Біологія   Клас: 7  Тема: Вступ    Урок:2

Тема: Особливості живлення тварин

Мета: формувати знання про живлення тварин, ознайомити з проявами життєдіяльності тварин; розвивати вміння описувати будову тіла тварин; розвивати вміння характеризувати живлення тварин; розвивати навички порівнювати типи живлення: автотрофний і гетеротрофний; виховувати почуття бережливого ставлення до тварин, виховувати бажання здобувати зоологічні знання

Тип уроку: комбінований

Обладнання: таблиці з зображеннями амеби, евглени зеленої, інфузорії туфельки, актинії, планарії, дощового черв’яка, жаб, ящірок, риб, птахів, собак, людини

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування

1. В яких середовищах мешкають тварини?. Наведіть приклади.
2. Чим відрізняються тварини від інших організмів? Обґрунтуйте думку.

ІІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Інтерактивна вправа «мікрофон»

1. Яку їжу використовують тварини?
2. Які тварини живляться рослинною їжею?
3. Яких ви знаєте хижаків?

ІV. Мотивація учіння

 Чим живляться амеба, евглена зелена, інфузорія туфелька? Які в них пристосування для живлення? Наведіть приклади.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Живлення тварин

Їжа тварин складається переважно з органічних молекул великих розмірів. Такі молекули не можуть проникнути в клітину, тому їх потрібно розщепити на менші молекули — так звані поживні речовини. Цей процес називається травленням. У одноклітинних тварин травлення відбувається в пухирцях (травних вакуолях), що утворюються під час ендоцитозу. Більшість багатоклітинних тварин для перетравлення їжі має травну систему.

За яким загальним планом побудована травна система? У будь-якої тварини вона поєднана з навколишнім середовищем ротовим отвором, за яким іде порожнина, де власне, і відбувається травлення. У стінці цієї порожнини містяться спеціальні клітини, які виділяють у неї речовини, що сприяють травленню.

У актинії цю порожнину називають кишковою порожниною. У плоского черв’яка планарії за ротом розташований невеликий відділ кишкової порожнини – глотка, сама ж порожнина розгалужена на безліч «рукавів», її називають кишечником. І в актинії, і в планарії рот є єдиним отвором, через який їжа надходить до +кишкової порожнини, через нього ж видаляються назовні неперетравлені залишки їжі. Таку травну систему називають ненаскрізною.

У дощових червів, жаб, ящірок, риб, птахів, собак, людини порожнина, у якій відбувається травлення, нагадує трубку. Вона розділена на відділи, що відповідають за певні етапи травлення. Частина трубки, де травлення закінчується і поживні речовини активно надходять до клітин її стінок, являє собою кишечник. Ця травна система закінчується анальним отвором, через нього видаляються неперетравлені рештки їжі. Травну систему такого типу називають наскрізною.

Способи добування їжі тваринами

Незважаючи на те, що майже всі тварини гетеротрофи, вони можуть по-різному добувати собі їжу, тому можна зупинитися на головних способах добування їжі тваринами.

Зоологи розрізняють чотири головних способи добування їжі тваринами:

— просте здобування їжі;

— коменсалізм;

— симбіоз;

— паразитизм.

Простий спосіб добування їжі найпоширеніший у царстві тварин. Більшість тварин добуває собі їжу прямо, без будь-яких особливих пристосувань і хитрувань. Одні тварини годуються рослинами, інші поїдають різних тварин і роблять це найрізноманітнішими способами, відповідно до своєї організації, але при цьому не вступають у жодні стосунки із тваринами або рослинами, які служать їм їжею.

Є дуже багато тварин, які шукають заступництва іншої, більш могутньої тварини, щоб під її захистом здобувати собі їжу або ж з метою користуватися крихтами зі столу свого заступника. Такий спосіб добування їжі називається коменсалізмом.

У найпростішому випадку цього способу між деякими тваринами встановлюється щось подібне до союзу для загальної користі або корисного тільки для слабшого члена, але зовсім нейтрального для заступника. Коменсалізм набуває виду ще більш тісного союзу втому випадку, коли слабший член поселяється усередині самого тіла свого заступника або на поверхні його, але це ще не паразит, коменсал у цьому випадку харчується не тілом і не соком свого заступника, а лише перехоплює для себе частину його їжі. Заслуговують на увагу явища коменсалізму між рослинами й тваринами. Наприклад, мурахи, поселяючись на якій-небудь рослині, захищають її від комах, які пошкоджують листя.

Симбіоз представляє особливу форму коменсалізму, коли союз між двома різними істотами стає настільки тісним, що вони представляють собою ніби частини одного організму. Але чимало вчених розуміють явище симбіозу в більш широкому змісті. Симбіозом називають усякого роду співжиття двох різних організмів, у якому обоє співмешканців приносять один одному взаємну користь. Із цього погляду співжиття мурах і рослини також повинно вважатися випадком симбіозу.

Відомо, що в тканинах деяких водних тварин, як морських, так і прісноводних (поліпів, медуз, гідр, сонцевиків), відкладаються зерна хлорофілу. Речовина ця, як відомо, властива рослинам. Довгий час припускали, що цей хлорофіл є надбанням самої тварини, але згодом було доведено, що в тканинах цих тварин поселяються живі водорості, які можуть вести й самостійний спосіб життя. Розташовуючись у тканинах і клітинах тварин, водорості ці не заподіюють їм ані найменшої шкоди й приносять їм користь.

Паразитизм дуже розповсюджений як у тваринному, так і в рослинному царстві. Існують роди й родини тварин, які ведуть винятково паразитичний спосіб життя, живлячись за рахунок свого хазяїна, і дуже часто є причиною різних його хвороб, нерідко заподіюючи навіть смерть ураженій істоті.

Одні паразити живуть усередині тіла свого хазяїна й називаються внутрішніми, або ендопаразитами, інші поселяються на тілі зовні й називаються зовнішніми, або ектопаразитами. Хазяїнами їм можуть служити найрізноманітніші тварини, починаючи від нижчих безхребетних до ссавців.

VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок

Питання до учнів

— Чим живляться травоїдні тварини? (Рослинами.) Які мають пристосування?

(Травоїдні тварини мають широкі, негострі зуби. Вони створені для того, щоб перетирати рослинну їжу. Ця їжа малопоживна, тому травоїдні тварини з’їдають її дуже багато.)

— Як називають тих тварин, які поїдають інших тварин? (Хижаками, або м’ясоїдними.)

— Якою їжею живляться всеїдні тварини? (Рослинною і тваринною.)

До всеїдних тварин належать їжак, ведмідь, свиня.

— До якої групи живих організмів за типом живлення можна віднести людину? (До всеїдних. У тому разі, коли людина свідомо відмовляється від продуктів тваринного походження, її називають вегетаріанцем. Окрім органічних речовин, тваринам і людині потрібні мікроелементи, або неорганічні речовини та вітаміни.)

— З якої їжі — рослинної чи тваринної — організм може отримати більше вітамінів? (Із росл. їжі.)

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект.

2.      Поспостерігати за живленням кролів, оформити звіт.

3.      Пригадати будову рослинної клітини.

VІІІ. Підсумок уроку

Обговорення результатів уроку.

Оцінювання роботи учнів.