Дата:

Хімія   Клас: 7  Тема: 2   Урок: 29

Тема. Закон збереження маси речовини під час хімічних реакцій

   Мета: ознайомити учнів із законом збереження маси речовини, розкрити  суть цього закону, сформувати уявлення про роботи А.Лавуазьє, М.Ломоносова в цій галузі, пояснити значення закону збереження маси в хімії; розвивати пізнавальний інтерес, логічне мислення; виховувати самостійність, бережливе ставлення до навколишнього середовища

   Обладнання та реактиви: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва,  портрет М.В.Ломоносова,  терези,        двоколінна пробірка з гумовою пробкою,  розчин барій хлориду і натрій сульфату                                                             

   Тип уроку: комбінований     

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань 

Бесіда                                                                                                                                                   

1.Яка біологічна роль кисню? Оксисен входить до складу води, багатьох сполук земної кори та живих організмів.

2. Порівняти властивості кисню та Оксигену. Кисень – безбарвний газ без смаку і запаху, мало розчинний у воді.

3. Де застосовують кисень? Медики, аквалангісти, космонавти, льотчики, водолази, пожежники.

III. Мотивація навчальної діяльності 

Евдіометр у буквальному перекладі з грецької – «вимірник добротності» – прилад для аналізу повітря. Кисень за звичайних умов трохи важчий за повітря. Тому його можна зібрати витісненням повітря в посудину розміщену отвором вгору.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

1.Короткі відомості з історії відкриття закону збереження маси

     Закон збереження маси був відкритий великим російським вченим  Михайлом Васильовичем Ломоносовим 1748 року.Ломоносов вивчав процеси горіння. Він був переконаний, що пояснення цього явища попередніми вченими були непереконливими. Він вивчав досліди Бойля. Як відомо, Бойль прожарював метали в запаяних скляних посудинах. Він добував металічну золу, а потім зважував її. Вага цієї золи була завжди більша від ваги узятого металу. Бойль припускав, що збільшення ваги золи пояснюється переходом «теплороду» від вогню до металів.Ломоносов підготував скляні посудини, наповнивши їх свинцевими, залізними й мідними ошурками, й запаяв.Він зважив посудини й почав нагрівати їх у великій печі. Свинцеві ошурки розплавилися; сріблясто-білі краплі, які виблискували, швидко покрилися сірувато-жовтим нальотом. Червоні ошурки міді перетворилися на чорно-коричневий порошок. Залізні ошурки почорніли. Після досліду Ломоносов зважив посудини. Але терези показали що вага всіх посудин залишалася незмінною! Це суперечило прийнятим на той час поняттям.Ломоносов замислився. А що ж із золою металів? Треба порівняти її вагу з вагою металу. Наступного дня вчений повторив дослід. Він  зважив ошурки до запаювання посудини. Після прожарювання знову зважив посудини, потім відкрив їх і зважив добуту металічну золу. Зола була важчою від раніше взятого металу!Ці досліди спростовували думку Роберта Бойля. Метали не з’єднуються з «теплородом»: адже вага посудини не змінюється.  І все ж таки зола виявилася важчою. Однак у посудині була  деяка кількість повітря... Можливо, метали з’єднуються  з молекулами повітря? Оскільки металічна зола в посудині стала важчою, виявляється, що повітря, яке знаходилося в посудині, зменшилось у вазі на стільки ж. Без надходження зовнішнього повітря вага  металу залишиться незмінною!  Це було воістину велике відкриття, завдяки якому вдалося сформулювати й основний закон хімічної науки. Ломоносов писав: «Усі зміни в натурі, які трапляються такого суть стану, що скільки в одного тіла забирається, стільки додасться до іншого; так, коли де убуде трохи матерії, то збільшиться в іншому місці…» Багато пізніше аналогічні досліди проводив французький вчений А. Лавуазьє.  Тому зараз закон збереження маси часто називають законом Ломоносова -  Лавуазье.                                

2. Доведення закону збереження маси Лавуазьє                                

Питання про те, що таке процес горіння, цікавило всіх хіміків XVIII ст. 1772  року Лавуазьє спільно з іншими хіміками придбав алмаз. Він помістив цей алмаз у закриту посудину й нагрівав доти, поки алмаз не зник. При цьому утворився вуглекислий газ. У такий спосіб було переконливо доведено, що алмаз складається з Карбону й, отже, алмаз ближчий до вугілля, ніж усі інші речовини.

Продовжуючи свої досліди, Лавуазьє нагрівав у закритих посудинах обмеженим об’ємом повітря такі метали, як олово й свинець. Спочатку на поверхні обох металів утворювався шар окалини, але певної миті іржавіння припинялося. На той час уже було відомо, що окалина важить більше, ніж нам метал; однак, коли після нагрівання Лавуазьє зважив посудину разом з всім вмістом (металом, окалиною, повітрям тощо), виявилося, що вона   важить рівно стільки ж, скільки й до нагрівання.

Із цих даних випливало, що коли, частково перетворившись на окалину,  метал збільшив свою вагу, то щось іще з того, що містилося в посудині, втратило еквівалентну кількість ваги. Це «щось іще» могло бути й повітрям. Однак у цьому випадку в посудині повинен був утворитися вакуум. Справді коли Лавуазьє відкрив посудину, туди спрямувалося повітря, й вага посудини та її вмісту збільшилася.У такий спосіб Лавуазье показав, що метал перетворюється на окалину  результаті приєднання порції звичайнісінького повітря. Окалина важча за метал, з якого вона утворилася, рівно на стільки, скільки важить кількість повітря, що сполучилося з металом.

Горіння дерева також супроводжується приєднанням повітря, але збільшення ваги в цьому випадку не спостерігається, оскільки новоутворена речовина — вуглекислий газ —вивітрюється в атмосферу. Зола, яка залишилася, є легшою від згорілого дерева. Якби горіння дерева проходило в закритій посудині й гази, що утво­рюються при цьому, залишалися б у ній, тоді б можна було показати, що вага золи плюс вага газів, що утворилися, плюс вага того, що залишилося  від повітря,  дорівнює початковій вазі дерева й повітря. Обмірковуючи результати проведених дослідів, Лавуазьє  довів,  що враховуючи всі речовини, що беруть участь в реакції, то змін спостерігатися не буде.  

Сучасне формулювання закону збереження маси: загальна маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює загальній масі речовин, утворених у результаті реакції.                                                                     

3. Суть закону  збереження маси речовини

Демонстрація В двоколінну пробірку помістимо розчини барій хлориду й натрій сульфату. Пробірку закриваємо пробкою  й підвішуємо до терезів. За допомогою важків терези переводимо у стан рівноваги. А після цього  ( обов' язково із закритим аретиром) вміст двох колін пробірки змішуємо. У результаті реакції розчин стає каламутним, а після повторного зважування виявляємо, що маса пробірки з її вмістом змінилася.

Значення закону  збереження маси полягає ось у чому: 

1. речовини не зникають без сліду й не утворюються з нічого;

2. суть хімічних реакцій полягає в перерозподілі атомів вихідних речовин й утворені нових сполук; 3.Завдяки йому можна складати рівняння реакцій і робити за ними розрахунки.

Межі застосування цього закону – хімічні перетворення.

VІ.Узагальнення та систематизація  знань

Виконання завдань
1. Під час розкладання води під дією електричного струму утво­рилося 0,6 г водню й 4,8 г кисню. Яка маса води, що розклалася?                

Дано:                            

 m (H₂) = 0,6 г                                                                            

 m(H₂O) -?                                                             

Виходячи із закону збереження маси речовини  маємо: m(O₂) = 4,8 г                         

m(H₂) + m(O₂) = m(H₂О), отже  m(H₂O) = 0,6  + 4,8 = 5,4 г              

1.      Визначте масу кальцій оксиду, який утворюється при взаємодії 3,43 г кисню й 8,57 г кальцію.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Опрацювати параграф, відповісти на запитання.                                                                                                                       

Творче завдання: знайти цікаву інформацію з біографії М.В. Ломоносова та А. Лавуазьє.

                                                                                                                                 Дата    Тема: 2 Урок 28

Хімія 7 клас

Тема. Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню.

Мета: поглибити знання учнів про хімічний елемент Оксиген та його просту речовину кисень;з'ясувати склад молекули кисню, його фізичні властивості ;

розвивати вміння учнів працювати з текстом підручника, логічно мислити, спостерігати, робити висновки й узагальнення; виховувати бажання здобувати знання.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 Форми  роботи:  самостійна   робота,  евристична бесіда, елементи гри, робота з підручником, робота в парах; інтерактивну частину уроку проводять із застосуванням технологій «Мікрофон».

Зібратися разом — це початок,

триматися разом — це прогрес,

працювати разом — це успіх.

Генрі Форд

ХІД УРОКУ

I.    ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Учитель.

Треба всім нам привітатись:

—Добрий день!
Дружно весело сказати:

—Добрий день!
Вліво-вправо повернемось,
Туди-сюди усміхнемось:

—Добрий, добрий, добрий день!

Сіли зручно за парти, підготувалися до роботи! Посміхнулись!

Нехай на сьогоднішньому уроці в усіх буде бадьорий настрій, кмітливий розум, творче мислення і натхненна праця. Бажаю успіху!

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. Давайте пригадаємо ті знання, які знадобляться на сьогоднішньому уроці.'

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

♦   Які властивості речовин ви знаєте?

♦   Які фізичні властивості речовин ви знаєте?

♦   На які групи поділяють усі речовини за складом?

♦   Які речовини називають простими? Позначте прості речовини: Н₂, НС1, А1, N₂,  Н₂SО₄, О₂.
(Формули записано на дошці.)

♦   Що таке хімічна формула? Навести приклади.

♦   Укажіть запис, що означає «три атоми Оксигену»: а) ЗО;   б) ЗО₂;           в)О₃.

♦  Укажіть   формулу   сполуки   п'ятивалентного елемента з Оксигеном: а) СО₂;    б) SО₃;   в) Н₂О;   г) Р₂О₅.

♦  Що означає формула 4О₂?

а) Чотири атоми Оксигену; б) чотири молекули кисню; в) чотири молекули Оксигену.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Щоб урок був плідним, необхідно з'ясувати, які ми маємо бути на нашому уроці.

Учні

У — уважні.

Р — розумні.

О — організовані.

К — кмітливі.

Учитель. Щоби з'ясувати тему сьогодніш­нього уроку, я пропоную відгадати загадку:

Я живу і не тужу,  З ким зустрінуся — дружу,  Ми удвох з моїм сусідом  Називаємось оксидом.  Друзями моїми стали  І метали, й неметали.  Феєрверк влаштую вмить, Бо у мене все горить.

Я внизу у тропосфері, Залечу в іоносферу. Мною дихать всяк мастак. Називають мене як? (Речовина — кисень, елемент, що його утворює, — Оксиген}

•     Отже, тема уроку — «Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню.».

IV. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Запитання класу

•     Що ви знаєте про кисень?

На дошці вчитель заповнює схему:

Учитель робить підписи, пояснюючи їх:  Кисень — газ без кольору, смаку та запаху.  Хімічна формула простої речовини кисню— О₂.  Відносна молекулярна маса кисню: М_Г(О₂) = 32.  Відносна густина кисню за повітрям становить 1,1; він є трохи важчим за повітря: М_г (повітря) = 29.

•     Маса 1 л кисню за нормальних умов — 1,426 г. За температури -182,9°С кисень зріджується, утворюючи блідно-синю рідину, що має питому вагу 1,13 г/мл і притягується магнітом.

•     Твердий кисень має вигляд кристалів блакитного кольору.

Робота в групах   Для подальшої роботи учні класу об'єднуються в три групи. Робота в групах за підручником:

І група — поширення  в природі. II група — історія відкриття кисню.
  III група — фізичні властивості

Обговорення роботи в групах

Приблизна доповідь учнів І групи «Поширення Оксигену в природі»

Оксиген — найпоширеніший хімічний елемент на Землі. Масова частка його в оболонці Землі (атмосфері, гідросфері, літосфері) становить близько 52 % . У зв'язаному стані, тобто як хімічний елемент, Оксиген входить до складу води, піску, глини, гірських порід і мінералів. Він є в усіх речовинах, з яких складаються живі організми. Зокрема, в організмі людини вміст Оксигену становить майже 65 %.

Як проста речовина кисень О₂ є у повітрі. Масова частка його становить 23 %, об'ємна — 21 %. Кисень (розчинний) міститься також у природних водах. Біохімічне очищення річкової та морської води відбувається з допомогою розчиненого у воді кисню.

У природі кисень відіграє особливу роль, будучи одночасно і будівельником, і руйнівником. Окиснюючи органічні речовини, він підтримує дихання, а отже, і життя. Енергія, що при цьому вивільнюється, забезпечує життєдіяльність організмів. Проте за участі кисню в природі постійно відбуваються й руйнівні процеси: іржавіння металів, тління й горіння речовин, гниття рослинних і тваринних решток.

// група Приблизна доповідь учнів II групи «Історія відкриття кисню»

Леонардо да Вінчі першим із європейців висловив думку про те, що повітря має дві складові частини, оскільки під час горіння або дихання витрачається лише частково.

Відкрили кисень швед Карл Шеєле (1742-1786) та англієць Джозеф Прістлі (1733-1786) під час проведення дослідів із розкладання речовин, зокрема магній нітрату й меркурій(ІІ) оксиду;

Антуан Лавуазьє (1743-1794) 1775 р. виявив, що кисень — це складова повітря, і дослідив його властивості.

Приблизна доповідь учнів III групи «Фізичні властивості кисню»

•     Не має запаху; без смаку;безбарвний газ;рідкий за -183 °С;твердий за-218,8 °С;малорозчинний у воді;

•     важчий за повітря.

Фізкультхвилинка   Вправа для очей: подивися вгору, вниз, вправо, вліво.

Прикласти пальці рук до скронь, робити коло­ві оберти вперед і назад по 10 разів. Виконувати з легким натисканням. Руки в замочок на груди, вперед, на груди, вгору.

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ  Робота з класом

1.       «Мозковий штурм»

Символ Оксигену. Його валентність. Які прості речовини утворює? Охарактеризуйте положення Оксигену в періодичній системі.

2.       Вправа «Розірвана шпаргалка»

Установіть відповідність між частинами шпаргалки.

а)О2 б) II в) 32 г)О Д)8 є) 1611616

1)    Хімічний символ Оксигену

2)    Порядковий номер Оксигену

3)    Відносна атомна маса Оксигену

4)    Хімічна формула кисню

5)    Відносна молекулярна маса

6)    Валентність Оксигену в сполуках

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ   Оцінювання роботи учнів.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити § 16, 17 виконати вправу 124 (7-9 балів), вправи 125 і 126 (10-12 балів); творче завдання: скласти кросворд або загадку з теми «Оксиген. Кисень»

                                                                                                           Дата    Урок 27

Хімія 7 клас   

Тема. Оксисен. Поширеність Оксисену в природі.

Мета: дати учням поняття про Оксиген як хімічний елемент; з'ясувати чому Оксиген є найпоширенішим хімічним елементом за масою на Землі; поглибити знання  про повітря як суміш газів; розвивати логічне мислення, навички самостійної роботи, самооцінювання своїх знань, поглибити вміння й навички виконувати обчислення за хімічною формулою; виховувати в учнів  активність і бажання здобувати знання.

Тип уроку: поглиблення й засвоєння знань.

Форми роботи: бесіда, робота з підручником, складання опорної схеми, робота в групах, ігри «Продовж речення», «Так — ні», комп'ютерна презентація.

Обладнання: періодична система хімічних елементів, таблиця розчинності, , картки для самоконтролю знань.

Шлях до розвитку й, урешті-решт, до щастя людини пролягає через її працю.

Д. І. Менделєєв

ХІД УРОКУ

I.       ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II.       МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Що входить до складу повітря?

Дізнаємося про елемент Оксисен.

 Запишіть тему сьогоднішнього уроку — «Оксисен. Поширеність Оксисену в природі.»  

На уроці ми розглянемо такі питання

1.    Оксиген  як  хімічний  елемент.

2.    Поширеність Оксигену в природі.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. На ваших столах є картки для самоконтролю знань із зображенням колбочки. Запишіть своє прізвище та ознайомтеся із правилами під час гри «Продовж речення» .

1.  Якщо ти знаєш правильну відповідь на запитання, постав « + » у колбочку.

2.  У випадку відсутності  правильної відповіді позначку «—» розмісти на аркуші поза колбочкою.

3.  Будь справедливим і не забувай ставити як «+», так і *—*.

4.  Оціни свої знання за співвідноіпенням кількості позитивних і негативних відповідей

Гра «Продовж речення»

1.  Вид атомів з однаковим зарядом ядра називається... (Хімічним елементом)

2.Хімічні елементи поділяють на металічні й...(Неметалічні)

3.Заряд ядра атома визначений його... (Порядковим номером)

4.Елемент із порядковим номером 7 називається... (Нітроген)

5.Відносна  атомна  маса  Сульфуру  дорівнює...(32)

6.Прості речовини утворені атомами одного...(Хімічного елемента)

7.  Металічний  елемент  Ферум утворює просту речовину... (Залізо)

8.Хімічні формули  складають  згідно  з...  (Валентностями)

9.Елементи І групи головної підгрупи  мають сталу валентність... (І)

10.Число перед хімічною формулою називають...(Коефіцієнтом)

11.Коефіцієнт та індекс «1» не пишуть і... (Не читають)

12.Масова частка елемента у сполуці дорівнює відношенню маси елемента до...  (Маси сполуки)

Учні перевіряють свої відповіді та оцінюють досягнуті результати .

IV. Формування нових знань

1. Складання опорної схеми

Використовуючи періодичну систему й матеріал підручника, складаємо опорну схему.

Опорна схема до уроку

Оксиген	Кисень
• Хімічний елемент —	• Проста речовина —
Оксиген	кисень
• Хімічний символ — 0	• Тип речовини —
• Заряд ядра- +-8	неметал
• Число протонів — 8	• Хімічна формула — О2
• Число електронів — 8	• Відносна молекулярна
• Відносна атомна	маса — 32
маса — 16	• Фізичні властивості:
• Валентність — II	♦ Агрегатний стан — газ
• Період — 2
• Група — VI	♦ Колір — безбарвний
• Підгрупа — головна	♦ Запах — без запаху
	♦ Смак — без смаку
	♦ Розчинність у воді —
	розчиняється погано
	♦ t кип  =-183 °С     t пл..= -219 °С

2. Поширеність Оксигену в природі

Для того щоби з'ясувати, де поширений Оксиген у природі, розглянемо картинку природи. Найпоширенішою природною речовиною є вода.

•    Вода входить до складу всіх живих організмів. Атоми Оксигену містяться в молекулах білків, жирів, вуглеводів та нуклеїнових кислот.

•    3/4 поверхні Землі припадає на гідросферу (річки, озера, моря, океани).

•    Пара води є в повітрі (вологість повітря).

Атмосфера складається, в основному, з двох газів: азоту й кисню. Молекули вуглекислого газу, сірчистого газу теж мають у своєму складі атоми Оксигену.

Атоми Оксигену входять до складу речовин, які утворюють тверду оболонку Землі: глини, піс­ку, гірських порід і мінералів.

Під час бесіди робимо висновок: Оксиген — найпоширеніший хімічний елемент за масою на Землі

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Завдання для груп

1.     У тілі дорослої людини масова частка Оксигену становить, приблизно 65 % . Обчисліть масу
Оксигену у своєму організмі.

2.  .У медичній аптечці має бути розчин гідроген пероксиду. Він містить 30%  гідроген пероксиду (Н₂О₂).  За звичайних умов ця речовина розкладається на воду й кисень. Обчисліть масову частку Оксисену у гідроген пероксиді.

3.     Складіть формули сполук Оксигену з Калієм, Кальцієм, Сульфуром і Нітрогеном.  Назвіть речовини.

Представники від груп розв'язують завдання на дошці. Учитель аналізує їх разом з учнями, оцінює.

Примітка. Якщо не вистачає часу для аналізу всіх завдань або не всі впоралися, то можна запропонувати ці завдання виконати вдома й перевірити їх на наступному уроці.

VI. ВИСНОВКИ

Гра «Так — ні» (слайд 15)

1. Оксиген — найпоширеніший за масою елемент на Землі. (Так)

2.  Оксиген утворює дві прості речовини — кисень і озон. (Так)

3.  Молекулярна формула озону — О₂. (Ні)

4.  Кисень за нормальних умов — газ блакитного кольору. (Ні)

5.  Кристалик кисню  можна взяти на долоню.(Ні)

6.  Хімічна формула повітря — О₂. (Ні)

7.     Кисень — це речовина, без якої людина може прожити лише кілька хвилин. (Так)

8.  Рідкий кисень, як і залізо, притягується магнітом. (Так)

9.  У результаті фотосинтезу рослини поглинають вуглекислий газ, а виділяють Оксиген. (Ні)

10. Балони з киснем мають блакитне забарвлення.(Так)

11. Валентність Оксигену у сполуках завжди дорівнює II. (Так)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§ 16,  повідомлення з історії відкриття кисню (1-3 хвилини)