Біологія   Клас: 7  Тема 1    Урок: 7

Тема: Кільчасті черви. Лабораторне дослідження зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника)

Мета: формувати знання про кільчасті черви, ознайомити учнів з особливостями будови організму, способу життя, розмноження і розвитку кільчастих червів; розвивати вміння визначати роль кільчастих червів у природі та значення в житті людини; розвивати навички розпізнавання кільчастих червів на зображеннях та визначення особливостей будови, які відрізняють їх від інших тварин; виховувати бажання здобувати зоологічні знання, провадити краєзнавчий підхід у вивченні тварин

Тип уроку: комбінований з лабораторним дослідженням

Обладнання: таблиця «Кільчасті черви», живі дощові черв’яки, або трубочники, препарувальна голка

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Повідомлення про дощового черв’яка

ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Бесіда  

1.      Що таке систематика?

2.      Які завдання систематики?

3.      Які таксони характерні для царства Тварини?

4.      Чому тарганів не можна вважати свійськими тваринами?

ІV. Мотивація учіння

Найчастіше ми бачимо цих черв’яків після дощу, коли вода заливає їхні підземні  ходи. У таких умовах у воді відчувається нестача кисню, і черви виходять на поверхню, щоб не задихнутися. Це представники типу Кільчасті черви.

Іноді вночі черви виходять на поверхню, щоб затягнути під землю опале листя. Там, де створюються умови для збереження червів, земля стає більш родючою. На жаль, на полях черви потерпають від безлічі небезпек: від отрутохімікатів до викидання їх на поверхню плугами. Ви бачили, як численні птахи супроводжують трактор, що оре поле? Їх приваблюють беззахисні дощові черви.

V. Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Формування нових знань, умінь й навичок

На мулистих мілководдях Чорного та Азовського морів можна побачити нереїса (мал. 39). Тіло цього черв’яка складається із сегментів — подібних одна до одної повторюваних ділянок. Це характерна ознака представників типу Кільчасті черви. Майже все життя нереїс риється в мулі, розгрібаючи його боковими виростами зі щетинками, що є на кожному сегменті. У певний час самці й самки спливають на поверхню для розмноження, а потім гинуть.

Нереїси — цінний корм для риб. За часів СРСР нереїсів з Азовського моря штучно вселили до Каспійського, щоб збільшити кількість корму для осетрів. Нереїси на Каспії прижилися, однак осетрів, через вилов браконьєрами, не побільшало.

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

Виконання лабораторної роботи

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект

2.      Підготувати повідомлення про кишковопорожнинних.

ІХ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Біологія   Клас: 7  Тема 1    Урок: 6

Тема: Кишковопорожнинні

Мета: формувати знання про тип Кишковопорожнинні; ознайомити учнів з особливостями будови організму, способу життя, розмноження і розвитку кишковопорожнинних – як результат пристосування до життя у воді; розвивати вміння визначати роль кишковопорожнинних у природі та значення в житті людини; розвивати навички розпізнавання кишковопорожнинних на зображеннях та визначення особливостей будови, які відрізняють їх від інших тварин; виховувати бажання здобувати зоологічні знання

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: таблиця «Кишковопорожнинні»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Повідомлення учнів про кишковопорожнинних.

ІІІ. Мотивація учіння

Якщо ви були на Чорному чи Азовському морі, то, мабуть, бачили аурелію або подібних до неї медуз. Ці тварини також належать до типу Кишковопорожнинні. Тіло аурелії нагадує напівпрозорий купол діаметром 10–20 (до 40) см. На 97 % вона складається з води. Якщо подивитися на неї знизу, можна побачити чотири ротові лопаті, які нагадують вуха віслюка, і чотири підковоподібні статеві залози. По краях її купола розташовані дрібні щупальці.

Медузи плавають, ритмічно скорочуючи купол і виштовхуючи з-під нього воду. Вони — хижаки, і на їхніх щупальцях розташовані жалкі клітини

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Які ж із сучасних тварин є найбільш архаїчними і нагадують перших багатоклітинних?

Це двошарові тварини, чиє тіло складається із зовнішнього та внутрішнього шарів клітин. Найчисленнішою групою двошарових тварин є тип Кишковопорожнинні. Більшість із відомих 10 тисяч видів кишковопорожнинних мешкає у морях, і лише 20 — у прісній воді. Одного представника цього типу бачимо і в нашому умовному ставку. Це — звичайна гідра.

 V. Формування нових знань, умінь й навичок

Тіло: 1) ектодерма – шкірно-мускульні, нервові, жалкі;  2) ентодерма – статеві, травні, залозисті;

3) гастральна порожнина.

Рух м’язовий (шкірно-мускульні, травні клітини)

Згадайте чергування поколінь у багатьох рослин: в їх життєвому циклі чергуються статеве й нестатеве покоління. Цим вирізняються й кишковопорожнинні Від статевого розмноження медуз аурелій виникають непримітні поліпи. А вже ці поліпи завдяки нестатевому розмноженню відтворюють медуз!

Класифікація кишковопорожнинних

Тип Кишковопорожнинні, що налічує близько 10 000 видів, поділяють на три класи: Гідроїдні (майже 3000 видів), Сцифоїдні медузи (200 видів) і Коралові поліпи (понад 6000 видів). До гідроїдних, крім гідри, належать багато морських поліпів, у тому числі сифонофори (фізалія). У більшості представників цього класу чергуються стадії медузи та поліпа. Гідроїдні медузи здебільшого дрібні. У сцифоїдних переважає стадія медузи. Вони зазвичай значно крупніші за гідроїдних. У коралових поліпів стадія медузи відсутня. Більшість із них — колоніальні, часто мають міцний скелет. Існують і поодинокі безскелетні форми — актинії.

Значення кишковопорожнинних

Благородні корали мають дуже красивий скелет із червонястої речовини. У давнину траплялося, що мореплавці, піднімаючи якір, знаходили на ньому дивні корали. Їх зазвичай використовували як прикраси. Вироби з благородного корала цінуються й нині.

Корали з вапняковим скелетом, що живуть великими колоніями, називаються рифоутворювальними. Кожен поліп оточує себе вапняною чашечкою, що з’єднується з чашечками інших членів колонії. Якщо острів зникає під водою, утворюється кільцеподібний атол.

У тканинах поліпів рифоутворювальних коралів живуть одноклітинні водорості. Поліп забезпечує водорість притулком і захистом, а водорість сприяє живленню поліпа.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1.     

2.      Питання до учнів

1. Як будова поліпа пов’язана з його прикріпленим способом життя, а будова медузи — з її здатністю до плавання?

2. Чим відрізняється життєвий цикл гідри від аурелії?

3. Як спосіб життя рифоутворювальних коралів впливає на географію?

4. Порівняйте колонії одноклітинних і багатоклітинних тварин.

5. Навіщо нервові клітини гідри з’єднані одна з одною та зі шкірно-мускульними клітинами?

6. Чим відрізняється статеве розмноження гідри від нестатевого?

7. Що спільного в будові гідри й аурелії?

8. Порівняйте ендосимбіоз водоростей з рифоутворювальними коралами при появі багатоклітинності.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект

2.      Підготувати повідомлення про дощового черв’яка та принести його.

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

ЦІКАВО ЗНАТИ!!!              Тип Губки

Крім кишковопорожнинних, до двошарових тварин належать ще кілька типів. Найархаїчнішими за своєю будовою є представники типу Губки. Це нерухомі келихоподібні тварини. Їхнє тіло складається з двох шарів клітин, між якими пухко розташовані поодинокі клітини та продукти їхньої життєдіяльності. Зовнішню поверхню губки утворюють сплющені покривні клітини. Опорою губки є голки, що розташовані в середині стінки тіла. Їх виробляють особливі клітини. У середині «келиха» є численні клітини із джгутиками, які забезпечують проходження струменя води крізь губку.

Ці ж клітини поглинають поживні частки, що надходять з водою. Перетравлюючи їжу, клітини губки передають одна одній поживні речовини. Голки туалетних губок, що мешкають у Середземному морі, складаються з еластичної речовини. Саме тому їх м’які скелети здавна використовували для підтримання особистої гігієни. Більшість губок живе в морях, але бодяга є мешканцем прісних вод (і нашого ставка). Губки відіграють важливу роль в очищенні води. На 1 г сухої ваги губок припадає 5л профільтрованої за день води! За сприятливих умов для існування (вода потрібного складу з поживними частками, опора для прикріплення тощо) губки можуть укрити своїми тілами майже все дно водойми. На жаль, очищуючи воду для інших істот, губки гинуть від промислових забруднень. Губки не стали предками інших багатоклітинних тварин. Спосіб життя губок не потребує вдосконалення їхньої будови.

Біологія   Клас: 7  Тема 1    Урок: 5

Тема: Різноманітність тварин.

Мета: формувати знання про різноманітність тваринного світу, ознайомити учнів з роллю у природі та значенням в житті людини тварин; розвивати вміння описувати класифікацію тварин; розвивати навички розпізнавання видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості; виховувати почуття гордості за рідний край, провадити краєзнавчий підхід у вивченні тварин

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: схема «Розвиток тваринного світу», стікери з назвами систематичних одиниць

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Вправа 1. Вид, систематика, класифікація

Вправа 2. Користуючись стікерами, встановити послідовність розміщення систематичних одиниць.

Вправа 3. Укажіть відмінності системи тварин і рослин?

ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Бесіда  

1.      Що таке систематика?

2.      Які завдання систематики?

3.      Які таксони характерні для царства Тварини?

4.      Чому тарганів не можна вважати свійськими тваринами?

ІV. Мотивація учіння

Уявіть, собі на хвилинку, що в наших садах, лісах, гаях, парках зникли птахи, не чути їх мелодійного співу і веселого щебетання. Такий ліс, сад чи парк став би мертвим, сумним, глухим. Споконвіків люблять в Україні птахів, оберігають їх, приваблюють у сади, парки і ліси, допомагають у скрутні часи, вивчають їхні звички у різні періоди життя. Яких свійських птахів ви знаєте? Яких ще тварин відносять до свійських?

V. Повідомлення теми і мети уроку

Учені-історики стверджують, що, якби людина не приручила собаку, коня, корову, вівцю, на нашiй планеті не виникла б цивілізація. Чому? А тому, що заводячи свійських тварин, людина-мисливець ставала ще й господарем: вона  починала створювати господарство біля свого житла. Таким чином поступово виникали селища, а згодом – й міста.

VІ. Формування нових знань, умінь й навичок

 

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект

2.      Підготувати повідомлення про кишковопорожнинних.

ІХ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Біологія   Клас: 7  Тема 1    Урок: 4

Тема 1. Різноманітність тварин.   Поняття про класифікацію тварин.

Мета: формувати знання про систематику, основні та допоміжні систематичні категорії, які використовують у зоології, ознайомити учнів з науковими назвами тварин; розвивати вміння описувати класифікацію тварин; розвивати навички розпізнавання місце виду тварини у систем органічного світу ; виховувати бажання здобувати зоологічні знання

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: схема «Розвиток тваринного світу», стікери з назвами систематичних одиниць

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Бесіда  

1.      Які тварини вам відомі?

2.      Скільки видів тварин існує?

3.      Як об’єднати тварини у групи? (індивідуальне опитування)

ІІІ. Мотивація учіння

Що поєднує такі організми, як лелека чорний, ластівка, ворона, сова, качка? Чому тварини такі різні? Чи мають вони адреси?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Розібратися в різноманітності тваринного світу допоможе систематика – наука, яка вивчає природну систему тварин. Основне завдання систематики – класифікувати організми, тобто, розподілити їх за групами.

V. Формування нових знань, умінь й навичок

1. Що таке систематика?

2. Яке завдання систематики?

3. Що ви знаєте про Карла Ліннея?

4. Які систематичні одиниці використовують в ботаніці?

5. Які систематичні одиниці використовують в зоології?

 

Кожному виду видатний шведський учений Карл Лінней давав назву, яка складається з двох слів латинською мовою. Перше — це родове ім’я (його завжди пишуть з великої літери). Воно однакове для усіх видів, що належать до одного виду. Друге слово — наукові (латинські). Утім, вони можуть бути й іншими — на них суворі правила не поширюються.

Вид — це головна одиниця класифікації та певний етап еволюції.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1.      Встановити послідовність розміщення систематичних одиниць за спаданням.

2.      Скласти схему 1.

Схема 1

3.      Питання до учнів

1)      Наведіть приклади відомих вам видів тварин.

2)      Порівняйте правила, за якими побудовані системи тварин і рослин. Чи подібні ці правила? Укажіть на відомі вам відмінності.

3)      Доведіть, що чим вищим є рівень систематичної групи, тим більше можуть відрізнятися види, які входять до її складу.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект

2.      Вивчити терміни.

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Хімія   Клас: 7  Тема: 1   Урок: 6

Тема: Молекули. Атоми

Мета: формувати поняття «молекула», «атом»; розвивати вміння користуватися зазначеними поняттями; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати бажання здобувати хiмічні знання, виховувати вміння самостійно оцінювати свої знання, підтримувати потяг до дослідницької діяльності

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: перiодична система хімічних елементiв, пластилін, дерев’яні палички

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Бесіда за питаннями

1. Що таке фізичне тіло? Наведіть приклади.

2. Що таке речовина? Наведіть приклади.

3. Що ми знаємо про масу тіла? В яких одиницях її вимірюють? Які прилади використовують для вимірювання маси тіла?

Питання про будову матерії здавна цікавило людей. Але протягом тисячоліть неможливо було перевірити висловлені здогадки та обґрунтувати їх. Проте поступово картина ставала яснішою. Всі сучасні уявлення про будову матеріїґрунтуються на трьох основних положеннях.

1. Всі тіла складаються з частинок.

2. Ці частинки перебувають у безперервному хаотичному русі.

3. Частинки взаємодіють одна з одною.

ІІІ. Мотивація учіння

На уроках природознавства ви дізналися про те, що речовини складаються з безлічі найдрібніших, невидимих навіть у потужний мікроскоп частинок — атомів, молекул.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Молекула – найменша частинка речовини, що має її основні хімічні властивості та здатна до самостійного існування. Слово походить від латинського слова moles (маса), зменшувального суфікса cula і в перекладі означає «маленька маса».

Газ водень складається з молекул, у кожній з яких міститься два однакових атоми. У молекулі води – три атоми; два з них однакові, такі самі, що і в молекулі водню, а третій – іншого складу і майже в 16 разів важчий.

Молекулярних речовин – більшість. Серед них – майже всі гази, органічні речовини (за деякими винятками), кислоти тощо.

Прийом «Синквейн»

Молекула

Найменша, стабільна

Складається, має, є

Вона складається з атомів

Частинка речовини

Молекула

Маленька, рухома

Рухається, притягується, відштовхується

Речовина складається з молекул

Цеглинка

Атом – найменша частинка речовини, що складається з позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів.

Назва «атом» походить від давньогрецького слова «неподільний». У такому визначенні є доля істини. Адже під час фізичних і хімічних явищ поділ атомів на ще менші частинки не відбувається. Думка про неподільність атома протрималася в науці до кінця XIX ст., доки фізики не відкрили його склад.

Серед одиниць довжини є така одиниця, як ангстрем. Він дорівнює 0,000 000 000 1 метра. Атоми бувають розмірами від одного до п’яти ангстрем. Щоб краще уявити, наскільки малі розміри атома, проведемо таке порівняння.

ЦІКАВИНКИ!  Якщо яблуко збільшити в розмірах до розміру нашої планети (пригадайте радіус Землі), то атом, збільшений у стільки ж разів, стане розміром з невеличке яблуко.

Атоми дуже малі за розмірами (приблизно одна десятимільйонна частка міліметра). Можна навести відомі порівняння: якщо б атоми збільшилися до розмірів маленької краплі води, то така крапля могла б накрити досить велике місто! Проте навіть цей маленький об’єм майже весь порожній! Атом дуже нагадує Сонячну систему в мініатюрі: посередині крихітне ядро, а навкруги ядра рухаються електрони. Ядро має позитивний електричний заряд, а електрони - негативний.

Отже, між ними діє сила електричного притягання. Вона й не дає електронам покинути атом. Діаметр ядра в 100 000 разів менший, ніж діаметр атома! До складу ядра входять два типи частинок: нейтрони (нейтральні частинки) та протони (вони мають позитивний електричний заряд). Маса кожної з цих частинок майже в 2000 разів перевищує масу електрона.

Атоми можуть відрізнятися один від одного за складом (наприклад, за кількістю електронів), а також за масою. Атомами утворена невелика кількість речовин. Серед них – графіт, алмаз, деякі мінерали, декілька газів.

Незважаючи на такі малі розміри, атоми є електрон складними частинками. Кожен атом складається з ядра і електронів. Ядро міститься в центрі атома, в ньому зосереджена майже вся маса атома. Воно складається з частинок (нуклонів), двох видів. Позитивно заряджені частинки називають протонами. Незаряджені (електрично нейтральні) частинки дістали назву нейтрони. Абсолютний заряд протона дуже малий, умовно його прийнято рівним +1. У нейтрона заряду немає. Таким чином, ядро є позитивно зарядженим, величину його заряду визначає сумарне число протонів. Крім ядра, в атомі містяться негативно заряджені електрони, що перебувають у безперервному русі. Абсолютний заряд електрона, так само як і протона, дуже малий, його прийнято вважати рівним -1 . Кількість протонів і електронів в атомі однакова, а отже, атом, заряду не має, він — електронейтральний

Але в навколишньому світі електронейтральних атомів дуже мало. Це, наприклад, атоми Гелію, Неону, Аргону тощо. Частіше атоми або втрачають, або приєднують електрони і стають зарядженими частинками йонами. Якщо атом втрачає один або кілька електронів, то заряд ядра такого атома перевищує сумарний заряд електронів, і атом перетворюється на позитивно заряджений йон, величина заряду якого дорівнює кількості втрачених електронів. Наприклад, якщо атом Натрію втратить один електрон, то він перетвориться на йон із зарядом +1. А якщо атом Хлору, наприклад, приєднає електрон, то він стане йоном із зарядом -1. Так, кухонна сіль (натрій хлорид) складається з йонів Натрію і йонів Хлору.

Атоми і молекули в газах і рідинах безладно рухаються, а в твердих речовинах перебува_ють у певних «позиціях» і зазнають незначних коливань.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1)   Питання до учнів

1. Чи однакові молекули води в гарячому чаї та в арктичній кризі?

2. Які частинки входять до складу атома?

3. Чому свіжі жирні плями на одязі легше видалити, ніж давні?

2) Завдання «Творчої лабораторії». Перед вами лежить різного кольору пластилін. Зробіть з нього кульки. Уявіть, що білі — атоми Оксигену, сині — атоми Гідрогену, червоні — атоми Карбону. Атоми мають властивість сполучатися між собою. З'єднайте їх так, щоб отримати моделі молекул води Н₂0, кисню 0₂, вуглекислого газу С0₂, водню Н₂.

3) Фізкультхвилинка. Руханка «Молекули і атоми».

Давайте встанемо. Всі знають, що молекули складаються з атомів, які постійно рухаються – ви і будете атомами. Я буду називати певну кількість атомів в молекулах, а ви будете об’єднуватись. Тож починаємо рухатись! (молекула з двох атомів, чотирьох, трьох тощо).

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Прочитати § 5

2.      Вивчити визначення термінів: атом, молекула.

3.      За додатковими джерелами інформації дізнатися, з яких атомів та якої їх кількості складається молекула цукру.

VІІІ. Підсумок уроку

Прийом «Роблю висновок»

□ Молекули речовини зберігають усі її властивості. Наприклад, молекула цукру солодка.

□ Молекули різних речовин відрізняються за складом. Вони утворюються із ще менших частинок, які називаються атомами (у перекладі з давньогрецької атом означає «неподільний»).

Хімія   Клас: 7  Тема: 1   Урок: 5

Тема: Тема 1. Початкові хімічні поняття

Фізичні тіла. Матеріали. Речовини

Мета: формувати поняття «фізичне тіло», «матеріал», «речовина»; розвивати вміння користуватися зазначеними поняттями; розвивати навички характеризувати фізичні властивості речовин, наводити приклади та розрiзняти фізичні тіла, речовини та матеріали; виховувати бажання здобувати хiмічні знання

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: перiодична система хімічних елементiв

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Бесіда  

1.                  Що таке атмосфера?

2.                  Які гази входять до її складу?

Нині відомо понад 20 млн речовин. Багато з них трапляється в природі. У повітрі є різні гази, серед яких переважають азот і кисень; у річках, морях, океанах – крім води, розчинені в ній речовини; у земній корі – численні мінерали, руди тощо. Велика кількість речовин міститься в живих організмах.

ІІІ. Мотивація учіння

Ми живемо у світі речовин. Подивіться навкруги, вас оточує безліч предметів – фізичних тіл. Наприклад, цинк – речовина, а цинкове відро – фізичне тіло. Вода – речовина, а крапля води – фізичне тіло. Пригадайте, з курсу фізики:

·       фізичне тіло – це окремий предмет, обмежений у просторі, який має довжину, ширину і глибину;

·       матеріал – це те, з чого що-небудь виготовляють, виробляють, будують.

Дерев’яний штатив, дерев’яна віконна рама, дерев’яна лопата – це фізичні тіла, що зроблені з одного і того самого матеріалу – деревини, а основна речовина, що утворює деревину, – це клітковина, або целюлоза.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Нині відомо майже 20 000 000 різних речовин. Одні з них — природні, наприклад вода, кисень, вуглекислий газ. Інші — добуті штучно, наприклад капрон, поліетилен, синтетичний каучук.

Із речовин складаються фізичні тіла. Фізичними тілами є, наприклад, крапля води, кристал мінералу, уламок скла, зерно пшениці, яблуко, горіх, а також предмети, виготовлені людиною, — годинник, іграшка, книжка, намисто тощо.

Для речовин або їхніх сумішей, які використовують у будівництві, для виготовлення різного обладнання, предметів побутового вжитку, художніх виробів, існує загальна назва — матеріали. Першими матеріалами в історії людства були ті, які надавала природа, — деревина, камінь, глина. Згодом люди навчилися виплавляти залізо та інші метали, виробляти скло, вапно, цемент. У наш час замість традиційних матеріалів дедалі ширше використовують різноманітні пластмаси.

 Кожна речовина має певну сукупність властивостей, за якими визначають її індивідуальність. Властивості речовин — це певні ознаки, за якими різні речовини подібні між собою або відрізняються одна від одної.

Розрізняють фізичні й хімічні властивості речовин.

До фізичних властивостей належать колір, блиск, запах, смак. Ці властивості можна виявити під час безпосереднього спостереження. Наприклад, золото можна відрізнити від інших речовин за його блиском і кольором. Цукор і кухонну сіль можна розрізнити за смаком.

Увага! Завжди пам’ятай, що куштувати невідомі речовини не можна, оскільки багато з них отруйні!

Деякі речовини можна впізнати за характерним запахом.

Назви речовини, які ти можеш упізнати за запахом, і пригадай, як треба нюхати, наприклад, невідомий газ або розчин

Але не всі фізичні властивості речовин виявляються за допомоги органів чуття. Так, щоб дізнатися про густину рідини, потрібно скористатися ареометром, а про температуру її кипіння — термометром, тобто є такі фізичні властивості, які вимірюються приладами.

Проблемне запитання: А чи належить агрегатний стан речовини до її фізичних властивостей?

1. Що таке агрегатний стан?
2. Які є види агрегатних станів?
3. Наведіть приклади агрегатних станів води.

Агрегатний стан — це не фізична властивість речовини, а лише стан, в якому вона перебуває за певних умов. Лід, вода і водяна пара — це твердий, рідкий і газуватий стани однієї й тієї самої речовини — води. Отже, тверда, рідка і газувата форми не є індивідуальними характеристиками води. Вони відповідають різним станам існування води за певних умов. Тому не можна приписувати воді лише ознаку рідини, а кисню — ознаку газу, залізу — ознаку твердої речовини. Будь-яка речовина в разі зміни умов може перейти в інший агрегатний стан.

Спостереження як метод наукового пізнання в хімії посідає особливе місце. У цьому ви переконаєтеся у процесі навчання.

Хімічні знання уможливили створення речовин і матеріалів, яких не існує в природі. Завдяки цьому людина має змогу виготовляти безліч різноманітних фізичних тіл, або предметів.

Як бачите, сучасна хімія вивчає не лише речовини, що існують у природі, а й займається створенням нових речовин і матеріалів. У цих дослідженнях учені досить часто керуються бажаними, тобто наперед запланованими властивостями, які відсутні у природних речовин.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1)   Питання до учнів

1. Сформулюйте означення понять: фізичне тіло, предмет, речовина, матеріал. Що характерне для тіл, але відсутнє в речовин?

2. Наведіть приклади сучасних матеріалів та виробів із них.

3. Чи зміниться форма залізних цвяхів, якщо висипати їх у відро? Це дає підстави віднести їх до: а) тіл; б) речовин.

4. Назвіть у наведеному переліку будівельні матеріали: гіпс, віск, скло, графіт, цемент, гліцерин, капрон, мармур.

5. Наведіть приклади:

а) кількох різних предметів, виготовлених з одного й того самого матеріалу;

б) предмета, виготовленого з кількох матеріалів;

в) двох матеріалів, з яких виготовляють аналогічні предмети.

6. Виберіть серед наведених слів і словосполучень ті, які стосуються речовин: стіл, мідь, пластмасова пляшка, спирт, газета, цукор, водяна пара, срібний ланцюжок.

7. Знайдіть відповідність:

Речовина            Фізичне тіло

1) золото;            а) ножиці;

2) залізо;             б) каблучка;

3) поліетилен;      в) вітрина;

4) скло;                 г) господарчий пакет.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити 20 хімічних елементiв протягом мiсяця.

2.      Пiдготуватися до навчального проекту «Хiмiчнi знання в рiзнi епохи»

3.      Вивчити правила поведінки учнів у хімічному кабiнетi.

4.      Намалювати й пiдписати назви хімічного посуду.

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Якi виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.