Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 2    Урок: 22

Тема: Рептилії. Особливості будови, способу життя, різноманітність.

Мета: формувати знання про pептилії, ознайомити учнів з особливостями будови, способу життя, різноманітністю pептилій; розвивати увагу, пам’ять, спостережливість, логічне мислення, виховувати бажання здобувати зоологічні знання

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: таблиця «Плазуни», презентація «Рептилії»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Повідомлення учнів про земноводних, які належать до Червоної книги України: жаба прудка, ропуха очеретяна, саламандра плямиста, тритони гребінчастий і карпатський.

ІІІ. Мотивація учіння

Відгадайте загадку: В’ється мотузка, а на кінці головка (Змія).

Часто виникає запитання: чому жаба сама лізе в пащу вужа або гадюки?

Виявляється, що вуж і гадюка висовують дуже довгий кінчик язика і швидко рухають ним. А в жаби є природжений рефлекс — хапати все, що ворушиться. Ось чому жаба наближається і намагається схопити рухомий язик. Тоді змії лишається лише проковтнути здобич.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні ми розпочнемо вивчати тварин, які в одних викликають страх, а в інших – захоплення; одні вважають їх мудрими, могутніми, поклоняються їм, будують храми, а іншим вони здаються злими й підступними. Існує багато легенд, міфів, розповідей про них. Найбільші наземні тварини, які жили на Землі, - динозаври – теж були представниками плазунів. Тож які вони, ці легендарні тварини, огорнуті таємницею, як пристосувалися до середовища життя, наскільки різноманітні? На ці запитання ми дамо відповідь, вивчивши тему «Клас Плазуни».

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Тіло плазунів поділяють на голову, тулуб і хвіст. На відміну від земноводних, вони мають чітко виражену шию. Кінцівки розташовані по боках тулуба, внаслідок чого тіло торкається землі - «плазує», звідки й походить назва класу. Але в багатьох видів (у змій, деяких ящірок) кінцівки  зникають або дуже зменшені.

Зовнішній шар покривів плазунів, на відміну від земноводних, роговіє. Шкіра суха, практично без залоз, вкрита роговими лусками, щитками або пластинками - похідними покривного епітелію. Такі покриви захищають тварин від механічних ушкоджень і зайвих втрат вологи. Щільний покрив заважає росту плазунів, тому він періодично змінюється: старий скидається, і тварина росте, поки новий не зроговів.

Скелет плазунів має подібний до земноводних план будови, але відрізняється низкою особливостей. Так, їхній хребет більш диференційований і складається з п'яти відділів: шийного, грудного, поперекового, крижового та хвостового. Шийний відділ утворений кількома хребцями, які забезпечують значну рухомість голови.

До грудних і поперекових хребців приєднуються добре розвинені ребра. У плазунів є справжня грудна клітка, утворена грудними хребцями, ребрами та грудною кісткою. Грудна клітка бере участь у дихальних рухах цих тварин. Череп майже повністю кістковий.

Мускулатура плазунів краще розвинена, порівняно із земноводними. З появою справжньої грудної клітки з'являються міжреберні м'язи, які забезпечують дихальні рухи.

Травна система плазунів дещо складніша, ніж у земноводних. Слина, яку виробляють слинні залози, містить травні ферменти. Зуби у більшості плазунів однакові і слугують лише для захоплення та утримання їжі. Але в отруйних змій з'являються особливі отруйні зуби, призначені для введення отрути в тіло здобичі. Кишечник плазунів відкривається, як і в земноводних, у клоаку У плазунів є невеличка сліпа кишка - відділ кишечнику, де їжа перетравлюється за допомогою симбіотичних мікроорганізмів.

Видільна система плазунів - нирки та сечовий міхур, який відкривається протокою у клоаку.

Кровоносна система плазунів також має певні відмінності. У шлуночку трикамерного серця є неповна перетинка, що частково перешкоджає змішуванню артеріальної та венозної крові. А в крокодилів серце взагалі чотирикамерне. Як і земноводні, плазуни належать до холоднокровних тварин.

Органи дихання плазунів - легені, що мають багато перетинок, які збільшують поверхню газообміну. Крім того, їхні дихальні шляхи складаються з послідовно з'єднаних гортані, трахеї та бронхів. Трахея розгалужується на два бронхи, що заходять до легень. У плазунів порівняно із земноводними складніший і механізм дихання. Повітря надходить до легень і виходить із них за рахунок рухів ребер. Унаслідок цього змінюється об'єм порожнини тіла.

Нервова система. У плазунів краще, ніж у земноводних, розвинені півкулі головного мозку (передній мозок). Вони вкриті сірою речовиною сукупністю тіл мільйонів нервових клітин. Ця сіра речовина формує кору півкуль головного мозку. Мозочок розвинений добре, що зумовлено необхідністю координації (узгодження) складних рухів.

Органи чуттів плазунів краще пристосовані до наземного способу життя, ніж у земноводних. Очі також захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). За рахунок рухів кришталика та зміни його форми плазуни добре розрізняють предмети на різних відстанях. Органом дотику слугує язик, який може далеко висуватися з ротової порожнини. Також добре розвинені органи слуху, рівноваги, нюху, смаку тощо.

Складна будова головного мозку та органів чуттів визначає і складну поведінку плазунів.

Плазуни - роздільностатеві тварини. Протоки статевих залоз відкриваються в клоаку. Запліднення внутрішнє. Більшість плазунів відкладає яйця, вкриті кількома оболонками, що захищають зародок від висихання, проникнення шкідливих мікроорганізмів, механічних ушкоджень і забезпечують його газообмін. Такі особливості будови яйця визначають прямий розвиток плазунів, оскільки зародок у ньому забезпечений поживними речовинами, водою, киснем. Тому зародки плазунів розвиваються не у водному середовищі, а на суходолі. У деяких видів (ящірка-веретільниця, живородна ящірки, гадюки) яйця затримуються у статевій системі самки до моменту виходу малят. Як ви пригадуєте, це явище має назву яйцеживонародження.

VІ. Узагальнення і  систематизація знань, умінь і навичок

1. Порівняйте будову ящірки та жаби за такими ознаками:

J     шкіра,                 поділ тіла,              наявність органів на голові,     розвиток м’язів,

J     травлення,          виділення,              кровоносна система,              дихальна система,

J     органи чуття,      нервова система,    розвиток.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити таблицю.

2.      Прочитати §

VІІІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

1.                    Цікавий орган чуття виявлено у гримучих змій. У них перед очима є заглиблення, здатне сприймати зміни температури на 0,02 °С на відстанях до 15 см. Цей орган допомагає гримучим зміям навіть у темряві знаходити теплокровну здобич.

2.                    У ящірок спостерігають явище самокаліцтва. Якщо схопити її за хвіст, то внаслідок сильного скорочення м'язів один із хвостових хребців переламується й кінець хвоста відпадає. Цей рефлекс має захисне значення, бо надає змогу тварині втекти від хижака, який вхопив її за хвіст. Згодом втрачена частина хвоста відновлюється.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 2    Урок: 21

Тема: Амфібії. Роль у природі та значення в житті людини

Мета: формувати знання учнів про амфібії, пояснити роль амфібій у природі та значення в житті людини; ознайомити учнів з особливостями будови, способу життя, різноманітністю; розвивати навички розпізнавання різних представників до окремих рядів; виховувати бажання здобувати зоологічні знання, провадити краєзнавчий підхід у вивченні тварин

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок

Обладнання: таблиця «Амфібії»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Повідомлення про значення одного із земноводних.

ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

ІV. Мотивація учіння

V. Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Формування нових знань, умінь й навичок

Ряд Безхвості

Ряд Хвостаті

Ряд Безногі

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект

ІХ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема 2    Урок: 20

Тема: Амфібії. Особливості будови,   способу життя, різноманітність.

Мета: формувати знання про амфібії, ознайомити учнів з особливостями будови, способу життя, різноманітністю амфібій; розвивати вміння визначати належність різних представників до окремих класів; виховувати бажання здобувати зоологічні знання, провадити краєзнавчий підхід у вивченні тварин

Тип уроку: комбінований

Обладнання: таблиця «Земноводні», презентація «Амфібії»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Індивідуальне опитування:

1.      Що  входить до опорно-рухової системи?

2.      Назвіть відділи скелета.

3.      Назвіть відділи хребта.

4.      Вкажіть кістки, які утворюють пояс передніх кінцівок.

5.      Назвіть кістки вільної передньої кінцівки, порівняйте із скелетом людини.

6.      Вкажіть кістки, які утворюють пояс задніх кінцівок.

7.      Назвіть кістки вільної задньої кінцівки, порівняйте із скелетом людини.

ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Порівняйте будову кіскової риби та жаби за такими ознаками:

J     шкіра,                 поділ тіла,              наявність органів на голові,     розвиток м’язів,               

J     травлення,          виділення,              кровоносна система,              дихальна система,

J     органи чуття,      нервова система,    розвиток.

ІV. Мотивація учіння

Запитання від чомучки:

1.      Чому жаби прямують до водойм навесні?

2.      Чому у розвитку метелика й жаби є спільні риси?

3.      Чому пуголовки більше нагадують риб, ніж своїх дорослих батьків?

4.      Чому земноводні та амфібії отримали таку назву?

V. Повідомлення теми і мети уроку

VІ. Формування нових знань, умінь й навичок

Онтогенез земноводних – це перехід від водного способу життя до сухопутного. Він являє собою повторення історичного розвитку земноводних, унаслідок якого вони з риб перетворилися на наземних тварин.

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1. Скласти схему «Річний цикл земноводних»

Весняне пробудження – літня активність – осіння   -- зимова сплячка.

2. Виконати тестові завдання:

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект

2.      Підготувати повідомлення про значення одного із земноводних.

ІХ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Як виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Хімія   Клас: 7  Тема: 2   Урок: 18

Тема: Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою

Мета: формувати поняття учнів про відносну молекулярну масу; розвивати вміння визначати валентність елементів за формулами бінарних сполук; визначати вищу і нижчу валентність хімічних елементів за періодичною системою; виховувати бажання здобувати хiмічні знання

Тип уроку: комбінований

Обладнання: періодична система хімічних елементів

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка д/з

1. В якій із наведених формул речовин валентність сполученого з Оксигеном елемента найвища: SO₂, К₂O, Cr₂O₃, P₂O₅, BaO?

2. В якій із сполук, що мають формули MgО, SO₃, Fe₂О₃, Na₂О, валентність сполученого з Оксигеном елемента найнижча?

ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

1.     Наведіть визначення речовини.

2.     Назвіть структурні одиниці речовини. (атом, молекула, формульна одиниця)

3.     Назвіть еталон маси атомів. (а.о.м.)

ІV. Мотивація учіння

Склад будь-якої речовини відображає формула її структурної одиниці. Хімічна формула — це умовний запис складу речовини за допомогою хімічних символів та індексів.

Склад мінералу yваровіту описує хімічна формула Ca₃Cr₂(SiO₄)₃). Відносна молекулярна маса = 500.

Білочки стрибали по гілках старого дуба і знайшли дві кульки. Зраділи як! Одна білочка помітила, що зелена кулька весь час чомусь хотіла злетіти, а жовта намагалася впасти на землю. Вони вирішили дізнатися про причину цього явища у Мудрої сови. Сова замислилась і сказала: кульки були заповненні різними газами: киснем та воднем…

Завдання:  Як ви вважаєте, що відповіла сова далі?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Відносна молекулярна маса складається з відносних мас атомів, що входять у молекулу, з урахуванням їхньої кількості.

Відносна формульна маса складається з відносних мас йонів з урахуванням їхньої кількості у формульній одиниці.

Для того, щоб визначити відносну молекулярну масу речовини, то зовсім не обов’язково ділити масу речовини певного формульного складу на 1/12 маси атома Карбону, як випливає із визначення. Можна просто додати відносні атомні маси елементів, які входять до формульного складу речовини, пам’ятаючи при цьому, що відносна молекулярна чи формульна маса — безрозмірна величина.

Алгоритм дій для визначення  відносної молекулярної маси речовин:

1. За періодичною системою знайди символи хімічних елементів і запиши заокруглені значення їх відносних атомних мас.

2. Ці значення помнож на число атомів елемента (на індекс).

3. Додай маси атомів усіх елементів, і ти дістанеш відносну молекулярну (формульну) масу.

Mr (N2) = 2Ar (N); Mr (N₂) = 14 · 2 = 28;

Mr (Н2S) = 2Ar (H) + Ar (S); Mr (Н₂S) = 2*1 + 32 = 34;

Mr (Na2СО3) = 2Ar (Na) + Ar (C) + 3Ar(О);

Mr (Na2СО3) = 23*2 + 12 + 16*3 = 106.

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1.    До складу напою «Кока-кола» входять вода Н₂О, вуглекислий газ СО₂, карбонатна (вугільна) Н₂СО₃ та фосфатна (фосфорна) Н₃РО₄ кислоти, сахароза (цукор) С₁₂Н₂₂О₁₁, кофеїн С₈Н₁₀N₄О₂ тощо. Обчисли відносні молекулярні маси цих сполук і розташуй формули речовин за зменшенням абсолютних мас їхніх молекул.

2.    Обчисли відносні формульні маси малахіту   Сu(ОН)₂СО₃   і   турмаліну NаFе₃Аl₆(ВО₃)₃Sі₆О₁₈(ОН)₄.

3.          Нині є чимало спеціальних комп'ютерних програм - так званих калькуляторів молекулярних мас. Достатньо задати формулу речовини і натиснути на відповідну кнопку, щоб одержатu готовий результат для найскладнішої сполуки. То чи потрібно вчитися обчислювати відносні молекулярні маси речовин? Семикласники  Софійка  й Василь не змогли дійти згоди з цього питання. А як ти вважаєш? Обґрунтуй свою позицію.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.                      Прочитати §9

2.                      П.1,2   с. 68

VІІІ. Підсумок уроку

-         Які запитання виникли?

-         Що дізналися на уроці?

-         Виставлення оцінок.

Дата:

Хімія   Клас: 7  Тема: 2   Урок: 17

Тема: Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук

Мета:  формувати поняття учнів про валентність; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення; розвивати вміння визначати валентність елементів за формулами бінарних сполук; визначати вищу і нижчу валентність хімічних елементів за періодичною системою; виховувати бажання здобувати хiмічні знання

Тип уроку: комбінований

Обладнання: періодична система хімічних елементів

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка д/з

1. Визнач валентність атомів елементів у таких сполуках: а) РbО, РbО2, Р2О3, SiO2;

б) НВr, H2S, PH3, SiH4.

2. Визнач валентність атомів елементів: а) у сполуках із Хлором, знаючи, що він

одновалентний: CuCl2, KCl, FeCl3, CCl4, ZnCl2, PCl5; б) у сполуках із Сульфуром,

знаючи, що він двовалентний: MgS, Na2S, CuS, Cu2S, Al2S3, ZnS.

ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Бесіда

1)    Що таке валентність?

2)    Скільки є груп в періодичній системі хімічних елементів?

3)    Які основні рекомендації щодо складання формул ви знаєте?

ІV. Мотивація учіння

Первісні тільця речей у зв'язки випадкові вступають,

Так між собою гуртуються й так, аж утворять, нарешті,

Злуки такі, що великим речам дають поштовх постійно:

Морю, землі, небесам і всілякого роду тваринам.

З поеми Тіта Лукреція Кара «Про природу речей»

Поясніть з огляду вивченого ці поетичні рядки.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

За одиницю валентності було взято валентність атома Гідрогену.

Найвище значення валентності хімічних елементів - VIII.

Існують хімічні елементи зі сталою і змінною валентністю.

Максимальне значення валентності елемента збігається з номером групи періодичної системи, у якій він розміщений. Винятки - Нітроген, Оксиген і Флуор.

Значення валентності неметалічного елемента у сполуці з Гідрогеном або металічним елементом дорівнює різниці між числом VIII і номером відповідної групи.

У формулах бінарних сполук символ металічного елемента записують першим.

Символ Оксигену у формулах бінарних сполук записують другим, за винятком сполуки з Флуором.

Сумарна валентність усіх атомів одного елемента дорівнює сумарній валентності всіх атомів іншого елемента.

Для визначення валентності елементів можна використовувати періодичну систему. Для цього скористаймося такими рекомендаціями:

·                        для атомів елементів І, ІІ, ІІІ груп головної підгрупи валентність завжди дорівнює номеру групи;

·                        для атомів елементів ІV, V, VI, VII головної підгрупи найбільша валентність у сполуках з Оксисеном дорівнює номеру групи;

·                        для атомів елементів IV, V, VI, VII груп головної підгрупи валентність у сполуках з Гідрогеном дорівнює 8 мінус номер групи;

·                        для атомів елементів із змінною валентністю валентність указується в дужках поряд з назвою або хімічним символом елемента;

·                        валентність можна розрахувати за валентністю атома з відомою валентністю в бінарних сполуках.

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1.Склади формули бінарних сполук Нітрогену, Оксигену, Флу-ору з Кальцієм.

2.  Склади формули бінарних сполук з Оксигеном, у яких значення валентності Літію, Магнію, Бору, Карбону максимальні.

3.  Визнач валентність атомів хімічних елементів за формулами сполук: РН₃, Аu₂О₃, SіН₄, Аg₂О.

4.  З наведеного переліку випиши хімічні формули сполук, у яких атоми металічних елементів двовалентні: МnО, МnО₂, FеО, Fе₂О₃, СrО₃, СаН₂.

5.  Склади формули бінарних сполук одно-, дво- і тривалентних металічних елементів з Флуором.

6.  Знайди закономірності в послідовностях формул: а) N₂O, NO, N₂О₃, NO₂; б) SіН₄, РН₃, Н₂Sе, НР.

7.  Склади схеми визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук та розв'язку зворотної задачі для випадків, коли:

а)   значення валентностей хімічних елементів, які входять до складу сполуки, однакові;

б)  значення валентності одного елемента націло ділиться на значення валентності іншого елемента у бінарній сполуці;

в)   значення валентностей хімічних елементів, які входять до складу сполуки, націло не діляться одне на одне.

Проілюструй складені схеми конкретними прикладами.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.                      Прочитати § 8

2.                      П. 5,6  с. 63

VІІІ. Підсумок уроку

-         Які запитання виникли?

-         Що дізналися на уроці?

-         Виставлення оцінок.

Хімія   Клас: 7  Тема: 2   Урок: 16

Тема: Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів

Мета:  формувати поняття учнів про валентність; ознайомити учнів із формулами бінарних сполук; розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення; розвивати вміння визначати валентність елементів за формулами бінарних сполук; складати формули бінарних сполук за валентністю елементів; визначати вищу і нижчу валентність хімічних елементів за періодичною системою; виховувати бажання здобувати хiмічні знання

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок

Обладнання: періодична система хімічних елементів

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

1. Від якої властивості атомів залежить склад сполук? Як ця властивість визна-

чається?

2. Визнач валентність атомів елементів у таких сполуках: а) РbО, РbО2, Р2О3, SiO2;

б) НВr, H2S, PH3, SiH4.

3. Визнач валентність атомів елементів: а) у сполуках із Хлором, знаючи, що він

одновалентний: CuCl2, KCl, FeCl3, CCl4, ZnCl2, PCl5; б) у сполуках із Сульфуром,

знаючи, що він двовалентний: MgS, Na2S, CuS, Cu2S, Al2S3, ZnS.

ІІІ.Мотивація учіння

Валентність Оксисену становить 2. Виконайте такі завдання:

1. В якій із наведених формул речовин валентність сполученого з Оксигеном еле-

мента найвища: SO2, К2O, Cr2O3, P2O5, BaO?

2. В якій із сполук, що мають формули MgО, SO3, Fe2О3, Na2О, валентність спо-

лученого з Оксигеном елемента найнижча?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Для визначення валентності елементів можна використовувати періодичну систему. Для цього скористаймося такими рекомендаціями:

·                        для атомів елементів І, ІІ, ІІІ груп головної підгрупи валентність завжди дорівнює номеру групи;

·                        для атомів елементів ІV, V, VI, VII головної підгрупи найбільша валентність у сполуках з Оксисеном дорівнює номеру групи;

·                        для атомів елементів IV, V, VI, VII груп головної підгрупи валентність у сполуках з Гідрогеном дорівнює 8 мінус номер групи;

·                        для атомів елементів із змінною валентністю валентність указується в дужках поряд з назвою або хімічним символом елемента;

·                        валентність можна розрахувати за валентністю атома з відомою валентністю в бінарних сполуках.

Знаючи валентність елементів, які утворюють дану речовину, можна скласти її хімічну формулу.

Наприклад, треба визначити формулу фосфор оксиду, в якому валентність фосфору дорівнює п’яти. Для цього записуємо хімічні символи елементів, які входять до складу даного оксиду, над ними позначаємо валентність елементів:

V ІІ

РО

Знаходимо найменше спільне кратне валентностей обох елементів. Воно дорівнює десяти (5 · 2 = 10). Щоб визначити співвідношення числа атомів першого й другого елементів, знайдене найменше спільне кратне почергово ділимо на величину валентності кожного з елементів, так визначаємо індекси, які слід поставити біля символу відповідного хімічного елемента.

Отже, формула оксиду фосфору Р2О5. Багато які елементи в різних сполуках виявляють різну валентність. Це означає, що валентність буває стала і змінна. У назвах речовин, утворених елементами зі змінною валентністю, після назви цього елемента в дужках пишуть римську цифру, яка позначає валентність даного елемента в цій сполуці. Наприклад, FeО — ферум(ІІ) оксид, Fe2О3 — ферум(ІІІ) оксид; CuCl2 — купрум(ІІ) хлорид, CuCl — купрум(І) хлорид.

Як же дізнатись, яку валентність виявляє елемент? На цьому етапі вивчення хімії валентність елемента будемо визначати, виходячи з того місця, яке посідає цей елемент в таблиці Менделєєва. Для металічних елементів, що розміщені у головних підгрупах перших трьох груп, валентність дорівнює номеру групи. Неметалічні елементи проявляють в основному дві валентності: вищу, яка дорівнює номеру групи, і нижчу, яка дорівнює різниці між числом 8 (загальна кількість груп в таблиці) і номером групи, в якій перебуває елемент. Наприклад, Сульфур Ѕ має вищу валентність 6 і нижчу — 2. Якщо метали сполучаються з неметалами, то останні виявляють нижчу валентність.

Нижчу валентність виявляє той елемент, який розміщений у таблиці Менделєєва правіше і вище, а вищу, відповідно, той, що розміщений лівіше і нижче. Звичайно, як і будь-яке правило, воно має винятки, але ми поки що торкатися їх не будемо.

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

1.                         Знаючи, що Нітроген виявляє змінну валентність від 1 до ІV включно, склади формули відповідних оксидів Нітрогену і запиши назву кожного з них.

2.                         Запиши формули хлоридів і оксидів одно-, дво- і тривалентних металічних елементів. Зазнач назву кожної сполуки.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.                      Прочитати §

2.                      П.   с.

VІІІ. Підсумок уроку

-         Які запитання виникли?

-         Що дізналися на уроці?

-         Виставлення оцінок.