Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 2 Урок: 47

Тема: Розмноження та його значення. Форми розмноження тварин. Статеві клітини та запліднення. Розвиток тварин (з перетворенням та без перетворення). Періоди та тривалість життя тварин.

Мета: формувати уявлення про форми розмноження тварин та його значення, розглянути будову статевих клітин; формувати уявлення про розвиток тварин, його типи, розвивати уяву, пам'ять, критичне мислення, увагу, пам’ять пізнавальний інтерес; виховувати бажання здобувати зоологічні знання

Обладнання і матеріали: таблиці «Розмноження тварин», відео- фрагменти регенерації тварин та їхнього розмноження

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

Така бридка гусінь усе їсть і їсть листя,

щоб метеликом колись стати...

І. Організаційний момент

Розминка «Епіграф»: прочитайте уривок хоку, висловіть свої думки.

ІІ i III. Перевірка д\з та актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Дайте відповіді на запитання:

1. Чим схожа і чим відрізняється будова головного мозку кісткових риб і амфібій? У риб і амфібій за розміром переважає середній мозок. У риб передній мозок невеликий, добре розвинений проміжний мозок і мозочок, а у амфібій передній мозок у них розвинений добре і поділений на дві півкулі з давньою корою, проте слабо розвинений мозочок.

2. Чим схожа і чим відрізняється будова головного мозку рептилій і птахів? Передній мозок має півкулі, на поверхні якого є кора із сірої речовини.У птахів збільшений середній мозок і мозочок.

3. У яких хребетних тварин найрозвиненіший мозочок? З чим це пов'язано? У риб, птахів та ссавців. Пов'язано з рухливим способом життя.

4. Як побудована нервова система у кишковопорожнинних тварин? Нервові клітини зірчастої форми, які рівномірно розподілені поміж епітеліально-м'язових клітин.

 5. Які рефлекси переважають у комах?

За рахунок розвитку центральної нервової системи і органів чуття членистоногі, особливо комахи, здатні до дуже складних рефлексів. Проте у них переважна кількість рефлексів є безумовними, а навчання, що пов'язане з формуванням умовних рефлексів, майже відсутнє.

2. Повідомлення учнів про нервову систему тварин.

ІV. Мотивація учіння

Прийом «Здивуй! Зацікав!».

У природі є цікаве явище - неотенія. Це здатність розмножуватись на личинковій стадії. Деякі тварини можуть розмножуватись на стадії личинки. Таку тварину можна бачити в наших акваріумах. Це аксолотлі, личинки амбістоми - хвостатої амфібії.

Морська зірка може утворити нове тіло з одного свого променя.

Найменша тривалість вагітності спостерігається в сірого хом'ячка: 1113 днів, а найбільша у слонів - 1,5 року та китів - 2 роки.

Цікаво, як впливає на розвиток організму середовище. На розвиток пуголовка впливає температура води. Що вода тепліша, то розвиток відбувається швидше. З яєць, відкладених самкою крокодила, можуть вилупитись як самочки, так і самці залежно від температури навколишнього середовища. Якщо вона до 30 градусів - будуть самки, вище 30 - самці.

V. Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Формування нових знань, умінь й навичок

Розмноження — де здатність живих організмів відтворювати собі подібних, збільшуючи при цьому кількість особин свого виду.

Біологічне значення: забезпечує існування виду протягом багатьох тисячоліть, сприяє збільшенню чисельності особин виду, їхньому розселенню на нових територіях.

Нестатеве розмноження    від материнської особини відокремлюється частина її тіла або особина ділиться на дві чи більшу кількість частин, кожна з яких розвивається у самостійну особину (властиве переважно нижчим тваринам).

Поділ, або фрагментація    Поділ полягає в тому, що материнська особина ділиться на дві більш-менш однакові частини, кожна з яких стає новим організмом

Брунькування  На тілі материнської особини утворюється виріст — брунька, поступово ця брунька набуває форми й будови дорослої тварини, після відділення (відбруньковування) від материнського організму нова особина починає самостійне життя

Статеве розмноження        При статевому розмноженні жіночий організм виробляє яйцеклітини, а чоловічий — сперматозоїди, статеві клітини зливаються у процесі запліднення і таким чином утворюється зигота. Деяким тваринам (що, як правило, мешкають у воді) притаманне зовнішнє запліднення (яйцеклітини і сперматозоїди виділяються у воду, де й відбувається їх злиття). Іншим тваринам властиве внутрішнє запліднення (сперматозоїди вводяться в статеві шляхи самки, де й відбувається запліднення яйцеклітини)

Гермафродитизм      у процесі запліднення зливаються жіноча і чоловіча статеві клітини одного організму і в результаті утворюється зигота

Роздільностатевість  у процесі запліднення зливаються жіноча і чоловіча статеві клітини двох організмів, в результаті утворюється зигота

Партеногненез Яйцеклітина розвивається в дочірню особину без запліднення сперматозоїдом

Поліембронія   Розвиток кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини

Способи розмноження й запліднення тварин.

Кишковопорожнинні тварини (звичайна гідри)     Розмноження статеве (запліднення зовнішнє) і нестатеве  (брунькуванням). Гермафродити

Плоскі черви   Розмноження статеве (запліднення внутрішнє) і нестатеве  (поділ тіла). Переважно гермафродити

Круглі черви   Розмноження статеве (запліднення внутрішнє)

Багатощетинкові кільчасті черви (нереїс)     Розмноження статеве (запліднення зовнішнє), нестатеве (поділ або брунькування). Роздільностатеві

Малощетинкові кільчасті черви (дощовий черв'як)         Розмноження тільки статеве (запліднення внутрішнє). Гермафродити

Членистоногі   Розмноження тільки статеве (запліднення внутрішнє). Зустрічається явище патогенезу. Роздільностатеві

Черевоногі молюски Розмноження тільки статеве (запліднення внутрішнє). Гермафродити

двостулкові і головоногі молюски       Розмноження тільки статеве (запліднення внутрішнє). Роздільностатеві

Риби       Розмноження тільки статеве (запліднення зовнішнє). Роздільностатеві

Амфібії   Розмноження тільки статеве (запліднення внутрішнє). Роздільностатеві

Плазуни, птахи, ссавці       Розмноження тільки статеве (запліднення внутрішнє). Роздільностатеві

Біологічне значення розвитку: забезпечення неперервність поколінь (існування видів та життя); у багатоклітинних організмів з клітини завдяки диференціації клітин формуються тканини та органи.

Періоди життя після народження.

У безхребетних тварин з непрямим розвитком виділяють личинковий період і період статевої зрілості; у птахів - стадію пташеняти, яке ще не здатне літати, і стадію дорослого статевозрілого птаха; у ссавців розрізняють  новонародженість (як правило перші дні або тижні життя), молочний період (період годування молоком матері), дозрівання (триває до статевої зрілості), зрілість (розквіт функціональної діяльності тварин), старіння (функції організму поступово згасають).

Перетворення — це процес, в результаті якого в організмі формуються ознаки дорослої тварини.

Розрізняють два типи постембріонального розвитку:

• прямий (без перетворення; з яйцевих оболонок або з тіла матері виходить організм невеликих розмірів, який здатен самостійно існувати й активно харчуватися; у ньому закладені всі основні органи, які властиві дорослій тварині; розвиток зводиться в основному до росту і статевого дозрівання у  гідри, війчастих та малощетинкових червів, дафнії, річкових раків, черевоногих і головоногих молюсків, акул, каракурта, змії, птаха, ведмедя.

• непрямий (з перетворенням, з яйця, або з тіла матері, виходить личинка, яка відрізняється від дорослого організму будовою і способом життя; вона активно харчується і росте; розвиток личинки в дорослу особину пов'язаний з перетворенням у плоских, круглих, багатощетинкових червів, більшості молюсків, комах, ланцетників, кісткових риб, амфібій.

Непрямий розвиток з неповним перетворенням у комах (клопи, бабки, таргани, прямокрилі. воші) має три фази - яйця, личинки та дорослої комахи. Непрямий розвиток з повним перетворенням у комах (метелики, жуки, перетинчастокрилі, блохи тощо) має чотири фази - яйця, личинки, лялечки (відбуваються зміни будови) та дорослої комахи.

Біологічні функції (спрямованих на забезпечення існування виду) личинки: 

• живильна (споживання твариною  найбільше поживних речовин);

• раціональне використання ресурсів (різні фази розвитку можуть бути розділені просторово і за способом та об'єктами живлення);

• розселення на значні відстані для поширення виду (активне чи пасивне за допомогою течій, вітру, інших організмів).

Регенерація у тварин - відновлення втрачених або пошкоджених органів, а також відновлення цілого організму з його частини. Кишковопорожнинні    організм може бути відновлений з 1/200 його частини

Плоскі черви   у деяких плоских червів — з 1/100

Кільчасті черви         якщо розрізати навпіл дощового черв'яка, то тільки його передня частина може відновити відсутню, тоді як задня частина загине

Ракоподібні     у крабів і раків на місці втраченої клішні через деякий час відростає нова

Комахи   Коники у разі небезпеки можуть відкидати ногу, замість якої може відрости нова

Земноводні      хвостаті амфібії — тритони — ще здатні відновлювати втрачені ноги

Плазуни  деякі ящірки у разі небезпеки відкидають хвіст, замість якого відростає новий

Птахи     відновлення покривів тіла — пір'я, ділянок шкіри, кісток скелета, які зростаються після переломів

Ссавці    відновлення покривів тіла — ділянок шкіри (при пораненнях або опіках), кігтів або нігтів, волосяного покриву, кісток скелета, які зростаються після переломів

Спеціальні методи визначення віку – кільця на мушлі в молюсків, річні зони росту на лусках риб та кістках деяких хребетних тварин, за ступенем стирання зубів, або змінами структури кісток у ссавців, по забарвленню оперення у деяких тварин.

Тривалість життя різних тварин.

Кишковопорожнинні         звичайна гідри живе біля чотирьох років

Кільчасті черви         дощовий черв'як до 10 років, медична п'явка більше 20

Молюски         двостулкові молюски живуть 200-300 років

Комахи   плодова муха (дрозофіла) — в залежності від температури утримання від 50 до 230 діб, доросла стадія одноденки до трьох діб

риби       рибки-гамбузія живе в акваріумі до 3-х років, а звичайний сом — до 60

Земноводні      Вогняна саламандри живе до 17 років

Плазуни  нільський крокодил близько 70, галапагоська черепаха — до 180 років

Птахи     колібрі доживають до віку 8 років, сизі голуби до 35, лебеді до 70 років, а грифи майже до 120

Ссавці    Гризуни миші  до 4-х років, мавпи шимпанзе до 75 років, слони до 86 років, синій кит до 80—90 р

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1. Перегляд відеофрагментів про регенерацію та розмноження тварин.

2. Схематичний малюнок статевих клітин (учні малюють статеві клітини в зошиті, підписують основні частини у сперматозоїда - головку, шийку, хвостик та ядро; у яйцеклітини - ядро, білкову, жовткову та зовнішню оболонки).

3. Складання «Грона» «Способи розмноження тварин» (на схемі вказуються способи та приклади тварин).

4. Складання опорної схеми «Ріст тварин» (зазначити тварин з обмеженим та необмеженим ростом, періодичним і безперервним).

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.   Вивчити конспект

2.   Підготувати міні-проект.

ІХ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 2    Урок: 46

Тема: Практична робота № 6. Порівняння будови головного мозку хребетних тварин (на муляжах/моделях)

Мета: поглибити знання про нервову систему тварин, розглянути особливості будови головного мозку хребетних тварин, з’ясувати особливості його організації в різних представників цих тварин. розвивати вміння аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати будову головного мозку хребетних тварин; виховувати культуру поведінки, провадити краєзнавчий підхід у вивченні тварин, виховувати бажання здобувати зоологічні знання

Обладнання: муляжі головного мозку хребетних тварин, малюнки головного мозку риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок

Хід уроку

З появою сірої речовини у тварин відбулися кардинальні зміни поведінки

І. Організаційний момент

Розминка «Епіграф»: прочитайте епіграф, спростуйте або доповніть

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Біологічний диктант «Нервова система тварин».

1. Нейрони - клітини нервової системи - сприймають і передають подразнення (+).     

2. У медуз відсутня нервова система (-).        

3. Нервова система буває вузлова, довга, коротка, трубчаста, стовпчаста (-).

4. У дощового черв’яка головний мозок розташований на задньому кінці тіла (-).

5. Нервові вузли та нерви молюсків формують нервову систему розкидано-вузлового типу (+).

6. У всіх хребетних тварин нервова система трубчастого типу, оскільки формується з нервової трубки та нервів (+).

7. Периферична нервова система хребетних складається з нервів, які відходять від головного та спинного мозку (+).

8. Головний мозок більшості хребетних захищений черепною коробкою (+).

9. Півкулі переднього мозку, вкриті сірою речовиною, можна побачити у риб (-).

10. У зв'язку зі складними рухами під час польоту мозочок у птахів досягає високого рівня розвитку (+).

11. В амфібій передній мозок більший, ніж у рептилій (-).

12. Звивини сірої речовини збільшують поверхню переднього мозку ссавців, формують кору (+).

Термінологічне лото (на картках написано терміни і поняття з теми «Опора і рух». Учні витягують картку та пояснюють термін: нейрон, центральна та периферична нервова система, дифузна, вузлова, трубчаста нервова система, подразник, рецептори, подразливість, рефлекс, прості очі, складні очі (фасеткові), бічна лінія, слухові кісточки, ехолокація.

ІІІ. Мотивація учіння

Дельфіни не сплять у воді, оскільки змушені кожні 20-30 хвилин підійматися на поверхню. Які особливості роботи мозку дельфінів сприяють такому цілодобовому напруженню? (Півкулі мозку відпочивають по черзі.)

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Застосування нових знань, умінь й навичок

Виконання практичної роботи

Тема: Практична робота № 6. Порівняння будови головного мозку хребетних тварин (на муляжах/моделях)

Мета: розглянути муляжі головного мозку різних представників хребетних тварин, знайти риси подібності і відмінності

Обладнання і матеріали: муляжі головного мозку хребетних тварин, малюнки головного мозку риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців

ХІД РОБОТИ:

1. Розгляньте муляж головного мозку риб. Знайдіть передній, проміжний, середній, задній (разом із мозочком) і довгастий відділи. Порівняйте розмір переднього мозку риб з іншими відділами. Зверніть увагу на розмір мозочка. Спробуйте пояснити, із чим пов’язаний слабкий розвиток переднього мозку та добрий розвиток мозочка в риб. Позначте на малюнку всі відділи головного мозку.

2. Розгляньте муляж головного мозку жаби. Знайдіть його відділи: передній, проміжний, середній, задній (разом із мозочком) і довгастий. Порівняйте ступінь розвитку відділів мозку жаби порівняно з мозком риби. Із чим пов’язаний кращий розвиток переднього мозку та гірший розвиток мозочку в жаби, порівняно з мозком риби? Позначте на малюнку всі відділи головного мозку.

3. Розгляньте муляж головного мозку ящірки. Знайдіть його відділи: передній, проміжний, середній, задній (разом із мозочком) та довгастий. Позначте на малюнку всі відділи головного мозку. Порівняйте ступінь розвитку відділів мозку ящірки та жаби. Зверніть увагу на збільшений об’єм переднього мозку ящірки, укритий сірою речовиною, наявні в ньому нюхові частки. Із чим пов’язаний кращий розвиток головного мозку ящірки порівняно із жабою?

4. Розгляньте муляж головного мозку птаха. Знайдіть його відділи: передній, проміжний, середній, задній (разом із мозочком) і довгастий. Позначте на малюнку всі відділи головного мозку. Порівняйте ступінь розвитку відділів мозку птаха та ящірки. Зверніть увагу на збільшений об’єм переднього мозку та великий мозочок. Із чим це пов’язано?

5. Розгляньте муляж головного мозку собаки. Зверніть увагу на збільшений об’єм півкуль переднього мозку, сіра речовина яких утворює звивини й борозни. Знайдіть інші відділи головного мозку. Із чим пов’язано те, що кора переднього мозку утворює звивини й борозни? Позначте на малюнку всі відділи головного мозку.

6. Дані, отримані під час практичної роботи, оформіть у вигляді таблиці:

Група хребетних тварин     Особливості будови головного мозку

7. Зробіть висновки, проаналізувавши розвиток головного мозку в різних представників хребетних тварин. Поясніть, як ускладнення будови мозку впливають на складність поведінки тварини.

Тварини          Будова головного мозку

Риби   За розміром переважає  середній мозок (особливо частини, що відповідають за зоровий аналіз). Невеликий передній мозок. Добре розвинений проміжний мозок і мозочок (пов'язано з необхідністю координації рухів під час плавання)

Земноводні (амфібії)            За розміром переважає середній мозок. Збільшений передній мозок і поділений на дві півкулі з давньою корою(в значній мірі відповідає за умовні рефлекси). Слабо розвинений мозочок (пов'язано з одноманітними рухами в наземних умовах)

Плазуни (рептилії)   Збільшений передній мозок з великими півкулями, на поверхні якого є давня кора та зачатки нової із сірої речовини, кора гладка (відповідає за умовні рефлекси). Розвинений мозочок (ускладнення наземної орієнтації)

Птахи Великий розмір переднього мозку з великими півкулями,  на поверхні якого є давня кора та зачатки нової із сірої речовини (ускладнена поведінка). Добре розвинені ділянки середнього мозку, збільшення розміру (що відповідають за зір). Особливо розвинений мозочок (орієнтація у польоті)

Ссавці            Великий розмір півкуль переднього мозку з новою корою, складки і звивини значно збільшують поверхню (велика здатність до умовних рефлексів, складна поведінка, пристосування до мінливості умов суходолу). Добре розвинений мозочок (найбільший мозочок у китоподібних). Добре розвинений середній мозок (велика роль органів зору і слуху в орієнтації у довкіллі)

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Прочитати §

2.      Підготувати повідомлення про тривалість життя та розвиток тварин.

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Які виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Дайте відповіді на запитання:

1. Чому гуморальна регуляція не може забезпечити відповідей організму тварини на швидкі зміни в довкіллі? Збудження передається від нейрона до нейрона майже миттєво, а поширення гормонів по організму залежить від швидкості потоку транспортної рідини (кров, лімфа, тканинна рідина), з якою вони переміщуються.

2. Як побудована нервова система у кишковопорожнинних тварин? Нервові клітини зірчастої форми, які рівномірно розподілені поміж епітеліально-м'язових клітин.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 2   Урок: 45

Тема: Органи чуття їх значення. Нервова система, її значення і розвиток у різних тварин

Мета: формувати поняття про особливості органів чуття у тварин різних груп та їхню роль у житті тварин; формувати поняття про нервову систему, її значення та розвиток у різних тварин; розглянути нервові системи безхребетних та хребетних тварин; розвивати уяву, пам'ять, пізнавальний інтерес; виховувати бажання здобувати зоологічні знання, виховувати культуру спілкування

Обладнання і матеріали: таблиці «Органи чуття тварин», відеофрагменти з демонстрацією органів чуття тварин (око бджоли, пошук за запахом вовком здобичі, очі птаха тощо).

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

А нюх, як у собаки, а зір, як у орла...

З дитячого мультфільму

І. Організаційний момент

Розминка «Епіграф»: пригадайте мультфільм «Бременські музики» та веселу пісеньку слідчого, який шукав принцесу. Як ви гадаєте, чому він порівнює свої органи чуття з органами чуття тварин?

II. Перевірка домашнього завдання

1. Вправа «Утвори пару»:

1 окунь звичайний   2 рак річковий          3 лисиця звичайна   4 голуб сизий           

А щитки Б луска В хітиновий панцир Г шерсть Д пір'я

2. Взаємоопитування учнів «Бумеранг» за темою «Покриви тварин».

ІIІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Повідомлення учнів про нервову систему тварин.

ІV. Мотивація учіння

Прийом «Здивуй! Зацікав!».

Найкращий зір серед усіх тварин мають хижі птахи. Наприклад, орел може побачити мишу на відстані 3 км.

З безхребетних тварин найскладніша поведінка характерна для комах. Це пов'язано з добрим розвитком головного ганглія, що виконує роль «головного мозку».

У Китаї живуть мавпи-носачі, довжина носа яких сягає 10-12 см. Вони ніколи не б'ються й усі суперечки вирішують так: два самці сідають один перед одним і починають кричати. Хто кого перекричить - той і переможець. Яка роль при цьому належить носу? Як ви гадаєте, який самець переможе, з довшим чи коротшим носом? (З довшим, оскільки він слугує резонатором.)

V. Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Формування нових знань, умінь й навичок

Тваринам, як і іншим живим істотам, притаманна універсальна властивість - подразливість: здатність сприймати подразники та реагувати на них. Реакцію організму за участі нервової системи у відповідь на подразнення називають рефлексом.

Завдання:

1. Спостереження за натуральними об’єктами (тваринами живого куточка, їхньою реакцією на подразнення, звуки, картинки, їжу тощо).

2. Відеоспостереження за органами чуття тварин, обговорення відеофрагментів.

3. Колективна робота «Характеристика органів чуття», складання схем за планом: сприйняття зорових, слухових, нюхових, смакових, дотикових подразнень тощо, особливості органів чуття у зв’язку зі способом існування (безхребетні та хребетні: риби, амфібії, рептилії, птахи, ссавці).

Примітивні тварини Органи чуття не розвинені, а їх функцію виконують окремі клітини або групи клітин, чутливі до тих або інших подразників.

Паразитичні черви (котячий сисун, людська аскарида) Органи чуття не розвинені, а чутливі клітини містяться у поверхневому шарі й рівномірно розподілені по всьому тілу.

Комахи  Органи зору - очі (бувають двох типів — фасеткові і прості). Органи дотику – чутливі волосини на покривах. Органи смаку – щупики (вирости на щелепах), органи нюху – вусики. Орган слуху – мембрана на черевці (у коників на ногах). У літаючих комах в основі вусиків е спеціальні органи для контролю за швидкістю й напрямком польоту

Основні органи чуття хордових тварин: слуху, зору, нюху, смаку, рівноваги, різноманітні рецептори у шкірі. Особливий орган чуття - бічна лінія - є у більшості риб, личинок амфібій. Вона дає змогу тваринам добре орієнтуватись у водному середовищі. У риб є лише внутрішнє вухо, у земноводних, плазунів і птахів - внутрішнє та середнє, у ссавців - є ще й зовнішнє, представлене вушною раковиною та зовнішнім слуховим проходом.

У багатьох тварин (за винятком кишковопорожнинних) нервова система поділяється на центральну (у хребетних тварин - це головний і спинний мозок) та периферичну (нерви, які відходять від центральної нервової системи).

Залежно від особливостей будови виділяють такі типи нервової системи: дифузну (кишковопорожнинні), вузлову (кільчасті черви, членистоногі, молюски) та трубчасту (хордові).

Складність будови нервової системи пов’язана зі способом життя тварин: у тварин, які ведуть активний спосіб життя, нервова система складніша, ніж у тих, які ведуть прикріплений, малорухливий чи паразитичний спосіб життя.

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1.      Що таке подразливість?

Подразливість — це здатність живих організмів реагувати на різні впливи відповідними змінами на рівні клітин, тканин або всього організму (на присутність поживних речовин тварини відповідають процесами, що забезпечують засвоєння даної речовини; у відповідь на негативні впливи, що можуть нашкодити організму проявляється захисна реакція організму).

2. Які особливості будови тіла тварин, що відповідають за функцію подразливості, відрізняють їх від інших живих істот?

Органи чуття (зору, слуху, нюху, смаку, дотику, рівноваги) за допомогою чутливих нервових клітин (рецепторів) сприймають відповідні сигнали і завдяки допоміжним структурам передають їх у головний мозок нервової системи.

3. Які органи чуття тварин ви знаєте?

Органи чуття: зір (реагує на світло), слух (реагує на звук), нюх (реагує на запах речовин, хімічне чуття), смак (реагує на поживні речовини, хімічне чуття), дотик (реагує на фізичний вплив), рівноваги (дозволяє зберігати положення). Органи чуття з віддаленим сприйняттям (зір, слух, нюх), органи чуття з контактним сприйняттям (смак, дотик, рівноваги). 

4. Які органи чуття найкраще розвинені у павукоподібних?

Органи зору – прості очі, органи дотику - на тілі й кінцівках численні дотикові волоски.

5. Які структури використовуються ссавцями в якості органів дотику?

Органи дотику – вібриси. На дотик реагують рецептори шкіри.

6. Які особливості будови органів чуття у крота та дельфіна відрізняють їх від інших ссавців і пов'язані з умовами середовища, у яких вони мешкають?

У дельфінів добре розвинутий зір, слух (ловлять ультразвук), рівновага, дотик.

У крота недорозвинутий зір, слух.

Логікон «Нервові системи тварин»

Гідра	Хрущ	3	Короп звичайний	Ящірка прудка	6	Собака свійський
1	Ланцюг з нервових вузлів	Розкидано-вузлового типу	Трубчастого типу, поділена на ЦНС, ПНС	5	7	8

2. Робота з термінами: нейрон, центральна та периферична нервова система, дифузна, вузлова, трубчаста нервова система.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.    Вивчити конспект

2.    Підготувати повідомлення про нервову систему.

ІХ. Підсумок уроку

Підбиття підсумків з використанням вправи «Снігова грудка»: слово, речення, запитання. Наприклад:

1.      Мозок.

2.      Мозок - відділ центральної нервової системи.

3.      Чи правда, що у всіх тварин є мозок?

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 2    Урок: 44

Тема: Покриви тіла тварин, їх різноманітність та функції. Л  дослід. Особливості покривів тіла тварин. Визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб).

Мета: дослідити особливості покривів тіла різних тварин; з’ясувати значення покриву в житті організму; розвивати критичне мислення; розвивати пізнавальний інтерес, пам’ять та увагу; уміння спостерігати, аналізувати, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки і робити обґрунтовані висновки; виховувати бажання здобувати зоологічні знання, виховувати культуру спілкування

Обладнання і матеріали: колекції пір’я тварин і луски риб, опудала птахів, ссавців, колекції ракоподібних; вологі препарати риб, амфібій і рептилій

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

Без луски риба-не риба, без пір’я птах - не птах...

Приказка

І. Організаційний момент

Розминка «Епіграф»: прочитайте епіграф. Чому без луски риба - не риба, а без пір’я птах - не птах?

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Повідомлення учнів про способи покриви тіла тварин.

Гронування «Покриви тіла тварин» - колективне складання «Грона», пригадуючи покриви тварин різних груп, які вивчали в темі «Різноманітність тварин». Врахувати поняття: шкіра, шкірно-м’язовий мішок, слиз, хітинізована кутикула, луска, лусочки, пір’я, шерсть; линяння тощо.

ІІІ. Мотивація учіння

Цікаві запитання (міні-вікторина):

1.              Альпака (родичка верблюда) живе в районі екватора. Вона має густу довгу вовну. Для чого вона їй потрібна в таких кліматичних умовах? (Проживає високо в горах, там низька температура.)

2.              Шкіра зайця дуже тонка, неміцна. Як це рятує йому життя? (У пащі хижака лишається жмут шерсті. Сам заєць тікає.)

Завдяки покривам, які складаються з епітеліальних тканин, організм будь-якої тварини взаємодіє із навколишнім середовищем, сприяють збереженню води в організмі, беруть участь у процесах дихання, живлення, виділення та регуляції температури тіла.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

ЕВОЛЮЦІЯ ПОКРИВІВ У ТВАРИН

Безхребетні тварини (покриви тіла складаються із зовнішнього шару клітин, який переходить в шар м'язів, утворені одношаровим епітелієм та структурами, які сформовані завдяки виділенням шкірних залоз (кутикулою, зовнішнім скелетом, мушлею). Тісний зв'язок покривів тіла з опорно-руховою системою притаманний усім тваринам, які мають зовнішній скелет.

Група тварин       Характерні особливості покривів тіла

Кишковопорожнинні      Ектодерма з епітеліально-м'язових клітин, між якими є жалкі клітини.

Плоскі черви         Одношаровий епітелій з кутикулою в складі шкірно-м'язового мішка.У паразитичних стьожаків покриви тіла мають величезну кількість виростів — ворсинок, через які всмоктується їжа, тобто покриви тіла виконують функцію живлення, а травна система відсутня.

Круглі черви         Одношаровий епітелій з кутикулою У круглих червів підсилюється захисна функція покривів тіла, їхні покриви — це багатошарова кутикула

Кільчасті черви   Одношаровий епітелій з кутикулою. Багато слизових залоз

Молюски   Одношаровий епітелій утворює мантію, яка утворює черепашку

Членистоногі       Одношаровий епітелій й товста хітинова кутикула, яка в ракоподібних зміцнюється вапном, у павукоподібних і комах вкрита восковою плівкою.

У хребетних покриви мають складнішу будову й представлені шкірою, яка складається з епідермісу та власне шкіри (дерма). Досить часто функції шкіри урізноманітнюються за допомогою похідних шкіри, якими є рогові чи кісткові утвори (луска, пір'я, волосся, кігті, копита, роги) та шкірні залози (слизові, слізні, отруйні, сольові, потові, пахучі, молочні).

Група тварин       Характерні особливості покривів тіла

Риби          Шкіра з багатошарового епітелію й дерми. Є слизові залози й луска.

Земноводні           Шкіра гола з багатошарового епітелію й дерми. Є багатоклітинні слизові залози. У шкірі густа сітка кровоносних судин. Шкіра земноводних містить також отруйні залози, що виконують захисну функцію.

Плазуни    Шкіра суха з багатошарового епітелію й дерми. Залози відсутні. Виникають рогові лусочки, щитки, пластинки.

Птахи        Шкіра суха, тонка з багатошарового епітелію і дерми. Залози відсутні, є пір'я.

Ссавці       Шкіра товста з багатошарового епітелію й дерми. Є розвинені залози (потові, сальні, пахучі, молочні) і волосяний покрив.

Еволюція покривів тварин проходила за такими напрямками:

1) від одношарового до багатошарового епітелію;

2) від одношарового захисного епітелію до багатофункціональної шкіри з двох шарів: епідермісу й дерми.

ПРИСТОСУВАННЯ, або адаптації - розвиток будь-якої ознаки на впливи умов середовища, що сприяє виживанню виду та його розмноженню. Розрізняють морфологічні (за формою та зовнішньою будовою), фізіологічні (за внутрішніми функціями), етологічні (за поведінкою). Основними шляхами пристосування тварин є пасивний, активний та уникнення несприятливих умов середовища (наприклад, міграції чи кочування).

Видозміни покривів тіла можуть використовуватись як органи пересування (копита), а також як засоби пасивного (захисне забарвлення) і активного захисту (отруйні залози, шипи, кігті, роги, голки).

Захисне забарвлення буває:

- маскуючим (у риб верх темний, низ світлий; здатні змінювати забарвлення чи малюнок головоногі молюски, камбала, хамелеони); 

- попереджуючим (яскраве забарвлення метелика, бджоли); або відлякуючим (яскраві блакитні плями на тілі і сині отруйні шипи на хвості у ската-хвостокола).

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

Виконання лабораторного дослідження.

1. Розгляньте представників ракоподібних. Яке значення такого покриву?

2. Дослідіть вологі препарати риб і набори луски. Як луска розташована на шкірі риби? Яке значення луски в житті риб?

3. Розгляньте і дослідіть зовнішні покриви жаби. Шкіра жаби гладенька, укрита слизом. Яке значення слизу, що вкриває шкіру жаби?

4. Розгляньте і дослідіть вологі препарати ящірки чи вужа. Чим утворений покрив тіла плазунів? Яка роль лусочок на їхньому тілі?

5. Розгляньте опудало птаха. Зверніть увагу на пір’яний покрив на крилах, тулубі та хвості. Які типи пір’їн вкривають тіло птахів? Дослідіть розміщення пір’я на тілі. Яку роль відіграє пір’я?

6. Розгляньте опудало ссавця. Дослідіть шерсть на щільність, твердість, густоту. Чим відрізняються остьові волоски від підшерстя? Яку роль відіграє шерсть у житті ссавців?

7. Результати досліджень оформіть у вигляді таблиці:

Тварина         Особливості покриву          Значення покриву для організму

1. Які функції покривів тіла тварин ви знаєте?

2. У яких тварин покриви тіла виконують функцію живлення? Які особливості будови цих тварин?

3. У яких тварин покриви тіла беруть активну участь у газообміні? Вкажіть особливості будови покривів у цих тварин.

4. Які функції виконують шкірні залози у різних груп тварин?

5. Порівняйте будову та значення покривів тіла птахів і ссавців.

6. Які структури покривів тіла тварини використовують для активного захисту і нападу?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.    Вивчити конспект

2.    Підготувати повідомлення про нервову систему.

VІIІ.  Підсумок уроку

Підбиття підсумків з використанням вправи «Шерлок Холмс»: учні в парах з використанням підручника складають запитання для учнів класу.

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.