Природознавство     Клас:5             Тема:             Урок: 58          Дата:

Тема: Рослинний і тваринний світ своєї місцевості

Мета: розкрити особливості організації та функціонування різних екосистем, формувати вміння порівнювати умови життя організмів та процеси їхньої життєдіяльності на прикладах способів та характеру харчування; розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, спостерігати та узагальнювати вивчене, працювати у групах; виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, сприяти

екологічному вихованню інших, виховувати почуття колективізму, толерантності, прагнення досліджувати довкілля

Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань

Хід уроку

І. Привітання учнів, організація класу

II. Перевірка знань учнів.

Прийом «Бліцопитування»

TT Як організми пристосувалися до спільного існування?

TT Чому хижі тварини ведуть полювання в різний час доби?

TT Що таке природне угруповання?

TT Що таке харчовий ланцюг?

TT Які ви знаєте ланцюги харчування?

TT Чому тваринні організми не можуть існувати без рослинних?

TT Де спостерігається ярусність?

TT Чому рослини мають пристосування від виїдання?

III. Актуалізація опорних знань учнів.

Прийом «Мозковий штурм»

TT Як співіснують різні живі істоти на спільній території? Що впливає на взаємозв’язки між ними?

ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Що ми повинні зробити, щоб рослини і тварини, які нам необхідні для життя, існували на планеті довгий час?

V. Оголошення теми та мети уроку.

Сьогодні, ви відчуєте тепло, красу і біль живої природи, велику відповідальність за долю її багатого і загадкового світу. Зрозумієте, як складно вона збудована і як легко її знищити, якщо не знати або не рахуватися з законами розвитку екосистем — живих цеглинок цієї складної, напрочуд розумної й унікальної природи планети Земля

VI. Формування нових знань, умінь і навичок учнів

Екосистема лісу

Характерною ознакою, за якою ліс відрізняється від інших еко систем, є те, що на його території росте багато дерев і чагарників.

Це позначається на інших рослинах, а також на тваринах — мешканцях лісу.

Ліс складається з певних ярусів, утворених певними рослинами і тваринами. На кожному ярусі — певні умови, перш за все різне освітлення, а тому й різні мешканці.

Верхній ярус лісу утворюють найвищі дерева. Це переважно дуб, сосна, ялина, граб, клен, липа, ясен, береза, осика. «Поверхом» нижче ростуть чагарники — ліщина, глід, черемха, бузина, терен, шипшина, вовче лико та інші. Трав’янистим рослинам надходить мало сонячного світла, тому їх у лісі зазвичай небагато. Густу траву можна побачити лише на відкритих галявинах.

Лісові трав’янисті рослини мають здебільшого широкі листки, як-от: жовтець, конвалія, барвінок, плющ, лісові суниці, орляк, квасениця та інші. Це допомагає їм вбирати якомога більше сонячної енергії в умовах постійного затінення.

Ранньовесняні рослини — проліска, ряст, анемона жовтецева — встигають прорости та відцвісти раніше, ніж на деревах розпуститься листя. Гриби, мохи і лишайники потребують менше світла, але особливих умов зволоження, тому у них свої улюблені місця мешкання.

Тваринний світ лісу багатий, то і ланцюги харчування тут досить різноманітні.

UU Прийом «Творча лабораторія» Завдання. Створити якомога довший і розгалужений ланцюг харчування у лісовій екосистемі.

5 Степ

Посухостійкі рослини: житняк, тонконіг, типчак, полин, ковила.

Серед тварин у степу поширені степовий заєць, бабак, ховрах, лисиця-корсак, тхір, тушканчик, кріт, землерийка, сліпак, різні види мишей, степовий орел, жайворонок, перепілка, степова гадюка, прудка ящірка і багато комах.

Куточки незайманого степу збереглися лише на території окремих заповідників, таких як Український степовий, Луганський, Асканія-Нова, Єланецький степ.

6 Озеро та річка

Пригадайте, що називають озером і річкою та що впливає на рослинний і тваринний світ водойм.

Рослини прісних водойм досить різноманітні. Тут ростуть очерет, нижня частина якого перебуває у воді, а верхня — над водою; латаття біле і глечики жовті, листки яких плавають на поверхні води (пригадайте особливості розташування на їхніх листках про-

дихів), маленька ряска. Навколо озера поблизу води ростуть вологолюбні калюжниця, аїр, осока. Є рослини, що повністю ростуть під водою, — це здебіль- шого водорості. Типовими мешканцями мілководної частини озера є жаба, рак, молюски ставковик і жабурниця, водомірка, жук-плавунець, личинки бабок і комарів та інших комах.

У товщі води в завислому стані переміщується безліч дуже дрібних рослинних і тваринних організмів. Ними живляться пуголовки, мальки риб та деякі дорослі риби, як-от: карась і короп. У водоймах поширені й хижі риби — щука та окунь.

VIІ. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок учнів

Прийом «Проблемне питання»

TT Якщо в екосистемах зникнуть рослини, чи можливе її існування?

Прийом «Скарбничка»

Завдання. Наведіть приклади народних прикмет із визначення і прогнозування погоди та росту деяких видів рослин чи грибів.

Прийом «Синквейн»

Завдання. Складіть синквейн за темою «Екосистема: степ, ліс, поле, водойма».

Прийом «Павучок»

Завдання. Складіть схему, що характеризує поняття: середовище

життя, організм, екосистема, тварини (за вибором учня).

VІІІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Опрацювати у підручнику § _______

П.                    с.                     письмово.

IХ. Підбиття підсумків уроку

Оцінювання учнів.

Природознавство     Клас:5             Тема:             Урок: 57          Дата:

Тема: Співіснування організмів. Угруповання організмів. Екосистеми

Мета: розкрити особливості існування організмів, які живуть у різних середовищах, вивчити взаємозв’язки між організмами, розвивати вміння порівнювати умови життя організмів та процеси їхньої життєдіяльності на прикладах способів та характеру харчування; розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, спостерігати та узагальнювати вивчене, працювати у групах; виховувати бережне ставлення до навколишнього середовища, моральну відповідальність за збереження довкілля, виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, почуття взаємодопомоги, толерантності.

Тип уроку: вивчення й первинного закріплення нових знань.

Хід уроку

І. Привітання учнів, організація класу

II. Перевірка знань учнів.

Прийом «Бліцопитування»

TT Що ми можемо без рослин?

TT Що ми можемо без тварин?

TT Як організми пристосувалися до умов наземно-повітряного середовища?

TT Які середовища існування ви знаєте?

TT Які фізичні показники є в кожному із розглянутих нами середовищ?

TT Як тварини і рослини пристосувалися до життя у водному середовищі?

TT Чому організми вибирають різні середовища для життя?

TT Чому для існування організмів необхідні вода, повітря та харчування?

III. Актуалізація опорних знань учнів.

Прийом «Інтелектуальна розминка»

Прийом «Проблемне питання»

TT Чи існують на планеті організми, життя яких не залежить від впливу навколишнього середовища?

UU Прийом «Дивуй»

Російський біолог Г. Ф. Гаузе в лабораторних умовах довів, що організми з однаковими або подібними способами життя та подібною будовою тіла не можуть жити в одному й тому самому місці, а якщо і живуть поряд, то використовують різні ресурси і ведуть активний спосіб життя.

Римський натураліст Пліній Старший ще дві тисячі років тому

писав, що їжак качається на яблуках. Наколе їх й несе під кущ.

Для чого він це робить?

ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Що ж поєднує живі істоти в лісі чи на луках, наприклад, квітки конюшини та джмелів, які літають над ними, і мишей, які живуть під ними? Одним із перших учених, які поставили собі це запитання, був Ч. Дарвін. Саме він описав зв’язок конюшини, джмелів і мишей. Тільки джмелі з їхнім довгим хоботком можуть запилювати квітки конюшини, тому вона добре ростиме там, де багато джмелів. Ці комахи будують свої гнізда під землею. Тут вони стають поживою гризунів, які полюбляють їхні личинки та мед. У тих місцях, де мало мишей, на полях більше джмелів і краще росте конюшина. Отже, усе в природі взаємопов’язано!

Буду я Природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави, Я скажу їй:

— Зеленій, живи!

Коли лісом буду я іти,

Теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі й щасті.

V. Оголошення теми та мети уроку.

Отже, сьогодні ви дізнаєтесь про надзвичайні здібності організмів, цікаві властивості рослин та тварин, незвичайні природні феномени. Можливо, саме вам пощастить розгадати ту чи іншу загадку природи. А може, ви новими очима подивитесь навколо себе і помітите нові таємниці й дива? Що ж, нехай вам щастить у пошуках!

VI. Формування нових знань, умінь і навичок учнів

У природних умовах кожен організм живе не ізольовано, тобто сам по собі, а перебуває у взаємозв’язках з іншими живими організмами. Зумовлює вплив на всі організми або лише на кілька з них, що існують на певній території. Організми вступають один з одним у певні зв’язки, які можуть бути корисними, шкідливими або нейтральними. Зв’язки між організмами — необхідна умова існування.

UU Прийом «Словникова робота»

Сукупність організмів, які живуть на одній території або ділянці місцевості, називають угрупованням.

UU Прийом «Власні приклади»

Завдання. Наведіть якомога більше прикладів взаємозв’язків організмів:

ff перша група — корисних одне для одного;

ff друга група — шкідливих одне для одного;

ff третя група — нейтральних.

Прийом «Мозковий штурм»

TT Як співіснують різні живі істоти на спільній території? Що впливає на взаємозв’язки між ними?

UU Розповідь учителя з елементами бесіди

Щоб відповісти на це запитання, вчені вивчають не тільки тварин, рослини, інші живі істоти, а й середовище їхнього мешкання, враховуючи взаємозв’язки, що виникають між організмами. Тому в науці з’явився термін «екосистема». Екос в перекладі з грецької означає «дім». Тож екосистему можна розглядати як дім, населений організмами. Друга складова назви — система — вказує на те, що в цьому домі немає нічого випадкового, непотрібного. Навпаки, тут налагоджені взаємозв’язки між мешканцями певної території. Тобто вони пристосовуються до спільного проживання.

VIІ. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок учнів

UU Прийом «Мікрофон»

TT Що таке екосистема?

TT Які ви знаєте природні екосистеми?

TT Чим відрізняється природні екосистеми від штучних?

TT Навіщо створювати штучні екосистеми?

TT Які ви знаєте культурні рослини?

TT Навіщо доглядати за штучними екосистемами?

TT Що таке зв’язки живлення?

TT Що називають угрупованням?

TT Завдяки чому рослини співіснують в угрупованнях?

TT Як тварини пристосувалися до сумісного життя в угрупованні?

TT Яким чином пристосувалися до спільного існування хижаки?

UU Прийом «Природничий практикум»

Завдання. Складіть ланцюги харчування для хижаків, травоїдних тварин, свійських тварин і птахів, диких птахів.

UU Прийом «Власні приклади»

Завдання. Спробуйте пригадати, як людина з користю для себе підтримує ланцюги харчування, що існують у природі. Наприклад, щоб було менше комах, створюють шпаківні.

UU Прийом «Природничий практикум»

Завдання. Складіть схему таких екосистем: ліс, річка, город чи сад твоєї родини.

VІІІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Опрацювати у підручнику § _______

Підготувати повідомлення про організми-паразити.

IХ. Підбиття підсумків уроку

Оцінювання учнів.

Природознавство     Клас:5             Тема:             Урок: 56          Дата:

Тема: Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами

Мета уроку: ознайомити школярів із впливом на організм чинників живої природи, з поняттям симбіоз, розкрити взаємозв’язки між організмами, схарактеризувати види співіснування організмів, навчити висловлювати свою думку, виділяти основне з другорядного; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення учнів, відпрацьовувати навички пошукової діяльності на уроці; виховувати дбайливе ставлення до всього живого на Землі

Тип уроку: засвоєння нових знань

I.                    Організаційний момент

II.                 Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Перевірка домашнього завдання.

o          Завдання для всього класу.

o          Індивідуальне завдання.

Обговорення вислову.

Наука — найбільш важливе, найпрекрасніше і найнеобхідніше в житті людини, вона завжди була і буде вищим виявом любові, тільки нею однією людина переможе природу і себе. (А. Чехов)

Інтерактивна гра «Упіймай слово». Фронтальна робота.

Учитель називає учням слова (назви живих організмів). Якщо організм мешкає в наземно-повітряному середовищі, учні мають плеснути в долоні один раз, якщо у водному — два рази, якщо в ґрунті — не плескати зовсім.

 Створення «асоціативного куща».

Учитель записує на дошці «Вплив живої природи на організм» і пропонує учням назвати ті асоціації, які виникають у них щодо цього словосполучення. Усі відповіді фіксуються вчителем на дошці навколо самого поняття, обговорюються з учнями.

 III.      Засвоєння нових знань

o          Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами. (а) Слово вчителя; б) демонстрація фотографій; в) складання схеми.)

o          Співіснування організмів. (а) Словникова робота; б) частко­во-пошуковий метод (робота з підручником); в) складання схеми.

Розглянемо взаємозв’язки між організмами на прикладі тих, що живуть у лісі. Трав’янисті рослини споживають мінеральні речовини, в утворенні яких беруть участь бактерії, гриби, найпростіші. Їх, у свою чергу поїдають рослиноїдні тварини (наприклад комахи, гризуни, зайці тощо). Отже, ці тварини залежать від рослин. Такі тварини також можуть буди з’їдені хижаками, наприклад хижими птахами, зміями, вовками, лисицями тощо. Серед хижаків (як і серед рослин) можуть скла-датись конкурентні відносини за джерело їжі.

Конкуренція — це тип взаємодії, за якого організми одного або різних видів можуть конкурувати між собою за ресурси навколишнього простору — воду, осві-тлення, поживні речовини, місце розташування тощо. У цьому випадку споживання певних ресурсів одними організмами знижує їх доступність для інших. Прикладом внутрішньовидової конкуренції є штучний одновіковий сосновий ліс, де дерева змагаються між собою за світло. Ті дерева, які не встигають за зростаючими швидше, у тіні значно гірше розвиваються, та багато з них гине. Тварини можуть конкурувати за джерело їжі, самицю або територію. Тобто конкуренція виникає, коли організми борються за одні й ті самі умови.

Серед тварин зустрічаються такі взаємозв’язки, як хижацтво. Хижацтво — це тип відносин між організмами, за яких хижак харчується іншими організмами, жертвою.

Інколи у тварин виникають такі взаємовідносини, як канібалізм — поїдання особин свого виду. Найчастіше канібалізм зустрічається у павуків (самиці часто поїдають самців) та риб (поїдають мальків).

Та і серед рослин інколи зустрічаються хижаки (росичка, непентес, мухоловка тощо).

Багато тварин, що харчуються рослинами, рослиноїдні, а їх зв’язок із рослинами — виїдання. Так, на пасовищах тварини поїдають тільки певні види рослин, не до-торкаючись до інших, отруйних або тих, що мають неприємний смак. Із часом це призводить до корінних змін видового складу рослинності на даній ділянці. Деякі рослини мають захисні пристосування від виїдання тваринами, наприклад виділен-ня отруйних речовин, видозмінені листки-колючки, шипи на стеблах тощо.

Також слід зазначити, що непрямі взаємини між організмами не менш важливі, ніж прямі для життєдіяльності та виживання рослин різних видів. Так, комахи та деякі дрібні птахи запилюють квіткові рослини. А розмноження насінням багатьох видів покритонасінних без участі тварин було б неможливим.

Іще одним важливим видом взаємозв’язків є симбіоз — співіснування організ-мів, що належать до різних видів.

В організмів виникають просторові зв'язки, у яких різноманітні види об'єднуються не в будь-якому поєднанні, а тільки за умови пристосування до спільного проживання.

Взаємозв'язки і взаємовпливи живих істот надзвичайно різноманітні. Вони можуть бути прямими і непрямими. У природі все збалансовано і жоден вид організмів не намагається знищити інший.

Наприклад, проживання на одній території зайця і їжака, білки і лося, проростання на одній території волошки і кропиви.

Щойно розглянуті приклади, коли кожний попередній організм є їжею для наступного, називають ланцюгами харчування, їх записують так:

1. Зелені рослини — заєць — вовк.

2. Зелені рослини — жук — синиця — яструб.

3. Зелені рослини (водорості) — дафнії — карась — щука

 IV.      Закріплення нового матеріалу

 Дидактична гра «Збери слово». Робота в парах.

Учні мають правильно зібрати слова, які розбиті на половинки й перемішані між собою, склеїти їх і прикріпити до дошки на відповідну частину. (Дошка поділяється на чотири частини: «Наземно-повітряне середовище», «Водне середовище», «Ґрунтове середовище», «Інші організми».) 

V.        Домашнє завдання

 Опрацювати у підручнику § _______

 Індивідуальне завдання.

 Підготувати фотографії лісу, степу, саду, поля, пустелі, річки, моря, болота тощо.

 VI.      Підбиття підсумків уроку

 Фронтальне опитування.

—                    Як живі організми можуть впливати один на одного?

—                    Що таке симбіоз?

—                    Чи завжди співіснування організмів є корисним?

—                    Наведіть приклади співіснуючих організмів.