, що розташований в іншому регіоні України.

V. Підведення підсумків уроку

Що вам сподобалося на уроці?

Якi виникли запитання?

VІ. Оголошення та мотивація оцінок

Підбиття підсумків з використанням вправи «Хто найкращий»: учні оцінюють роботу один одного.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Повторити тему

2.      Повторити терміни

3.      Скласти план експерименту, який можна провести вдома зі своїм домашнім улюбленцем.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 4    Урок: 64

Тема: Червона книга України

Мета: формувати знання про списки рідкісних і знаючих видів тварин і рослин на прикладі Червоної книги України, ознайомити учнів з особливостями списку видів, які підлягають охороні; розвивати вміння визначати належність різних видів до природоохоронних статусів; виховувати бажання здобувати зоологічні знання, провадити краєзнавчий підхід у вивченні тварин

Тип уроку: комбінований

Обладнання: Червона книга України, таблиця «Охоронні види»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Яка різноманітність тваринного світу України?

2. Яке значення для збереження біологічного різноманіття нашої планети має створення Червоної книги?

3. Які основні типи природоохоронних територій України вам відомі?

4. Яка роль зоопарків в охороні тваринного світу?

5. Які законодавчі акти спрямовані на охорону тваринного світу України?

6. Чим статус біосферних заповідників відрізняється від статусу природних?

7. Що собою становлять національні природні парки?

8. Які є заходи охорони природи?

9. Які механізми підвищення заходів охорони природи є ефективними.

10. Які відомі вам види тварин зникли з території України після 1600 року?

ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

що таке браконьєрство.

Чим воно небезпечне для тваринного світу?

ІV. Мотивація учіння

Найстаріший заповідник України - біосферний заповідник «Асканія-Нова». Його створив 1898 року барон Ф. Е. Фальц-Фейн. Зоопарк «Асканія-Нова» за масштабами утримання тварин у напіввільних умовах, розробок теорії, методів і технологій акліматизації та реакліматизації входить до першої світової десятки. Тут утримують понад 80 видів птахів, зокрема 15 видів, занесених до Червоної книги України (степовий орел, сірий журавель і красавка, огар та ін.); 36 видів ссавців, з яких 7 - рідкісних (кінь Пржевальського, туркменський кулан, зебра Греві, гвинторога коза, гривастий баран, сайгак, сибірський козерог).

V. Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Формування нових знань, умінь й навичок

Учені створюють списки видів тварин, рослин і грибів, які підлягають охороні. Якщо є загроза існуванню виду, його заносять до Міжнародної Червоної книги, яку видає Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП), а також до Червоних списків окремих регіонів (наприклад, Європейського червоного списку) та національних Червоних книг тих країн, на території яких він мешкає. До Червоних книг окремих держав заносять також види, чисельність яких на території цієї держави незначна або швидко знижується.

Деградація довкілля, викликана інтенсивною господарською діяльністю людини, призвела до масштабних зрушень у природних екосистемах, наслідком чого є зменшення чисельності або зникнення багатьох видів тварин, рослин і грибів. Вжиття своєчасних заходів охорони дикої фауни і флори дозволяє призупинити негативні процеси руйнування навколишнього природного середовища та відновити стан популяцій вразливих видів до безпечного рівня.

На світовому саміті із сталого розвитку у Йоганнесбурзі у 2002 р. та на Генеральній асамблеї ОО Н у 2005 р. була схвалена глобальна мета щодо досягнення до 2010 р. суттєвого зменшення втрат біорізноманіття. У зв’язку з цим 2010 р. Оголошено ООН Міжнародним роком біорізноманіття з метою привернення уваги країн світу до нагальної проблеми збереження біотичної складової довкілля, яка є основою для існування людства на планеті. Займаючи менше 6% площі Європи, Україна володіє приблизно 35% її біорізноманіття, причиною чого є розташування території України на перехресті багатьох природних зон та міграційних шляхів багатьох видів фауни.

Біота України нараховує понад 70 тис. видів, з них флора — понад 27 тис. видів, фауна — понад 45 тис. видів. Одним із заходів збереження цієї різноманітності тваринного і рослинного світу є ведення Червоної книги України, куди заносяться види, що внаслідок різних причин опинилися під загрозою зникнення.

Перше однотомне видання Червоної книги України було видано у 1980 р. і до нього було включено 85 видів тварин та 151 вид судинних рослин.

Друге видання Червоної книги України було підготовлено у двох томах. Перший том — «Тваринний світ» — був надрукований у 1994 р. і налічує 382 види. Другий том — «Рослинний світ» — вийшов друком у 1996 р. і налічує 541 вид.

Третє видання Червоної книги України, видане через 13 років після випуску другого тому другого видання, включає 542 види тварин та 826 видів рослин і грибів. У ньому враховані сучасні наукові дані щодо чисельності та поширення видів, положення міжнародних договорів, Стороною яких стала Україна протягом останніх 10-15 років, зокрема Конвенції про біологічне різноманіття, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції), Конвенції про збере- ження дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції) тощо.

Нове видання Червоної книги України є результатом праці великого колективу авторів з різних наукових установ, передусім Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, інших організацій, окремих фахівців.

Координацію робіт щодо підготовки третього видання Червоної книги України здійснювала Національна комісія з питань Червоної книги України та Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Видання Червоної книги України є вагомим внеском у справу збереження різноманітності тваринного і рослинного світу

України як основи сталого розвитку держави для теперішнього і майбутніх поколінь.

Червона книга - це список рідкісних і зникаючих видів. Вона вміщує основні дані про їхній спосіб життя, поширення в минулому та в наш час, заходи щодо їх охорони тощо.

або потребують охорони. У книзі наводяться відомості про 542 види тварин та 862 видів рослин, дається їх українська та латинська назва, таксономічна належність, природоохоронний статус, наукове значення, ареал виду та його поширення в Україні, чисельність та структура популяцій, причини зміни чисельності, умови місцезростань, загальна біоморфологічна характеристика, режим збереження популяцій та заходи з охорони, розмноження та розведення у спеціально створених умовах, господарське та комерційне значення, основні джерела інформації. Кожна стаття супроводжується ілюстрацією та картосхемою поширення виду в Україні. Також вміщено нормативні документи про Червону книгу України та довідкові матеріали.

Видання розраховане на державні, наукові і громадські установи та організації, навчальні заклади, спеціалістів, широкі кола природокористувачів, активістів охорони природи.

Види, занесені до Червоної книги України, залежно від стану популяцій та ступеня загрози для їхнього існування, поділені на кілька категорій: зниклі, зниклі в природі, зникаючі, вразливі, рідкісні тощо. Наприклад, до категорії зниклих видів віднесено тюленя-монаха, якого з 50-х років XX ст. біля берегів нашої країни не зустрічали. Навряд чи цей вид біля берегів України зустрінуть і в майбутньому. До зниклих у природі видів відносять зубра

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1. Скласти таблицю «Класи видів Червоної книги України»

2. Виконати тестові завдання:

1. Укажіть групу екологічних чинників, до якої належить господарська діяльність людини: а) абіотичні; б) біотичні; в) антропогенні; г) оптимальні.

2. Укажіть групу екологічних чинників, до яких належать різні форми взаємодії різних видів організмів: а) абіотичні; б) біотичні; в) антропогенні; г) соціальні.

3. Зазначте, що собою становить фотоперіодизм: а) реакція організмів на інтенсивність освітлення; б) реакція організмів на чергування світлового та темнового періодів доби; в) реакція організмів на надлишок світла; г) реакція організмів на недостатню кількість світла.

4. Зазначте, як називають змагання організмів одного чи різних видів за їжу та інші ресурси середовища життя: а) паразитизм; б) конкуренція; в) взаємовигідні зв’язки; г) коменсалізм.

5. Укажіть, як називають усі форми співіснування організмів різних видів: а) симбіоз; б) конкуренція; в) мутуалізм; г) паразитизм.

6. Зазначте, як називають тип зв'язків між організмами різних видів, за яких один з них отримує користь, не завдаючи іншому шкоди, але й не приносячи йому користі: а) коменсалізм; б) конкуренція; в) мутуалізм; г) паразитизм.

7. Зазначте, що таке раціональне природокористування: а) повне знищення шкідливих видів; б) докорінне перетворення природних екосистем для задоволення потреб людини; в) використання природних ресурсів такими способами, які не погіршують стан навколишнього природного середовища; г) охорона лише свійських тварин та культурних рослин.

8. Укажіть заповідники, які функціонують в Україні: а) тільки природні; б) тільки біосферні; в) тільки регіональні; г) як природні, так і біосферні.

9. Укажіть заповідник України, який належить до біосферних: а) Канівський; б) Рівненський; в) Карпатський; г) Поліський.

10. Укажіть документ, до якого заносять види тварин, які зникли з нашої планети: а) Міжнародна Червона книга; б) Міжнародна Зелена книга; в) Чорний список; г) Червона книга України.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект

2.      Підготувати повідомлення про значення одного із земноводних.

ІХ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 4    Урок: 63

Тема: Екологічна етика. Природоохоронні території.

Мета: формувати знання учнів про екологічну етику, ознайомити учнів з природоохоронними територіями; розвивати вміння порівнювати біологічні об’єкти живих організмів; розвивати пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища, до тварин рідного краю та домашніх тварин, бажання здобувати зоологічні знання

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка д\з

Повідомлення про пристосованість одного виду тварин до певного середовища.

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Термінологічний дощ

1Популяція, 2екосистема, 3антропогенні чинники, 4фактори неживої природи, 5біотичні чинники, 6фауна.

Бесіда

1.                 Які є взаємовигідні зв’язки між організмами.

2.                 Які організми відносять до паразитів і сапротрофів?

3.                 Які екологічні чинники називають антропогенними?

4.                 Яка роль у них зелених рослин?

5.                 Які організми належать до автотрофів і гетеротрофів?

6.                 Які організми належать до сапротрофів?

7.                 Що таке екосистема?

Проблемні запитання:

1.                 Чому стабільне існування людського суспільства можливе не в результаті активного перетворення природи, а внаслідок гармонійних взаємовідносин з нею?

2.                 Які можливі наслідки випадання однієї з ланок у ланцюзі живлення?

ІІІ. Мотивація учіння

Пересування водних мас зумовлені положенням Землі відносно Сонця і Місяця (припливи і відпливи), земним тяжінням (течія річок), впливом вітру і т. д. Тварини, які мешкають у припливно-відпливній зоні, мають особливі пристосування. Під час відпливу вони закопуються в пісок, ховаються у черепашках, будиночках (молюски, вусоногі раки) або мігрують у відкрите море (медузи).

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

кожен вид займає в екосистемі свою екологічну нішу, яка визначається його пристосуванням до чинників неживої природи, а також взаємозв’язками з популяціями інших видів. Що ближчі екологічні ніші популяцій різних видів в одній екосистемі, то гостріша між ними конкуренція за необхідні ресурси середовища життя.

Компоненти екосистем взаємопов’язані між собою різними типами зв’язків. Це насамперед харчові, або трофічні, зв’язки. Одні види тварин полюють на здобич, інші - споживають рослини чи рештки організмів тощо. Завдяки трофічним зв’язкам формуються ланцюги живлення. Кожен вид організмів у складі ланцюга живлення становить його окрему ланку, або трофічний рівень.

Пригадайте, основа кожного ланцюга живлення - це переважно автотрофні організми - насамперед зелені рослини. Вони є виробниками органічних речовин з неорганічних, або продуцентами (від лат. Продуцентів - той, що створює). Рослиноїдні, всеїдні та хижі тварини є споживачами готових органічних речовин, або консументами (від лат. консуме - споживати). Організми, які розкладають рештки інших організмів, завершують ланцюг живлення. їх називають редуцентами (від лат. редуктіо - відновлювати).

У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Це відбувається через те, що організми певного виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Наприклад, річковий рак може споживати рослинну їжу, живих тварин або їхні рештки. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку екосистеми. Розгалужені трофічні сітки забезпечують стійкість екосистем, оскільки при зменшенні чисельності певних видів (чи навіть за умови їхнього зникнення із цієї екосистеми) види, які ними живляться, можуть переключатись на інші об’єкти. Отже, у всеїдних тварин більше шансів вижити за змін умов існування, ніж у тих, які «спеціалізуються» лише на споживанні певного типу їжі.

Унаслідок взаємодії організмів між собою та з умовами неживої природи в екосистемах виникають колообіги речовин та потоки енергїі.

Завдання: Складіть колообіг екосистеми Кисню, вуглекислого газу, води в природі.

Між організмами різних видів можуть виникати різні типи співіснування: корисні для всіх (мутуалістичні), корисні для одного і не шкідливі, але й не корисні для іншого (коменсалізм). У разі паразитизму один з організмів (паразит) отримує користь від співіснування з іншим, завдаючи своєму хазяїну шкоди.

Для раціонального природокористування людині необхідно розвивати екологічне мислення, пам’ятати, що всі види - необхідні складові природних угруповань і вилучення будь-якого виду неминуче призведе до порушення природної рівноваги.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1. Що таке екологічна ніша?

2. Які трофічні зв’язки виникають між тваринами різних видів та між тваринами й іншими організмами?

3. За рахунок чого формується трофічна сітка?

4. Наведіть приклад колообігу води і вуглекислого газу в природі.

5. Які форми взаємозв'язків між тваринами склалися у природі?

6. Яка позитивна роль хижаків у природі?

7. Які взаємозв’язки між тваринами мають назву «коменсалізм»? Наведіть приклади.

8. Як господарська діяльність людини впливає на тваринний світ?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.                Вивчити конспект

2.                Підготувати вірш, пісню про шкільну екологічну агітбригаду.

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 4    Урок: 62

Тема: Ланцюги живлення і потік енергії. Взаємозв’язок зовнішнього середовища компонентів екосистеми. Співіснування організмів в угрупованнях.  Вплив людини та її діяльності на екосистеми

Мета: формувати знання учнів про популяцію, екосистему та чинники середовища; розвивати вміння порівнювати біологічні об’єкти живих організмів; розвивати пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища, до тварин рідного краю та домашніх тварин, бажання здобувати зоологічні знання

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка д\з

Повідомлення про пристосованість одного виду тварин до певного середовища.

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Термінологічний дощ

1Популяція, 2екосистема, 3антропогенні чинники, 4фактори неживої природи, 5біотичні чинники, 6фауна.

Бесіда

1.                 Які є взаємовигідні зв’язки між організмами.

2.                 Які організми відносять до паразитів і сапротрофів?

3.                 Які екологічні чинники називають антропогенними?

4.                 Яка роль у них зелених рослин?

5.                 Які організми належать до автотрофів і гетеротрофів?

6.                 Які організми належать до сапротрофів?

7.                 Що таке екосистема?

Проблемні запитання:

1.                  Чому стабільне існування людського суспільства можливе не в результаті активного перетворення природи, а внаслідок гармонійних взаємовідносин з нею?

2.                  Які можливі наслідки випадання однієї з ланок у ланцюзі живлення?

ІІІ. Мотивація учіння

Пересування водних мас зумовлені положенням Землі відносно Сонця і Місяця (припливи і відпливи), земним тяжінням (течія річок), впливом вітру і т. д. Тварини, які мешкають у припливно-відпливній зоні, мають особливі пристосування. Під час відпливу вони закопуються в пісок, ховаються у черепашках, будиночках (молюски, вусоногі раки) або мігрують у відкрите море (медузи).

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

кожен вид займає в екосистемі свою екологічну нішу, яка визначається його пристосуванням до чинників неживої природи, а також взаємозв’язками з популяціями інших видів. Що ближчі екологічні ніші популяцій різних видів в одній екосистемі, то гостріша між ними конкуренція за необхідні ресурси середовища життя.

Компоненти екосистем взаємопов’язані між собою різними типами зв’язків. Це насамперед харчові, або трофічні, зв’язки. Одні види тварин полюють на здобич, інші - споживають рослини чи рештки організмів тощо. Завдяки трофічним зв’язкам формуються ланцюги живлення. Кожен вид організмів у складі ланцюга живлення становить його окрему ланку, або трофічний рівень.

Пригадайте, основа кожного ланцюга живлення - це переважно автотрофні організми - насамперед зелені рослини. Вони є виробниками органічних речовин з неорганічних, або продуцентами (від лат. Продуцентів - той, що створює). Рослиноїдні, всеїдні та хижі тварини є споживачами готових органічних речовин, або консументами (від лат. консуме - споживати). Організми, які розкладають рештки інших організмів, завершують ланцюг живлення. їх називають редуцентами (від лат. редуктіо - відновлювати).

У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Це відбувається через те, що організми певного виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Наприклад, річковий рак може споживати рослинну їжу, живих тварин або їхні рештки. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку екосистеми. Розгалужені трофічні сітки забезпечують стійкість екосистем, оскільки при зменшенні чисельності певних видів (чи навіть за умови їхнього зникнення із цієї екосистеми) види, які ними живляться, можуть переключатись на інші об’єкти. Отже, у всеїдних тварин більше шансів вижити за змін умов існування, ніж у тих, які «спеціалізуються» лише на споживанні певного типу їжі.

Унаслідок взаємодії організмів між собою та з умовами неживої природи в екосистемах виникають колообіги речовин та потоки енергїі.

Завдання: Складіть колообіг екосистеми Кисню, вуглекислого газу, води в природі.

Між організмами різних видів можуть виникати різні типи співіснування: корисні для всіх (мутуалістичні), корисні для одного і не шкідливі, але й не корисні для іншого (коменсалізм). У разі паразитизму один з організмів (паразит) отримує користь від співіснування з іншим, завдаючи своєму хазяїну шкоди.

Для раціонального природокористування людині необхідно розвивати екологічне мислення, пам’ятати, що всі види - необхідні складові природних угруповань і вилучення будь-якого виду неминуче призведе до порушення природної рівноваги.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1. Що таке екологічна ніша?

2. Які трофічні зв’язки виникають між тваринами різних видів та між тваринами й іншими організмами?

3. За рахунок чого формується трофічна сітка?

4. Наведіть приклад колообігу води і вуглекислого газу в природі.

5. Які форми взаємозв'язків між тваринами склалися у природі?

6. Яка позитивна роль хижаків у природі?

7. Які взаємозв’язки між тваринами мають назву «коменсалізм»? Наведіть приклади.

8. Як господарська діяльність людини впливає на тваринний світ?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.                 Вивчити конспект

2.                 Підготувати вірш, пісню про шкільну екологічну агітбригаду.

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Цікаво!

Взаємодопомогу на полюванні надають одне одному медоукажчик і медоїд. Медоукажчик - невеличка пташка, трохи більша за горобця. Медоїд-звір, схожий за зовнішнім виглядом і способом життя на борсука. Улюблена страва медоїда - мед і личинки бджіл. Знайти бджолине гніздо медоїду трапляється не часто. І тут йому на допомогу приходить медоукажчик. Пташка, знайшовши бджолине гніздо, вирушає за помічником. Побачивши медоїда, медоукажчик то зовсім близько підлітає до нього, то

сідає на дерево й очікує, поки повільний звір піде слідом за ним. Підвівши медоїда до бджолиного гнізда, пташка терпляче чекає, поки він розриє гніздо і насититься, а потім сама ласує стільниками. Виявляється, у шлунку медоукажчика живуть особливі бактерії, які перетравлюють віск на жирні кислоти, що засвоюються організмом птаха.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 4    Урок: 61

Тема: Організми і середовище існування. Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища

Мета: формувати знання учнів про про популяцію, екосистему та чинники середовища; розвивати вміння порівнювати біологічні об’єкти живих організмів; розвивати пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища, до тварин рідного краю та домашніх тварин, бажання здобувати зоологічні знання

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

1. У яких середовищах мешкають тварини (наземно-повітряне, водне, ґрунтове).

2. Які тварини є холоднокровними, а які – теплокровними? (Ті тварини, в яких венозна й артеріальна кров змішана називають холоднокровними, а в яких розділена – теплокровними).

ІІІ. Мотивація учіння

Пересування водних мас зумовлені положенням Землі відносно Сонця і Місяця (припливи і відпливи), земним тяжінням (течія річок), впливом вітру і т. д. Тварини, які мешкають у припливно-відпливній зоні, мають особливі пристосування. Під час відпливу вони закопуються в пісок, ховаються у черепашках, будиночках (молюски, вусоногі раки) або мігрують у відкрите море (медузи).

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Сукупність особин одного виду, яка тривалий час мешкає певною мірою відокремлено від інших подібних угруповань, має назву популяція. Існування виду у формі популяцій пов’язане з нерівномірністю розподілу сприятливих умов по території, яку займає вид. Наприклад, білка звичайна поширена по всій Європі, але мешкає лише в лісових та лісопаркових угрупованнях, які розділені рослинними угрупованнями інших типів (лучними або степовими), річками, гірськими хребтами тощо. Воно є спільним для багатьох видів організмів - тварин, рослин, грибів, бактерій, що утворюють на цій території багатовидове біологічне угруповання. Кожен з вас може навести приклади рослин і тварин, характерних для таких угруповань, як ліс, лука, болото, степ тощо.

Організми в угрупованнях тісно взаємодіють між собою та з неживою природою. Вони беруть з навколишнього середовища певні речовини (кисень, вуглекислий газ, воду, їжу), необхідні для забезпечення нормальної життєдіяльності, та виділяють туди продукти власного обміну речовин (неперетравлені рештки їжі, продукти виділення тощо). Унаслідок такої взаємодії формуються екосистеми - сукупність взаємопов’язаних популяцій організмів, які взаємодіють між собою та з умовами середовища життя. Сукупність усіх екосистем нашої планети має назву біосфера.

Взаємозв’язки організмів та їхніх угруповань між собою й умовами середовища життя вивчає наука екологія (від грец. ойкос - дім, житло і логос — учення).

Кожен організм - рослина, гриб або тварина - мешкає у певному середовищі. Сукупність умов, у яких мешкають організми різних видів і з якими вони безпосередньо взаємодіють, називають середовище життя, або середовище існування. Ви вже знаєте, що на нашій планеті є чотири основних середовища життя: водне, ґрунт, наземно-повітряне та організми живих істот. Вивчаючи різноманіття тварин, ви переконалися, що всі вони заселені різними видами цих істот.

Усі компоненти середовища життя, які впливають на організми та їхні угруповання, називають екологічними чинниками. Залежно від природи і особливостей дії їх поділяють на чинники неживої та живої природи, а також ті, що пов’язані з людиною та її діяльністю.

Чинники неживої природи, або абіотичні (від грец. а – заперечна частка та біос - життя), - це температура, вологість, освітленість, газовий склад повітря, сольовий склад води тощо. Чинники живаіі природи, або біотичні, - це різні форми взаємодій між особинами як одного виду, так і різних видів. Антропогенні (від грец. антропос - людина та генос - походження) чинники - це різні форми господарської діяльності людини та їхні наслідки, що змінюють стан середовища життя різних видів живих істот і самої людини зокрема. Тварини, як і інші організми, змушені регулювати власні процеси життєдіяльності відповідно до змін інтенсивності дії екологічних чинників.

Такі пристосування до умов середовища життя мають назву адаптації. Вони дають змогу організмам краще виживати в певних умовах, пристосуватися до їхніх змін і забезпечувати розмноження та поширення виду. Деякі приклади адаптацій тварин до середовища життя ми згадували раніше: це, наприклад, обтічна форма тіла риб і птахів, захисне забарвлення окуня, попереджувальне забарвлення жука сонечка, попереджувальна поведінка кобри, прояв мімікрії у мухи-дзюрчалки

Найрізноманітніше за своїми умовами - наземно-повітряне середовище життя тварин. Провідна роль серед екологічних чинників неживої природи тут належить освітленості, температурі, вологості, газовому складу атмосфери тощо.

За відношенням до світла тварин можна поділити на активних уночі (нічні метелики, таргани, сови, їжаки, кажани) та активних удень (денні метелики, мухи, соколоподібні, ластівки, копитні та інші).Здатність тварин реагувати на зміни тривалості світлового періоду доби дає можливість заздалегідь пристосовуватись до сезонних змін у природі. Наприклад, зростання тривалості світлового дня навесні стимулює у тварин процеси розмноження: створення пар, влаштування гнізд, відкладання яєць тощо. Натомість скорочення світлового дня спонукає тварин готуватися до зими: робити запаси їжі (як-от, білки), здійснювати далекі міграції (ластівки, солов’ї та ін.), готуватися до сплячки (ведмеді, борсуки) тощо. Реакції організмів на тривалість світлового періоду доби мають назву фотоперіодизм.

У водному середовищі життя провідна роль належить температурі, освітленості, тиску, газовому складу й солоності води, рельєфу дна тощо. Коливання температури у воді значно менші, на відміну від повітря.

Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини. Глибоководні тварини навіть із добре розвиненими органами зору (головоногі молюски, риби, китоподібні) бачать лише на незначній відстані. Для спілкування, орієнтації в просторі, пошуку їжі вони використовують звукові, світлові та інші способи передачі та сприйняття інформації.

Водойми різних типів відрізняються за сольовим складом води. Тому одні види здатні існувати лише у прісних водоймах (карась, короп, щука), інші - лише в солоних (акули, кити).

Порівняно з наземно-повітряним ґрунт - стабільніше середовище життя. Там незначні коливання добових і сезонних температур. Вологість ґрунту завжди вища за вологість повітря, тому організмам легше переносити періоди посухи. Оскільки кисень надходить у ґрунт переважно з атмосферного повітря, то з глибиною його вміст знижується. Відповідно тварини пристосовуються до життя в таких умовах. Нестачу кисню, вологи або, навпаки, перезволоження тварини здатні уникати за допомогою вертикальних переміщень (дощові черв’яки, кліщі, комахи тощо).

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1. Що досліджує екологія?

2. Що таке популяція?

3.Які умови виникнення популяцій?

4. Що таке середовище життя організмів?

5.Які ви знаєте екологічні чинники?

6.Яку роль відіграє світло в житті тварин?

7. Як температура впливає на процеси життєдіяльності тварин?

8.Як тварини пристосовуються до існування в різних температурних умовах?

9. Як тварини пристосовуються до існування в умовах дефіциту води?

10. Які чинники неживої природи відіграють провідну роль у водному середовищі? Як тварини пристосовуються до їхньої дії?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.    Вивчити конспект

2.    Підготувати повідомлення про пристосованість одного виду тварин до певного середовища.

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.