вівторок, 2 лютого 2016 р.

Дата:
Хімія   Клас: 7  Тема: 2    Урок: 26

Тема: Повітря, його склад
Мета: формувати в учнів уявлення про повітря, його склад; ознайомити з властивостями повітря (пружність, теплопровідність, розширення під час нагрівання); розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес; виховувати думку, що знання хімії - основа запоруки їхнього здоров'я, екологічно чистої природи.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Обладнання: перiодична система хімічних елементiв

Хід уроку
І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок
Бесіда.                                                                                                              
 1.Що таке суміші?
2.Чим відрізняються суміші від чистих речовин?
3.Як можна відрізнити суміш від чистої речовини?
4.Як можна розділити суміш на індивідуальні речовини?
ІІІ. Мотивація учіння
  1. Без чого людина може прожити найменшу кількість часу? Повітря
  2. Який же склад повітря? Кисень, вуглекислий газ, азот, інертні гази
  3. Яка частка кисню в повітрі? 21%
ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок
матеріалу
1.      Історія відкриття складу повітря
  Розповідь учителя.
Тривалий час вчені не надавали особливого значення вивченню газів. Дослідження у галузі пневматичної хімії почали з’являтися тільки в другій половині XVIII століття. Одержання окремих газів і вивчення їх властивостей стали можливими завдяки винаходу пневматичної ванни, тобто приладу для одержання й збирання газів.
 Першим хіміком-пневматиком був англієць Дж. Блек. Досліджуючи луг, він одержав вуглекислий газ. Дослідження Блека продов­жив англійський учений-самоук Генрі Кавендіш. Він першим дослідив і описав водень. Кавендіш досліджував склад повітря, відібраного в різних місцях (на горі, в лісі). Склад повітря всюди виявився однаковим, що спростувало розповсюджені в той час уявлення. Сучаснику Кавендіша, англійському вченому-аматору Прістлі на­лежить пріоритет відкриття 1774 року кисню. Прістлі знайшов, що після згоряння горючих речовин об’єм взятого для дослідів повітря зменшується на 1/5 і повітря стає не придатним для горіння й дихання. Прістлі помітив, що повітря, не придатне для дихання, знову набуває звичайних властивостей, якщо помістити в нього на якийсь час рослину. 
Величезна заслуга у вивченні складу повітря належить французькому вченому Антуанові Лавуазьє.  Він дійшов висновку, що повітря — це не просте тіло, як гадали вчені того часу, а суміш різних за властивістю речовин. Одна з частин суміші підтримує горіння й бере участь у диханні. Згодом Лавуазьє встановив, що ця частина повітря має киснеутворюючу властивість,  тому що після згоряння в ній різні речовини перетворюються на кислоти. У зв’язку з цим з’явилася назва «оксиген», тобто той що народжує кислоти, чи кисень. Вивчаючи іншу частину повітря, Лавуазьє встановив, що вона не підтримує дихання та горіння  (миші поміщені в це повітря, швидко гинули). Цю частину повітря він  назвав «азотом», що французькою означає «безжиттєвий». Вважається, що пріоритет у вивченні й встановленні складу повітря належить Лавуазьє. Незважаючи на те, що вчений встановив не всі відомі сучасній науці компоненти повітря, він відкрив два головних   гази, вивчив і описав їх властивості, визначив їх об’ємні співвідношення.
2.Склад повітря
Розповідь з елементами бесіди.
Що ж таке повітря? Незважаючи на те, що людина живе на дні "повітряного океану", вона вивчила повітря значно пізніше, ніж інші речовини. Це пояснюється тим, що повітря невидиме, не має ні запаху, ні смаку. Лише наприкінці XVIII століття А.Лавуазьє визначив склад повітря. До його складу входять: азот - 78%, кисень - 21%, вуглекислий газ - 0,03%, аргон - 0,93%. Отже, повітря – складна суміш газів
 Склад повітря:
                                       Газ

Частка газу, % (округлене)

Назва

Формула

об'ємна

масова

Азот
N2
78
75,5
Кисень
02
21
23
Аргон
Аг
0,93
1,3
Карбон (IV) оксид
С02
0,03
0,05
Інші

0,04
0,15

У повітрі є ще пил, водяна пара і домішки різних газів: сульфуру (IV)  оксиду SO2, метану СН4, амоніаку NНз, карбон (ІІ) оксиду СО тощо. Вони шкідливі для довкілля і здоров'я людини, забруднюють атмосферне повітря.
3.Охорона атмосфери від забруднення                                                                                        
Розповідь вчителя з елементами бесіди                                                                 
 -створення безвідходних технологічних процесів;                                            
-винесення великих потужних підприємств за межі міст;                                
 - створення заміських кільцевих шляхів для транспорту;                                  
 -переведення міського транспорту на електротранспорт;     
-встановлення на заводських і фабричних трубах пило газовловлювачів; 
 -озеленення міст і сіл.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок
1)   Питання до учнів    Метод «Мозковий штурм»                                                                                     
- Які гази входять до складу повітря?                                                                                 
- Яких газів в повітрі найбільше?                                                                                      
- Звідки походить назва газу «азот»?                                                                               
- Які гази утворюють групу інертних газів?
2) Встановіть послідовність у зростанні об’ємних часток газів, компонентів повітря:
   А   аргон;                                        Б    кисень;
   В   вуглекислий газ;                         Г    азот.
 3) Встановіть послідовність у зростанні масових часток газів, компонентів повітря:
   А   аргон;                                           Б   азот;
   В   вуглекислий газ;                          Г   кисень.
4) Позначте оксид, у якого найбільша відносна молекулярна масса:
   А   СО;         Б   SO2;             В    N2O;               Г   К2О.
5)Позначте оксид, у якого найбільша відносна молекулярна маса:
    А   СО2;             Б   SO3;               В   NO2;             Г    Na2O.
VІІ. Повідомлення домашнього завдання
1.      Прочитати §
2.      П.     с.
3.      Описати розташування Оксигену в періодичній системі.
VІІІ. Підсумок уроку
Що вам сподобалося на уроці? Якi виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.


Немає коментарів:

Дописати коментар