Хімія   Клас: 7  Тема: 1   Урок: 12

Тема: Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносна атомні маси хімічних елементів

Мета: формувати поняття «маса атома», «атомна одиниця маси»; ознайомити з відносними атомними масами деяких хімічних елементів: розвивати вміння визначати атомну масу хімічних елементів за допомогою періодичної системи хімічних елементів; розвивати навички порівнювати масу атомів; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати бажання здобувати хiмічні знання, виховувати вміння самостійно оцінювати свої знання, підтримувати потяг до дослідницької діяльності

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: перiодична система хімічних елементiв, пластилін, дерев’яні палички

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Бесіда за питаннями

1.      Що є еталоном маси?

2.      В яких одиницях вимірюють масу?

3.      Якими приладами вимірюють масу?

ІІІ. Мотивація учіння

Якщо скористатися звичайними одиницями маси, наприклад грамами, то маса m найлегшого з хімічних елементів — атома Гідрогену становитиме 0,000 000 000 000 000 000 000 001 67 г. Таке число важко прочитати і важко ним користуватися. Тому такі числа заведено записувати у так

званому стандартному вигляді, а саме: m(Н) = 1,67 · 10-24.

Найважчі атоми, які існують в природі на Землі, це атоми елемента Урану U. Їхня маса дорівнює 0,000 000 000 000 000 000 000 395 г.

• Спробуй самостійно записати у стандартному вигляді масу атома Урану. Дістанеш

m(U) = 3,95 · 10-22.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Наведені приклади свідчать, наскільки малою є маса атомів. Записувати повсякчас такі величини незручно, розрахунки за їх участю громіздкі. Тому хіміки у своїй практиці використовують відносні атомні маси хімічних елементів. Як їх знаходять ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Вдносні атомні маси хімічних елементів визначають, порівнюючи асу атома хімічного елемента з 1/12 частиною маси атома Карбону,  ядрі якого містяться б протонів і б нейтронів. Поділимо масу 1 атома Карбону на 12 та дізнаємося, скільки це грамів: 1.993 - 10“24г : 12~ 1,66 • 10_24г

Це число дістало назву атомна одиниця маси (а. о. м.). З нею порівнюють маси атомів різних елементів задля встановлення відносних атомних мас хімічних елементів.

Зрозуміло, що відносна атомна маса Карбону, виражена в атомних одиницях маси, дорівнює 12 а.о.м. Отже, Відносна атомна маса — це фізична величина, що визначається відношенням маси атома елемента до 1/12 маси атома Карбону.

Відносна атомна маса позначається символом Аr, де А — перша літера слова «атомна», r — перша літера латинського слова «relativus», що означає «відносний». Наприклад, маса атома Флуору F 3,15481 · 10-23 г. Отже, відносна атомна маса Флуору дорівнює:

Аr(F) =3,15481 10²³ / 1,66 10²⁴=18,9984(а о м.) = 19.

Це означає, що маса одного атома Флуору в 19 разів більша від 1/12 маси атома Карбону, тобто від 1 а.о.м. Отже, Аr(F) = 19.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

Відносна атомна маса Гідрогену дорівнює 1.

Карбон має відносну атомну масу 12, Оксиген 16.

Скорочено це записують так:

Аr(Н) = 1; Аr(С) = 12; Аr (О) = 16.

Можна з упевненістю сказати, що серед наведених хімічних елементів атоми Гідрогену — найлегші.

Як бачите, відносні атомні маси хімічних елементів є цілими числами, з якими легко проводити математичні обчислення.

Наприклад, ставимо завдання з’ясувати, у скільки разів 1 атом Магнію важчий за 1 атом Карбону. Поділимо відносну атомну масу Магнію на відносну атомну масу Карбону: : А^С)=24:12 = 2. Отже, атом Магнію важчий за атом Карбону у 2 рази.

Відносні атомні маси хімічних елементів настільки увійшли в науковий обіг, що доволі часто в підручниках і посібниках слово «відносна», коли йдеться про атомну масу, відсутнє.

1)   Питання до учнів:

а) у скільки разів атом Силіцію легший за атом Феруму?

б) скільки атомів Силіцію необхідно, щоб зрівноважити массу 4-х атомів Нітрогену?

в) маса скількох атомів Оксигену дорівнює масі одного атома Сульфуру? 2

2)   Виконати розрахунки «Я знайду хмічний елемент…»:

1. Відносна атомна маса якого хімічного елемента дорівнює сумі відносних атомних мас Магнію й Сульфуру?

2. У якого хімічного елемента відносна атомна маса дорівнює сумі відносних атомних мас Карбону й Алюмінію?

7. Уявіть, що на одній шальці терезів міститься 100 атомів Купруму. Скільки атомів Сульфуру необхідно помістити на другу шальку терезів, щоб зрівноважити прилад?

3) Фізкультхвилинка. Моделювання терезів «Атоми».

Обрати ведучого та врівноважувача. Решту учнів подлити на 2 команди «Оксигену» та «Сульфуру». Врівноважувач регулює кількість атомів хімічних елементів, беручи по декілька учнів за руки, а ведучий визначає кількість атомів.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Прочитати § 6

2.      Вивчити визначення термінів.

3.      Заповнити таблицю

Назва хімічного елемента	Символ хімічного елемента	Вимова символу	Відносна атомна маса
Гідроген
	С
		Пе
			65
		Ес
			24
Ферум
	К

VІІІ. Підсумок уроку

Прийом «Роблю висновок»

□ маса атомів (позначають тА) невелика.

□атомна одиниця маси (а. о. м.) — маса 1/12 частини атома Карбону, ядро якого складається з 6 протонів і 6 нейтронів.

□Відносна атомна маса хімічного елемента (Аr) показує, у скільки разів маса атома даного хімічного елемента більша атомної одиниці маси. Аr не має одиниць вимірювання, тобто є безрозмірною величиною.

Хімія   Клас: 7  Тема: Вступ    Урок: 11

Тема: Атом, його склад. Хімічні елементи, їхні назви і символи. Ознайомлення з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Демонстрації  3. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Мета: формувати в учнів поняття «атом», «хімічний елемент», пояснити особливості назв та символів хімічних елементів, ознайомити з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва; розвивати вміння наводити приклади металічних й неметалічних елементів та знаходити їх у періодичній системі хімічних елементів; виховувати бажання здобувати хiмічні знання

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь й навичок

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, стікери у вигляді краплинок води

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь й навичок

1. Що таке речовина? Наведіть приклади.
2. З чого складаються речовини?
3. Що таке атом?
4. Чому атом називають неподільним?
5. Чим відрізняються атоми один від одного?

ІІІ.Мотивація учіння

Привіт!

Я – хімічна краплина.

Поведу вас у світ дивний,

Будемо склад речовин вивчати,

І про цікаве дізнаватись

Проблемне запитання: Як вчені дізналися про існування атомів?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Гіпотезу про те, що всі речовини складаються з невидимих і неподільних частинок — атомів, висунули ще давньогрецькі філософи. Наявність запаху деяких речовин вони пояснювали рухом атомів і дією на органи чуття, а процес розчинення — проникненням атомів однієї речовини між атомами іншої речовини.

Кожен атом складається з ядра і електронів. Ядро міститься в центрі атома, в ньому зосереджена майже вся маса атома. Воно складається з частинок (нуклонів), двох видів. Позитивно заряджені частинки називають протонами. Незаряджені (електрично нейтральні) частинки дістали назву нейтрони. Абсолютний заряд протона дуже малий, умовно його прийнято рівним +1. У нейтрона заряду немає. Таким чином, ядро є позитивно зарядженим, величину його заряду визначає сумарне число протонів. Крім ядра, в атомі містяться негативно заряджені електрони, що перебувають у безперервному русі. Абсолютний заряд електрона, так само як і протона, дуже малий, його прийнято вважати рівним -1 . Кількість протонів і електронів в атомі однакова, а отже, атом, заряду не має, він — електронейтральний.

Хімічні елементи. Атоми розрізняють за величиною заряду їхніх ядер.

Вид атомів із певним зарядом ядра називають хімічним елементом.

Атоми із зарядом ядра +1 належать одному хімічному елементу, із зарядом +2 — іншому

елементу і т. д. Поняття «хімічний елемент» застосовують для класифікації атомів. Із подібною метою, наприклад, запроваджено сорти фруктів, овочів, квітів тощо. Слід пам’ятати: хімічний елемент — не частинка і не речовина (так само сорт яблук — це не яблуко). Він не має агрегатного стану, густини, температур плавлення і кипіння, інших фізичних властивостей. Нині відомо 115 хімічних елементів. Заряди ядер їхніх атомів становлять від +1 до  +112, а також +114, +116 і +118. Майже 90 елементів існують у природі, а решта (як правило, з найбільшими зарядами атомних ядер) — штучні елементи. Їхні атоми добувають учені на унікальному обладнанні. Ядра таких атомів є нестійкими й розпадаються.

Поширення хімічних елементів у природі. Всі хімічні елементи утворилися внаслідок складних процесів ядерного синтезу в зірках і в космічному просторі. Є багато теорій, що пояснюють походження хімічних елементів та особливості їх поширення на Землі і в Космосі.

Найпоширенішими елементами Всесвіту є Гідроген Н і Гелій Не: 75 % усіх атомів, що є у Всесвіті, — це атоми Гідрогену Н, а 24 % — атоми Гелію Не. На решту хімічних елементів припадає лише 1 %.

На Землі найпоширенішим є Оксиген О (47% від маси земної кори). За ним ідуть Силіцій Sі (27,6%), Алюміній Al (8,8%), Ферум Fe (4,65%). Ці елементи разом із Кальцієм Са, Натрієм Na, Калієм К і Магнієм Mg складають понад 99% маси земної кори

Періодична система хімічних елементів. У 1869 р. російський хімік Д. І. Менделєєв запропонував таблицю, в якій розмістив відомі на той час 63 елементи. Її було названо періодичною системою хімічних елементів. У підручнику надруковано два варіанти періодичної системи — короткий і довгий. Періодична система складається із горизонтальних рядків, які називають періодами, і вертикальних стовпчиків — груп. Перетинаючись, вони утворюють клітинки, де міститься найважливіша інформація про хімічні елементи. Номери періодів указано арабськими цифрами, а номери груп — римськими цифрами. Кожну клітинку пронумеровано. У ній міститься символ хімічного елемента, а під ним — назва.

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

Знайди в Періодичній системі хімічні елементи Цинк, Натрій, Неон, Аргентум, Бром. Якими символами вони позначаються і як ці символи вимовляються?Це завдання нам допоможе виконати краплинка.

Назви. Кожний елемент має назву. Сучасні українські назви майже всіх хімічних елементів походять від латинських назв. Їх пишуть з великої літери. Назви елементів використовують і для відповідних атомів.

Назви хімічних елементів мають різне походження. Одні пов’язані з властивостями (кольором, запахом) або назвами речовин, інші — з назвами планет, країн тощо. Декілька елементів названо на честь видатних учених. Серед цих елементів — Менделевій, Ейнштейній, Коперніцій. Походження деяких назв невідоме, оскільки вони виникли дуже давно.

Символи. Крім назви, кожний елемент має ще й скорочене позначення — символ, або знак. У наш час використовують символи елементів, запропоновані майже 200 років тому відомим шведським хіміком Й._Я. Берцеліусом. Вони складаються з однієї латинської літери (першої в латинських назвах елементів) або двох.

Вимова символів майже всіх елементів збігається з їхніми назвами. Наприклад, символ елемента Йоду І читається «йод», а не «і», а елемента Феруму Fe — «ферум», а не «фе».

Символи і назви хімічних елементів містяться в періодичній системі. За допомогою ігрового методу прочитати й навчитися вимовляти назви хімічних елементів. При цьому вказувати число групи та періоду.

V. Повідомлення домашнього завдання

1. Прочитати § 5.
2. Вивчити терміни
3. П. 10 с.40

VІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Якi виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.