середа, 21 жовтня 2015 р.


Хімія   Клас: 7  Тема: Вступ    Урок: 11

Тема: Атом, його склад. Хімічні елементи, їхні назви і символи. Ознайомлення з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Демонстрації  3. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.
Мета: формувати в учнів поняття «атом», «хімічний елемент», пояснити особливості назв та символів хімічних елементів, ознайомити з періодичною системою хімічних елементів Д. І. Менделєєва; розвивати вміння наводити приклади металічних й неметалічних елементів та знаходити їх у періодичній системі хімічних елементів; виховувати бажання здобувати хiмічні знання
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь й навичок
Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, стікери у вигляді краплинок води

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь й навичок
  1. Що таке речовина? Наведіть приклади.
  2. З чого складаються речовини?
  3. Що таке атом?
  4. Чому атом називають неподільним?
  5. Чим відрізняються атоми один від одного?
ІІІ.Мотивація учіння
Привіт!
Я – хімічна краплина.
Поведу вас у світ дивний,
Будемо склад речовин вивчати,
І про цікаве дізнаватись
Проблемне запитання: Як вчені дізналися про існування атомів?
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
V. Формування нових знань, умінь й навичок
Гіпотезу про те, що всі речовини складаються з невидимих і неподільних частинок — атомів, висунули ще давньогрецькі філософи. Наявність запаху деяких речовин вони пояснювали рухом атомів і дією на органи чуття, а процес розчинення — проникненням атомів однієї речовини між атомами іншої речовини.
Кожен атом складається з ядра і електронів. Ядро міститься в центрі атома, в ньому зосереджена майже вся маса атома. Воно складається з частинок (нуклонів), двох видів. Позитивно заряджені частинки називають протонами. Незаряджені (електрично нейтральні) частинки дістали назву нейтрони. Абсолютний заряд протона дуже малий, умовно його прийнято рівним +1. У нейтрона заряду немає. Таким чином, ядро є позитивно зарядженим, величину його заряду визначає сумарне число протонів. Крім ядра, в атомі містяться негативно заряджені електрони, що перебувають у безперервному русі. Абсолютний заряд електрона, так само як і протона, дуже малий, його прийнято вважати рівним -1 . Кількість протонів і електронів в атомі однакова, а отже, атом, заряду не має, він — електронейтральний.
Хімічні елементи. Атоми розрізняють за величиною заряду їхніх ядер.
Вид атомів із певним зарядом ядра називають хімічним елементом.
Атоми із зарядом ядра +1 належать одному хімічному елементу, із зарядом +2 — іншому
елементу і т. д. Поняття «хімічний елемент» застосовують для класифікації атомів. Із подібною метою, наприклад, запроваджено сорти фруктів, овочів, квітів тощо. Слід пам’ятати: хімічний елемент — не частинка і не речовина (так само сорт яблук — це не яблуко). Він не має агрегатного стану, густини, температур плавлення і кипіння, інших фізичних властивостей. Нині відомо 115 хімічних елементів. Заряди ядер їхніх атомів становлять від +1 до  +112, а також +114, +116 і +118. Майже 90 елементів існують у природі, а решта (як правило, з найбільшими зарядами атомних ядер) — штучні елементи. Їхні атоми добувають учені на унікальному обладнанні. Ядра таких атомів є нестійкими й розпадаються.
Поширення хімічних елементів у природі. Всі хімічні елементи утворилися внаслідок складних процесів ядерного синтезу в зірках і в космічному просторі. Є багато теорій, що пояснюють походження хімічних елементів та особливості їх поширення на Землі і в Космосі.
Найпоширенішими елементами Всесвіту є Гідроген Н і Гелій Не: 75 % усіх атомів, що є у Всесвіті, — це атоми Гідрогену Н, а 24 % — атоми Гелію Не. На решту хімічних елементів припадає лише 1 %.
На Землі найпоширенішим є Оксиген О (47% від маси земної кори). За ним ідуть Силіцій Sі (27,6%), Алюміній Al (8,8%), Ферум Fe (4,65%). Ці елементи разом із Кальцієм Са, Натрієм Na, Калієм К і Магнієм Mg складають понад 99% маси земної кори
Періодична система хімічних елементів. У 1869 р. російський хімік Д. І. Менделєєв запропонував таблицю, в якій розмістив відомі на той час 63 елементи. Її було названо періодичною системою хімічних елементів. У підручнику надруковано два варіанти періодичної системи — короткий і довгий. Періодична система складається із горизонтальних рядків, які називають періодами, і вертикальних стовпчиків — груп. Перетинаючись, вони утворюють клітинки, де міститься найважливіша інформація про хімічні елементи. Номери періодів указано арабськими цифрами, а номери груп — римськими цифрами. Кожну клітинку пронумеровано. У ній міститься символ хімічного елемента, а під ним — назва.
VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок
Знайди в Періодичній системі хімічні елементи Цинк, Натрій, Неон, Аргентум, Бром. Якими символами вони позначаються і як ці символи вимовляються?Це завдання нам допоможе виконати краплинка.
Назви. Кожний елемент має назву. Сучасні українські назви майже всіх хімічних елементів походять від латинських назв. Їх пишуть з великої літери. Назви елементів використовують і для відповідних атомів.
Назви хімічних елементів мають різне походження. Одні пов’язані з властивостями (кольором, запахом) або назвами речовин, інші — з назвами планет, країн тощо. Декілька елементів названо на честь видатних учених. Серед цих елементів — Менделевій, Ейнштейній, Коперніцій. Походження деяких назв невідоме, оскільки вони виникли дуже давно.
Символи. Крім назви, кожний елемент має ще й скорочене позначення — символ, або знак. У наш час використовують символи елементів, запропоновані майже 200 років тому відомим шведським хіміком Й._Я. Берцеліусом. Вони складаються з однієї латинської літери (першої в латинських назвах елементів) або двох.
Вимова символів майже всіх елементів збігається з їхніми назвами. Наприклад, символ елемента Йоду І читається «йод», а не «і», а елемента Феруму Fe — «ферум», а не «фе».
Символи і назви хімічних елементів містяться в періодичній системі. За допомогою ігрового методу прочитати й навчитися вимовляти назви хімічних елементів. При цьому вказувати число групи та періоду.
V. Повідомлення домашнього завдання
  1. Прочитати § 5.
  2. Вивчити терміни
  3. П. 10 с.40
VІ. Підсумок уроку

Що вам сподобалося на уроці? Якi виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.

Немає коментарів:

Дописати коментар