Хімія Клас: 7 Тема: 1
Урок: 7
Тема: Як вивчають речовини.
Спостереження й експеримент у хімії
Мета: формувати поняття учнів про атоми і молекули
як найменші частинки речовини, ознайомити з явищем дифузії, закріпити знання
про будову тіл і речовин; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; розвивати
вміння аналізувати матеріал, висловлювати думку, робити висновки, виконувати
досліди за інструкцією; збагачувати словниковий запас учнів, виховувати
зосередженість, охайність під час виконання дослідів, виховувати повагу до
набутих людством знань, умінь, взаємодопомогу, вміння працювати в колективі
Тип уроку: засвоєння нових знань
Обладнання: перiодична
система хімічних елементiв, склянка з водою, фарба, цукор
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація й корекція опорних знань, умінь й навичок
На перший погляд видається, що при розчиненні цукру у воді він зникає, адже більше не помітно ні його білого кольору, ні окремих крупинок. Чи так це насправді? Ні, бо
утворена при цьому суміш солодка. Тоді що відбулося з речовиною? Найменші її складові частинки, що
визначають властивості цукру, перестали триматися одна одної і почали вільно
переміщуватися у воді. Через малі розміри частинок ми їх не можемо бачити. Як називають їх? Назва цих частинок — молекули.
Постановка проблемної ситуації.
На столі стоять дві прозорі
склянки з рідиною. Поруч одноразові ложечки. До столу підходять один – два
учні. Що ви можете сказати про ці рідини? Чи можна їх порівняти?
Рідини однакові,
безбарвні, не мають запаху. Учні визначають, що в
одному стаканчику вода на смак солона, а в іншому – солодка. Роблять висновок,
що у воді є частинки солі та цукру, які ми не бачимо. Сьогодні
на уроці ми познайомимось з дрібними частинками, з яких складаються речовини.
ІІІ. Мотивація учіння
Англійський
лікар У. Волластон (1766—1828) здійснив чимало блискучих відкриттів не лише в
медицині, але й у хімії. Більшість учених проводили свої досліди у спеціально
облаштованій лабораторії. Проте Волластону цього було недостатньо. Він хотів
мати можливість у будь-який момент здійснити необхідний експеримент. Тому в
кишенях дослідника завжди знаходилося місце для пробірок, шматочків дроту,
певної кількості хімічних препаратів тощо. Коли під час зустрічі з іншими
вченими між ними виникала суперечка, Волластон не марнував слів. Замість цього
він витягав із кишень свою переносну «лабораторію» і одразу ж проводив
експеримент, який доводив
слушність його думки. Англійські хіміки з великою повагою ставилися до
вченого та його способу ведення дискусії. У зв'язку з цим навіть з’явилася
приказка: «Той, хто сперечається з Волластоном, не правий!»
ІV. Повідомлення теми і мети
уроку
V. Формування нових знань,
умінь й навичок
З того часу, як
людина почала осмислювати навколишній світ вона стала спостерігати за тими
явищами, які відбуваються навколо неї.
Спостереження - це перший крок до пізнання світу. Спостерігаючи зміни, у
людини виникало питання: «Чому? Чому це відбувається? У чому причина? Що за цим
стоїть?» На основі спостережень та їх аналізу висувається гіпотеза, тобто
передбачення про закономірності зв'язку явищ. Але будь-яке передбачення
(гіпотезу) необхідно довести, а це можна зробити тільки за допомогою експеримента.
Екпериментально відтворити достовірно ті явища, які відбуваються у природі,
практично неможливо, тому експериментатор моделює його, відкидаючи ті фактори,
які, як він вважає, не впливають на даний процес. У процесі експеримента проводяться
спостереження, висновки, узагальнення і формулюється закон, який виражає
спільне всім явищам, які спостерігались і які відбуваються незалежно від
людини. На основі закону або сукупності законів створюється теорія, тобто
система ідей, яка пояснює певні явища.
Хімія – це експериментально-теоретична наука.
Експеримент – важлива складова хімічної науки. Хімічний експеримент здійснюють за планом, проводячи
спостереження, вимірювання, обчислення. Отримані результати разом із висновками
записують. За висловом М.В. Ломоносова «хімії в жодному разі
навчитися неможливо, не убачивши самої практики і не беручись за хімічні
операції.» Тільки за допомогою експерименту можна вивчити
властивості речовини і спрогнозувати її застосування у інтересах людини. Адже
основними завданнями хімічної науки є:
1.Вивчення властивостей речовин.
2.Створення нових речовин з заданими
властивостями.
На основі наукових досліджень сучасна
хімія збагатила сучасний світ новими матеріалами, яких у природі не існує
(пластмаси, синтетичні волокна, лікарські препарати). Використання останніх
досягнень хімії дозволяє значно підвищити виплавку металів з руд, розширити
виробництво цінних продуктів з нафти, природного газу, вугілля.
Кроки пізнання:
спостереження – гіпотеза – експеримент.
На початку XIX століття англійський
ботанік Броун спостерігав під мікроскопом крихітні частинки рослинного
походження (спори), які знаходились у воді. Він з подивом переконався, що такі
частинки ніколи не перебувають у спокої! Показати «траєкторії» руху броунівських
частинок.
Перші підозри, що
ці частинки «живі», виявилися неправильними: такий рух спостерігається для
частинок будь-якого складу, якщо вони досить малі. Зупинити цей рух неможливо.
Проте послабити його можна, якщо знизити температуру. Пояснення броунівського
руху було знайдено пізніше: цей рух пояснюється рухом невидимих навіть під
мікроскопом молекул рідини. Оскільки цей рух хаотичний, молекули «штовхають»
броунівську частинку трохи сильніше то в один бік, то в інший. Отже, броунівський рух свідчить про
безперервний хаотичний рух молекул речовини, швидкість якого залежить від
температури: чим вища температура, тим швидше рухаються молекули. Як ви гадаєте, на яких частинках можна спостерігати броунівський рух у
повітрі?
Хаотичний рух молекул тим швидший,
чим вища температура речовини.
Якщо б молекули не взаємодіяли одна з
одною, то вони просто розлетілися б (тобто всі тіла перетворилися б на газ).
Проте між молекулами діють досить великі сили. Правда, вони стають такими, лише
коли молекули розташовані близько одна від одної. Це сили притягання та
відштовхування (можна докладніше обговорити, коли які з цих сил переважають).
Ще одне свідчення про молекулярну
структуру речовини та рух молекул дає явище дифузії.
Дифузією називають взаємне
проникнення частинок однієї речовини в іншу, обумовлене хаотичним рухом
молекул.
Можна згадати або продемонструвати
розповсюдження запахів у повітрі, показати дифузію мідного купоросу у воді (щоб
це була чесна демонстрація явища, треба один із розчинів готувати заздалегідь,
за 2–3 тижні). Можна також навести приклади дифузії у твердих тілах
(«зварювання» свинцю та золота, міді та срібла). Можна коротко повідомити про
дифузійне зварювання, яке дозволяє з’єднати метал навіть з керамічним
матеріалом.
VІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок
1) Проведення досліду «Гарячий чай»
В склянки з
холодною та гарячою водою одночасно опускаються пакетики з чаєм.
Бесіда.
¯
Що ви спостерігаєте?
¯
Чи з однаковою швидкістю забарвлюється холодна і
гаряча вода?
¯
Чому гаряча забарвлюється швидше?
¯
Як ви вважаєте, молекули речовин проникають одна
між: одною тільки в рідинах?
2) Демонстрація досліду «Кольорова фантазія» Моделювання
явища проникнення у проміжки атомів і молекул (дифузії) доцільніше показувати на прикладі пшона і гороху.
Завдання досліду: отримати суміш з цих же компонентів, але меншу
за об’ємом.
Можливі гіпотези: учні пропонують відсипати пшоно або горох, щоб
отримати менший об’єм.
Дотримуватись правил техніки
безпеки під час роботи з сипучими речовинами та скляними предметами; Щоб дослід відбувся, банка повинна бути
щільно закрита кришкою; спочатку
пшоно, потім – горох.
VІІ. Повідомлення домашнього завдання
1. Повторити
§3
2. Повторити
правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії.
VІІІ. Підсумок уроку
Що вам сподобалося
на уроці? Якi виникли запитання? Оцінювання роботи учнів.
Немає коментарів:
Дописати коментар