Природознавство Клас: 5 Тема: 3 Урок: 33 Дата:

Тема. Форма і розміри Землі. Внутрішня будова Землі

Мета: сформувати уявлення про форму і розміри Землі. Пояснити причини зміни дня і ночі. Розвивати уміння користуватися глобусом, атласом, картою. Формувати науковий світогляд.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Що входить до складу Сонячної системи?

- Які планети називають планетами земної групи?

- На яких планетах найменша і на яких найбільша тривалість доби? З чим це пов’язано?

- На якому місці за віддаленістю від Сонця перебуває Земля?

ІІІ. Мотивація навчання школярів.

Прийом «Проблемне питання»

З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування Світу, людство прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки «оселили» в земних глибинах бога вогню Гефеста, а давні римляни — Вулкана. Вчені Середньовіччя висловлювали припущення про те, що надра Землі заповнені водою або вогнем. А відомий французький письменник Жуль Верн відправив своїх героїв до центру Землі, і їхня мандрівка булла для читачів не менш захоплюючою, ніж подорож навколо світу або на Місяць. Що ж керувало людьми в їх прагненні розкрити таємниці надр? Чи тільки цікавість, а чи певна мета? Для чого людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля?

IV.Повідомлення теми і мети та завдання уроку

V. Формування нових знань, умінь і навичок

Розгорнутий план етапу

1. Навіщо людству потрібно знати про внутрішню будову Землі?

Записати варіанти  на дошці.

2. Внутрішня будова Землі.

• З яких основних шарів складається наша планета?

• Чим різняться ці шари між собою?

• Які головні особливості ядра? мантії? земної кори?

3. Способи вивчення внутрішньої будови Землі.

Уч и т е л_ь. В який спосіб учені вивчають надра Землі? На допомогу їм приходять надглибокі свердловини. Однак навіть найглибші з них ще не досягли 15 кілометрів. Під час їх буріння виникає багато труднощів: з’ясовано, що кожні 33 м вглиб Землі температура підвищується на 1 °С, збільшується також тиск, складно виймати з надр зразки гірських порід. Імовірно, що ще довго довелося б ученим будувати гіпотези щодо підземних багатств Плутона, якби їм не допомогла наука геофізика. З її допомогою можна «прослуховувати» нашу планету спеціальними приладами — сейсмографами. Сейсмічні хвилі поширюються в глибинах Землі з неоднаковою швидкістю, що свідчить про неоднорідність земних шарів.

3.  Розповідь учителя з демонстрацією глобуса.

Середній діаметр Землі дорівнює 12 750 км, а довжина її кола складає 40 000 км. Чи можемо ми стверджувати, що наша планета — куля? Уточнення розмірів Землі дозволило з’ясувати, що середній екваторіальний радіус довший за половину земної осі на 21,4 км. Неоднакові й радіуси, що лежать в екваторіальній площині, різниця між ними становить 213 км. Полярні напівосі також не рівні: південна наппіввісь коротша за північну приблизно на 100 км. Потрібно також урахувати, що поверхня нашої планети не є ідеально рівною. Тому форму Землі вчені назвали геоїд («землеподібний»).

4. Прийом «Творча лабораторія» (робота в парах)

Завдання. Уявіть собі, що ви проводите геофізичні дослідження. Один учень перебуває на суші, інший — у батискафі на дні океану. Визначте, крізь які шари проходитимуть сейсмічні хвилі, відправлені вашими приладами. Замалюйте їх. Розкажіть своєму сусіду по парті про свої відкриття. Виділіть загальне і відмінне в будові материкової та океанічної земної кори.

VІ. Закріплення і узагальнення знань

1. Прийом «Мікрофон»

Пропоную одне з понять, вивчених на уроці; учні, передаючи умовний мікрофон по ланцюжку, називають ознаки або характеристики, що пов’язані з ним.

2. Прийом «Географічний крос»

Доповніть фрази письмово.

• Літосфера включає...

• Імовірно, ядро складається з...

3. Виконання практичних завдань (у групах):

- робота з глобусом;

- робота з телурієм;

Скарбничка знань

Чи справді Земля кругла?

Виявляється, в сучасну добу розвитку природничих наук стверджувальна відповідь буде вже не зовсім точною. Так само можна говорити, що і яблуко кругле. Хоча насправді

круглим воно ніколи не буває. Сучасні розрахунки вказують на те, що форма Землі не куляста, а радше овальна. Так її екваторіальний радіус становить 6 378 км, а полярний радіус — 6 356 км.

Практичне заняття

Знаходження географічних об’єктів на глобусі

Завдання 1. Покажіть на глобусі лінію екватора. На які півкулі екватор ділить Землю? У якій півкулі розташована Україна?

Завдання 2. Які назви мають полюси Землі? Покажіть їх на глобусі.

Завдання 3. Назвіть і покажіть на глобусі материки. Який материк найменший за площею? У якій півкулі відносно екватора він розташований?

Завдання 4. Покажіть на глобусі паралелі та меридіани. Що це за лінм? Для чого їх нанесено?

VІІ. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція»

Підбиття підсумків уроку, обговорення, наскільки повно було виконано завдання уроку, в якому напрямі планується подальша робота.

VІІI. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф підручника.

• Намалювати в зошиті схематичний переріз внутрішньої будови Землі.

• Скласти п’ять запитань, пов’язаних з базовими поняттями уроку.