Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема:   Урок: 25

Тема: Відмінності між зорями. Міжзоряний простір

Мета: ознайомити учнів із поняттям космічний простір, міжзоряний простір, пояснити з чого складається міжзоряний простір; навчити учнів самостійно відшуковувати необхідну інформацію у додатковій літературі; формувати вміння та навики учнів аналізувати, робити висновки, навчити учнів застосовувати набуті знання з теми в повсякденному житті; виховувати в учнів почуття величі за світ в якому живе людство

Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка д\з та актуалізація опорних знань

1. Скільки сузір’їв нараховують сучасні астрономи?

а) 64 сузір’я; б) 88 сузір’їв; в) 108 сузір’їв.

2. Які зузір’я відносять до сузір’їв Зодіаку?

а) 12 сузір’їв, що носять назви звірів і птахів;

б) 12 сузір’їв Зодіаку, розташованих уздовж видимого шляху Сонця небосхилом;

в) 12 перших сузір’їв, які були виділені на небосхилі і отримали назви тварин

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Наша Галактика — це велетенський зоряний острів, до складу якого входить Сонце. Переважна більшість зір Галактики, а їх за сучасними оцінками налічується понад 200 млрд., сконцентрована в плоскому диску, що його ми бачимо на небі як світну смугу Чумацького Шляху.

V. Повідомлення теми і мети уроку

Що ж являють собою зорі? Про це дізнаємося на уроці.

VІ. Формування нових знань, умінь і навичок

Природа міжзоряного середовища привертала увагу астрономів і вчених протягом століть. Сам термін "Міжзоряний простір" вперше був використаний Ф. Беконом в 1626 р.. "О, Небеса між зірками, вони мають так багато спільного із зірками, обертаючись (навколо Землі) також як будь-яка інша зірка". Пізніше натурфілософ Роберт Бойль в 1674 р. заперечував: "Міжзоряна область небес, як вважають деякі сучасні епікурейці, повинна бути порожньою ".

МІЖЗОРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ — матеріальне середовище, що заповнює простір між зорями, які належать одній галактиці.

Поблизу меж галактик воно переходить у міжгалактичне середовище, поблизу зір — у міжпланетне середовище. Міжзоряне середовище складається з міжзоряних пилу та газу, космічного проміння, міжзоряного магнітного поля та квантів.

Простір у Сонячній системі називають міжпланетним простором, який переходить у міжзоряний простір. Вакуум космосу насправді не є порожнім, він де-не-де заповнений декількома десятками типів органічних молекул, знайдених за допомогою мікрохвильової спектроскопії, реліктовим випромінюванням, що лишилося після Великого Вибуху, та космічними променями, в яких містяться іонізовані атомні ядра та різні субатомні частинки. Також є газ, плазма, пил, невеличкі метеори та космічне сміття (матеріали, що лишилися від попередньої діяльності людини на орбіті).

Космі чний про стір або «ко смос» — це відносно порожні ділянки Всесвіту, що лежать поза межами атмосфер небесних тіл. Всупереч розповсюдженій думці, космос не є повністю порожнім, в ньому існує дуже низька густина деяких часток (переважно — водень), а також — електромагнітне випромінювання..

IV. Закріплення і узагальнення знань

Запитання

1. Що таке «космос»?

2. Чим заповнений простір між зорями, планетами?

3. З чого складається міжзоряний простір?

VII. Повідомлення домашнього завдання:

1.                Вивчити параграф

2.                П.        с.        письмово

3.     Намалювати малюнок «Як я уявляю космос?»

VІІI. Підсумки уроку

Обговорення результатів уроку

Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема:   Урок: 24

Тема: Зоря – самосвітне небесне тіло

Мета: формувати в учнів поняття про зорі, навчити визначати відмінності між небесними тілами, розвивати вміння логічно мислити, виховувати бажання здобувати зоологічні знання

Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бліц - опитування

1. Які зорі і сузір’я вам відомі?

2. Як ви уявляєте собі форму і величину зір?

3. Чи уявляєте ви собі, на скільки кілометрів віддалені зорі від Землі?

4. Скільки зір у космосі? Чи можна їх порахувати?

5. Які прилади допомагають людям вивчати Всесвіт із Землі?

6. Як називається наука, що вивчає небесні тіла та космічні явища?

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Коли ясної ночі з відкритого місця за містом чи селом ви споглядаєте на небо, вам здається, що воно засипано величезною кількістю зірок, наче по темному бархаті розкидані смарагди: так іскряться, переливаються різнокольоровими вогнями зорі. Навіть у найяснішу безмісячну ніч на небі видно неозброєним оком лише 3 тисячі зірок. Враження незліченності зірок підсилюється їх мерехтінням — одні і ті ж зірки здаються нам то яскравішими, то тьмянішими, тому що між ними і нами протікають струмені повітря різної густини.

V. Повідомлення теми і мети уроку

Що ж являють собою зорі? Про це дізнаємося на уроці.

VІ. Формування нових знань, умінь і навичок

Зорі — це великі кулясті розпечені тіла, що випромінюють світло..

Зорі дуже різняться за розмірами і температурою поверхні.

Вони настільки віддалені від Землі, що ми бачимо їх яскравими цятками. Пізно ввечері чи вночі на безхмарному небі ми можемо побачити близько 3000 зір. Спеціальні прилади виявляють їх кілька мільярдів. Зорі нам нагадують маленькі ліхтарики. Насправді ж це великі вогняні кулі, що складаються з розжареного газу.

Вони мають дуже високу температуру і постійно випромінюють світло та тепло. А малими зорі здаються нам тому, що перебувають на дуже великій відстані від Землі. Світло від них, рухаючись зі швидкістю 300 000 км/с, прямує до Землі сотні років.

Сонце - це теж зоря, яка з усіх зір розташована до нас найближче. Тому ми сприймаємо Сонце більшим за інші зорі, і його тепло доходить до Землі. Удень Сонце затьмарює світло інших зір, і ми їх не бачимо.

Наступна зоря розташована від Землі на відстані у 260 тисяч разів більшій, ніж Сонце.

Зорі різні за розмірами.

Є зірки-гіганти, які за об’ємом в тисячу разів більші за Сонце. І є також зорі в тисячу разів менші Сонця (карлики).

Сонце відноситься до класу жовтих карликів і є єдиною зіркою Сонячної системи.

Враження, що всі зорі знаходяться на однаковій відстані від Землі – помилкове. Відстань зір від Землі і відстань між зорями дуже велика.

Температура зір неоднакова.

За температурою поверхні зорі поділяються на червоні (2000— 3000 °С), жовті (6000—7000 °C), білі (12 000 °C) і голубі (25 000 °C - 150000°C). Сонце належить до жовтих зірок.

Назва нашої зорі - Сонце - походить від індоєвропейського кореня «сау» - «світити».

Серед інших найближчих до Землі зірок Проксима Центавра, Альфа Центавра, Сіріус та інші.

IV. Закріплення і узагальнення знань

Гра «Павучок»

VII. Повідомлення домашнього завдання:

1.                 Вивчити параграф

2.                 П.        с.        письмово

3.      Скласти розповідь «Космічна подорож».

VІІI. Підсумки уроку

Обговорення результатів уроку

Оцінювання роботи учнів.

. Підсумки уроку

Обговорення результатів уроку

Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема:   Урок: 23

Тема. Небесні тіла

Мета: формувати в учнів поняття про небесні тіла, навчити визначати відмінності між небесними тілами , розвивати вміння логічно мислити, виховувати бажання здобувати зоологічні знання

Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бліц - опитування

1. Які зорі і сузір’я вам відомі?

2. Як ви уявляєте собі форму і величину зір?

3. Чи уявляєте ви собі, на скільки кілометрів віддалені зорі від Землі?

4. Скільки зір у космосі? Чи можна їх порахувати?

5. Які прилади допомагають людям вивчати Всесвіт із Землі?

6. Як називається наука, що вивчає небесні тіла та космічні явища?

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Небесні тіла завжди притягували погляд людини своєю привабливою невідомістю, захоплювали все вище і вище … Якщо Ви не байдужі до таємничої краси нічного зоряного неба, то вам необхідно вирушити в космічну подорож.

V. Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Формування нових знань, умінь і навичок

Для спостереження небесних тіл нам напевно знадобиться телескоп, адже яскравих небесних тіл, які можна було б спостерігати неозброєним оком, на небі дуже мало – можна побачити лише малу частину зірок і планет.

Давні дослідники неба спостерігали за ним, використовуючи прості прилади: гномон, квадрант, астролябію. Ці прилади давали змогу визначати небагато - місце розташування і час перебування небесних тіл на небосхилі

телескоп означає «далеко дивлюсь». Його винайшов італієць Галілео Галілей у 1609 році. (Телескоп Галілея мав здатність наближувати зображення небесного тіла у 30 разів.)

Отже, небесні тіла – це зорі, планети (в тому числі Земля), астероїди, комети, метеорні тіла.

Небесні тіла, з яких складається Всесвіт, вивчає наука астрономія.

Планети – холодні кулясті небесні тіла, що не випромінюють світло. 8 планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Плутон, який вважався до 2006 року дев'ятою планетою Сонячної системи, тепер класифікується як карликова планета.

Планети діляться на великі (газові гіганти) і малі (землеподібні). Чотири перших від Сонця планети є малими, інші чотири – великими.

Астероїди — малі планети. Їх діаметр — від 1 до 1000 км. Вони можуть мати не лише кулясту, а й неправильну форму. Маса всіх астероїдів у 700 разів менша, ніж маса Землі. Сьогодні відомо близько 5000 астероїдів.

Комети. Іноді на небозводі з’являються яскраві хвостаті зорі. Це комети. Комета складається з «голови» й «хвоста». Голова комети – це скупчення замерзлих газів, у які вкраплені пил та каміння. Хвіст – потік газів та пилу, що потрапляють з голови при сильному нагріванні. Тільки-но комета віддаляється від Сонця, її краса тьмяніє. Хвіст вкорочується і світиться слабо.

Метеорні тіла — залізні, кам’яні або кам’яно-залізні уламки небесних тіл, найчастіше астероїдів. Коли вони з величезною швидкістю врізаються в атмосферу Землі, то дуже розігріваються і починають світитись. Дрібні метеоритні тіла при цьому повністю згорають.

Іноді на зоряному небі можна побачити яскраві іскорки, що пролітаючи, залишають тонкий слід. Це так звані падаючі зорі. Насправді падають не зорі, а дрібні піщинки і камінчики. Прилітаючи з космосу з велетенською швидкістю, вони від тертя об повітря розжарюються і світяться. Це явище дістало назву метеорів.

Метеорити — обгорілі кам’яні або залізні тіла, що впали на Землю з міжпланетного простору, не зруйнувавшись в атмосфері.

IV. Закріплення і узагальнення знань

Бесіда

1. Що називають небесними тілами?

2. Які небесні тіла ви знаєте?

3. Які небесні тіла називають планетами?

4. Назвіть планети, що обертаються навколо Сонця.

5. У чому полягає відмінність між планетами та зорями?

Гра «Павучок»

Це один із способів складання структурно-логічної схеми. Використовується для роботи над поняттями. У центрі дошки пишеться поняття, обводиться овалом (тіло «павучка»), потім до нього добираються ключові слова і твердження, які характеризують це поняття. До твердження, що пишеться навколо поняття, від овалу проводяться стрілки («ніжки павучка»). Як у павучка, їх кількість не повинна перевищувати восьми, оскільки більшу кількість буде важко сприймати. Така схема складається одна для всього класу на дошці, і працює весь клас

VII. Повідомлення домашнього завдання:

1.                 Вивчити параграф

2.                 П.        с.        письмово

3.      Скласти розповідь «Космічна подорож». Обов’язково в розповіді правильно вжийте такі терміни, як «зірка», «сузір’я», «планета», «астероїд», «метеорит», «комета».

VІІI. Підсумки уроку

Обговорення результатів уроку

Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема:   Урок №22

Тема. Поняття сузір’я. Практичне заняття. Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба.

Мета: поглибити поняття сузір’я, навчити учнів користуватись картою зоряного неба, знаходити на ній основні сузір’я, познайомити із історією назв сузір’їв; розвивати вміння користуватися картою зоряного неба; виховувати в учнів дбайливе ставлення до навколишнього світу через пізнання унікальності земного життя у нескінченності Всесвіту, прищеплювати спостережливість і уважність до навколишнього середовища.

Тип уроку: застосування  знань, умінь, навичок

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Вчитель повідомляє про необхідність мати на уроках природознавства постійно зошити, підручники, щоденники. Робить  зауваження щодо ведення зошитів (після перевірки їх минулого тижня)

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.

1. Пригадаймо, що ви дізналися на уроках природознавства минулого тижня. Прийом «Бліцопитування» з використанням питань до §__ підручника.

2. Тестові завдання по матеріалу §17 підручника (записати правильні відповіді в зошиті):

1) Неозброєним оком на небі можна побачити приблизно: 3000 зір, 6000 зір, 30000  зір.

2) Полюси світу на небесній сфері такі: Східний, Західний, Північний, Південний

3) Зеніт на небесній сфері: по ліву руку від спостерігача, по праву руку, над головою, під ногами

4) Можна сказати, що небесні тіла по небу рухаються (2): зліва направо, справа наліво, проти годинниковою стрілки, за годинниковою стрілкою

5) В Україні люди бачать на небі переважно зорі, які зображені на карті: північного неба, південного неба

6) Центральною точкою північного неба є зоря під назвою………………………., яка остання в сузір’ї………………………………

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

На минулому уроці ми сформулювали поняття про небесну сферу та пояснили  рух по ній небесних тіл. Сьогодні ми ознайомимося детальніше з найбільшими небесними тілами – зорями та міжзоряним простором.

ІV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Знайдіть (читайте завдання 1 на ст. 81 підручника) на настінній карті зоряного неба та в підручнику на мал. 47, ст.77 сузір’я Великої  Ведмедиці (Великий Ківш).

2. Розшукайте (читайте завдання 2 на ст. 81 підручника) на настінній карті зоряного неба та в підручнику на мал. 47, ст.77 сузір’я Малої  Ведмедиці (Малий Ківш)

3. Чому сузір’я мають назви ковшів чи ведмедиць ?

4. Знайдіть  (завдання 3. на ст. 81 підручника) на карті зоряного неба сузір’я Дракона. Полічіть кількість найбільш яскравих зір цього сузір’я. Розгляньте розташування найбільш яскравих зір знайдених сузір’їв.

5. Замалюйте (завдання високого рівня) за допомогою вчителя сузір’я Великого і Малого Ковша з розміщенням Полярної зорі в центрі уявного кола, тобто по центру аркуша (використайте збільшене зображення сузір’їв на ст.80 підручника). Циркулем з центра кола нарисуйте таке коло, щоб обидва сузір’я потрапили в коло повністю. Розбийте лінію кола на рівні 24 частини . Надпишіть внизу кола 24, зверху 12. Пронумеруйте навпроти поділок на колі від 1 до 24 проти годинникової стрілки. Цифру 1 поставте на поділці внизу, яка йде наступною за 24, якщо йти в напрямку проти годинникової стрілки, цифри наступні нумерувати в тому ж напрямку. З’єднайте прямою лінією Полярну зорю і зорю Мегрец у Великому Ковшу (зоря Мегрец – точка з’єднання ручки з ковшем). Ця лінія покаже на колі час доби.

6. Знайдіть відповідні зірки сузір’їв:

1.      β Терези

2.      ε Діва

3.      α Волопас

4.      β Змія

5.      α Гончі Пси

6.      β Цефей

7.      α Візничий

8.      α Ліра

9.      β Візничий

10.  β Близнюки

11.  α Малий Пес

12.  α Великий Пес

КЛЮЧ: Частина Буратіно.

Фізкультхвилинка:

Земна  вісь (руки  вгору,  на  носках  потягнулися).

Навколо  неї (повороти  вліво,  вправо)

Крутиться  стара  Земля (колові  рухи).

Дуже  швидко,  дуже  швидко

Крутяться  ліси  й  моря (руки  прямі,  ножиці).

І  будинки,  і  квартали (руки  прямі,  витягнуті  в  різні  боки),

Гори,  села   і  поля (руки  прямо,  присіли),

Світ  увесь,  і  ти,  і  я (встали,  руки  вниз,  потрясли).

* Прийом «Природничий практикум»

- Уявіть, що ви мандрівник і подорожуєте вночі по Південній півкулі, яким чином ви можете дізнатися про сторони горизонту, якщо подивитесь на зоряне небо?

- А якщо ви мандрівник у Північній півкулі, що допоможе вам по нічному небу знайти правильний напрямок?

- Визначте, які сузір'я зображені:

V. Повідомлення домашнього завдання

1.Вивчити параграф

2.Підготувати повідомлення про веселку, грім, блискавку.

VІ. Підведення підсумків уроку

Бесіда

1. Чи досягнуто мету роботи, яку учні ставили перед початком уроку? Яким чином?

2. Які труднощі виникали у вас під час практичного заняття?

3. Які у вас склалися враження від роботи?

                                                     

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема:   Урок: 21

Тема: Поняття сузір’я. Значення зоряного неба в історії людства

Мета: формувати в учнів поняття про сузір’я, розкрити значення зоряного неба в історії людства; навчити спостерігати та описувати окремі сузір’я на зоряному небі, формувати в учнів навички творчості, дослідництва; розвивати вміння учнів аргументувати свою відповідь, у тому числі за допомогою додаткових джерел; виховувати в учнів гордість за досягнення українських вчених в галузі астрономії

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка д\з

Бесіда 1. Що таке небесна сфера та із чим її можна порівняти?

2. Назви точки і лінії небесної сфери.

3. Чому здається, що зорі рухаються по небу?

4. * Яка причина видимих рухів світил і зміни вигляду зоряного неба впродовж року?

5. Що є центром небесної сфери?

6. Що може розповісти зоряне небо?

Повідомлення учнів, що отримали випереджаюче завдання

1 повідомлення

Про кожну істоту, яку давні люди уявляли у візерунку конкретної групи зір і ім'ям якої називали це сузір'я, було складено певну легенду. Наприклад: син грецького бога морів Посейдона, Оріон, був хоробрим і вправним мисливцем. Не було звіра, якого він не міг би вполювати. Розлючена богиня Артеміда, охоронниця звірів, підіслала до Оріона отруйного Скорпіона, від укусу якого він загинув. Та Зевс, головний у пантеоні грецьких богів, забрав на небо і Оріона, перетворивши його на зимове сузір'я, і Скорпіона, помістивши його на літньому небі, щоб той ніколи не наздогнав Оріона.

3 повідомлення

Зоряне небо можна вважати космічним відділом історичного музею: у назвах багатьох сузір'їв збереглася пам'ять про далекі часи історії людства. А пам'ятаєте міф про Велику і Малу Ведмедицю? Приблизно так звучить один із варіантів старогрецького міфу. ...Дуже давно німфа Каліпсо була взята до свити богині полювання Артеміди. Весело подорожувала молода німфа: брала участь у полюваннях і святах, танцювала, навіть піднімалася на Олімп, супроводжуючи велику Артеміду. Там її і побачив бог Зевс. Верховний бог без пам'яті покохав супутницю своєї доньки і, ви-кравши її, втік на безлюдний острів. Незабаром Каліпсо народила сина Аркада, який виріс і став царем країни, названої Аркадією. Ревнива жінка Зевса — богиня Гера — перетворила Каліпсо на величезну Ведмедицю. Одного разу Аркад зустрів звіря біля свого дому і спустив на нього собак. Так би й загинула чудова німфа від руки сина, якби цього не побачив Зевс. Він дав Каліпсо безсмертя, перетворивши її на сузір'я Великої Ведмедиці, а Аркада і його собак — на сузір'я Гончих Псів. Навіть улюблену собачку німфи не забув Зевс: перетворив її на сузір'я Малої Ведмедиці.

Запитання  Чи знаєте, ви, під яким сузір’ям народилися? Як вважаєте, це впливає на вашу долю?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1. Що таке Всесвіт?

2. Які існували уявлення людей про Всесвіт?

3. Яким чином люди досліджують Всесвіт?

4. Для чого людям потрібні ці дослідження?

ІV. Мотивація навчальної діяльності

У давнину «сузір'ями» називали виразні групи зірок, які допомагали запам'ятовувати узор зоряного неба і з його допомогою орієнтуватися в просторі та часі. У кожного народу були свої традиції поділу зірок на сузір'я. Використовувані сучасними астрономами сузір'я в більшості своїй носять назви і включають в себе яскраві зірки традиційні для європейської культури.

V. Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Формування нових знань, умінь і навичок

1. Поняття сузір’я

Перше враження від спостереження зоряного неба - це незліченність зір і хаотичність їхнього розташування на небосхилі. Насправді ж зір, які можна побачити неозброєним оком, на небі близько 6 000.  Видиме розташування зір на небі змінюється надзвичайно повільно. Без точних вимірів помітити його впродовж сотень і навіть тисяч років неможливо. Ця обставина дозволила за незапам'ятних часів намалювати по найяскравіших зорях перші характерні «зоряні візерунки» - сузір'я.

Сузір'я — це певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими межами, що охоплює всі належні їй світила і яка має власну назву.

Більшість їхніх назв, які використовуються й сьогодні - це спадок від давніх греків. Так, у творі «Альмагест» Птолемея перелічено 48 сузір'їв. Нові сузір'я з'явилися на небі після перших подорожей у південну півкулю Землі під час великих географічних мандрівок ХVІ-ХVІІ ст., а також після винайдення телескопа.

Телескоп (від грецьких слів «далеко» і «дивлюся») – прилад для спостереження дуже далеких об’єктів, головним чином небесних світил.

Перші телескопи з’явилися в ХVІІ ст.. Невідомо, хто першим сконструював телескоп, але дуже вдало це зробив італієць Галілео Галілей. З появою телескопів вчені всього світу мали можливість спостерігати за зоряним небом.

На початку XX ст. налічувалося 108 сузір'їв. Але на конгресі Міжнародного Астрономічного Союзу 1922 р. їхню кількість було зменшено до 88. Тоді ж було встановлено також нові межі сузір'їв, що існують і досі.

Давні астрономи подумки сполучали зорі лініями й одержували певні фігури. На небі Північної півкулі давні греки виділили 12 зодіакальних сузір’їв: Козоріг, Водолій, Риби, Овен, Телець, Близнята, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон і Стрілець. Давні люди вважали, що кожний земний місяць певним чином пов’язаний з одним із сузір’їв.

Назви сузір'ям дані на честь міфічних персонажів (Андромеда, Кассіопея, Персей і т.п.) або тварин (Лев, Дракон, Велика Ведмедиця і т.п.), на честь примітних об'єктів старовини або сучасності (Ваги, Жертовник, Компас, Телескоп Мікроскоп і т.п.), а також просто по назвах тих предметів, які нагадують фігури, утворені яскравими зірками (Трикутник, Стріла, Південний Хрест і т.п.). Часто одна або кілька найяскравіших зірок у сузір'ї мають власні імена, наприклад, Сіріус в сузір'ї Великий Пес, Вега в сузір'ї Ліра, Капела в сузір'ї Візничий, і т.п. Як правило, назви зірок пов'язані з назвами сузір'їв, наприклад, позначають частини тіла міфічного персонажа або тварини.

Розповідь учителя

А тепер звернемося до найпомітніших і найцікавіших об’єктів зоряного неба.

Сузір’я Оріона можна спостерігати в обох півкулях неба. У лівому кутку сузір’я розташована зірка Бетельгейзе, що за розмірами в 600 разів перевищує Сонце. У цьому ж сузір’ї розташовується одна з найяскравіших зірок – Рігель.

Найяскравішою зіркою нічного неба є Сіріус, що входить до сузір’я Великого Пса.

Наша найближча «сусідка» - Проксима Центавра – знаходиться в сузір’ї Центавра.

Найменше сузір’я – Південний Хрест – носить таку назву через те, що його довша «поперечка» майже точно вказує на південь.

Запитання

1.Які зірки допомагають орієнтуватись в Північній півкулі, де ми живемо?

2. Яке значення зоряного неба в історії людства?

З усіх картин природи до найвеличніших безперечно належить картина зоряного неба. Світ, у якому ми живемо, - земну кулю, ми можемо облетіти або об’їхати. А зоряне небо – нескінченний простір, в якому є космічні тіла, поки мало вивчено і перелітати з однієї галактики до іншої можуть поки лише фантастичні зорельоти.

Зоряне небо та Сонце здавна привертали увагу людини. Вони були її помічником, оскільки допомагали визначати погоду, зміну пір року, найкращий час для посіву та збирання врожаю, сторони горизонту, допомагали не заблукати на місцевості, знаходити дорогу в безмежних морських просторах.

Зорі та сузір'я допомагають орієнтуватися на місцевості, тому здавна мали важливе значення для мореплавців, мандрівників, купців. За сузір’ям Великої Ведмедиці легко знаходити Полярну зірку. Так, яскрава Полярна зоря завжди вказує на північ. Знаючи це, можна легко визначити сторони горизонту, що дасть змогу швидко зорієнтуватися на місцевості. Якщо стати до Полярної зірки обличчям, то спереду буде північ, позаду — південь, праворуч — схід, ліворуч — захід.

Зоряне небо вивчалося в найглибшій стародавності усіма народами. Полярна зірка, настільки корисна для орієнтування шляху, давно вже звернула на себе увагу спостерігачів внаслідок своєї нерухомості. Ірокези керувалися для визначення напрямків становищем зірки, "яка не ходить". Коли в XV столітті перші європейські мореплавці ознайомилися з тубільцями Зеленого мису, вони помітили, що при мандрах всередині материка вони керувалися вітрами, птахами і зірками. За часів Плінія мандрівники, що відправлялися з Карфагена всередину Африки, для визначення напрямку шляху керувалися в пустелі зірками.

Найбільше значення зірки мали в сенсі вказівки напряму для мореплавців. Фіникіяне звертали увагу на положення сузір'я Малої Ведмедиці, тим часом як більшість народів їх оточували задовольнялися грубим наближенням, яке давалося наглядом положення Великої Ведмедиці. Оріон служив нерідко древнім мореплавцям для спостереження обертання небесної сфери. Нормани, не менш финикиян потребували знанні неба для керівництва в морських походах, очевидно, володіли деякими знаннями в цій галузі. Зоряне небо уявлялося дуже близьким. Гомер говорить, що високі сосни гори Іда виходять за межі атмосфери в область ефіру, через яку звук зброї героїв доходить до неба. Для більшості народів давнини зоряне небо представляється у вигляді твердого кулі або напівкулі, перекинутого на землю. Еврипід називає його "кришкою, що покриває творіння божественного працівника". Анаксимен розглядав зірки як цвяхи, увіткнені в звід небес. Емпедокл вважав зірки прикріпленими до кришталевої сфері, якою він вважав небо. Під небесним склепінням стелився плоска земля, в центрі якої кожен народ вважав свою власну країну. Китай до сих пір називається "Царством середини", Індія називалася "Мідгіама", або місце центру. Таке ж значення мають назви Midheim у скандинавів, Mittigart - у давніх германців, Meadhon - в Ірландії. Інки показували центр землі в храмі Купко, назва якого означає "пуп". Таку ж назву носив храм Аполлона в Дельфах (όμφαλος) і Єрусалим у християн. Китайці вважають пуп землі в місті Хотан. З планет тільки Венера відома здавна. Відсутність методичного огляду неба довгий час змушувало змішувати планети з нерухомими зірками. Уран, видимий неозброєним оком, був відкритий тільки в кінці XVIII століття. Не дивно, що за часів Гомера інші планети, крім Венери, ще не були відомі як такі. Вже на самому початку ми зустрічаємо, що ранкова і вечірня зірка, якою буває Венера, вважаються однією і тією ж зіркою. Гомер і Гесіод згадують про цю планету. Вона згадується в давньоєврейських книгах, де Венера є уособленням ранку в книзі Іова в XV-му столітті до Р. Х. і названа "сонцем ранку".

VІ. Узагальнення і систематизація знань

Гра «Вгадай сузір’я»

На листах паперу намальовані чотири сузір’я. Учням пропонується знайти ці сузір’я на карті зоряного неба і назвати їх.

(1 – Кассіопея, 2 – Великий Віз, 3 – Ліра, 4 - Оріон)

Бесіда за запитаннями

1. Що таке сузір’я? Які сузір’я ви знаєте?

2. За допомогою якого приладу спостерігають за небесним тілами?

3. Чому людям необхідно спостерігати за зорями?

4. Чому зорі і сузір’я змінюють своє положення на небосхилі, А Полярна зірка – не змінює?

Завдання  Хлопчик заблукав у лісі. Він знав, що його селище розташоване на захід від лісу. Удень було хмарно і хлопчик не зміг знайти дороги додому. Настала ніч. Небо прояснилося, і він визначив, у якому напрямку потрібно йти. Поясніть як хлопчик це зробив.

VII. Повідомлення домашнього завдання:

1.                Вивчити параграф

2.                П.        с.        письмово

3.     Провести спостереження за зоряним небом.

4.     Намалюйте в зошиті декілька сузір’їв, які вам найбільше сподобались, та підпишіть їх.

VІІI. Підсумки уроку

Обговорення результатів уроку

Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: 3 Урок: 20

Тема: Небо і небесна сфера. Небесні світила. Видимі рухи світил

Мета: ознайомити учнів із основними поняттями «небо», «небесна сфера», «небесні світила», дати уяву про видимі рухи світил; розвивати уявлення про навколишній світ; формувати науковий світогляд; виховувати почуття відповідальності за збереження природного середовища

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Які ви знаєте тіла природи? Назвіть їх.

2. Чим тіла природи відрізняються між собою?

3. Чим вони подібні?

4. Чи відносяться до тіл природи Сонце, Земля, Місяць, зорі?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

З раннього дитинства ми чуємо такі вислови: «сонце на небі», «Місяць по небу ходить», «зоряне небо». З небом ми пов’язуємо простір над нашими головами. Ми бачимо небо у формі велетенської півкулі, на якій знаходяться зорі, Місяць, Сонце.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Що ж розуміють під небесною сферою сьогодні дізнаємось.

V. Формування нових знань, умінь і навичок

1. Небо і небесна сфера

Розповідь учителя

З усіх картин природи, що людство бачило на власні очі, найвеличніша – картина зоряного неба. Ми часто милуємося нею в ясні ночі, і вона стимулює нашу уяву. Зоряне небо – нескінченний простір, наповнений іншими світами.

Зоряне небо!.. Напевне, немає людини, яку б не вражала його витончена довершеність, його незбагненна краса і таємничість. Недаремно давні греки дали всьому зоряному Всесвіту назву космос, що означає - оздоба, прикраса. І в цьому немає нічого дивного! Свого часу М. Коперник висловився з захопленням: «...Бо що може бути чарівнішим від небосхилу, який вміщує у собі все прекрасне?»

Зоряне небо може розповісти дуже багато якщо не про майбутнє, то про минуле всього людства. Перші уявлення людей про зоряне небо дійшли до нас з дописемного періоду історії: вони збереглися в матеріальних пам'ятках культури. Життєво важливу роль для древньої людини грали два світила - Сонце і Місяць. Спостерігаючи за їх рухом, люди відкрили деякі важливі явища. Так, вони помітили, що денний шлях Сонця по небу залежить від сезону: він піднімається на північ навесні і опускається на південь восени. Вони помітили також, що Місяць і яскраві «рухливі зірки», які пізніше греки назвали «планетами», рухаються серед зірок приблизно за тим же шляхом, що і Сонце. І ще вони помітили, що в різні сезони року різні, але цілком певні зірки сходять незадовго до настання ранку, а інші зірки заходять відразу після заходу Сонця.

Розмірковуючи над будовою зоряного Всесвіту, філософ Арістотель (384-322 рр. до н.е.) стверджував: «Всесвіт - досконалий, а тому сферичний, бо сфера - єдина досконала фігура». Згідно з його розрахунками, радіус Всесвіту, тобто відстань до сфери зір, має бути у дев'ять разів більшою, ніж відстань від Землі до Сонця, а Земля, за його уявленнями, займає центральне положення у Всесвіті, адже «усі важкі тіла прямують до центра Землі, а оскільки будь-яке тіло прямує до центра всесвіту, то Земля мусить перебувати нерухомо в цьому центрі». Щоправда, інший відомий грецький філософ Демокріт (460-370 рр. до н. е.), а ближче до наших часів Галілей доводили протилежне: Всесвіт - безмежний, зорі перебувають на різних відстанях від Землі, але ця різниця у відстанях на око не сприймається, тому і здається, що зорі знаходяться на внутрішній поверхні деякої сфери. Це виявилось і справді так!

Небесна сфера - уявна сфера довільного радіуса, в центрі якої знаходиться спостерігач і на яку спроектовано всі світила так, як він бачить їх у певний момент часу з певної точки простору.

Небесну сферу можна уявити у вигляді велетенського глобуса (довільного радіуса), схожого на глобус Землі, але розглядається він зсередини. Центр небесної сфери збігається з оком кожного окремого спостерігача. Як і на земному глобусі, на небесній сфері можна намалювати уявні лінії і певні точки, що дає змогу ввести систему небесних координат. Для наземного спостерігача обертання небесної сфери відтворює добовий рух світил на небі.

VІ. Узагальнення і систематизація знань

Запитання

1. Що називають небесною сферою?

2. Що є центром небесної сфери?

3. Що може розповісти зоряне небо?

VII. Повідомлення домашнього завдання:

1.                 Вивчити параграф

2.                 П.        с.        письмово

3.     Провести спостереження за зоряним небом.

4.     Підготувати короткі повідомлення про сузір’я.

VІІI. Підсумки уроку

Обговорення результатів уроку

Оцінювання роботи учнів.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Спостерігаючи за зоряним небом у Північній півкулі, давні вчені помітили, що всі зорі рухаються і чим вище зоря знаходиться на небі, тим менш помітний її рух. На небі вони знайшли таку зорю, рух якої майже непомітний протягом усієї ночі. Що ближче до неї знаходяться інші зорі, то рух їх стає повільнішим. Цю зорю називають Полярною зорею, а точку її місцеположення на небесній сфері пов’язують з Північним полюсом світу.