Дата:

Біологія   Клас: 7  Тема: Вступ    Урок:3

Тема: Будова тварин: клітини, тканини, органи та системи органів

Мета: формувати знання про дискретні частини організму тварин, ознайомити з ознаками тваринної клітини, тканинами, органами та системами органів та їх функціями; розвивати вміння порівнювати будову клітин тварин і рослин; навчити розпізнавати клітини тварин; виховувати почуття бережливого ставлення до тварин, виховувати бажання здобувати зоологічні знання

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: таблиці з зображеннями клітин, тварин і рослин, тканин та систем органів тваринного організму

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок

Бесіда  

1. Що таке клітина?
2. Які компоненти рослинної клітини ви знаєте?

ІІІ. Мотивація учіння

Де ви живете? Ваша відповідь на це запитання буде різною залежно від її рівня. Держава обмежована кордоном. Її територія поділена на регіони, області, ті — на райони, землі окремих громад. Тож бачимо декілька рівнів організації (їх ще можна назвати рівнями будови). Ці рівні визначили люди, але багаторівневості можна було б навчитися і спостерігаючи за організмами.

Розглянемо ще один язик. Як бачите, язик має складну структуру. До його складу входять м’язи й смакові сосочки, що побудовані різними типами тканин. Тканини тварин, у свою чергу, складаються з клітин і міжклітинної речовини. Нові клітини утворюються завдяки розмноженню (поділу) існуючих клітин.

Рівні будови тваринного організму відповідають рівням у будові рослин, тобто:

організм — системи органів — органи —тканини — клітини.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь й навичок

Порівняльна характеристика органел клітиниТИП ОРГАНЕЛ           ОРГАНЕЛИ  ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ            РОЗМІРИ      ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ФУНКЦІЇ

Двомембранні           Мітохондрії   Грец. mitos – нитка + chondros – зернятко           0,1-7 мкм, до 20 мкм (у нейронах)      Овальні, паличкоподібні, ниткоподібні тільця, внутрішня мембрана яких утворює гребені (кристи), а простір між ними називається матриксом; містять ДНК і всі типи РНК Біологічне окиснення простих органічних сполук, накопичення енергії у вигляді АТФ, синтезують власні білки, РНК і ДНК

Двомембранні           Пластиди       Грец. plastides – утворюючий        1-10 мкм        Тільця різної форми у рослинних клітинах; розрізняють 3 типи: хлоропласти (зелені), хромопласти (жовті, оранжеві, червоні) і лейкопласти (безбарвні)      Фотосинтез (хлоропласти), синтез білків, жирів і вуглеводів (лейкопласти), зумовлюють колір рослин

Одномембранні        Ендоплазматична сітка (ЕПС)       Грец. endon – всередині + reticulun – сітка            Діаметр порожнин канальців 25-30 нм     Розгалужена система канальців і цистерн; розрізняють гладеньку (не несе рибосом) і шорстку ЕПС (несе на мембранах рибосоми) Транспорт і знешкодження речовин, біосинтез білків, жирів і вуглеводів, розмежування вмісту клітини

Одномембранні        Лізосоми        Грец. lysis – розчинення + soma – тіло      Діаметр 0,2-2 мкм     Міхурці, які містять всередині до 40 травних ферментів         Перетравлення речовин, руйнування відмираючих клітин та їх частин, тканин і органів (при метаморфозі)

Одномембранні        Апарат Гольджі (комплекс Гольджі)         Відкритий К. Гольджі у 1898 році Розмір цистерн (1 мкм * 20-40 нм), діаметр міхурців від 20-30 нм до 300 нм Багатоярусна система плоских дископодібних цистерн (диктіосома), які до периферії потовщуються; від диктіосоми відшнуровуються міхурці (міхурці Гольджі)   Накопичення і виділення секретів, синтез полісахаридів, концентрація речовин, які надходять у клітину

Одномембранні        Мікротільця   Грец. mikros – малий + тільця        1-1,5 мкм       Овальні тільця, всередині яких трапляються тверді, інколи кристалічні включення; розрізняють гліоксисоми і пероксисоми            Здійснюють гліоксилатний цикл (гліоксисоми) і беруть участь у фотодиханні (пероксисоми)

Немембранні Клітинний центр (центросома)      Знаходиться на осі, проведеної через центр клітини і центр ядра    Довжина центріолі 0,2-0,8 мкм, діаметр 0,1-0,15 мкм    Складається з 1-2 центріолей (утворені міофібрилами, мають циліндричну форму), оточених щільним шаром цитоплазми (центросферою)            Визначає орієнтацію веретена поділу клітини, бере участь у розходженні хромосом під час поділу клітини

Немембранні Рибосоми       Діаметр 15-35 нм      Овальні тільця, що складаються з двох неоднакових субодиниць і побудовані з РНК і білка     Біосинтез білків (часто утворюють групи – полісоми, які включають до 70 рибосом)

Немембранні Мікрофіламенти       Грец. mikros – малий + лат. filamentum – - нитка            Діаметр 4-10 нм            Тонкі білкові скоротливі нитки, які утворюють у гіалоплазмі скупчення – цитоплазматичні волокна            Припускають, що взаємне ковзання мікрофіламентів генерує рух цитоплазми

Немембранні Мікротрубочки         Грец. mikros – малий + трубочка   Діаметр 15-25 нм      Циліндричні структури, побудовані із 7-15 ниток білка тубуліну       Утворюють цитоскелет, війки, джгутики, центріолі; забезпечують транспорт речовин у клітині

особливості будови клітин тварин:

- наявність тоненької пружної оболонки – глікокалікс, завдяки якій клітини здатні до утворення виростів, якими вони захоплюють тверді частинки;

- відсутні вакуолі з клітинним соком;   - відсутні хлоропласти;

- живляться переважно органічними сполуками, які вони отримують із довкілля.

Уже відомого, що тіло одноклітинних утворене однією клітиною, а от в багатоклітинних — багатьма клітинами, або ж їх похідними. В багатоклітинних формах з них утворюються тканини.  Якщо подивитися на визначення поняття тканина, то стане відомо, що це група клітин, а також міжклітинна речовина, що об’єднані спільною будовою, функціями та походженням.

В тваринному організмі розрізняють наступні чотири типи тканин: eпітеліальну (покривну), сполучну, м’язову, нервову.                                 Типи тканин

Епітеліальна тканина, або ще епітелій формує шар клітин, з яких побудовані слизові оболонки внутрішніх органів та всіх порожнин організму. Через даний епітелій проходить обмін речовин між організмом й довкіллям. В епітеліальній тканині клітини щільно прилягають між собою, тому майже відсутня міжклітинна речовина. Вони виконують захисну функцію.

Сполучна тканина характеризується значним розвитком міжклітинної речовини. Сполучна тканина зустрічається у вигляді крові, лімфи, хрящової, кісткової та жирової тканини.

Функції сполучної тканини: захисна, трофічна — участь в обміні речовин, транспортна, механічна.

М’язова тканина формується окремими клітинами, що називаються м’язовими волокнами.

Мязова тканина буває: гладенька, посмугована.

З гладенької м’язової тканини утворюються стінки внутрішніх органів.

В свою чергу посмугована тканина поділяється на: скелетну, серцеву.

Функції м’язової тканини: забезпечення рухів організму та його складових частин, опорна, захисна.

Нервова тканина утворена з нервових клітин, так званих нейронів, для них є властивою присутність добре розвинених відростків. Провідна властивість нейрона — це здатність його збуджуватись й проводити нервові імпульси по волокнах.

Тканина – це сукупність клітин і міжклітинної речовини, які подібні за будовою та виконують однакові функції.

Орган – це складова частина організму, що має певну форму, будову, виконує певні функції та займає певне місце в організмі.  Система органів – це фізіологічне поєднання органів. які виконують однакові життєві функції. Вони забезпечують всі прояви життєдіяльності тварин.

 Розповідь про різноманітність систем органів тварин.

VІ. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

- що таке клітина?- як поділяються тварини у залежності від кількості клітин?

- чим вкрита клітина у тварин?- що таке глікокалікс?

- які органели наявні у тваринних клітинах? - які відмінності клітини тварин від рослин?

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

1.      Вивчити конспект. Вивчити терміни. Повторити тему

VІІІ. Підсумок уроку

Обговорення результатів уроку. Оцінювання роботи учнів.