Природознавство Клас: 5 Тема: 3 Урок: 39 Дата:

Тема. Ґрунт, його значення. Утворення ґрунту

Мета: ознайомити учнів з основними відомостями про ґрунт, його складом, процесом його утворення; розкрити значення ґрунту для живої природи; розвивати увагу, мислення, пам’ять учнів, відпрацьовувати навички пошукової діяльності на уроці; виховувати дбайливе ставлення до ґрунту як найбільшого багатства планети.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. Організаційний момент

 II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1.      Розгадування загадок. Фронтальна робота.

Що лицюєм на всі боки,

А воно нове щороку?   Ґрунт.)

2. Обговорення приказок та прислів’їв про ґрунт, землю.

Біла земля не вродить і проса.

Добре ґрунт угноїш — урожай потроїш.

Глибше орати — більше хліба мати.

Як почав орати, то в сопілку не грати.

Без господаря земля — кругла сирота.

Без догляду земля занепадає.

Більше землю вдобряй — матимеш урожай.

Без добрив збирайтесь лише на врожай бур’янів.

Буде земля, то й корову купите.

Візьмешся за землю — втрапиш на золото.

Учитель підводить учнів до розуміння того, що ґрунт має велике значення всього живого на Землі.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Формування нових знань, умінь і навичок

1) Ґрунт, склад ґрунту.

Ґрунт — це поверхневий родючий шар літосфери   твердої оболонки) Землі, який утворився в результаті тривалого впливу живої та неживої природи.

Ґрунти вивчає окрема наука, що називається ґрунтознавство.

Ґрунт складається з різних мінеральних та органічних речовин. Він утворюється із частин гірських порід. Також до складу ґрунту входять вода та повітря.

Найважливішою складовою частиною ґрунту є перегній   гумус). Він утворюється з органічних рослинно-тваринних решток, які щорічно потрапляють у ґрунт і розкладаються під впливом життєдіяльності мікроскопічних організмів. Саме зав-дяки перегною ґрунт є родючим шаром Землі.

Отже, ґрунт складається з перегною   залишків рослин та тварин), глини, піску, води та повітря, також до його складу можуть входити інші домішки.

Для того щоб наочно довести, що в ґрунті наявні всі ці складові, проведемо кілька дослідів.

Дослід 1. Виявлення у ґрунті повітря.

Грудочка ґрунту поміщається у склянку зі звичайною водою. З грудочки почи-нають виділятись пухирці, які піднімаються на поверхню води. Ці пухирці — по-вітря, яке міститься в ґрунті.

Дослід 2. Виявлення у ґрунті піску та глини.

Грудочка ґрунту поміщається у склянку зі звичайною водою і перемішується. Через деякий час на дні склянки з’являється осад жовтуватого кольору. Цей осад утворюють часточки піску та глини.

2) Види ґрунтів.

Ґрунти можна поділити на три основні види: чорноземи, глинисті та піщані ґрунти.

Чорноземи — це ґрунти темнозабарвленого   чорного)кольору. Їм притаманні гарні повітряно-водні властивості, грудочкова або зерниста структура. Чорноземи багаті на перегній і відповідно є найбільш родючими ґрунтами.

Піщані ґрунти складаються з невеликих часток розміром 0,1–2 мм. Їм притаманна висока водопроникність   вони погано затримують воду), велика частка піску і мала частка перегною та мінеральних речовин. Зазвичай такі ґрунти називають легкими або пухкими   містять багато повітря). Їм притаманний жовтий колір.

Глинисті ґрунти складаються з дрібних часток розміром менше за 0,01 мм, які мають форму лусочок та пластинок. Відстань між ними називається порами. Пори заповнюються водою, яка добре там утримується, тому що самі глинисті часточки не пропускають воду. Глинисті ґрунти ніколи не віддають воду повністю, навіть коли висихають, вони стають твердими і не пропускають повітря. Вони є дуже щільними, погано пропускають повітря, проте мають більше гумусу, ніж піщані ґрунти. Зазвичай вони жовтогарячого або коричневого кольору.

3) Утворення ґрунту.

Нам відомо, що рельєф планети постійно змінюється, гори руйнуються і розсипаються на уламки каміння. Кам’яні породи   найменші частки материнських порід, які розташовуються глибоко під Землею входять до складу ґрунту. Материнські породи руйнуються внаслідок природних процесів, таких як ерозія, виверження вулканів, рух льодовиків, оселення на них живих організмів   наприклад, лишайників, рослин тощо).

Ерозія ґрунту   від латин. еrosio — роз’їдання) — це руйнування його верхнього найродючішого шару та підґрунтя під впливом природних та антропогенних чин-ників. Залежно від природних чинників руйнування ґрунту або гірських порід, розрізняють водну та вітрову ерозію. Водна ерозія ґрунту спричиняється водним по-током або льодом. Вона проявляється у змиванні верхнього шару ґрунту або роз-миванні його в глибину під впливом талих, дощових і поливних вод. Також ґрунт може утворюватись шляхом повітряної   вітряної ерозії.

Отже, утворення ґрунту залежить здебільшого від природних процесів, але лю-дина також може впливати на утворення або перетворення ґрунтів. Наприклад, тварини на пасовищах, які створюють люди, призводять до механічного руйнування та переміщення ґрунту копитами. Також людина переміщує ґрунт під час його обробітку   оранки, культивації, боронування, сівби), руйнує ґрунт під час видобу-вання різних корисних копалин або засипає шаром будівельного сміття під час будівництва житлових та промислових об’єктів, використовує ґрунт для прокла-дання транспортних шляхів тощо.

§ IV. Закріплення нового матеріалу

1. Дидактична гра «Хто у ґрунті живе?».

Учням пропонується обрати серед зображень тварин тих, для кого ґрунт є домівкою   середовищем існування).   Роздавальний матеріал.)

2. Рольова гра «Пошта»   робота в парах).

Учням пропонується віднести характеристики ґрунтів до відповідних скриньок.   Роз-давальний матеріал.)

3. Робота в парах.

Учням пропонується скласти сусідові по парті завдання аналогічне до тих, що розглядалися на уроці, або придумати якесь інше. Потім виконати завдання, що придумав сусід.

Прийом «проблемне питання»

·         Що впливає на утворення ґрунту?

·         Яке значення ґрунту для живих організмів і людини?

 V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

Опрацювати у підручнику § _______

2. Індивідуальне завдання.

Підготувати повідомлення про властивості ґрунту.

 VI. Підбиття підсумків уроку

1. Вправа «Згадаємо основи». Учням пропонується назвати те, що найбільше запам’яталось під час уроку.