Відкритий урок з біології у 8 класі на тему: "Зсідання крові. Групи крові та пререливання крові"

Природознавство Клас:5   Тема 2 Урок 18 Дата:

Тема: Повторюваність явищ.

Мета: формувати в учнів знання про повторюваність явищ; розвивати уміння виконувати міні-проекти; розвивати спостережливість, увагу; виховувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Що є головним джерелом тепла на Землі? Головним джерелом тепла на Землі є Сонце. Воно розтоплює навесні сніг, випаровує калюжі. З ним пов'язана зміна пір року. Від нього залежить, холодним чи теплим буде день. Більшість інших джерел тепла так чи інакше пов'язані із Сонцем (демонстрування малюнка колообігу води в природі).

Які явища природи повторюються рік у рік? Що є причиною цих змін у природі? Обертання Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, обертання Місяця навколо Землі — ці явища є причиною багатьох періодичних змін на Земній кулі.

Наприклад, чергуються день і ніч, змінюються пори року. Відповідно до пори доби чи пори року в довкіллі змінюється освітленість, температура, вологість повітря.

Як жива природа реагує на усілякі зміни у довкіллі? Рослини нашого краю щовесни зацвітають, щоліта дають плоди, щоосені дерева скидають листя, а трави засихають. Більшість тварин навесні народжує малят, за літо їх вигодовує і виховує, а восени готується до зимівлі. Одні тварини (білки, сойки, дятли та ін.) роблять запаси їжі на зиму, інші—залягають у сплячку, багато птахів відлітають у теплі краї.

Періодичні явища в живій природі називають біоритмами. Періодичні явища спостерігаються і впродовж доби. Наприклад, повертання до Сонця своїх голівок соняхів, розкриття і закриття своїх віночків квітками кульбаби, цикорію та ще багатьох рослин.. Шведський учений Карл Лінней полюбляв показувати гостям свій «квітковий годинник» — грядку красивих запашних квітів, що

відкривають і закривають свої віночки в різний час доби (демонстрування малюнка квіткового годинника).

Живими годинниками можуть бути і тварини. Ластівки, синиці знають, коли їм братись до роботи. Кажани, які сплять у схованці, не визирають щоразу з неї, щоб довідатись, чи настала ніч. Вони точно знають, коли вилітати на полювання.

Природознавство Клас:5   Тема 2 Урок 17 Дата:

Тема: Хімічні явища, їх ознаки. Горіння. Гниття

Мета: сформувати в учнів знання про хімічні явища, їх ознаки. горіння, гниття; формувати вміння ілюструвати свої відповіді дослідами і прикладами; розвивати спостережливість, логічне мислення, пам’ять; виховувати прагнення досліджувати хімічні явища і намагатися їх пояснити

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці.

ІІ. Перевірка д\з

Повідомлення учнів про фізичні та хімічні явища.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Самостійна робота

І варіант 1. Яке явище описане у тексті? Легкий подих вітру розносив над лісовою галявиною парашутики кульбаби.

2. Що таке провідник?

3. Допишіть речення:  Переміщуючись з однієї точки в іншу, тіла рухаються по певній лінії. Цю лінію називають________________________________

4. Встановіть співвідношення між колонками:

1. Механічні явища природи. а) дощ;

2. Теплові явища природи. б) робота двигуна;  в) град;  г) падіння каменя;

д) горіння свічки;  є) рух велосипеда.

5. Чому існують різні термометри?

ІІ варіант

1. Яке явище описано у тексті?

Над головною площею Києва тисячі людей спостерігали за дивовижним феєрверком.

2. За якою формулою можна визначити швидкість автомобіля?

3. Допишіть речення: Під час нагрівання не лише гази, а й рідини та_______________ здатні збільшувати свої розміри ________________ .

4. Встановіть співвідношення:

1. Звукові явища природи а) стрекотіння коника;

2. Теплові явища б) шелест листя; в) випаровування;  г) замерзання води;

д) дзвоник на урок.  е) шипіння змій.

5. Чим відрізняється природні джерела звуку від штучних?

ІV. Мотивацція учіння

Завдання. До фізичних чи хімічних явищ належить, а) виготовлення цвяхів із заліза; б) поява іржі на залізному виробі; в) скисання молока; г) приготування з молока масла? Відповідь обґрунтуй.

V. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

VІ. Формування нових знань, умінь та навичок учнів

Пояснення вчителя з елементами бесіди та демонстрація дослідів, малюнків.

Часто у природі та під впливом різних видів діяльності людини настають зміни, внаслідок яких одні речовини перетворюються на інші. Такі зміни називають хімічними явищами, або хімічними реакціями.

Виконаємо дослід 1. У скляний стакан вмістимо трохи питної соди і доллємо до неї оцту. Одразу ж спостерігаємо своєрідне «закипання» суміші цих речовин. Таке враження створюється завдяки бурхливому виділенню бульбашок вуглекислого газу. Запалений сірник, внесений у стакан під час виділення газу, гасне, не догорівши. Під час досліду питна сода та оцет зруйнувалися, а утворилися нові речовини, у тому числі й вуглекислий газ. Тобто відбулася хімічна реакція.

Про здатність вуглекислого газу припиняти горіння давно відомо, тому його використовують у вогнегасниках.

Першою хімічною реакцією, яку люди почали свідомо здійснювати, була реакція горіння. Вона супроводжується виділенням світла та тепла.

Виконаємо дослід 2. Внесемо виготовлену мідну дротинку у полум’я свічки й прожаримо її. Що спостерігаєте? Яке це явище?

Учні відмічають, що дротинка вже немає блиску, покрилась нальотом чорного кольору. Це вже нова речовина з новими властивостями.

Ці видимі зміни, які можна спостерігати, називаються ознаками хімічних реакцій. До ознак хімічних реакцій відносять:

1) зміна кольору;

2) утворення або зникнення осаду;

3) виділення газу;

4) поява або зникнення запаху;

5) виділення або поглинання теплоти (іноді світіння).

На окремих аркушах написані ознаки реакцій, і в процесі підведення підсумків вивішуються на дошці.

Гниття— хімічний процес, який відбувається при недостатньому доступі повітря й малій вологості. У результаті перетворень у таких умовах рослини перетворюються на перегній.

З давніх-давен люди навчилися видобувати метали, виготовляти фарби, порцеляну і скло, уповільнювати за допомогою солі та оцту реакції, що призводять до псування м'яса, риби тощо.

Нині на хімічних підприємствах, на заводах з виробництва ліків та, зрештою, просто у побуті люди здійснюють величезну кількість хімічних реакцій. Завдяки хімічним реакціям одержують усе нові й

Учені вивчають хімічні явища у спеціально обладнаних приміщеннях - хімічних лабораторіях, їм важливо знати, як відбуватиметься хімічне явище, як прискорити бажані та сповільнити небажані хімічні реакції, що потрібно для одержання нових речовин з наперед заданими властивостями.

VІІ. Узагальнення знань, умінь і навичок

Бесіда за питаннями

1. Що називають хімічним явищем? Яка інша назва хімічних явищ тобі відома?

2. У чому полягає головна відмінність між фізичними та хімічними явищами? Наведи приклади.

3. Навіщо потрібні хімічні лабораторії?

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.Вивчити відповідний параграф підручника.

2.Описати хімічні явища, які зустрічаються у вашому повсякденному житті.

ІХ. Підсумки уроку

Що вам сподобалося на уроці?

Які виникли запитання?

Природознавство Клас:5   Тема 2 Урок 16

Дата:                        Природознавство Клас:5   Тема 1 Урок 16

Тема: Фізичні явища, їх різноманітність

Мета: довести до учнів відомості про фізичні явища, показати їх різноманітність; формувати навички працювати з коментуванням своїх дій, вміння ілюструвати свої відповіді дослідами і прикладами;розвивати уміння робити порівняння, висновки та узагальнення; виховувати прагнення досліджувати природні явища і намагатися їх пояснити.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація учіння

Перевірка домашнього завдання. Заслуховування повідомлень учнів.

Звук у повітрі поширюється зі швидкістю 300 м/с, у воді -1500 м/с, а в металах - декілька тисяч метрів за секунду. Та найбільшою швидкістю в природі є швидкість світла - 300 000 км/с. Відстань від Місяця до Землі воно долає за 1,3 с, а 150 мільйонів кілометрів від Сонця до Землі - всього за 8 хв. Для порівняння зазначимо, що людина ходить із середньою швидкістю 1,5 м/с.

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІV. Формування нових знань, умінь та навичок учнів

Пояснення вчителя з елементами бесіди

Явища природи – це всі зміни, що відбуваються з природними тілами. Під час фізичних явищ руйнування одних та утворення інших речовин не відбувається. Поділяться на: теплові, механічні, світлові, звукові, електричні, магнітні.

Внаслідок фізичних явищ змінюється лише агрегатний стан речовини, форма чи розміри тіл. Перетворення води на лід та її випаровування, виготовлення із гранітної брили пам'ятника, із золота - тонесенької плівки для позолоти куполів храму, подрібнення цукру на цукрову пудру - все це приклади фізичних явищ. Під час них жодна речовина не зруйнувалася і жодна нова речовина не утворилася. Причини явищ різні. Ними можуть бути вплив вітру, сонячного світла, тепла, води, інших тіл.

Механічні явища - це явища, пов'язані з рухом тіл.

Характеристиками механічного руху є шлях, час та швидкість.

Шлях - це відстань, яку тіло долає під час механічного руху.

Інколи можна побачити слід руху тіла - чорну смугу на дорозі, що утворилася під час гальмування автомобіля, слід черепахи на піску, слід від лиж на снігу. Це все лінії, по яких рухалися тіла. Такі лінії називають траєкторіями руху тіл.

Світлові явища – це явища , пов'язані з поширенням світла.

Ви малюєте Сонце у вигляді кола, від якого в різні боки розходяться прямі лінії - сонячні світлові промені. І це правильно, бо світло поширюється від джерела прямолінійно у всі боки. Отже, світлові промені — це лінії, уздовж яких поширюється світло. Проте воно не може проникати через непрозорі предмети. Доказом цього є утворення тіні. Людина бачить довколишній світ завдяки здатності світлових променів відбиватися, заломлюватись та поглинатись.

Звукові явища - це явища, що пов'язані з поширенням коливань у повітрі, воді, металі тощо і супроводжуються виникненням звуку. Джерелом звуку є тіло, що створює коливання в повітрі чи іншому середовищі. Звук поширюється у вигляді хвиль в усіх напрямках від джерела звуку і може огинати невеликі перешкоди.

Теплові явища – це явища, пов'язані з нагріванням і охолодженням тіл.

Міру нагрітості тіл учені назвали температурою. Термометри — прилади для вимірювання температури. Під час нагрівання не лише гази (пригадай повітря), а й рідини та тверді тіла здатні збільшувати свої розміри - розширюватися. Різні тіла та речовини по-різному проводять тепло.

Магнітні явища – це притягання тіл до магніту. Магніти - це природні чи штучні тіла, здатні притягувати до себе інші тіла, до складу яких входить залізо. Однойменні полюси магніту відштовхуються, а різнойменні - притягуються. Демонстрація досліду: магніт притягує лише залізні предмети.

Електричні явища - це взаємодія наелектризованих тіл. Однойменне заряджені тіла й часточки відштовхуються, різнойменне заряджені - притягуються.

V. Закріплення і узагальнення знань

Виконання тестових завдань

І варіант

1. Виберіть механічне явище природи:

а) рух автомобіля; б) сніг; в) блискавка.

2. Чи завжди стрілка компаса займає одне й те ж саме положення у просторі?

а) так; б) ні.

3. До яких явищ природи можна віднести випаровування калюжі влітку?

а) механічних; б) теплових; в) звукових.

4. З чим пов’язані звукові явища природи?

а) з переміщенням тіл у просторі; б) з виникненням звукових хвиль; в) з перетворенням одних речовин в інші; г) з електричними процесами.

II варіант

1. Яке з наведених явищ природи відноситься до електричного?

а) вітер; б) сніг; в) блискавка.

2. Чи можна сказати, що Земля – це один великий магніт?

а) так; б) ні; в) невірна жодна з відповідей.

3. Що являє собою веселка, яка може з’явитись після дощу?

а) звукове явище природи; б) теплове явище природи;

в) світлове явище природи, г) магнітне явище природи.

4. З чим пов’язані звукові явища природи?

а) з перетворенням одних речовин в інші; б) з переміщенням тіл у просторі; в) з коливанням частинок речовини; г) з магнітними процесами.

VI. Повідомлення домашнього завдання

1.                Вивчити конспект

2.                Опрацювати  §

3.                Описати явища, які зустрічаються у вашому повсякденному житті.

VІІ. Підсумки уроку

Що вам сподобалося на уроці? Які виникли запитання?

Природознавство Клас:5   Тема 2 Урок 15

Тема: Явища природи

Мета: довести до учнів відомості про явища природи, показати їх різноманітність; формувати навички працювати з коментуванням своїх дій, вміння ілюструвати свої відповіді дослідами і прикладами; розвивати уміння робити порівняння, висновки та узагальнення; виховувати прагнення досліджувати природні явища і намагатися їх пояснити.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання. Заслуховування повідомлень учнів.

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІV. Формування нових знань, умінь та навичок учнів

Пояснення вчителя з елементами бесіди

Явища природи – це всі зміни, що відбуваються з природними тілами. Явищ існує багато, і вони найрізноманітніші. Явища природи поділяються на фізичні і хімічні, у свою чергу фізичні діляться на: теплові, механічні, світлові, звукові, електричні, магнітні. Незважаючи на відмінності, всі перелічені явища мають спільну ознаку: під час цих явищ руйнування одних та утворення інших речовин не відбувається. Такі явища назвали фізичними.

Внаслідок фізичних явищ змінюється лише агрегатний стан речовини, форма чи розміри тіл. Перетворення води на лід та її випаровування, виготовлення із гранітної брили пам'ятника, із золота - тонесенької плівки для позолоти куполів храму, подрібнення цукру на цукрову пудру - все це приклади фізичних явищ. Під час них жодна речовина не зруйнувалася і жодна нова речовина не утворилася. Причини явищ різні. Ними можуть бути вплив вітру, сонячного світла, тепла, води, інших тіл.

Механічні явища - це явища, пов'язані з рухом тіл.

Характеристиками механічного руху є шлях, час та швидкість.

Шлях - це відстань, яку тіло долає під час механічного руху.

Інколи можна побачити слід руху тіла - чорну смугу на дорозі, що утворилася під час гальмування автомобіля, слід черепахи на піску, слід від лиж на снігу. Це все лінії, по яких рухалися тіла. Такі лінії називають траєкторіями руху тіл.

Світлові явища – це явища , пов'язані з поширенням світла.

Ви малюєте Сонце у вигляді кола, від якого в різні боки розходяться прямі лінії - сонячні світлові промені. І це правильно, бо світло поширюється від джерела прямолінійно у всі боки. Отже, світлові промені — це лінії, уздовж яких поширюється світло. Проте воно не може проникати через непрозорі предмети. Доказом цього є утворення тіні. Людина бачить довколишній світ завдяки здатності світлових променів відбиватися, заломлюватись та поглинатись.

Учні виконують завдання, записане на слайді:

V. Закріплення і узагальнення знань

Виконання тестових завдань

І варіант

1. Виберіть механічне явище природи:

а) рух автомобіля; б) сніг; в) блискавка.

2. Чи завжди стрілка компаса займає одне й те ж саме положення у просторі?

а) так; б) ні.

3. До яких явищ природи можна віднести випаровування калюжі влітку?

а) механічних; б) теплових; в) звукових.

4. З чим пов’язані звукові явища природи?

а) з переміщенням тіл у просторі; б) з виникненням звукових хвиль; в) з перетворенням одних речовин в інші; г) з електричними процесами.

II варіант

1. Яке з наведених явищ природи відноситься до електричного?

а) вітер; б) сніг; в) блискавка.

2. Чи можна сказати, що Земля – це один великий магніт?

а) так; б) ні; в) невірна жодна з відповідей.

3. Що являє собою веселка, яка може з’явитись після дощу?

а) звукове явище природи; б) теплове явище природи;

в) світлове явище природи, г) магнітне явище природи.

4. З чим пов’язані звукові явища природи?

а) з перетворенням одних речовин в інші; б) з переміщенням тіл у просторі; в) з коливанням частинок речовини; г) з магнітними процесами.

VI. Повідомлення домашнього завдання

1.                 Вивчити конспект

2.                 Опрацювати  §13

3.                 Описати явища, які зустрічаються у вашому повсякденному житті.

VІІ. Підсумки уроку

Що вам сподобалося на уроці? Які виникли запитання?

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: 1 Урок: 14

Тема: Практичнезаняття №3. Розділення  сумішей фільтруванням

Мета: формувати в учнів знання про розділення сумішей, навчити у лабораторних умовах розділяти суміші фільтруванням; розвивати вміння розділяти суміші, організовувати своє робоче місце, дотримуватись правил техніки безпеки, діяти за аналогією; виховувати прагнення досліджувати природу, заохочувати співробітництво дітей

Тип: урок комплексного застосування знань, практичне заняття

Хід уроку

І. Організаційний етап

Учитель до початку уроку роздає необхідне обладнання й зошити для практичних занять. Учитель по повідомляє тему уроку та план проведення практичного заняття, просить учнів пригадати основні правила поведінки в кабінеті хімії під час виконання практичних занять, зайві речі забрати з парти, залишити тільки видане обладнання.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда

Тобі вже відомо, що кожна речовина у складі суміші зберігає свої властивості. Це дає змогу розділяти суміші на окремі речовини

Фільтри виготовляють зі спеціального паперу, який так і називається -фільтрувальний, чи тканин різної щільності.

Фільтром може бути шар чистого піску або вати. До речі, у містах на водоочисних станціях застосовують саме піщані фільтри. Щоб забезпечити високу якість водопровідній воді, мешканці міста все частіше використовують побутові водоочисні фільтри.

Як бачимо, фільтруванням можна розділити суміш води і нерозчинної в ній речовини.

Перевірка домашнього завдання

Перевірка виконання письмових домашніх завдань проводиться усно.

У разі виникнення потреби вчителем надаються необхідні пояснення.

«Інструктаж з БЖД»

Розповідь учителя

Учитель нагадує учням основні правила техніки безпеки,

підкреслюючи, що: необхідно обережно поводитися із скляним посудом, реактиви не можна брати руками, з розчинами необхідно поводитися обережно й не допускати їх потрапляння в очі, на шкіру, одяг.

ІІІ. Проведення практичного заняття

Тема. Розділення  сумішей фільтруванням

Мета: навчитися у лабораторних умовах розділяти суміші фільтруванням; організовувати своє робоче місце, діяти за аналогією

Обладнання і матеріали: лійка, штатив, плоскодонна колба, скляна паличка, шпатель, хімічна склянка, сіль, пісок, олія, вода, ножиці, фільтрувальний папір.

Хід роботи

Завдання 1.Виготовити фільтр з фільтрувального паперу, помістити його в лійку і поставити її у плоскодонну колбу.

Завдання 2.Приготуйте суміш з води та забрудненої кухонної солі. Для цього відміряйте за допомогою мірного посуду 10 мл води і перелийте її у другу хімічну склянку. Користуючись шпателем, поступово насипайте сіль у склянку з водою і помішуйте паличкою для перемішування. Що спостерігаєте?

Завдання 3.Очистіть суміш від найдрібніших нерозчинних частинок способом фільтрування. Отриману суміш води і солі обережно виливайте в лійку з фільтром по паличці. (Показано на малюнку)

Завдання 4.Приготуйте суміш з води та піску. Для цього відміряйте за допомогою мірного посуду 10 мл води і перелийте її у другу хімічну склянку. Користуючись шпателем, поступово насипайте пісок у склянку з водою і помішуйте паличкою для перемішування. Що спостерігаєте?

Завдання 5.За допомогою фільтрування очистити воду від піску.

Завдання 6.Приготуйте суміш з води та олії. Для цього відміряйте за допомогою мірного посуду 10 мл води і перелийте її у другу хімічну склянку. Із пробірки поступово налийте олій у склянку з водою і помішуйте паличкою для перемішування. Що спостерігаєте?

Завдання 7.3а допомогою фільтрування очистити воду від олії.

Завдання 8.Зробити висновки за результатами виконаної роботи.

ІV. Повідомлення домашнього завдання

1.Вивчити параграф

2.Підготувати повідомлення про веселку, грім, блискавку.

V. Підведення підсумків уроку

Бесіда

1. Чи досягнуто мету роботи, яку учні ставили перед початком уроку? Яким чином?

2. Які труднощі виникали у вас під час практичного заняття?

3. Які у вас склалися враження від роботи? 

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: 1 Урок: 13

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: 1 Урок: 12

Тема. Різноманітність речовин. Поняття про прості та складні речовини, неорганічні та органічні речовини

Мета: формувати початкові уявлення про прості та складні речовини, органічні та неорганічні речовини, ознайомити з найпоширенішими простими і складними речовинами довкілля; розвивати спостережливість, уважність; виховувати інтерес до природничих наук.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання для роботи на дошці

1.Намалюйте молекулу води і поясніть її будову. 2.Намалюйте молекулу кисню і поясніть її будову. 3.Чим атом відрізняється від молекули? 4. З атомів яких хімічних елементів утворений залізний цвях, мідний дріт, золота обручка, алмаз, графіт, золоті сережки?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Багато органічних речовин людина створила сама, наприклад пластмаси, гуму, поліетилен. Вони широко використовуються в машино- та літакобудуванні, під час спорудження будівель і мостів, а також у побуті.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

На сьогоднішньому уроці будемо вивчати різноманітні речовин, зокрема, про прості та складні речовини, неорганічні та органічні речовини

V. Формування нових знань, умінь і навичок

1.Прості та складні речовини

Пояснювальна бесіда.

Наведіть приклади речовин, які складаються з різних атомів і атомів одного виду?

Речовини за складом поділяються на прості і складні. Здатність атомів певного виду утворювати прості речовини, а також входити до складу складних речовин є однією з причин різноманітності навколишнього світу. Розглянемо схему будови молекул різних речовин, до складу яких входять атоми Оксигену (кисень, вода, вуглекислий газ) і атоми, які не об’єднуються в молекули.

Тіла природи	Речовини
Складаються з атомів, що об’єднуються в молекули	Складаються з а томів, що не об’єднуються в молекули
Вода: Гідроген (Н), Оксиген(О); Кисень: Оксиген (О);	Графіт: Карбон (С);
Вуглекислий газ: Карбон (С), Оксиген (О)	Алмаз: Карбон (С)

Завдання: Знайдіть різницю в складі молекул цих речовин.

Під час бесіди діти доходять висновку: - Прості речовини складаються з атомів одного виду (вода, вуглекислий газ). –Складні речовини складаються з атомів різних видів (кисень, графіт, алмаз).

Висновок складаємо у вигляді таблиці.

Речовина
Проста Молекули складаються з атомів одного елемента	Складна Молекули складаються з атомів двох та більше хімічних елементів
Кисень, водень, хлор, залізо	Вода, вуглекислий газ, кухонна сіль

вуглеводи, жири, білки та нуклеїнові кислоти – органічні речовини. Всі вони мають дуже важливе значення для живих організмів. В утворенні органічних речовин беруть участь лише кілька видів хімічних елементів. Складні речовини, що становлять сполуки Карбону з іншими хімічними елементами: Гідрогену і Оксигену, називають органічними речовинами. Органічні речовини є у складі всіх живих організмів. Органічні речовини і вода – основний матеріал, із якого складаються живі організми. Молекули органічних речовин входять до складу клітин, із яких побуловані органи живих організмів – рослин і тварин.

VІ. Узагальнення і систематизація знань

Перша група. Картка 1

1.Розділіть ці речовини на прості і складні: водень, амоніак, натрій, хлорид натрію, хлор. 2. Як можна охарактеризувати просту речовину?

 3. Які речовини називаються складними?

Друга група. Картка 2

1.Розгляньте малюнки і розділіть ці речовини на неорганічні і органічні.

2.Що таке неорганічна речовина?

3.Які речовини належать до органічних? Яке їх значення для живої природи?

VII. Повідомлення домашнього завдання:

1.                Вивчити параграф

2.                П.        с.        письмово

3.                Навести 2-3 приклади неорганічних і органічних речовин в побуті.

VІІI. Підсумки уроку

Обговорення результатів уроку

Дата:

Природознавство Клас: 5 Тема: 1 Урок: 11

Тема. Молекули. Рух молекул. Дифузія

Мета: розширити уявлення про будову фізичних тіл та властивості речовин, формувати початкові уявлення про молекулярну будову речовини, рух молекул, явище дифузії та його роль у природі; розвивати уміння знаходити причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки; виховувати пізнавальний інтерес.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.З чого складаються речовини?

2.Як називається найдрібніша частинка речовини?

3.Як довести, що всі тіла складаються з частинок?

4.Назвіть за якими ознаками відрізняються рідини, гази і тверді тіла?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Коли, малюючи аквареллю, ти промиваєш щіточку в склянці з водою, то вона набуває кольору акварельної фарби. Той самий результат можна отримати, якщо акварельну фарбу помістити на дно склянки з водою і залишити на певний час. Рухаючись, молекули фарби заповнять проміжки між молекулами води, і вода в склянці забарвиться. Це явище дістало назву дифузії.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь і навичок

1. Молекулярний склад речовини.

Із будь-яких тіл можна зробити кілька тіл менших розмірів. Наприклад, розбиймо грудочку цукру на декілька грудочок або подрібнімо на цукрову пудру. Висипавши її у воду одержимо прозорий розчин. Крупинки цукрової пудри під дією води розпадаються на ще менші, невидимі частинки – молекули. Молекули – дрібні частинки речовини, що зберігають її хімічні властивості. Молекули складаються з атомів. У розчині молекули цукру розміщуються між молекулами води.

Таблиця. Склад молекул. Молекула
Атоми одного хімічного елемента	Атоми різних хімічних елементів
О2	Н2О
Н2	СО2

Самостійна робота: З пластиліну змоделювати розташування молекул води.

Молекули в речовинах перебувають на певній відстані одна від одної. Ця відстань визначає агрегатний стан речовини. Він буває твердий, рідкий, газоподібний.

Під час нагрівання відстань між молекулами збільшується, а внаслідок охолодження або тиску – зменшується. Атоми та молекули в речовинах перебувають у постійному безладному русі. У твердих тілах атоми й молекули не рухаються, а лише коливаються. Тверді частинки розчиненої в рідинах або газах речовини постійно зіштовхуються з молекулами, що безладно рухаються, і змінюють напрямок свого руху. Англійський вчений Роберт Броун спостерігав за допомогою мікроскопа за пилком рослин розмішаним у краплині води і був вражений: частинки рухаються ніби в дивовижному танку! Може, вони живі? Броун помітив, чим меншими були частинки, тим швидше вони рухалися і ніколи не зупинялися. Дослідження переконали, що рух частинок зу мовлений не «підводними течіями» в краплині розчину, а причиною цього явища є рух молекул – найдрібніших частинок, з яких складається вода і більшість речовин.

2. Рух молекул у речовині. Дифузія

Завдяки руху атомів і молекул ви відчуваєте запахи (молекули парфумів рухаються, відриваються і розносяться на певні відстані), так можна зварити чай, розчинити грудочку цукру у склянці. І все це відбувається завдяки явищу дифузії.

Дифузія – це явище проникнення молекул однієї речовини в проміжки між молекулами іншої внаслідок їхнього хаотичного руху. Воно властиве всім речовинам у трьох агрегатних станах: газам, рідинам, твердим речовинам. У рідинах дифузія відбувається повільніше, ніж у газах, а в твердих тілах – ще повільніше. ? Швидкість дифузії залежить від температури: чим та вища, тим швидше відбувається процес дифузії. Дифузія в твердих тілах спостерігається при зварюванні деталей. При нагріванні деталі притискаємо одну до одної, у місці стискання частинок деталі з’єднуються.

3.Демонстрація дослідів з процесами дифузії

1. Дифузія в рідинах.

- Ознайомлення з обладнанням: склянки з холодною та гарячою водою, два пакетики чаю;

- Завдання для спостереження: зміна і швидкість забарвлення води у склянці з холодною і гарячою водою після опускання пакетиків чаю;

- Проведення досліду. Висновки. (встановлено, що швидкість дифузії залежить від температури, швидше проявляється в гарячій воді. Молекули чаю, рухаючись безладно і хаотично, проникають між молекулами води і забарвлюють її.)

2. Дифузія в газах.

- Ознайомлення з обладнанням: одеколон (поцікавитись чи є діти, що мають алергію на запахи);

- Завдання для спостереження: зміна і швидкість поширення запаху в приміщені після розпилювання одеколону;

- Проведення досліду. Висновки. (молекули одеколону рухаються безладно, хаотично, проникають у проміжки між молекулами повітря. Запах поширюється по всьому класу.)

4.Роль дифузії в природі

Ви коли-небудь задумувались, як рослини «п'ють» воду? Або – як поживні речовини потрапляють у нашу кров? Або – як у кров потрапляє кисень з повітря через легені? Це ж дифузія.

Завдяки хаотичному рухові молекул з кровоносних судин у повітря легеневих пухирців переміщуються молекули вуглекислого газу, а в кров молекули кисню, яких у повітрі більше, ніж у крові.

Коли б на кілька хвилин припинився хаотичний рух молекул, ми б задихнулися, дихаючи найчистішим повітрям, вмерли б з голоду за наявності найсмачнішої їжі. Явище дифузії лежить в основі дихання і живлення організмів.

VІ. Узагальнення і систематизація знань

1.Що відбувається з молекулами під час нагрівання?

VII. Повідомлення домашнього завдання:

1.                 Вивчити параграф

2.                 П.        с.        письмово

3.                 .Навести 2-3 приклади явищ дифузії в побуті.

VІІI. Підсумки уроку

Обговорення результатів уроку

le='font-size:14.0pt; mso-bidi-font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>1.                 Вивчити параграф

2.                 П.        с.        письмово

VІІI. Підсумки уроку

Обговорення результатів уроку

Оцінювання роботи учнів.